Постанова

від 27.11.2019 по справі 620/2116/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/2116/19 Суддя (судді) першої інстанції: Лобан Д.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Пилипенко О.Є., Собківа Я.М.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

представника позивача: Тарабанько Д.М.;

представника відповідача: Вершиніної І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Чернігівська взуттєва фабрика Берегиня до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство Чернігівська взуттєва фабрика Берегиня (далі - ПрАТ Чернігівська взуттєва фабрика Берегиня , позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Чернігівській області (далі - відповідач) № 00001011400 від 09.04.2019 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на неправильне трактування відповідачем норм податкового законодавства в частині порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних. Вважає, що позивач не допускав порушень податкового законодавства, що унеможливлює притягнення ПрАТ Чернігівська взуттєва фабрика Берегиня до юридичної відповідальності у вигляді застосування штрафних санкцій.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області № 00001011400 від 09.04.2019 р.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції під час прийняття рішення порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки не враховано, що виключення передбачені ст. 201, п. 120 1 .1 ст. 120 1 Податкового кодексу України застосовуються лише у випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої ст. 201, п. 120 1 .1 ст. 120 1 Податкового кодексу України необхідна одночасна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільненні від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про заміну відповідача у справі, а саме: Головне управління ДФС у Чернігівській області замінити на його правонаступника - Головне управління ДПС у Чернігівській області.

В судовому засіданні колегія суддів протокольною ухвалою ухвалила задовольнити клопотання відповідача та замінити неналежного відповідача Головне управління ДФС у Чернігівській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Чернігівській області.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача просив суд задовольнити апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДФС у Чернігівській області був складений акт документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, від 11.03.2019 року № 141/14/00308376, яким були встановлені, зокрема, порушення п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, у зв`язку з порушенням термінів реєстрації податкових накладних, виписаних (складених) на неплатників ПДВ.

За результатами акта перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00001011400 від 09.04.2019 р., яким позивачу нараховані штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в сумі 675 973,55 грн.

За результатами адміністративного оскарження, Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 18.06.2019 р. № 27697/6/99-99-11-06-01-25, яким податкове повідомлення-рішення від 09.04.2019 р. № 00001011400 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що податкові накладні по спірним господарським операціям були виписані контрагентам, які не були зареєстровані платниками ПДВ, а відтак в силу приписів ст. 201, п. 120 1 .1 ст. 120 1 Податкового кодексу України до позивача не можуть бути застосовані штрафні санкції.

Колегія суддів не може погодитися із висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, пунктом 120 1 .1 статті 120 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

Системний аналіз вищевказаних норм права дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120 1 .1 ст. 120 1 Податкового кодексу України необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Згідно з положеннями Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (в редакції, чинній на час видачі податкових накладних), до графи 8 податкових накладних вноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.

Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем не заперечується той факт, що податкові накладні, наведені у Додатку № 15 до акту перевірки, зареєстровані ним з порушенням встановлених строків.

В той же час, на думку позивача, з якою погодився суд першої інстанції, для звільнення від відповідальності у вигляді застосування штрафних санкцій достатньо того факту, що всі податкові накладні за якими здійснено нарахування штрафних санкцій за їх несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН, складені по господарським операціям з поставки товару неплатниками ПДВ, а такі податкові накладні платнику не надаються.

Проте колегія суддів не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції та доводами позивача, оскільки п. 120 1 .1 ст. 120 1 Податкового кодексу України передбачає дві умови для звільнення від відповідальності, а саме: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Вказана позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 р. у справі № 816/1488/17 та від 20.03.2018 р. у справі № 826/1413/13-а.

Так, як вбачається з акту перевірки та пояснень позивача, підприємством по всіх здійснених операціях з постачання товарів/послуг були складені податкові накладні та зареєстровані в ЄРПН. Реєстрація перелічених податкових накладних була здійснена із перевищенням термінів реєстрації, викладених в п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки вони були складені по операціях з поставки неплатникам ПДВ.

Позивачем у поясненнях не заперечується той факт, що виписані податкові накладні включали суму ПДВ (базу для нарахування), а зобов`язання за результатами господарської діяльності з січня 2017 року, визначене в податкових накладних за операціями з неплатниками ПДВ, включене до декларацій з ПДВ підприємства відповідних періодів та сплачене в повному обсязі до бюджету.

Отже, позивачем не заперечується той факт, що вчинені ним господарські операції були об`єктом оподаткування ПДВ.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до позивача виключення, передбаченого п. 120 1 .1 ст. 120 1 Податкового кодексу України, у вигляді звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, позаяк судом встановлено, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість.

Зважаючи на те, що судом встановлено правомірність застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 675 973,55 грн за порушення п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, відповідно підстави для скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 09.04.2019 р. № 00001011400 відсутні.

Суд визнає, що неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову відповідно до ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення апеляційної скарги суб`єкта владних повноважень, судові витрати на його користь присудженню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: О.Є. Пилипенко

Я.М.Собків

Повний текст постанови виготовлено 02.12.2019 р.