Постанова

від 14.01.2020 по справі 460/453/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2020 року ЛьвівСправа № 857/11633/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Запотічного І.І., Шавеля Р.М.,

за участю секретаря Мельничук Б.Б.

представника позивача Скіданова О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ВІК - КАР про ухвалення додаткового судового рішення у справі за апеляційною скаргою Київської митниці ДФС на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 липня 2019 року (ухвалене головуючим - суддею Дорошенко Н.О. о 16 год 15 хв. у м. Рівне, повний текст судового рішення складено 22 липня 2019 року) у справі № 460/453/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВІК - КАР до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебувала справа за апеляційною скаргою Київської митниці ДФС на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 липня 2019 року у справі № 460/453/19.

26.11.2019 за результатами апеляційного розгляду справи апеляційну скаргу Київської митниці ДФС залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 липня 2019 року у справі № 460/453/19 - без змін.

09.12.2019 до апеляційного суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ВІК - КАР про ухвалення додаткового судового рішення в частині вирішення питання щодо відшкодування витрат за надання правничої допомоги в розмірі 7000 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав клопотання та надав пояснення, просить таке задовольнити та ухвалити додаткове рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу в загальному розмірі 7000 грн.

Відповідач в судове засідання на виклик суду не з`явився, явку уповноваженої особи не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи поданого клопотання, колегія суддів вважає, що вказане вище клопотання про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Загальне правило розподілу судових витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Частина 1 ст. 132 КАС України передбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється в порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Зокрема, згідно ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 134 КАС України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Пунктами 4, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Статтею 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Окрім зазначеного вище колегія суддів звертає увагу на положення ч. 6 та ч. 7 КАС України, відповідно до яких, визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 826/7806/17, від 20.12.2018 у справі № 316/4923/16-а, від 01.10.2018 у справі № 815/4619/17, від 02.09.2019 у справі № 520/3939/19.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу понесених при розгляді справи представником позивача надано акт приймання - передачі наданих послуг до № 10/09-07/19 з якого слідує наступне.

Виконавець надав, в Замовник прийняв послуги з надання правової допомоги щодо захисту прав та представництва інтересів Клієнта у Восьмому апеляційному адміністративному суді, а саме:

1.Розгляд наданих при зустрічі з Клієнтом документів, що стосуються оскаржуваного рішення Рівненського окружного адміністративного суду, зокрема апеляційної скарги Київської митниці ДФС на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 у справі № 460/453/19 - 1 год. Роботи адвоката;

2.Опрацювання з Клієнтом нормативно - правових актів, що регулюють спірні правовідносини та суть спору, з огляду на викладені в апеляційній скарзі обставини - 2 год. Роботи адвоката;

3.Ознайомлення Клієнта з судовою практикою у даній справі - 1 год. Роботи адвоката;

4.Сторони погодили, що представництво інтересів Замовника у Восьмлму апеляційному адміністративному суді 26.11.2019, оплачується Виконавцю в розмірі 3000 грн, включаючи оплату проїзду до місця призначення та у зворотньому напрямку та відрядних добових коштів.

Сторони погодили, що вартість послуг виконавця за даним Актом складає 7000 грн без ПДВ з розрахунку 1000 грн за одну годину роботи (відповідно до договору № 1 від 09.07.2019) та погодженої оплати фактичних витрат та гонорару запредставництво інтересів Замовника у судовому засіданні 26.11.2019. (а.с. 102-104)

Разом з цим на переконання суду даний розрахунок не є цілком підтверджений та такий, що в повній мірі вказує на наявність наданої правничої допомоги з огляду на таке.

Так на переконання суду переконливим є вартість правничої допомоги зокрема в розмірі 4000 грн за надання послуг зазначених вище в пунктах 1-3 де загальний час наданих послуг становить 4 год. (4 х 1000 = 4000 грн)

Щодо представництво інтересів у судовому засіданні (в тому числі кількість витраченого часу на проїзд в обидві сторони), то колегія суддів встановила, що представник позивач брав участь в судовому засіданні 26.11.2019, що підтверджується протоколом судового засідання. (а.с. 105, 106).

Згідно цього протоколу, судове засідання розпочалося об 11 год 36 хв. і закінчилось о 11 год. 49 хв. Тобто судове засідання тривало не повних 15 хв. Враховуючи те, що в гонорарі за цю допомогу зазначена ставка, 1 година - 1000 грн, то загальна вартість має становити, з розрахунку часу проведення судового засідання, 250 грн.

В частині компенсації витраченого часу на проїзд в обидві сторони то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 135 КАС України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати.

Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов`язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 № 590 Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави , витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її представникові, а також свідкам, спеціалістам, перекладачам та експертам, не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.

Витрати на переїзд можуть бути відшкодовані лише у випадках, коли стороні необхідно було здійснити переїзд до адміністративного суду в інше місто або селище. Розмір витрат визначається вартістю квитків на залізничний, автомобільний, водний, повітряний транспорт або ж підтвердженою вартістю пального, необхідного для переїзду до суду власним автотранспортом.

Таким чином витрати на переїзд, в даному випадку компенсації витраченого часу на проїзд в обидві сторони, можуть бути відшкодовані лише у випадках їх документального підтвердження.

Однак колегія суддів встановила, що в матеріалах справи відсутні будь - які докази котрі б надали змогу визначити скільки часу та коштів було витрачено представником позивача на проїзд в обидві сторони для участі в судовому засіданні, а тому така вимога є безпідставною.

Враховуючи зазначені обставини справи та перелік, наданих адвокатами для позивача послуг, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для присудження на користь позивача судових витрат на правничу професійну допомогу в сумі 4250 грн, що відповідає складності справи та обсягу наданих представником позивача послуг та доказів.

Відтак апеляційний суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача 4250 грн понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ВІК - КАР про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 460/453/19 задовольнити частково.

Стягнути з Київської митниці ДФС (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8 А, код ЄДРПОУ: 39422888) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВІК - КАР (33003, Рівненська область, м. Рівне, вул. Кобзарська, 85, код ЄДРПОУ: 38342587) 4250 грн (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень понесених судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді І. І. Запотічний Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 17 січня 2020 року