Рішення

від 28.11.2019 по справі 200/10931/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2019 р. Справа№200/10931/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Буряк І.В.,

секретаря судового засідання Соколової С.О.,

за участю:

представник позивача: Шевченко Р.В.

представник відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000184709 від 14.01.2019, -

ВСТАНОВИВ

Державне підприємство Вугільна компанія Краснолиманська (далі - позивач, ДП ВК Краснолиманська ) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, Офіс ВПП ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.01.2019 року № 0000184709.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач безпідставно збільшив позивачу податкове зобов`язання з податку на додану вартість (далі ПДВ), що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 26 320 399,50 грн., по взаємовідносинам ДП ВК Краснолиманська з контрагентами-постачальниками: ТОВ Універсал Інвест Строй , ТОВ Дніпропроммаш , з наступних підстав.

По-перше, у періоді, що перевірявся позивачем (як покупець) укладені, зокрема, договори постачання з: ТОВ Універсал Інвест Строй , ТОВ Дніпропроммаш (як постачальники). На виконання умов таких договорів, складені та належним чином оформлені первинні документи, податкові накладні зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується відповідними електронними квитанціями, оплата за товар здійснена шляхом перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки постачальників, що підтверджується платіжними дорученнями, банківськими виписками, що додаються. Придбаний товар позивачем використано у власній господарській діяльності, що перевіряючими не спростовується.

По-друге, висновки відповідача про відсутність реального характеру проведених позивачем господарських операцій обґрунтовані даними, отриманими на підставі аналізу податкової звітності та податкової інформації. При цьому податковим органом взагалі не перевірялися первинні документи контрагентів позивача. Натомість нарахування податків не може ґрунтуватись тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів, лише на припущеннях щодо порушень іншими постачальниками за ланцюгом постачання.

По-третє, діючим законодавством не передбачено повноваження податкового органу щодо визнання правочинів не дійсними, або повноваження щодо встановлення відповідності укладеного договору вимогам ЦК України та ГК України, або право визнавати первинні документи такими, що суперечать вимогам законодавства.

Крім того, позивач звертає увагу, що за усталеною судовою практикою та практикою Європейського суду з прав людини, наявність певних неузгодженостей у господарських операціях, чи дій, що можуть свідчити про отримання податкової вигоди між контрагентами, не спростовує реальність господарських операцій безпосередньо між позивачем та такими підприємствами.

При цьому, позивач наголошує на принципі індивідуальної відповідальності за змістом якого він не може зазнавати негативних наслідків, за результати діянь інших осіб, що перебувають поза його впливом.

13 листопад 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву за змістом якого відповідач проти позову заперечує з наступних мотивів.

Згідно висновків Акта від 09.01.2019 № 3/28-10-47-09/31599557 встановлено порушення ДП ВК Краснолиманська п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 17 546 933,00 грн., у тому числі за періоди: травень 2018 - 1 085 408,00 грн.; червень 2018 - 10 808 638,00 грн.; липень 2018 - 5 652 887,00 грн.

Вказане порушення мало місце у зв`язку із не підтвердженням перевіркою здійснення товарних операцій позивачем з постачальником ТОВ ТД Дніпропроммаш . Тобто такі ТМЦ не постачалися, в первинних документах зазначені господарські операції, які фактично не відбувалися. У зв`язку із чим, первинні документи, надані до перевірки на підтвердження таких операцій, не мають юридичної сили первинних документів.

Податковим органом констатовано, що ТОВ ТД Дніпропроммаш не володіє достатніми трудовими та матеріальними ресурсами для реалізації укладених з позивачем угод, що свідчить про нереальний характер таких господарських операцій, а єдиним змістом останніх є отримання позивачем податкової вигоди.

Посилається при цьому на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 року у справі № 816/1422/17.

20 листопада 2019 року позивачем до суду надано відповідь на відзив, де спростовується правова позицію відповідача з таких мотивів.

Посилання Відповідача на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 26 червня 2018 у справі № 816/1422/1 7 є безпідставною, оскільки дана позиція стосується господарських операцій які фактично не відбулися.

Натомість для підтвердження господарських операцій, позивачем надано суду первинні документи, які відповідають діловій меті та обсягу придбаного товару, а також реальність таких господарських операцій. На думку позивача, надана первинна документація беззаперечно доводить реальність здійснення господарських операцій між підприємством Позивача та ТОВ Торговий дім Дніпроммаш .

Крім того, обставини даної справи узгоджується із позицією Верховного Суду висловленій у постанові від 27.03.2018 справа № К79901/1349/17.

Також, на думку позивача, щодо даної справи є застосовною практика Європейського суду з прав людини, викладена у постановах БУЛВЕС АД проти Болгарії , Інтерсплав проти України .

28 листопада 2019 року через канцелярію суду (підтверджено відповідним штампом) представником відповідача Дейкун Ю. М. надано клопотання, де зазначено, що 27.11.2018 відповідачем отримано ухвалу суду від 22.11.2019 про витребування доказів, у зв`язку із чим висловлено прохання про надання часу на виконання вимог вказаної ухвали та відкладення судового засідання.

Представник позивача проти задоволення вказаного клопотання заперечував та зазначив, що сторони у справі зобов`язані добросовісно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Протокольною ухвалою суду від 28.11.2019 у задоволенні вказаного клопотання відмовлено. Правова позиція суду така.

Ухвала суду від 22.11.2019 направлена поштовим зв`язком та електронною поштою на електронні адреси позивача та відповідача 22.11.2019 о 12 год.-11 хв., витребовувані докази зобов`язано надати у підготовче засідання 28.11.2019. Вказана ухвала позивачем виконана у повному обсязі. Відповідач вказані вимоги не виконав.

При цьому, суд також звертає увагу, що на витребуваний ухвалою суду від 22.11.2019 лист ГУ ДФС у м. Київі, як доказ, податковий орган посилався у відзиві (надано суду 13.11.2019), який відповідно положенням ст. ст. 79, 162 КАС України мав бути наданий разом із відзивом, або обґрунтовано причини ненадання такого, що, однак, відповідачем не виконано.

Витребовування ухвалою суду від 22.11.2019 вказаного листа здійснене за ініціативою суду для забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи у тому числі й шляхом надання можливості відповідачу надати доказ на який він посилається, разом із тим надана можливість не має використовуватися недобросовісним шляхом.

Окрім викладеного, неможливість надання доказу не є обґрунтованою підставою для не явки відповідача та, відповідно, підставою для відкладення розгляду справи в силу ч. 2 ст. 181 та ч. 1 ст. 205 КАС України. Представник відповідача був присутній у підготовчому засіданні від 14.11.2019 та отримав повістку про час та дату розгляду справи.

Частина 2 ст. 181 та ч. 1 ст. 205 КАС України в імперативному порядку визначають підстави для відкладення підготовчого та судового засідання, за відсутності таких у суду не має правових підстави для вчинення такої процесуальної дії.

Ухвалою суду від 28 листопада 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у цей же день, проти чого представник позивача не заперечував.

У судовому засіданні від 28 листопада 2019 року представник позивача вимоги позовної заяви підтримав та просив задовольнити їх повністю, з підстав наведених у останній.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини, що мають значення у справі, суд встановив наступне.

ДП ВК Краснолиманська зареєстроване у якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (код ЄДРПОУ 31599557), місцезнаходження юридичної особи: 85310, Донецька область, м. Покровськ, м. Родинське вул. Миру, будинок 1 А, перебуває на обліку як платник податків у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС.

Офісом ВПП ДФС (Запорізьке управління) проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ДП ВК Краснолиманська , з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні взаємовідносин з контрагентами ТОВ Універсал Інвест Строй за звітний період травень 2018 року в деклараціях з податку на додану вартість за травень-червень 2018 року; ТОВ Дніпропроммаш за звітні періоди травень, червень, липень 2018 року, в деклараціях з податку на додану вартість за травень, червень, липень 2018 року за результатами якої складено акт від 09.01.2019 № 3/28-10-47-09/31599557.

Копія наказу від 03.12.2018 № 2263 та повідомлення про дату початку та місце проведення. перевірки від 04.12.2018 № 59/28-10-47 направлені засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно висновку вказаного акта перевірки податковим органом встановлено порушення ДП ВК Краснолиманська п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ на загальну суму 17 546 933,00 грн., у тому числі за періоди: травень 2018 - 1 085 408,00 грн.; червень 2018 - 10 808 638,00 грн.; липень 2018 - 5 652 887,00 грн.

14 січня 2019 року Офісом ВПП ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення форма Р № 0000184709, яким встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі ч. 1 п. 123.1 ст. 123 ПК України, у зв`язку із чим згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 26 320 399,50 грн., утч 17 546 933,00 грн. за основним платежем та 8 773 466,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення у адміністративному порядку не оскаржувалося.

Правомірність прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору у даній справі.

На підставі зібраних у справі письмових доказів, досліджені судом у порядку ст. ст. 211 КАС України, судом встановлені такі фактичні обставини справи.

У розділі 2. Вступна частина акта від 09.01.2019 встановлено, що основною діяльністю платника є добування кам`яного вугілля код КВЕД 05.10.

У розділі 3 акта від 09.01.2019 зазначено наступне.

Щодо перевірки взаємовідносин ДП ВК Краснолиманська з ТОВ ТД Дніпропроммаш за звітні періоди травень, червень, липень 2018 року встановлено, що ДП ВК Краснолиманська у травні, червні, липні 2018 року оформлювало операції з придбання ТМЦ (запчастин, складових частин, комплекту деталей) у підприємства - постачальника ТОВ ТД Дніпропроммаш (код ЄДРПОУ 41498233). Взаємовідносини відбувалися на підставі договору від 16.04.2018 № 16/04-3.

Також між вказаними господарюючими суб`єктами укладено договір від 18.10.2017 № 18/10-1 на підставі якого ДП ВК Краснолиманська передає, а ТОВ ТД Дніпропроммаш приймає давальницькі матеріали для капітального ремонту секцій механізованого кріплення 3КДТ90Т.

В ході проведення перевірки встановлено нереальність (безтоварність) господарських операцій з постачання ТМЦ ТОВ ТД Дніпропроммаш за період, що перевірявся на загальну суму 17 546 932,26 грн. Встановлення факту нереальності податковим органом обґрунтовано таким:

згідно АС АРМ НАІС ДАІ встановлено, що автомобіль зазначений у ТТН належить ФОП ОСОБА_1 , однак ДП ВК Краснолиманська , ТОВ ТД Дніпропроммаш , ТОВ Дніпропроммаш не було відображено виплати на користь розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за ІІ, ІІІ квартал 2018 року;

згідно АІС Архів електронної звітності ТОВ ТД Дніпропроммаш було оформлено суборенду адміністративно-побутового приміщення у травні-червні 2018 року у ТОВ Аквакомфорт , однак ТОВ Аквакомфорт декларація з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2018 рік не подавалася, в АІС Архів електронної звітності у відсутні операції з придбання послуг оренди адміністративно-побутового приміщення. Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у ТОВ Аквакомфорт відсутні власні чи орендовані об`єкти нерухомого майна, земельні ділянки;

згідно з даними наявними в податкових деклараціях, інших звітних документах, АІС Податковий блок , ЄРПН у ТОВ ТД Дніпропроммаш працювала у спірному періоді 1 особа за трудовим договором, за договорами ЦПХ - 0 осіб. Власні чи орендовані ТЗ відсутні, відсутні виробничо-складські приміщення, інші виробничі потужності, інше майно, власні чи орендовані земельні ділянки;

згідно інформації наведеної в ТТН адреса вантажовідправника ТОВ ТД Дніпропроммаш не відповідає юридичній адресі вказаного підприємства;

розвантаження товару згідно ТТН відбувалося за адресою, де знаходяться склади, цехи ТОВ Дніпропромаш ;

відповідно до податкової інформації, що міститься у ЄРПН, контрагентами-постачальниками були: ТОВ КОЛЕТТ , ТОВ ТАРІНГТОНТРЕЙД , ТОВ ПУЛЬС АР ПЛЮС , ТОВ Лонг Найт , ТОВ Альфа Страс Груп ТОВ БІОН КИЇВ , ТОВ ІНЕРС ТОВ ОЛІВІО ГРУП , ТОВ РЕССОРС ГРУП , ТОВ ДОМІОР ТРЕЙД , ТОВ ІНТЕР ЛЕНД , ТОВ РОЛІКС ГРУП , ТОВ ВЕНДЕЛЕЙН ІНДАСТРІС , ТОВ ВІКО ЕВОЛЮШН , ТОВ КИЇВ-ЖИТЛОБУД , ТОВ ЛАЙТ-СТАНДАРТ ЛТД , ТОВ ЛОСТ ТОРГ , ТОВ НОТАКС , ТОВ БРЕНД-МІ МАРКЕТИНГ , ТОВ МАТ ФАСТ , ТОВ АВТОСВІТ , ТОВ СОЮЗЕНЕРГОМАШ , ТОВ СТАРЛІНГ ЛТД , ТОВ ГЛОБАЛ ІНТЕР , ТОВ СЕЙВ СТАНДАРТ , ТОВ БІТКОЙНІНГ , ТОВ МАК ЦАМ , ТОВ АЛЬФАНЕС , ТОВ УФОД , ТОВ МАКСТРЕВЕЛ ЮА , ТОВ КИЇВМАШБУД , ТОВ ПРИЛАДМОНТАЖ , ТОВ ЄВРО-ПРОГРАМУВАННЯ по вказаним постачальника не простежується ланцюг постачання ТМЦ від виробників до кінцевого споживача та вбачається підміна номенклатури товарів.

Згідно інформації отриманої від ГУ ДФС у м. Київі листом від 16.10.2018 № 41236/7/26-15-14-05-03 щодо ТОВ ТД Дніпропроммаш за звітні періоди декларування ПДВ травень-липень 2018 року зазначено про здійснення виїзду за податковою адресою підприємства - м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37/41, кв. 35 та встановлено факт відсутності підприємства за податковою адресою.

Висновок податкового органу полягає у тому, що операції з придбання послуг, походження яких не встановлено, і які були досліджені під час перевірки, носять безтоварний характер (не простежується ланцюг постачання товару від виробників до кінцевого споживача) та свідчать про отримання податкової вигоди, що виражена у заниженні бази оподаткування ПДВ.

Таким чином, позивачем безпідставно сформовано податковий кредит, який відображено у відповідних деклараціях з ПДВ по господарським операціям з ТОВ ТД Дніпропроммаш за періоди: травень 2018 - 1 085 407,61 грн.; червень 2018 - 10 808 638,00 грн.; липень 2018 - 5 652 886,46 грн.

З наданих позивачем до справи письмових доказів судом встановлено наступне.

Між позивачем (покупець) та ТОВ ТД Дніпропроммаш (постачальник) укладено договір постачання від 16.04.2018 № 16/04-3. Предметом якого є постачання товару, згідно заявки Покупця. Покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах, обумовлених у специфікаціях та згідно виставлених рахунків та накладних. Підтвердженням якості є сертифікат якості заводу виробника, гарантія якості діє протягом строку встановленого стандартами і ТУ, але не менше 12 місяців з моменту постачання товару, що вказаний у специфікації. Сума договору складає суму усіх специфікацій.

Постачання здійснюється транспортом Постачальника на умовах DDP Інкотермс 2010, за адресою: 51400, Дніпропетровська область м. Павлоград, вул. Промислова, 1/5.

Покупець зобов`язується зробити передоплату 50 % від суми вказаній у Специфікації, після отримання від Постачальника рахунку. Остаточні розрахунки здійснюються за фактично поставлений товар в національній валюті, на підставі видаткової накладної шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 3 банківських днів після підписання такої накладної.

У пункті 8.6 викладено обов`язкові застереження щодо форми договору, зокрема передбачено наявність на кожній сторінці такого підпис сторін та печатку.

Термін дії договору триває з моменту підписання до 31.12.2018, а за фінансовими зобов`язаннями до їх повного виконання.

(Вимогам п. 8.6 наявна у матеріалах справи копія договору відповідає, прим. суду)

Про виконання умов договору свідчать:

Специфікації до договору № 16/04-3 від 16.04.2018 р.: б/н від 20.04.2018 на суму 150 269 846 грн., утч ПДВ . - 25 044974,39 грн.;

б/н від 24.04.2018 на суму 17 665 977,60 грн., утч ПДВ 2 944 329,60 грн.;

б/н від 30.05.2018 на суму 3 317 897,93 грн., утч ПДВ 552 982,99 грн.

У вказаних специфікаціях перераховані такі товарні позиції:

за травень 2018 року: щит 4КД90Т.60.00.140, щит 4КД90Т.16.00.130 щит 4КД90Т.16.00.140-01, щит 4КД90Т.16.00.130-01, стакан 4КД90Т.11.00.004, кришка 4КД90Т.11.00.003, штовхач 3КД90Т.12.09.001;

за червень 2018 року: комплект деталей загального вигляду та елементів металоконструкцій секції 3КД90Т, комплект управляючої гідравліки секції 3КД90Т, комплект деталей гідрообладнання та інші складові секції 3КД90Т, гідродомкрат бічних щитів 3КД90.13.00.080-01, гідродомкрат консолі 2КДД.31.11.000, гідропатрон 3КД90Т.145.00.150, кронштейн блоку керування 4КД90Т.68.07.040, важіль 2КДД.31.06.040, щит 4КД90Т.31.06.020, ресора 4КД90Т.12.00.200, кронштейн блоку щитів 4КД90Т.68.07.040, штовхач 3КД90Т.12.09.001, комплект гумово-технічних виробів із поліуретану та поліаміду секції 4КД90Т;

за липень 2018 року: комплект деталей гідрообладнання та інші складові секції 3КД90Т, комплект управляючої гідравліки секції 3КД90Т, комплект деталей загального вигляду та елементів металоконструкцій секції 3КД90Т6, комплект гумово-технічних виробів із поліуретану та поліаміду секції 4КД90Т, комплект управляючої гідравліки секції 4КД90Т, комплект деталей гідрообладнання та інші складові секції 4КД90Т, щит 4КД90Т.31.06.020, штовхач 3КД90.12.09.001, гідродомкрат бічних щитів 3КД90.13.00.080-01, гідродомкрат консолі 2КДД.31.11.000, щит 4КД90Т.31.06.020, важіль 4КД90Т.70.000.001.

Видаткові накладні за травень 2018р.:

№ 10 від 29.05.2018; № 7 від 21.05.2018; № 8 від 23.05.2018; № 9 від 25.05.2018;

Видаткові накладні за червень 2018р.:

№ 11 від 01.06.2018; № 12 від 07.06.2018; № 13 від 07.06.2018; № 14 від 15.06.2018;

№ 15 від 15.06.2018; № 16 від 18.06.2018; № 17 від 18.06.2018.

Видаткові накладні за липень 2018р.:

№ 18 від 03.07.2018; № 19 від 13.07.2018; № 20 від 13.07.2018; № 21 від 25.07.2018;

Товарно-транспортні накладні за травень 2018р.:

№ 29/05-2 від 29.05.2018; № 21/05-1 від 21.05.2018; № 23/05-1 від 23.05.2018; № 25/05-4 від 25.05.2018;

Товарно-транспортні накладні за червень 2018р.:

№ 01/06-1 від 01.06.2018; № 07/06-1 від 07.06.2018; № 07/06-2 від 07.06.2018;

№ 15/06 від 15.06.2018; № 15/06-1 від 15.06.2018; 18/06 від 18.06.2018;

№ 18/06-01 від 18.06.2018.

Товарно-транспортні накладні за липень 2018р.:

№ 03/07-1 від 03.07.2018; № 13/07-1 від 13.07.2018; № 13/07-2 від 13.07.2018; № 25/07-18-01 від 25.07.2018;

У якості замовника у вказаних ТТН визначено ТОВ ТД Дніпропроммаш , вантажоодержувач - ДП ВК Краснолиманська , автомобільний перевізник ТОВ Дніпропроммаш , автомобіль - FAW AE 4670ВВ, водій Карп П . П., посв. водія РК 237759, пункт навантаження: Київська обл., м. Бровари, вул. Січових Стрільців, 2; пункт розвантаження Дніпропетровська обл. м. Павлоград, вул. Промислова, 1/5.

У підготовчому провадженні представником позивача зазначено, що згідно договору на виконання послуг з ремонту гірничошахтного устаткування (складових частин) від 18.10.2017 № 18/10-1 ТОВ Дніпропроммаш (копія наявна у матеріалах справи) надає послуги з ремонту відповідного обладнання за замовленням ДП ВК Краснолиманська , місцем виконання замовлення визначено м. Павлоград, вул. Промислова, буд. 1/5. Тому постачання ТМЦ за договором від 16.04.2018 № 16/04-3 (запчастин) здійснювалося на вказану адресу.

Найменування вантажу, що перевозився відповідає товарним позиціям, що визначені у Специфікаціях.

На виконання умов вказаного договору ДП ВК Краснолиманська сплатило ТОВ ТД Дніпропроммаш грошові кошти згідно платіжних доручень:

№ 446 від 10.05.2018 на суму 10 000 000,00 грн.;

№ 469 від 30.05.2018 на суму 2 500 000,00 грн.;

№ 474 від 31.05.2018 на суму 2 800 000,00 грн.;

№ 452 від 05.06.2018 на суму 3 000 000,00 грн.;

№ 455 від 11.06.2018 на суму 7 990 625,21 грн.;

№ 511 від 14.06.2018 на суму 4 000 000,00 грн.;

№ 455 від 22.06.2018 на суму 700 000,00 грн.;

№ 136 від 31.07.2018 на суму 2 240 338,24 грн.

ТОВ ТД Дніпроммаш складено на ім`я позивача податкові накладні за таким переліком:

за травень 2018.

від 22.05.2018 № 12 на суму 3 314 906,93 грн.; від 23.05.2018 № 13 на суму 920 258,40 грн.; від 25.05.2018 № 14 на суму 992 960,58 грн.; від 29.05.2018 № 15 на суму 1 284 319,74 грн.;

за червень 2018.

від 01.06.2018 № 1 на суму 9 773 648,54 грн. та № 2 на суму 12 217 060,78 грн.;

від 07.06.2018 № 3 на суму 1 658 948,96 грн. та № 5 на суму 12 217 060,78 грн.;

від 15.06.2018 № 4 на суму 5 268 919 грн. та № 6 на суму 3 665 118,20 грн.;

від 18.06.2018 № 7 на суму 6 108 530,34 грн.; № 8 на суму 12 217 060,68 грн. та № 9 на суму 1 725 481,32 грн.

за липень 2018.

від 03.07.2018 № 1 на суму 1 128 304,44 грн.;

від 13.07.2018 № 2 на суму 1 658 948,96 грн. та № 6 на суму 3 030 825,84 грн.;

від 25.07.2018 № 3 на суму 9 773 648,54 грн.; № 4 на суму 8 551 942,48 грн.; та № 5 на суму 9 773 648,54 грн.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними всього у розмірі 17 546 932,26 грн. включено до складу податкового кредиту травня, червня, липня 2018 року, відповідно у сумах: 1 085 407,61 грн.; 10 808 638,00 грн.; 5 652 886,46 грн.

Також позивач у підтвердження реальності операції та її бухгалтерського обліку надано журнали - ордери по рахунку 6311, 371 за травень-червень, липень 2018 р.

Прибуткові ордери за травень 2018 р.: № 131 від 21.05.2018; № 145 від 23.05.2018; №149 від 25.05.2018; № 174 від 29.05.2018.

Прибуткові ордери за червень 2018 р.: № 2 від 01.06.2018; № 29 від 07.06.2018; № 22 від 07.06.2018; № 73 від 15.06.2018; № 77 від 15.06.2018; № 79 від 18.06.2018; № 78 від 18.06.2018.

Прибуткові ордери за липень 2018р.: № 8 від 03.07.2018; № 55 від 13.07.2018; № 54 від 13.07.2018; № 110 від 25.07.2018.

У підтвердження факту отримання ТМЦ, вказаних у специфікаціях, позивачем надано журнал облік довіреностей за період травнялипня 2018 року, який оглянуто судом та копії долучено до матеріалів справи.

Встановлено, що позивачем уповноважено на отримання довіреностей Журавльову А.А., яка працює інженером-постачання.

За встановлених фактичних обставин справи, правова позиція суду обґрунтована наступним.

Частиною 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. (ч. 2 ст. 2 КАС України).

За змістом вказаних нормативних приписів вбачається обов`язок суду здійснити перевірку правомірності та обґрунтованості, на підставі належних доказів, висновків податкового органу, що послугували підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. При цьому, суд, досліджуючи господарські операції, здійснені позивачем, які були об`єктом перевірки, обмежується з`ясуванням відповідності застосування податковим органом норм права до встановлених фактичних обставин таких господарських операцій.

Керуючись таким висновком, суд, виходячи із змісту спірного акта перевірки, вбачає, що доводи податкового органу про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України обґрунтовані загальним висновком про безтоварність господарських операцій з постачальником позивача, оскільки не підтверджено операції з купівлі-продажу за ланцюгом постачання. Крім того, ТОВ ТД Дніпромпроммаш не володіє достатніми матеріальними та трудовими ресурсами для здійснення відповідної господарської діяльності, встановлено факт відсутності за юридичною адресою протягом періоду, що перевірявся, згідно відомостей 1-ДФ не підтверджено сплату доходу на користь власника ТЗ, яким здійснювалося перевезення товару.

Висновок про безтоварність господарських операцій, які були досліджені у акті перевірки, податковим органом обґрунтована із посиланням на інформацію бази даних ДФС України, зокрема ІС Податковий блок , АІС Архів електронної звітності , Єдиний реєстр податкових накладних, АС АРМ НАІС ДАІ .

Інших підстав в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення податковим органом не покладено.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пункт 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пункт 185.1 ст. 185 ПК України. Об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

Пункт 187.1 ст. 187 ПК України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1ст.188 ПК України).

Пункт 198.1 ст.198 ПК України. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пункт 198.3 ст.198 ПК України. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1статті193цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пункт 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом201.11 статті 201 цього Кодексу.

Абзац 1-2 п. 201.10 ст.201 ПК України. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, з фактом реєстрації контрагентами (продавцями товарів/послуг) податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у позивача виникло право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, визначені ст. 44 ПК України, відповідно до п.п. 44.1 та 44.2 якої для цілей оподатковування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів (документи, створені в письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозвіл адміністрації (власника) на їхнє проведення); регістрів бухгалтерського обліку (носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм і т.п., призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування й узагальнення інформації з первинних документів, прийнятих до обліку); фінансової звітності (бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період); інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених вищевказаними документами.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

На підтвердження здійснення господарських операцій по договорам, що укладені між позивачем та його контрагентами, надані первинні документи, що описані та досліджені судом вище.

Зі свого боку відповідач на відсутність/недоліки первинних документів у цілях підтвердження податкового та бухгалтерського обліку не посилався.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2ст. 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначений ч. 2 ст. 9 Закону № 996.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, яке містить аналогічні норми.

Питання договору поставки врегульовано Цивільним кодексом України та ст.ст. 265 - 271 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 664 Цивільного кодексу України якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

У договорі постачання від 16.04.2018 № 16/04-3 обов`язок транспортування до місця призначення покладено на продавця згідно з умова DDP Інкотермс 2010.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 № 395, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.04.2013 за № 607/23139 затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами. (далі - Порядок)

Пункт 1.4 Порядку. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пункт 1.6 Порядку. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.

Пункт 2.3.2.2. Порядку. У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Висновки суду.

Суми податку на додану вартість для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами, якими у першу чергу є первинні документи і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено.

Верховним Судом у постанові від 15 травня 2018 року справа № 810/4391/16 постановлено висновок, що відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

У продовження вказаного, відсутність у відомостях 1-ДФ за відповідні періоди підтвердження сплати доходу на користь власника ТЗ, яким здійснювалося перевезення товару жодним чином не спростовує право позивача на формування податкового кредиту чи реальність господарських операцій. Взаємовідносини ТОВ ТД Дніпроммаш та ТОВ Дніпроммаш в частині виконання ним обов`язків податкового агента відносно ФОП ОСОБА_1 не стосується предмету доказування у даній справі.

Щодо відсутності ТОВ ТД Дніпроммаш за юридичною адресою, то це свідчить лише про недотримання цим контрагентом порядку державної реєстрації або внесення змін до установчих документів, однак не доводить того, що товар насправді не поставлявся

Верховний Суд у постанові від 27 березня 2018 року справа №816/809/17 зазначив з даного приводу таке: …норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача) щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

Поряд із цим, суд констатує, що доказів, для підтвердження вказаних обставин, крім посилання на перелічені вище інформаційні бази, податковим органом не надано.

Відсутність доказів, які у розумінні ст. 73 КАС України у взаємозв`язку із нормативним приписом ст. 77 КАС України, підтверджують заявлені відповідачем обставини, виключає можливість суду покласти їх в обґрунтування рішення у справі.

В свою чергу, судом при дослідженні письмових доказів у цій частині спірних правовідносин, встановлено перебування ТОВ ТД Дніпропроммаш , згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (станом на травень-липень 2018 року) у стані діючого підприємства.

Також, з наданих позивачем доказів вбачається, що договір від 16.04.2018 № 16/04-3 мав на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним, та виконаний сторонами в повному обсязі, що підтверджується дослідженими у ході розгляду справи первинними документами.

Номенклатура ТМЦ, що придбавалися, відповідає основному виду діяльності позивача.

Крім того, проведена відповідачем перевірка є документальною позаплановою невиїзною, що передбачає надання оцінки первинним документам, якими опосередковані спірні господарські операції. Проте під час аналізу змісту та висновків акта перевірки судом не встановлено посилання відповідача на конкретні первинні документи, які б спростовували право позивача на формування податкового кредиту.

Відповідно правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 31 липня 2018 року справа №817/1339/17: Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

На думку колегії суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України (постанова від 27 березня 2012 року N 21-737во10), надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Наведений вище підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що ... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Також суд погоджується із аргументами позивача, що можливе недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що відповідачем суду не доведено) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України" якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Згідно з рішенням Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справі № 21-47а10 платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту у зв`язку з придбанням товарів та робіт у випадку, коли останній має необхідні документальні підтвердження розміру таких витрат і податкового кредиту.

Вказана правова позиція зберегла свою чинність у постановах Верховного Суду, зокрема, від 08 квітня 2019 року справа № 810/4559/15, від 24 квітня 2019 року справа № 821/4495/14.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до положень КАС України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

З аналізу наявних матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивачем у спосіб надання належних доказів, спростовано висновки податкового органу про нереальний (безтоварний) характер господарських операцій позивача з ТОВ ТД Дніпропроммаш .

Оскільки, суд дійшов висновку про безпідставність донарахування за основним платежем то, відповідно, є необґрунтованим застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8 773 466,50 грн.

Враховуючи викладене, керуючись п.2 ч. 2 ст. 245 КАС України, суд вбачає наявність підстав для задоволення позовних вимог та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми Р від 14.01.2019 року № 0000184709.

Так як, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі, судові витрати зі сплаті судового збору, здійснені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (частина 1 статті 139 КАС України).

Керуючись пп. 15.5 Розділу VII Перехідних положень, статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" (85310, Донецька область, м. Родинське, м. Покровськ, вул. Перемоги, 9, ЄДРПОУ 31599557) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 Г, 39440996) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000184709 від 14.01.2019 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.01.2019. №0000184709

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 Г, 39440996) на користь Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" (85310, Донецька область, м. Родинське, м. Покровськ, вул. Перемоги, 9, ЄДРПОУ 31599557) судовий збір у розмірі 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 28 листопада 2019 року, повний текст рішення виготовлений 03 грудня 2019 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Буряк