Рішення

від 02.12.2019 по справі 826/15641/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 грудня 2019 року № 826/15641/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі судового засідання Моренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРБАТ" до третя особа Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Товариство з обмеженою відповідальністю "Телекомпанія Львівська хвиля" про визнання протиправними та скасування рішень №1536, №1535

за участі представників сторін:

від позивача - Паюнова Н.А.

від відповідача - Мартовицький Д.С.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Парбат" (далі - позивач) з позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - відповідач, Національна рада), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК "Львівська хвиля", в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати п. 2 рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 1536 від 20.09.2018 "Про відмову у видачі ліцензії на мовлення з використанням частоти 101,5 МГц у м. Долині Івано-Франківської області" щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Парбат"; визнати протиправним та скасувати рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 1535 від 20.09.2018 "Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 101,5 МГц у м. Долині Івано-Франківської області".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Парбат" мало переваги на отримання ліцензії, встановлені пунктами а) та б) частини 14 ст.25 Закону України "Про телебачення та радіомовлення", а саме: як телерадіоорганізація, яка здатна найкраще забезпечити виконання конкурсних умов та надає перевагу соціально важливим програмам (інформаційним, соціально-політичним, дитячим тощо), задовольняє інформаційні потреби національних меншин та забезпечує свободу слова, оскільки згідно з програмною концепцією позивача для участі в конкурсі частка інформаційно-аналітичних та публіцистичних передач становила 12 годин 36 хвилин на добу. Крім цього, концепція радіостанції "Гуцульське Радіо" передбачає поширення інформації про гуцульщину, тобто місцеву для цієї частини Івано-Франківської області тематику, що відповідає конкурсним умовам, за якими в загальному обсязі власного мовлення не менше 15% мають становити інформаційні передачі місцевої тематики.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, з огляду на те, що третьою особою надано докази можливості найкраще забезпечити виконання конкурсних умов, зокрема, щодо надання переваги соціально важливим програмам, в тому числі, інформаційного спрямування. Крім цього, відповідач вказує, що вирішення питань щодо надання ліцензії чи відмови у наданні відноситься до внутрішньої компетенції суб`єкта владних повноважень.

У відповіді на відзив позивач посилався на, що відповідачем протиправно не враховано переваги позивача та протиправно прийнято оскаржуване рішення.

У запереченнях проти відповіді на відзив, відповідач зазначив, що позивач не довів за результатами конкурсного відбору, що має переваги на отримання ліцензії на мовлення з-поміж інших учасників.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРК "Львівська хвиля" у своїх поясненнях проти позовних вимог заперечила, посилаючись на те, що має тривалий досвід роботи у сфері телерадіомовлення, колектив радіо - 25 фахових радіоведучих, журналістів. За результатами досліджень, проведених GfK Ukraine, протягом 2014-2018 років, позицію лідера FM простору у Львівській області утримує радіостанція "Львівська хвиля", яку слухає близько чверті населення різних соціальних груп. Студія ТОВ "ТРК Львівська хвиля" обладнана сучасним технічним та програмним забезпеченням. Протягом одного року до дня подання заяви не допускала порушень вимог цього Закону щодо розкриття інформації про всіх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), про всіх пов`язаних осіб та про структуру власності. Програмна концепція мовлення третьої особи повністю відповідала конкурсним вимогам, затвердженим рішенням Національної ради від 26.04.2018 № 595 "Про затвердження конкурсних умов". 100% від загального обсягу мовлення становить національний аудіовізуальний продукт, у зв`язку з чим, оскаржувані рішення є правомірними.

У відповіді на пояснення третьої особи, позивач зазначив, що у програмній концепції третьої особи обсяг інформаційно-аналітичних та публіцистичних передач складає 14, 16%, натомість у позивача обсяг передач складає 50%, що в свою чергу, свідчить про наявність переваг у останнього.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі рішення від 26.04.2018 № 595 "Про затвердження конкурсних умов" Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення рішенням від 26.04.2018 № 596 оголосила конкурс на отримання ліцензії на мовлення з використанням вільних радіоканалів.

Оголошення про конкурс було опубліковано 17.05.2018 у газеті "Голос України" № 89 (6844) та оприлюднене у мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Національної ради за посиланням www.nrada.gov.ua.

Для участі в конкурсі на отримання ліцензії на мовлення з використанням частоти 101,5 МГц у м. Долині Івано-Франківської області було подано заяви Товариства з обмеженою відповідальністю РК "Західний полюс", м. Івано-Франківськ, Товариства з обмеженою відповідальністю "Парбат", м. Київ та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК "Львівська хвиля", м. Львів.

На підставі п.п. "а", "б", "г" ч. 14 ст. 25 Закону України "Про телебачення та радіомовлення" Національна рада прийшла до висновку про те, що ТОВ "ТРК "Львівська хвиля" здатне найкраще забезпечити виконання конкурсних умов, зокрема, надає перевагу соціально важливим програмам, у тому числі, інформаційного спрямування..

20.09.2018 Національною радою прийнято рішення № 1535 "Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 101,5 МГц у м. Долині Івано-Франківської обл.", відповідно до якого, керуючись статтями 8, 9, 10, 22, 24, 25, 26, 27, 28, 31, 32, 36, 39 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", статтями 15, 17, 18 та 24 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", офіційними даними Державної служби статистики на 01.01.2018 (чисельність наявного населення України), враховуючи План розвитку національного телерадіоінформаційного простору, затверджений рішенням Національної ради від 01.12.2010 № 1684 (із змінами), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.12.2010 за № 1294/18589, беручи до уваги інформацію структурних підрозділів Національної ради, Національна рада вирішила:

Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "ЛЬВІВСЬКА ХВИЛЯ", м. Львів ("Львівська хвиля радіо нашого міста"), переможцем конкурсу на отримання ліцензії на мовлення з використанням частоти 101,5 МГц у м. Долині Івано- Франківської обл., потужність передавача - 0,03 кВт, територія розповсюдження програм - м. Долина, місце встановлення передавача - м.Долина, вул. Яворницького, 34, обсяг мовлення - 24 години на добу;

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "ЛЬВІВСЬКА ХВИЛЯ", м. Львів ("Львівська хвиля радіо нашого міста"), ліцензію на мовлення з використанням частоти 101,5 МГц у м. Долині Івано-Франківської обл., потужність передавача - 0,03 кВт, територія розповсюдження програм - м. Долина, місце встановлення передавача - м. Долина, вул. Яворницького, 34, обсяг мовлення - 24 години на добу відповідно до поданої заяви про видачу ліцензії на мовлення, затвердженої програмної концепції мовлення, згідно з додатком до рішення, конкурсних умов, строк дії ліцензії - 7 років.

Також, 20.09.2018 Національною радою було прийнято рішення № 1536 "Про відмову у видачі ліцензії на мовлення з використанням частоти 101,5 МГц у м. Долині Івано-Франківської обл.", відповідно до якого, керуючись частиною першою статті 30 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", Національна рада вирішила:

На підставі частини першої статті 30 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", відмовити ТОВ РК "ЗАХІДНИЙ ПОЛЮС", м. Івано- Франківськ ("Радіо Західний полюс"), у видачі ліцензії на отримання ліцензії на мовлення з використанням частоти 101,5 МГц у м. Долині Івано-Франківської обл.;

На підставі частини першої статті 30 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", відмовити ТОВ "ПАРБАТ", м. Київ ("Гуцульське радіо"), у видачі ліцензії на отримання ліцензії на мовлення з використанням частоти 101,5 МГц у м. Долині Івано-Франківської обл.

Вважаючи вказані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" від 23.09.1997 №538/97-ВР (далі - Закон № 538/97-ВР), Закону України "Про телебачення і радіомовлення" від 21.12.1993 № 3759-XII (далі - Закон № 3759-XII).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 1 Закону № 538/97-ВР визначено, що Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.

Статтею 3 Закону № 538/97-ВР передбачено, що діяльність Національної ради ґрунтується на принципах законності, незалежності, об`єктивності, прозорості, доступності для громадськості, врахування культурної, ідеологічної та політичної багатоманітності в суспільстві, врахування загальновизнаних міжнародних норм та стандартів у галузі телерадіомовлення, повноти і всебічного розгляду питань та обґрунтованості прийнятих рішень.

Згідно з ч. 4 ст. 7 Закону № 3759-XII єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

У ст.ст. 13, 14 Закону № 538/97-ВР передбачено, що Національна рада наділена наглядовими та регуляторними повноваженнями щодо дотримання телерадіоорганізаціями вимог законодавства у галузі телерадіомовлення, а також нагляд за дотриманням ліцензіатами умов ліцензій.

Статтею 18 Закону №538/97-ВР встановлено, що ліцензування телерадіомовлення здійснює Національна рада. Ліцензія Національної ради на телерадіомовлення є єдиним і достатнім документом дозвільного характеру, що надає право ліцензіату вести телерадіомовлення. Порядок ліцензування телерадіомовлення визначається Законом України "Про телебачення і радіомовлення".

Частиною 1 статті 23 Закону № 3759-XII визначено, що ліцензування мовлення здійснюється виключно Національною радою відповідно до порядку та вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення".

Відповідно до ч. 7 ст. 9 Закону № 3759-XII при проведенні конкурсів на видачу ліцензії на мовлення Національна рада керується необхідністю: забезпечення інформаційних потреб громадян, у тому числі забезпечення громадян місцевими новинами; захисту інтересів держави, протидії інформаційній агресії; захисту інтересів виробників національного аудіовізуального продукту; розвитку державної мови; захисту прав та інтересів національних меншин; захисту осіб, які опинилися на тимчасово окупованих територіях; захисту інтересів національних мовників; розвитку регіональних, місцевих і некомерційних мовників; реалізації державної політики з вивчення іноземних мов, спрямованої на забезпечення інтеграції України до європейського політичного, економічного і науково-освітнього простору.

Виходячи з цих пріоритетів Національна рада визначає на конкурсних умовах відповідні вимоги до програмної концепції мовлення.

Частинами 6, 7 статті 23 Закону № 3759-XII передбачено, що видача ліцензій на мовлення здійснюється на конкурсних засадах (за результатами відкритих конкурсів) або без конкурсів (за заявковим принципом) у випадках, передбачених цим Законом. На конкурсних засадах здійснюється видача ліцензій на: ефірне мовлення; багатоканальне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу.

Згідно з ч. 9 ст. 23 Закону №3759-XII крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, ліцензія на мовлення, видана Національною радою, є єдиним і достатнім документом, що надає ліцензіату право відповідно до умов ліцензії здійснювати мовлення, користуватися каналами мовлення за умови наявності у володільців радіоелектронних засобів передбачених законом дозволів на їх експлуатацію.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 3759-XII конкурс на отримання ліцензії оголошується рішенням Національної ради. Повідомлення про проведення конкурсу публікується в засобах масової інформації, перелік яких визначається Національною радою, не пізніше ніж за 60 днів до закінчення терміну подачі заяв на видачу ліцензії.

Пунктами 11-14 статті 25 Закону № 3759-XII встановлено, що конкурсні умови визначаються Національною радою до оголошення конкурсу і затверджуються окремим рішенням Національної ради.

Конкурсні умови включають: а) ліцензійні умови для відповідного виду мовлення; б) вимоги до програмної концепції мовлення; в) вимоги щодо організаційно-технічних, фінансових та інвестиційних зобов`язань майбутнього ліцензіата.

Рішення про переможця конкурсу та про видачу ліцензії приймається Національною радою в місячний термін після завершення прийому заяв на отримання ліцензії.

При розгляді заяв Національна рада надає перевагу телерадіоорганізації, яка:

а) здатна найкраще забезпечити виконання конкурсних умов;

б) надає перевагу соціально важливим програмам (інформаційним, соціально-політичним, дитячим тощо), задовольняє інформаційні потреби національних меншин та забезпечує свободу слова;

в) має перевагу у фінансово-економічних та професійно-технічних можливостях телерадіомовлення;

г) є організацією суспільного телебачення і радіомовлення;

ґ) протягом одного року до дня подання заяви не допускала порушень вимог цього Закону щодо розкриття інформації про всіх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), про всіх пов`язаних осіб та про структуру власності;

д) зобов`язується збільшити частку пісень державною мовою, передбачену частиною другою статті 9 цього Закону, на 5 і більше відсотків;

е) здатна найкраще забезпечити інтереси виробників національного аудіовізуального продукту.

Частиною 1 статті 30 Закону № 3759-XII визначено, що при проведенні конкурсу на видачу ліцензії на мовлення підставою для відмови у видачі ліцензії є перемога іншого заявника за результатами конкурсного відбору.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що здійснення ліцензування мовлення належить до виключної компетенції Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, яка реалізується вказаним суб`єктом владних повноважень за результатами відповідної конкурсної процедури, з урахуванням не лише формального дотримання конкурсантами вимог конкурсної документації, а й їх відповідності критеріям, визначеним у п. 14 ст. 25 Закону № 3759-ХІІ.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для надання відповідачем переваги за результатами конкурсу третій особі, а не позивачу, стало те, що вказаний учасник конкурсу здатен краще забезпечити виконання конкурсних умов.

Згідно програмної концепції мовлення Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЬВІВСЬКА ХВИЛЯ , м . Львів, загальний обсяг мовлення складає 24 год. на добу, частка програм власного виробництва 24 год. на добу, 100%, мінімальна частка національного аудіовізуального продукту складає 24 год. на добу, 100%. Частка пісень державною мовою - не менше 25%, іноземними мовами - не менше 60%, формат: розважально-інформаційний.

Структурні елементи програмного наповнення: інформаційно-аналітичні та публіцистичні передачі 3 год. 40 хв., культурно-мистецькі передачі - 30 хв., науково-просвітницькі передачі - 25 хв., розважальні передачі - 12 год. 20 хв.

Зазначене також свідчить про те, що вказаний конкурсант підтвердив відповідність критеріям, визначеним у п. 14 ст. 25 Закону № 3759-ХІІ, та наявність в нього переваг за критеріями, регламентованими п. 14 ст. 25 Закону № 3759-ХІІ.

Посилання позивача на те, що ним було дотримано всі конкурсні умови на отримання ліцензії, не доводить протиправності оскаржуваних ним рішень Національної ради, оскільки здатність забезпечити виконання конкурсних умов є лише однією, але не виключною, підставою для надання Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення переваги при розгляді заяв на отримання ліцензії.

Крім того, можливість забезпечення виконання вимог конкурсних умов позивачем не виключає наявності такої можливості в інших учасників конкурсу, зокрема у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК "Львівська хвиля".

Посилання позивача на те, що оскаржувані ним рішення Національної ради є невмотивованими, що є порушенням вимог законодавства, є помилковими, оскільки в обох оскаржуваних позивачем рішеннях зазначені чіткі законодавчі підстави, з яких вони прийняті, наведене відповідне законодавче підґрунтя та міститься мотивувальна частина.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.03.1998 р. по справі "Олссон проти Швеції" суд зазначив, що рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність.

Відповідно до ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" висновки ЄСПЛ є джерелом права.

Що стосується посилання позивача на упередженість відповідача при проведенні конкурсу та визначенні переможця, то суд вважає такі доводи необгрунтованими.

Положеннями статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим, позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати згідно вимог ст. 139 297 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРБАТ" відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу

Повний текст складено: 02.12.2019

Суддя А.С. Мазур