Постанова

від 26.11.2019 по справі 460/453/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/11633/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Улицького В.З., Шавеля Р.М.,

за участю секретаря Герман О.В.

представника позивача Скіданова О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Київської митниці ДФС на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 липня 2019 року (ухвалене головуючим - суддею Дорошенко Н.О. о 16 год 15 хв.у м. Рівне, повний текст судового рішення складено 22 липня 2019 року) у справі № 460/453/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВІК - КАР до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просить:

визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA100050/2018/000035/2 від 28.11.2018 та № UA100050/2018/000037/2 від 22.12.2018;

визнати протиправними та скасувати картки відмови у митному оформленні товарів № UA100050/2018/00070 та № UA100050/2018/00075.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що митниця здійснила безпідставне та необґрунтоване коригування митної вартості, всупереч нормам Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки надані документи про транспортні витрати містять всі необхідні відомості, які дають змогу ідентифікувати товари, що транспортувались, у повному обсязі. Крім цього, митниці надані бухгалтерські документи, які підтверджують, що за транспортування були сплачені саме ці кошти та що вони включені у митну вартість товару. Відповідно до приписів ст. 55 МК України, ТОВ ВІК-КАР подано митні декларації від 28.11.2018 №UA1000050/2018/289061 та від 22.12.2018 №UA100050/2018/289966, за якими товар випущений у вільний обіг. За наведених обставин, позивач вважає, що задекларований ним товар підлягав митному оформленню за заявленою митною вартістю, тобто за ціною договору, а тому рішення відповідача про коригування митної вартості № UA100050/2018/000035/2 від 28.11.2018, № UA100050/2018/000037/2 від 22.12.2018 і картки відмови у митному оформленні товарів № UA100050/2018/00070, № UA100050/2018/00075 є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості № UA100050/2018/000035/2 від 28.11.2018 та № UA100050/2018/000037/2 від 22.12.2018. Визнано протиправними та скасовано картки відмови у митному оформленні товарів № UA100050/2018/00070 та № UA100050/2018/00075.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що документи, які подані на підтвердження митної вартості товарів відповідно до статті 53 МК України, не містять жодних розбіжностей та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів і відомості щодо ціни, що яка фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. За встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи відповідача щодо неможливості застосування методу визначення митної вартості за ціною договору спростовано в ході судового розгляду справи.

Крім цього суд першої інстанції зазначив, що спірні рішення про коригування митної вартості від 28.11.2018 № UA100050/2018/000035/2 та від 22.12.2018 № UA100050/2018/000037/2 не відповідають вимогам ст. 55 МК України, оскільки викладені в них висновки контролюючого органу не узгоджуються із фактичними обставинам справи та спростовуються дослідженими судом доказами, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.

Також судом першої інстанції досліджено картки відмови в прийнятті митних декларацій картки відмови у митному оформленні товарів № UA100050/2018/00070 та № UA100050/2018/00075 (а.с.232-234, т.1, 29-31 т.2) та з`ясовано, що у графі причини відмови у митному оформленні (випуску) товарів зазначено - відповідно до п. 6 ст.54 та статті 256 МК України, в зв`язку з прийняттям рішень про коригування митної вартості. Враховуючи визнання протиправним та скасування судом оскаржених рішень про коригування митної вартості товарів, які слугували підставою для прийняття спірних карток відмови у митному оформленні товарів, наявні підстави для визнання протиправними та скасування карток відмови в митному оформленні товарів.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що під час здійснення контролю митної вартості за митними деклараціями від 27.11.2018 № UA100050/2018/288967 та від 21.12.2018 № UA100050/2018/289949 встановлено, що надані документи не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, відомості щодо складових митної вартості не підтверджені документально, не визначені кількісно та достовірно, а також відсутні відомості щодо ціни, яка сплачена або підлягає сплаті, а саме: документ про транспорті витрати не містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту; завантажувально - розвантажувальні роботи. Також, відповідно до пункту 3.5 договору від 04.05.2017 №01.4.17 продавець окрім іншого надає покупцю експорту декларацію, яку до митного оформлення позивачем не надано. У зв`язку з неподанням декларантом всіх запрошених документів, відсутністю відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та наявністю розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості органу доходів і зборів перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі, відповідно до положень статті 55 МК України здійснено коригування митної вартості товарів за рішеннями № UA100050/2018/000035/2 від 28.11.2018, № UA100050/2018/000037/2 від 22.12.2018 та надано картки відмови у митному оформленні товарів №UA100050/2018/00070, №UA100050/2018/00075. Визначення митної вартості здійснювалось шляхом порівняння інформації до митних оформлень подібних та ідентичних товарів; проведення порівняння заявленого рівня митної вартості з ціновою інформацією. Зовнішніх джерел (mobile.de та ін.), з інформацією, яка міститься в спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України; інформації, яка наведена в акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA100050/2018/289949. Апелянт також зазначив, що товари випущені у вільний обіг за митними деклараціями від 28.11.2018 № UA100050/2018/289061, від 22.12.2018 № UA100050/2018/289966 на підставі ч. 7 ст. 55 МК України, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Кодексу

В судовому засіданні представник позивача, заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та надав пояснення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач в судове засідання на виклик суду не з`явився, явку уповноваженої особи не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що ТОВ ВІК - КАР (код ЄДРПОУ 38342587) зареєстроване як юридична особа з 10.08.2012 та перебуває на обліку в ДПІ у м. Рівне Головного управління ДФС у Рівненській області. Основний вид діяльності за КВЕД 45.11: торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами.

04.05.2017 між юридичною особою по законодавству Нідерландів Story Auto Import-Export B.V. (Продавець) і ТОВ ВІК - КАР (Покупець) укладено договір поставки товару № 01.4.17 (далі - Договір поставки) (а.с .200-207 т.1).

За змістом пунктів 1.1, 1.2 Договору поставки продавець зобов`язаний в порядку та на умовах Договору передати у власність покупцеві, а покупець на умовах Правил Інкотермс в редакції 2010 року - оплатити та прийняти у власність товар згідно з інвойсами. Під товаром розуміються нові автомобілі різних марок без реєстрації, які відповідають стандартам Євро 5, Євро 6.

Пунктами 2.1, 2.2 Договору поставки передбачено, що найменування, ціна та кількість товару, що постачається, узгоджується сторонами в інвойсах/специфікаціях, які підписуються на кожну окрему партію товару та є невід`ємною частиною Договору. Зміна ціни товару в ході виконання Договору узгоджується Сторонами додатково.

Відповідно до п. 2.3 Договору загальна сума договору встановлюється відповідно до інвойсів, що видані продавцем на кожну партію товару, та орієнтовно складає 790000, 00 (сімсот дев`яносто) тисяч євро.

В розділі 3 Договору поставки сторонами врегульовано строки і умови поставки, а саме: товар повинен бути відвантажений покупцеві не пізніше ніж в 14-денний строк з моменту здійснення оплати за такий товар. Товар поставляється автомобільним транспортом на умовах, зазначених у специфікаціях/інвойсах до Договору, згідно Правил Інкотермс 2010 року на територію України, а саме в м. Рівне чи інше місце, місце призначення якого вказане у специфікації/інвойсі на товар (згідно з пунктом 3.1 Договору - DAP RIVNE). Датою прийому-передачі вважається дата отримання товару Покупцем (представником Покупця).

Відповідно до розділу 4 Договору поставки передоплата за товар здійснюється покупцем простим банківським переказом SWIFT впродовж 10 банківських днів з дня виписки продавцем інвойсу на товар. Валюта платежу - євро.

30.10.2018 продавцем на виконання договору поставки №01.4.17 були виставлені позивачу рахунки (інвойси) на автомобілі №№ 07945, 07949, 07951, 07952, 07953, 07954, 07950 в сумі 15200,00 євро за одиницю товару на загальну суму товару 106400, 00 євро (а.с.181,184,187,190,193,196 т.1, а.с.136 т.2).

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті від 08.11.2018 № 12 ТОВ ВІК-КАР здійснило повну передоплату за товар по договору № 01.4.17 від 04.05.2017 на підставі вказаних вище інвойсів від 30.10.2018 в сумі 106400, 00 Євро (а.с.229 т.1).

Суд встановив, що 27.11.2018 декларантом ТОВ ВІК-КАР ОСОБА_1 до Митниці була подана митна декларація № UA100050/2018/288967 на імпортовані автомобілі марки Infinity, модель Q50, нові, тип двигуна - дизель, кількість місць для сидіння, включаючи водія - 5, колісна формула 4 х 2, календарний рік випуску - 2016, модельний рік випуску - 2016, № кузова НОМЕР_1 ; JNKDV71E5GM552620; JNKDV71E6GM552206; JNKDV71E6GM552349; JNKDV71E8GM552398; JNKDV71E8GM552496; JNKDV71E9GM552443 на загальну суму поставки 106400,00 Євро та надано відповідні документи, перелік яких наведено в гр.44 митної декларації (а.с.81-83 т.2).

Відповідно до митної декларації № UA100050/2018/288967, умови поставки: FCA NL Haaften (гр.20); валюта та загальна сума за рахунком 106400, 00 євро (гр.22); курс валюти: 31,70100500 (гр.23); ціна товару: 15200, 00 (гр.42); код МВВ: 1 (гр.43); коригування: 491803, 92 (гр.45) до кожної одиниці товару.

27.11.2018 уповноваженою особою Митниці відповідно до ст. 53 МК України за митною декларацією UA100050/2018/288967 від 27.11.2018 надіслано декларанту електронне повідомлення, що при проведенні контролю правильності визначення митної вартості під час проведення митного контролю і митного оформлення, відповідно до статей 53, 54 Митного кодексу України на підставі наданих документів встановлено, що документ про транспортні витрати від 20.11.2018 № 2201118ЕР/1 не містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту; також документ не містить інформацію про вартісні характеристики всіх складових митної вартості. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України для встановлення всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів запропоновано надати основні та додаткові документи протягом 10 календарних днів (за наявності), а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Повідомлено, що відповідно до п. 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості (а.с. 230 т. 1).

Декларантом 27.11.2018 надіслано Митниці лист за вих. № 5 про те, що інших підтверджуючих митну вартість документів по товарах (лекові автомобілі Infinity) немає (а.с. 231 т.1).

Митниця, не погодившись із задекларованою у митній декларації від 27.11.2018 № UA100050/2018/288967 митною вартістю товарів, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA100050/2018/000035/2 від 28.11.2018 і картку відмови у митному оформленні товарів № UA100050/2018/00070 (а.с. 232-234, 235-238 т.1).

28.11.2018 декларантом ТОВ ВІК-КАР подано Митниці митну декларацію № UA100050/2018/289061, митну вартість товару визначено з урахуванням рішення про коригування митної вартості, з зазначенням в графі 43 Код МВВ: ліве поле - 1, праве поле - 6. Товар випущений у вільний обіг під надання гарантій відповідно до ст. 55 МК України (а.с. 168-172 т.1).

Окрім цього, встановлено, що на виконання договору поставки № 01.4.17 від 04.05.2017 продавцем-нерезидентом були виставлені позивачу інвойси (рахунки) на автомобілі від 30.10.2018 №№ 07941, 07942, 07943, 07944, 07946, 07947, 07948 на суму 15200, 00 Євро за одиницю товару, на загальну суму товару 106400, 00 Євро (а.с. 1,4,7,10,13,16,19 т.2).

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті від 06.12.2018 №13 ТОВ ВІК-КАР здійснило повну передоплату за товар по договору № 01.4.17 від 04.05.2017 на підставі вказаних вище інвойсів від 30.10.2018 в сумі 106400, 00 Євро (а.с. 22 т.2).

Суд встановив, що 21.12.2018 декларантом ТОВ ВІК-КАР ОСОБА_1 до Митниці була подана митна декларація № UA100050/2018/289949 на імпортовані автомобілі марки Infinity, модель Q50, нові, тип двигуна - дизель, кількість місць для сидіння, включаючи водія - 5, колісна формула 4 х 2, календарний рік випуску - 2016, модельний рік випуску - 2016, номери кузова НОМЕР_2 ; НОМЕР_3; НОМЕР_4; НОМЕР_5; НОМЕР_6; НОМЕР_7; НОМЕР_8, на загальну суму поставки 106400, 00 Євро, та надано відповідні документи, перелік яких наведено в гр. 44 митної декларації (а.с. 239-243 т.1).

Відповідно до митної декларації № UA100050/2018/289949, умови поставки: FCA NL Haaften (гр.20); валюта та загальна сума за рахунком 106400, 00 Євро (гр.22); курс валюти: 31, 57827800 (гр.23); ціна товару: 15200, 00 (гр.42); код МВВ: 1 (гр.43); коригування: 489880, 88 (гр.45) до кожної одиниці товару.

22.12.2018 інспектором Митниці надіслано декларанту позивача електронне повідомлення за митною декларацією UA100050/2018/289949 про неможливість застосування заявленої декларантом за основним методом митної вартості, оскільки надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари а також містять розбіжності. Враховуючи неможливість застосування основного методу, керуючись положеннями ч. 4 ст. 57 Митного кодексу та відповідно до частини 5 ст. 55 Митного кодексу надано консультацію з метою визначення основи вартості. Митна вартість визначена із застосуванням методу №2г (резервний метод) статті 57 Митного кодексу. Попередні методи не застосовані: метод 1 - відповідно до вимог ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54 та ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України; методи 2а, 2б - у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари з урахуванням вимог ст. 59, 60 Митного кодексу України; методи 2в, 2г - через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості. Митна вартість товару ґрунтується на раніше визначених митницею митних вартостях за винесеними рішеннями № UA100000/2018/000039/2, № UA100050/2018/000027/2, № UA100050/2018/000030/2, № UA100050/2018/000035/2, також проведено порівняння заявленого рівня митної вартості з ціновою інформацією зовнішніх джерел (mobile.de та ін.), з інформацією, яка міститься в спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України, а саме: 21200 EUR/шт на дату рішення. Враховуючи вищевикладене та керуючись положеннями статті 58 Кодексу митну вартість із застосуванням методу визначення митної вартості товарів за ціною контракту неможливо (а.с. 26 т.2).

Також, 22.12.2018 уповноваженою особою митного органу Харченко О.Ю. відповідно до ст. 53 МК України надіслано декларанту за митною декларацією № UA100050/2018/289949 електронне повідомлення, що при проведенні контролю правильності визначення митної вартості під час проведення митного контролю і митного оформлення, відповідно до статей 53, 54 Митного кодексу України на підставі наданих документів встановлено, що документ про транспортні витрати від 20.11.2018 №2201118ЕР/1 не містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту; також документ не містить інформацію про вартісні характеристики всіх складових митної вартості. Відповідно до пункту 3.5 договору від 04.05.2017 № 01.4.17 продавець окрім іншого надає покупцю експортну декларацію, однак до митного оформлення експортна декларація не надана. Зазначені обставини не дають можливості органу доходів і зборів перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України для встановлення всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів запропоновано надати основні та додаткові документи протягом 10 календарних днів (за наявності), а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) копію митної декларації країни відправлення; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 8) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 9) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 10) за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Повідомлено, що відповідно до п. 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості (а.с.27 т. 2).

22.12.2018 декларант ТОВ ВІК-КАР листом за № 6 повідомив Митницю, що інших підтверджуючих митну вартість документів по даних товарах (легкові автомобілі Infinity) немає (а.с. 52 т.3).

Відповідач, не погодившись із задекларованою у митній декларації від 21.12.2018 № UA100050/2018/289949 митною вартістю товарів, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA100050/2018/000037/2 від 22.12.2018 і картку відмови у митному оформленні товарів № UA100050/2018/00075 (а.с. 29-31, 32-35 т. 2).

22.12.2018 декларантом ТОВ ВІК-КАР подано Митниці митну декларацію № UA100050/2018/289966, митну вартість товару визначено з урахуванням рішення про коригування митної вартості, з зазначенням в графі 43 Код МВВ: ліве поле - 1, праве поле - 6. Товар випущений у вільний обіг під надання гарантій відповідно до ст. 55 МК України (а.с.239-243 т.1).

Позивач вважаючи такі рішення відповідача протиправними звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з`ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1).

Відповідно до ст. 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з ч. 1 ст. 51, ч. 1 ст. 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч. 2 ст. 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

За змістом ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина друга статті 57 МК України).

Відповідно до ч. 3, 4 статті 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Положеннями ч. 5, 6 ст. 57 МК України закріплено, що у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст.62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 57 МК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Як згадувалось вище та підтверджується матеріалами справи, що з метою митного оформлення транспортних засобів декларантом подано для митного оформлення митні декларації від 27.11.2018 № UA100050/2018/288967, від 21.12.2018 № UA100050/2018/289949.

Для підтвердження митної вартості декларантом до митної декларації від 27.11.2018 № UA100050/2018/288967 додано такі документи:

рахунки (інвойси) на транспортні засоби від 30.10.2018: №№ 07945; 07949; 07950; 07951; 07952; 07953; 07954;

Сертифікати відповідності на транспортні засоби;

Автотранспортна накладна № 113734 від 18.09.2018;

Сертифікат про походження товару № S AE00181345 105311 від 07.11.2018;

Банківський платіжний документ, що стосується товару №12 від 08.11.2018;

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 318113001 від 20.11.2018;

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 201118ЕР/1 від 20.11.2018;

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується № 01.4.17 від 04.05.2017;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 01.06.2017, № 2 від 05.09.2018;

Договір про надання послуг митного брокера № 2 від 01.10.2016;

Договір (контракт) на перевезення FVL-VIK-25-07-18 від 25.07.2018;

Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів № 3485434 від 23.11.2018;

Інші некласифіковані документи: довідки № 2018-16021, № 2018-16022, № 2018-16023, № 2018-16024, № 2018-16025, № 2018-16026, № 2018-16027 від 26.11.2018; заявка на перевезення № 7 від 14.11.2018;

сертифікат підтвердження б/н від 30.10.2018;

копія митної декларації країни відправлення № 18NL0008501F36B993 від 19.11.2018 (а.с. 232-234 т.1)

В свою чергу для підтвердження митної вартості декларантом до митної декларації від 21.12.2018 № UA100050/2018/289949 додано наступні документи:

рахунки-фактури (інвойси) на транспортні засоби від 30.10.2018: 07941; 07941; 07943; 07944; 07946; 07947; 07948;

сертифікати відповідності на транспортні засоби;

автотранспортна накладна № 004692 від 14.12.2018;

сертифікат про походження товару № S AE00189134 106020 від 07.11.2018;

банківський платіжний документ, що стосується товару №13 від 06.12.2018;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №318123001 від 14.12.2018;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару №141218ЕР/1 від 20.11.2018

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується № 01.4.17 від 04.05.2017;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 01.06.2017, №2 від 05.09.2018;

договір про надання послуг митного брокера №2 від 01.10.2016;

договір (контракт) на перевезення FVL-VIK-25-07-18 від 25.07.2018;

інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів №3583957 від 19.12.2018;

інші некласифіковані документи: довідки № 2018-19806, № 2018-19807, № 2018-19808, № 2018-19809, № 2018-19810, № 2018-19811, № 2018-19812 від 20.12.2018; заявка на перевезення №10 від 07.12.2018;

сертифікат підтвердження б/н від 30.10.2018 (а.с.29-31 т.2).

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовуванням додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадках:

якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності;

не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів;

не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Такі сумніви щодо митної вартості товару можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для витребування додаткових документів слугували ті обставини, що у документі про транспортні витрати від 20.11.2018 № 2201118ЕР/1 не містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту; також документ не містить інформацію про вартісні характеристики всіх складових митної вартості (завантажувально - розвантажувальні роботи), що слугувало підставою для направлення декларанту електронних повідомлень про надання додаткових документів на підтвердження складових числового значення заявленої митної вартості та в подальшому, у зв`язку з ненаданням таких документів, - підставою для прийняття оскаржених рішень про коригування митної вартості товару та карток відмови у митному оформленні товарів.

Однак на думку суду зазначені обставини не можуть свідчити на наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості у зв`язку з чим пов`язується можливість витребування митним органом додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частина 1 ст.55 МК України передбачає, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 ст. 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунок митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відтак, правовою підставою, визначеною ст. 55 МК України, для винесення рішення про коригування митної вартості є:

1) невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості;

5) виявлення, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Натомість, як слідує із змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є: неподання декларантом всіх запрошених документів; відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості органу доходів і зборів перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі. До митної декларації від 21.12.2018 № UA100050/2018/289949 не додано експортну декларацію. Окрім цього, відповідач вказав, що за результатами проведеного порівняння встановлено, що у органу Державної фіскальної служби наявна інформація щодо рішень про визначення митної вартості ідентичного товару цього ж суб`єкта зовнішньо - економічної діяльності № UA100000/2018/000039/2. № UA100050/2018/000027/2, № UA100050/2018/000030/2. Відтак, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв`язку з відсутністю вартості операцій з ідентичними товарами, прийнятої органом доходів і зборів, з дотриманням умов, зазначених у статті 59 Кодексу.

При цьому, колегією суддів встановлено, що митним органом не конкретизовано ні у вимозі про витребування додаткових доказів, ні в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів, яких саме відомостей не міститься у поданих до митного оформлення документах, які, на думку митного органу, підтвердили б задекларовану митну вартість імпортованого товару або які з поданих документів на підтвердження числового значення задекларованої митної вартості містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують їх числові значення митної вартості.

Водночас колегією суддів встановлено, що відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Разом з цим, колегією суддів встановлено, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості не міститься відомостей щодо обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі поданих позивачем документів, а також не зазначено вичерпного переліку вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів. З тих підстав колегія суддів вважає його необґрунтованим.

В свою чергу суд вважає, що доводи відповідача про сумніви у достовірності заявленого рівня митної вартості, є безпідставними, оскільки позивачем був поданий повний пакет документів для здійснення митного оформлення транспортних засобів, а митний орган в свою чергу не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Крім цього колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем в повній мірі надано докази для підтвердження числових значень витрат на транспортування.

Так зокрема суд першої інстанції встановив та таке підтверджується матеріалами справи наступне.

25.07.2018 між ТОВ ВІК-КАР (Клієнт) та ТОВ ЖЕФКО Україна (Виконавець) укладено договір № FVL-VIK-25-07-18, згідно з п. 1.1 якого виконавець приймає на себе обов`язки за плату і за рахунок клієнта організувати виконання послуг, пов`язаних з перевезенням та обробленням вантажів (автомобілів) в міжнародному та/або регіональному сполученні (під регіоном в рамках даного Договору приймається територія України), а саме, організувати виконання послуг, пов`язаних із безперешкодним перевезенням вантажів клієнта автомобільним транспортом та обробленням вантажів клієнта з метою його доставки від пунктів відправлення до пунктів призначення на території України й інших держав.

Згідно з п. 1.2 вказаного Договору, виконавець, на виконання даного Договору зобов`язаний укласти договір перевезення з перевізником та з іншими учасниками транспортного процесу; у випадках, передбачених умовами м. 1.4 цього Договору - вчинити всі необхідні дії щодо організації транспортування вантажів (а.с. 210-216 т.1).

02.01.2013 між ТОВ Н-ТРАНС (Виконавець) та ТОВ ЖЕФКО Україна (Клієнт) укладено Договір № TLA-NTR-02-01-13 від 02.01.2013 (а.с.217-225 т.1), відповідно до пункту 1.1 якого виконавець приймає на себе обов`язки за плату і за рахунок клієнта організувати виконання послуг, пов`язаних з перевезенням та обробленням вантажів (автомобілів) в міжнародному та/або регіональному сполученні (під регіоном в рамках даного Договору приймається територія України), а саме: доставити довірений йому вантажовідправником вантаж до місця призначення й передати його уповноваженій особі вантажоотримавача на території України й інших держав.

Виконавець, на виконання даного Договору, зобов`язаний самостійно здійснювати перевезення, або, за умови письмового погодження з клієнтом, від свого імені і за рахунок клієнта укласти договір перевезення з перевізником та з іншими учасниками транспортного процесу (п. 1.2 Договору).

Так позивачем подано ТОВ ЖЕФКО Україна заявки від 14.11.2018 № 7 та від 07.12.2018 № 9 на перевезення двічі 20.11.2018 та 13.12.2018 з м. Хаафтен, Нідерланди, до м. Київ, Україна, нових автомобілів Infinity Q50 в загальній кількості 14 одиниць автомобілів. Загальна вартість перевезення по заявках становила 6800, 00 євро за два автовози з ПДВ. Термін доставки не більше 7 днів з менту завантаження (а.с.226 т.1, 175 т.2).

При цьому, суд враховує, що сторони не обумовлювали вартість перевезення вантажу за 1 км пройденого автовозом шляху, маршрут перевезення та протяжність у кілометрах такого маршруту, розмір тарифної ставки на перевезення, оскільки визначили конкретну вартість послуг з перевезення від пункту завантаження до пункту розвантаження.

ТОВ ЖЕФКО Україна виставило позивачу рахунки на оплату № 318113001 від 20.11.2018 та № 318123001 від 14.12.2018 за послуги по перевезенню вантажів з м. Хаафтен (Нідерланди) до м. Київ (Україна) відповідно до договору № FVL-VIK-25-07-18 від 25.07.2018 на загальну суму 215609, 11 грн (а.с. 227 т.1, 174 т.2).

Вартість перевезення 14 одиниць автомобілів Infinity Q50 по маршруту м. Хаафтен, Нідерланди, до м/п Краківець, Україна, автовозом НОМЕР_9/НОМЕР_10 згідно CMR № 113734 від 20.11.2018 складає за одиницю 9948, 64 грн, а автовозом НОМЕР_11/НОМЕР_12 згідно CMR № 004692 від 14.12.2018 складає за одну одиницю 9891, 05 грн, що підтверджується довідками про транспортні витрати ТОВ ЖЕФКО Україна від 20.11.2018 № 201118ЕР/1 та від 14.12.2018 № 1412188ЕР/1 (а.с. 228, 176 т.3).

Таким чином, з наданих до митного оформлення документів чітко прослідковується формування позивачем транспортних витрат, які заявлені у вартості транспортних засобів по митних деклараціях:

від 27.11.2018 № UA100050/2018/288967 - на суму 9948, 64 грн здійснено коригування при заповненні графи 45 митної декларації, при цьому загальна сума витрат на транспортування складає 69640, 48 грн (9948, 64 грн х 7 одиниць КТЗ), що відповідає відображено в графі 17 рішення про коригування митної вартості UA100050/2018/000035/2 (а.с.162 т.2),

від 21.12.2018 № UA100050/2018/289949 - на суму 9891, 05 грн здійснено коригування при заповненні графи 45 митної декларації, при цьому загальна сума витрат на транспортування складає 69237, 35 грн (9891, 05 грн х 7 одиниць КТЗ), що відповідає відображеному в графі 17 рішення про коригування митної вартості UA100050/2018/000037/2 (а.с.247 т.2).

Відтак розмір транспортних витрат, понесених позивачем під час перевезення оцінюваного товару, підтверджується документально

Враховуючи зазначене та висновки суду першої інстанції, відповідач не довів обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено. Отже, основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості № UA100050/2018/000035/2 від 28.11.2018 та № UA100050/2018/000037/2 від 22.12.2018 та карток відмови у митному оформленні товарів № UA100050/2018/00070 та № UA100050/2018/00075, підлягають задоволенню, а тому рішення суду першої інстанції є правомірним.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 липня 2019 року у справі № 460/453/19 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді В. З. Улицький Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 03 грудня 2019 року