Ухвала

від 04.12.2019 по справі 910/17002/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

м. Київ

04.12.2019Справа № 910/17002/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-Парк-Сервіс

до Комунального підприємства Київтранспарксервіс

про визнання договору продовженим

Щодо розгляду заяви № ТП-2 від 02.12.2019 року Про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-Парк-Сервіс

Суддя Котков О.В.

Без виклику учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-Парк-Сервіс (позивач) надійшла позовна заява № ТП-1 від 02.12.2019 року до Комунального підприємства Київтранспарксервіс (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку визнати договір № ДНП-2017-07/07 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 21 липня 2017 укладений між Комунальним підприємством Київтранспарксервіс та Товариством з обмеженою відповідальністю Транс-Парк-Сервіс продовженим на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 2 роки 5 місяців та 10 діб до 10 травня 2022 року включно на тих самих умовах.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов п. 2.1.5. договору № ДНП-2017-07/07 від 21.07.2017 року вчиняє дії щодо передачі права на експлуатацію "фіксованих місць для паркування" третім особам, незважаючи на наявність переважного права у позивача на укладення нового договору. Позивач зазначає, що відповідач листом № 053/05-4180 від 11.11.2019 року повідомив позивача, що договір № ДНП-2017-07/07 від 21.07.2017 року не підлягає автоматичному продовженню та подальше право на експлуатацію паркувального майданчика після закінчення строку дії договору, реалізовуватиметься через систему електронних продажів РrоZоrrо.Продажі у відповідності до п. 1.1 рішення Київської міської ради № 184/6840 Про вдосконалення системи організації паркувального простору в місті Києві від 05.03.2019 року, у зав`язку з чим, паркувальний майданчик до 15.01.2020 року має бути звільнений позивачем.

Разом з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю Транс-Парк-Сервіс подано заяву № ТП-2 від 02.12.2019 року Про забезпечення позову , в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме: заборонити замовнику КП Київтранспарксервіс організовувати відкриті торги (аукціон) до закінчення розгляду спору по суті, через будь-яких торговельних посередників для проведення електронних торгів по лоту UA-PS-2019-11-29-000041-2 право на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка (на перетині з вул. О. Пчілки), в межах III територіальної зони паркування м. Києва, що включає 90 (дев`яносто) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 10 (десять) спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю.

Вказане заява обґрунтована тим, що ТОВ Транс-Парк-Сервіс на підставі договору № ДНП-2017-07/07 від 21.07.2017 року використовує 90 (дев`яносто) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 10 (десять) спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю.

Як стало відомо заявнику з ресурсу zakupki.prom.ua, КП Київтранспакрсервіс оголосило про проведення продажу майна, визначеного договором № ДНП- 2017-07/07 від 21.07.2017 року через систему Prozorro , а саме: 90 (дев`яносто) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 10 (десять) спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, дата проведення аукціону 16.12.2019 року, тобто, ще до закінчення строку дії договору № ДНП- 2017-07/07 від 21.07.2017 року, укладеного між КП Київтранспакрсервіс та ТОВ Транс-Парк-Сервіс .

На думку заявника, КП Київтранспакрсервіс вчиняються дії, які вказують, що невжиття заходів щодо заборони проведення аукціону з реалізації лоту UA-PS-2019-11-29-000041-2 порушить права та інтереси заявника.

Розглянувши заяву № ТП-2 від 02.12.2019 року Про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-Парк-Сервіс , дослідивши подані разом з нею докази в цілому, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Як встановлено судом, 21 липня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Транс-Парк-Сервіс (надалі - сторона-2) та Комунальним підприємством Київтранспарксервіс (надалі - сторона-1) укладено договір № ДНП-2017-07/07 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, сторона-1 надає за плату стороні-2 право на організацію та експлуатацію 90 (дев`яноста) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 10 (десяти) спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, просп. Григоренка (на перетині з вул. О. Пчілки), в межах III територіальної зони паркування м. Києва (надалі - Фіксовані місця для паркування ), а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.

В п. 1.2. договору визначено, що під Фіксованими місцями для паркування в цьому договорі визначено експлуатацію 90 (дев`яноста) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 10 (десяти) спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, за адресою: м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка (на перетині з вул. О, Пчілки), що розташовані в межах ПІ територіальної зони паркування м. Києва.

За умовами п. 6.1. договору, цей договір вступає в силу з дати підписання і діє до 31 грудня 2019 року.

Згідно з п. 6.2. договору, за умови належного виконання умов даного договору, сторона-2 має переважне право на укладення нового договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, що є Фіксовані місця для паркування даного договору, на той же строк.

Пунктом 6.3. договору визначено, що якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна з сторін не попередить письмово другу сторону про свій намір припинити договір, його дія автоматично продовжується на 1 (один) календарний рік.

З витягу з ресурсу zakupki.prom.ua вбачається, що КП Київтранспакрсервіс оголосило про проведення продажу лоту UA-PS-2019-11-29-000041-2 - права на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, просп. Григоренка (на перетині з вул. О. Пчілки), в межах III територіальної зони паркування м. Києва, що включає 90 (дев`яносто) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 10 (десять) спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю (ДК 021:2015 код 63712400-7 Паркувальні послуги). Дата проведення аукціону - 16.12.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи факт того, що проведення аукціону з продажу лоту UA-PS-2019-11-29-000041-2 - права на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, просп. Григоренка (на перетині з вул. О. Пчілки), в межах III територіальної зони паркування м. Києва, що включає 90 (дев`яносто) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 10 (десять) спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, які використовує заявник на підставі договору № ДНП- 2017-07/07 від 21.07.2017 року призначено на 16.12.2019 року, тобто до закінчення строку дії договору № ДНП- 2017-07/07 від 21.07.2017 року, а саме до 31.12.2019 року, суд вважає обґрунтованими доводи заявника про те, що виправданим, адекватним та співмірним заходом забезпечення позову буде заборона КП Київтранспарксервіс організовувати відкриті торги (аукціон) через будь-яких торговельних посередників для проведення електронних торгів по лоту UA-PS-2019-11-29-000041-2.

Вжиття заходів до забезпечення позову у наведений спосіб забезпечить можливість виконання рішення суду у разі задоволення позову, тоді як невжиття зазначених заходів до забезпечення позову може утруднити виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог, оскільки право на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, просп. Григоренка (на перетині з вул. О. Пчілки), в межах III територіальної зони паркування м. Києва за наслідками проведення аукціону з продажу лоту UA-PS-2019-11-29-000041-2 буде передане третім особам.

Таким чином, спосіб забезпечення позову, який просить заявник, відповідає заходам забезпечення позову, встановленим у ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, предмету позову, принципам розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, не порушують права та законні інтереси осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З метою вжиття заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника, недопущення вчинення незаконних дій з продажу права на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, просп. Григоренка (на перетині з вул. О. Пчілки), в межах III територіальної зони паркування м. Києва, який використовується заявником на підставі договору № ДНП- 2017-07/07 від 21.07.2017 року, строк дії якого до 31.12.2019 року, що може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму поновлення порушених прав та інтересів заявника.

При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки заявник не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18 та від 09.11.2018 року у справі № 915/508/18.

При цьому, суд зауважує, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю Транс-Парк-Сервіс звернулося до суду з позовними вимогами немайнового характеру і судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Відтак, якщо до закінчення розгляду даної справи право на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, просп. Григоренка (на перетині з вул. О. Пчілки), в межах III територіальної зони паркування м. Києва, що включає 90 (дев`яносто) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 10 (десять) спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю буде передане третім особам, Товариство з обмеженою відповідальністю Транс-Парк-Сервіс не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження за її позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів останньої, за захистом яких вона звернулася з позовом до суду у даній справі.

Окрім того, застосовані господарським судом заходи до забезпечення позову ніяким іншим чином не обмежують права юридичної особи щодо його господарської діяльності до вирішення спору по суті. Суд зазначає, що при розгляді заяв про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. До предмету дослідження на цій стадії входить лише питання про те чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Таким чином, дослідивши матеріали та обставини справи в цілому, характер та зміст позовних вимог, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки заявником наведені обґрунтовані підстави того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів, а заходи забезпечення позову нерозривно пов`язані з предметом позову та спрямовані на запобігання можливим негативним наслідкам.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Керуючись ст.ст. 136-140, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву № ТП-2 від 02.12.2019 року Про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-Парк-Сервіс - задовольнити.

2. До набрання рішенням законної сили у справі № 910/17002/19 вжити заходи до забезпечення позову, а саме: заборонити Комунальному підприємству Київтранспарксервіс організовувати відкриті торги (аукціон) до закінчення розгляду спору по суті, через будь-яких торговельних посередників для проведення електронних торгів по лоту UA-PS-2019-11-29-000041-2 право на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка (на перетині з вул. О. Пчілки), в межах III територіальної зони паркування м. Києва, що включає 90 (дев`яносто) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 10 (десять) спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю.

3. Дана ухвала Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 року у справі № 910/17002/19 є виконавчим документом, набирає чинності з моменту її прийняття, тобто з 04.12.2019 року.

4. Строк пред`явлення ухвали Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 року у справі № 910/17002/19 до виконання становить три роки, тобто до 04.12.2022 року.

5. Стягувачем у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 року у справі № 910/17002/19 є Товариство з обмеженою відповідальністю Транс-Парк-Сервіс (ідентифікаційний код 37673399, адреса: 37052, Полтавська область, Пирятинський район, с. Велика Круча, вул. Молодіжна, 53).

6. Боржником у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 року у справі № 910/17002/19 є Комунальне підприємство Київтранспарксервіс (ідентифікаційний код 35210739, адреса: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6).

7. Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О.В. Котков