Постанова

від 25.11.2019 по справі 460/3220/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/6987/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Святецького В.В., Шинкар Т.І.

за участі секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,

позивач: не з`явився

відповідач: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року у справі № 460/3220/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДК ВЕТ до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

суддя в 1-й інстанції - Друзенко Н.В.,

час ухвалення рішення - не зазначено.,

місце ухвалення рішення - м.Рівне,

дата складання повного тексту рішення - 03.05.2019,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2018 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю ДК ВЕТ (далі - ТОВ ДК ВЕТ звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004401401 від 28.08.2018 року.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час перевірки Головне управління ДФС у Рівненській області дійшло помилково висновку про наявність у діях ТОВ «ДК ВЕТ» складу фінансового правопорушення та відсутності підтверджуючого (розрахункового) документа щодо використання підзвітною особою ОСОБА_1 готівкових коштів на суму 184484,96 грн. Зазначає, що вказані кошти ОСОБА_1 оплатив контрагенту Palmira Star Ltd по договору № 04-16-01 від 20.04.2016, а підтвердженням є прибутковий касовий ордер від 19.05.2016 та звіт про витрати на суму 184484.96 грн. Вказує на те, що склад фінансового правопорушення, передбаченого пунктами 2.11, 3.1, 3.2 Положення №637, наявний у разі порушення правил видачі готівки під звіт і неналежне звітування за її отримання. Під час проведення перевірки ТОВ «ДК ВЕТ» були надані документи на підтвердження відрядження, звіт про використання коштів за встановленою формою, а також квитанція до прибуткового касового ордеру на підтвердження витрат за цим звітом. Підзвітною особою ОСОБА_1 до авансового звіту було подано належні письмові документи, які підтверджують сплату готівкових коштів, а посилання ГУ ДФС у Рівненській області на окремі недоліки первинних документів, на думку позивача, не спростовує реального здійснення витрати підзвітною особою ТОВ «ДК ВЕТ» . З огляду на це, вважає відсутнім факт правопорушення, передбаченого пунктами 2.11, 3.1 Положення № 637. Крім того, позивач вважає, що викладені в акті перевірки порушення, що потягнули застосування штрафних санкцій є порушеннями правил здійснення господарської діяльності, зокрема правил здійснення готівкових розрахунків, що є видом адміністративно-господарських санкцій, а саме адміністративно-господарським штрафом в розумінні статей 238, 241 Господарського кодексу України. Відповідно, ці санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Оскільки податкове повідомлення-рішення прийняте 28.08.2018, тобто пізніше ніж через один рік з дня вчинення порушення, то ці санкції не могли бути застосовані до позивача. З огляду на наведене позивач просив задоволити позовні вимоги.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області №0008401401 від 28.08.2018 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС Рівненській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ВЕТ" сплачений судовий збір в сумі 2767,29 грн.

03 травня 2019 року Рівненський окружний адміністративний суд ухвалив додаткове рішення у цій справі з приводу розподілу судовий витрат.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Рівненській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДК ВЕТ витрати, понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 5718,00 грн.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням його оскаржив відповідач, Головне управління ДФС у Рівненській області, подавши апеляційну скаргу в якій просить скасувати додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач зазначає, що заявлений до відшкодування за рахунок відповідача розмір понесених позивачем витрат на правову допомогу є надмірним та не співмірним зі складністю справи.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копії: договору про надання правової допомоги від 01.08.2018 з додатком №1; копії платіжних доручень №3378 від 05.03.2019, №3709 від 11.04.2019, №317 від 21.02.2019 на підтвердження оплати коштів за договором про надання правової допомоги від 01.08.2018 у загальному розмірі 8218 гривень 00 копійок; оригінал акту приймання-передачі наданих послуг №2 від "31" січня 2019 року до Договору про надання правової допомоги від 01.08.2018 на суму 2500,00 грн.; оригінал акту приймання-передачі наданих послуг №2 від "28" лютого 2019 року до Договору про надання правової допомоги від 01.08.2018 на суму 3218,00 грн.; оригінал акту приймання-передачі наданих послуг №1 від "10" березня 2019 року до Договору про надання правової допомоги від 01.08.2018 на суму 2500,00 грн.; оригінал квитанції на підтвердження поштових витрат щодо відправки відповіді на відзив у справі до суду (квитанція на підтвердження поштових витрат щодо відправки відповіді на відзив у справі до відповідача долучена до самої відповіді). Загальна сума по актах 8218,00 грн.

Суд першої інстанції частково погодився із понесеними позивачем судовими витратами та стягнув такі у розмірі 5718,00 грн.

Оцінюючи правовідносини, що виникли між сторонами, апеляційний суд виходить з наступних міркувань.

Відповідно до частини 1статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 1 та 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Апеляційний суд встановив, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ДК ВЕТ до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено. Постанова набрала чинності 25 листопада 2019 року.

Враховуючи цю обставину, відповідно до правової норми частини 1 статті 139 КАС України, судові витрати позивача за надання правничої допомоги відшкодуванню на користь позивача не підлягають.

Отже, у відшкодування позивачу витрат на правову допомогу необхідно відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, апеляційну скаргу необхідно задовольнити, додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні вимоги про стягнення судових витрат з вищевикладених мотивів.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 252, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області задовольнити. Додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року у справі № 460/3220/18 - скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ДК ВЕТ про присудження на користь позивача додаткових судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді В. В. Святецький Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 03.12.2019