Постанова

від 06.07.2020 по справі 910/17002/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2020 р. Справа№ 910/17002/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Кропивної Л.В.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від позивача: не з`явились

від відповідача: Решетило Р.Г. - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-парк-сервіс

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2020, повний текст якого складено 27.04.2020

у справі № 910/17002/19 (суддя Котков О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-парк-сервіс

до Комунального підприємства Київтранспарксервіс

про визнання договору продовженим

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про визнання укладеного між позивачем та відповідачем договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП-2017-07/07 від 21.07.2017 продовженим на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 2 роки 5 місяців та 10 діб до 10.05.2022 включно, на тих самих умовах.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2020, повний текст якого складено 27.04.2020, у справі № 910/17002/19 у позові відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що:

- у п. 6.3 спірного договору сторонами погоджено, що якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна з сторін не попередить письмово другу сторону про свій намір припинити договір, його дія автоматично продовжується на 1 (один) календарний рік;

- відповідач відповідно до умов договору належним чином повідомив позивача про намір не продовжувати дію даного договору, а відтак, термін дії спірного договору закінчився 31.12.2019;

- твердження позивача про наявність підстав для визнання спірного договору продовженим на той самий строк на підставі пункту 6.3 договору, з огляду на відсутність наміру у відповідача, як сторони вказаного правочину, на пролонгацію дії даного договору, про що було повідомлено позивача у порядку, погодженому сторонами, є необґрунтованими;

- після повідомлення відповідачем про припинення дії спірного договору (після 18.10.2019) в обумовлений пунктом 6.1 договору строк позивач не звертався до відповідача з наміром про укладення нового договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування та не взяв участі у конкурсі UA-PS-2019-11-29-000041-2 з продажу через систему ProZorro права на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, просп. Григоренка (на перетині з вул. О. Пчілки), в межах III територіальної зони паркування м. Києва;

- судом не встановлено порушення відповідачем переважного права позивача на укладення нового договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, оскільки позивач не повідомив відповідача про такий намір у порядку ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України та не реалізував власного права на участь в аукціоні з продажу права на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів.

Не погоджуючись з рішенням, 20.05.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Транс-парк-сервіс звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 у справі № 910/17002/19 скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

У апеляційній скарзі скаржник послався на те, що оспорюване рішення прийнято без врахування позиції позивача, з неповним з`ясуванням обставин та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У обґрунтування вказаної позиції позивач послався на те, що:

- судом першої інстанції не прийнято до уваги лист-відповідь позивача від 21.11.2019 за № 01/2111/19, в якому позивач не погоджується з умовами листів відповідача та наполягає на своєму переважному праві на продовження дії спірного договору;

- не заслуговують на увагу посилання суду першої інстанції на рішення Київської міської ради Про вдосконалення системи організації паркувального простору в місті Києві від 05.03.2019 року № 184/6840, на виконання якого відповідачем оголошено про проведення конкурсу UA-PS-2019-11-29-000041-2 з продажу через систему ProZorro права на експлуатацію спірного майданчика для паркування транспортних засобів, оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020 у справі № 640/13838/19 вказане рішення визнано протиправним та не чинним;

- на даний час позивач сумлінно сплачує платежі за спірним договором, а відповідач приймає такі платежі без повернення, а отже погоджується з виконанням умов такого договору та підтверджує його дію.

Апелянт зазначає, що відповідно до умов спірного договору він має право на укладення нового договору на той же строк або на автоматичну пролонгацію договору від 21.07.2017, у зв`язку з чим просить суд визнати укладений між позивачем та відповідачем договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП-2017-07/07 від 21.07.2017 продовженим на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 2 роки 5 місяців та 10 діб до 10.05.2022 включно, на тих самих умовах.

До апеляційної скарги позивачем додані нові докази, які підтверджують звернення позивача до відповідача з проханням укласти новий договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування на спірному паркувальному майданчику, а саме, належним чином засвідчені копії листа-звернення позивача 18.03.2020/Л-1803 та листа-відповіді відповідача № 053/05-1228 від 25.03.2020.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2020 справа № 910/17002/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Поляк О.І., Кропивна Л.В.

Ухвалою від 09.06.2020 колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Поляк О.І., Кропивна Л.В.:

- Товариству з обмеженою відповідальністю Транс-парк-сервіс поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 у справі № 910/17002/19;

- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-парк-сервіс на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 у справі № 910/17002/19;

- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 26.06.2020;

- учасникам процесу роз`яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

- зупинено дію оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 у справі № 910/17002/19;

- призначено справу № 910/17002/19 до розгляду на 06.07.2020 о 14:00;

- сторони попереджено, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою в розгляді апеляційної скарги.

18.06.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач, з посиланням на те, що:

- враховуючи принцип свободи договору (ст. 625 ЦК України), відповідач фактично двічі виявив своє волевиявлення стосовно небажання подальшого продовження правовідносин за спірним договором, а відтак, такий договір є припиненим з 31.12.2019;

- відповідачем не порушено переважного права позивача на укладення нового договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, оскільки позивач не повідомив відповідача про такий намір та не реалізував власного права на участь в аукціоні з продажу права на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів;

- факт прийняття відповідачем від позивача платежів після закінчення дії спірного договору не свідчить про продовження дії такого договору, оскільки відповідач в актах наданих послуг та рахунках на оплату вказував, що дана оплата здійснюється не за надані за спірним договором послуги, а за фактичне використання паркувального майданчику;

- прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом постанови від 05.03.2020 у справі № 640/13838/19 та визнання рішення Київської міської ради Про вдосконалення системи організації паркувального простору в місті Києві від 05.03.2019 року № 184/6840 протиправним жодним чином не забороняє відповідачу здійснювати реалізацію права на експлуатацію майданчиків для паркування, які закріплені за відповідачем, через систему електронних продажів ProZorro та не зобов`язує останнього продовжувати дію договорів,

просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розпорядженням № 09.1-08/1826/20 від 03.07.2020, у зв`язку з виходом судді Поляк О.І., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустку з 06.07.2020, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/17002/19.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2020 справа № 910/17002/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В.

Ухвалою від 06.07.2020 колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-парк-сервіс на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 у справі № 910/17002/19 прийнято до свого провадження.

Щодо поданих позивачем під час апеляційного перегляду нових доказів, а саме копії листа-звернення позивача 18.03.2020/Л-1803 (у додатках до апеляційної скарги датований апелянтом 18.03.2010 - прим.суду) та листа-відповіді відповідача № 053/05-1228 від 25.03.2020 колегія суддів зазначає таке.

Враховуючи, що позивач додав ці документальні докази під час розгляду апеляційної скарги, на дату прийняття оспореного рішення таких доказів суд першої інстанції в своєму розпорядження не мав.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).

Оспорюване рішення судом першої інстанції ухвалене 17.03.2020, у той час як додані апелянтом до апеляційної скарги листи датовані 18.03.2020 та 25.03.2020 відповідно, а відтак, надані позивачем документи фактично на дату винесення такого рішення не існували як такі.

Така обставина (тобто відсутність доказів як таких) взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 10.12.2019 у справі № 910/10002/19.

До того ж, надання учасником судового процесу нових доказів у справі, які станом на дату винесення судового рішення не існували як такі, не віднесено за приписами ГПК Україна до підстав для скасування такого судового рішення.

За таких обставин, додані позивачем копії листа-звернення позивача 18.03.2020/Л-1803 та листа-відповіді відповідача № 053/05-1228 від 25.03.2020 як додаткові докази в розумінні ст. 269 ГПК України колегією суддів не приймаються, обставини, на підтвердження яких апелянтом долучено до матеріалів справи вказані листи, досліджуються судом апеляційної інстанції без врахування вказаних документів, у обсязі доказів, які досліджувались судом першої інстанції при вирішенні спору по суті.

06.07.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в судовому засіданні, в якому позивач, з посиланням на зайнятість представника позивача в іншому судовому засіданні в Дарницькому районному суді міста Києва у справі № 753/7482/19, призначеному на 06.07.2020 об 11:00, просить відкласти розгляд справи на іншу дату. Вказане клопотання підписано представником позивача Глущенком М.М .

За приписами ч. 11 ст. 270 ГПК України, яка встановлює порядок розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Порадившись на місці, колегія суддів не зійшла підстав для задоволення поданого позивачем клопотання, оскільки за приписами ч. 3 ст. 256 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), а відтак, представником позивача є його керівник, доказів неможливості взяти участь у судовому засіданні якого суду не надано.

Крім того, колегія суддів враховує те, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження вказаних у клопотанні обставин, зокрема щодо представництва Глущенком М.М. інтересів будь-кого з учасників судового процесу у кримінальній справі № 753/7482/19.

До того ж, згідно з відомостями, які містяться на сайті Судова влада України ( https://court.gov.ua/fair/ ), справу № 753/7482/19 призначено до судового розгляду на 30.07.2020 о 16:00. Інша інформація щодо дати судового засідання з розгляду справи № 753/7482/19 у офіційних джерелах (офіційний сайт судової влади України та Єдиний державний реєстр судових рішень) відсутня, а заявником суду не надано.

Слід зазначити і про те, що участь представників в судовому засіданні не визнана обов`язковою, а власну правову позицію позивач виклав у апеляційній скарзі.

Станом на 06.07.2020 інших відзивів, пояснень, клопотань до суду не надходило.

Позивач представників в судове засідання не направив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників позивача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

21.07.2017 відповідач як сторона-1 та позивач як сторона-2 уклали договір №ДНП-2015-08/10 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування (далі Договір) (а.с. 10-14 т. 1), відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого відповідач надає за плату позивачу право на організацію та експлуатацію 90 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 10 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка (на перетині з вул. О.Пчілки), в межах III територіальної зони паркування м. Києва (Фіксовані місця для паркування за договором), а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.

Згідно п. 1.3 Договору фіксовані місця для паркування вважаються переданими в експлуатацію відповідачу з моменту набрання чинності Договору.

За умовами п. 6.1 Договору, цей договір вступає в силу з дати підписання і діє до 31.12.2019.

Згідно з п. 6.2 Договору, за умови належного виконання умов даного договору, сторона-2 має переважне право на укладення нового договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, що є Фіксовані місця для паркування даного Договору, на той же строк.

Пунктом 6.3 Договору визначено, що якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна з сторін не попередить письмово другу сторону про свій намір припинити договір, його дія автоматично продовжується на 1 (один) календарний рік.

Відповідно до п. 6.4 Договору зміни у цей договір (за винятком випадку, передбаченому пунктом 3.6 Договору) можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, які оформлюються додатковою угодою до цього договору, яка набирає чинності з моменту належного оформлення і підписання сторонами, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді.

Відповідно до п. 6.10 Договору після припинення дії або розірвання Договору (окрім втрати стороною-1 права експлуатації Фіксованих місць для паркування ) сторона-2 зобов`язана протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів звільнити фіксовані місця для паркування .

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просить визнати Договір продовженим на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 2 роки 5 місяців та 10 діб до 10.05.2022 включно, на тих самих умовах.

Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Враховуючи предмет Договору, колегія суддів вважає, що за своєю юридичною природою Договір є договором про надання послуг.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ст. 905 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У пункті 6.1 Договору сторони погодили, що Договір діє до 31.12.2019, а в пункті 6.3 - що якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору, тобто до 01.12.2019, жодна з сторін не попередить письмово другу сторону про свій намір припинити договір, його дія автоматично продовжується на 1 (один) календарний рік.

Отже, можливість автоматичного продовження дії Договору на один календарний рік і на тих же умовах сторони обумовили відсутністю волевиявлення будь-якої із сторін припинити цей Договір та зазначили про те, що таке волевиявлення має відбуватись у відповідні строки.

Як слідує з матеріалів справи, листом № 053/05-3659 від 18.10.2019 (а.с. 48) відповідач повідомив позивача про те, що після закінчення строку дії Договору подальше право на експлуатацію паркувального майданчика, реалізовуватиметься через систему електронних продажів РrоZоrrо.Продажі у відповідності до п. 1.1 рішення Київської міської ради № 184/6840 Про вдосконалення системи організації паркувального простору в місті Києві від 05.03.2019.

Листом № 053/05-4180 від 11.11.2019 відповідач повідомив позивача про те, що термін дії Договору закінчується у встановлені строки (31.12.2019) та не підлягає автоматичному продовженню, а подальше право на експлуатацію паркувального майданчика після закінчення строку дії договору реалізовуватиметься через систему електронних продажів РrоZоrrо.Продажі у відповідності до п. 1.1 рішення Київської міської ради № 184/6840 Про вдосконалення системи організації паркувального простору в місті Києві від 05.03.2019, у зв`язку з чим просив звільнити паркувальний майданчик протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів на підставі п. 6.10 Договору, а саме до 15.01.2010.

На доказ направлення вказаних листів відповідачем до матеріалів справи залучені належним чином засвідчені копії описів вкладень, фіскальних чеків, накладних, а також рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, з яких слідує, що вказані листи були отримані позивачем 22.10.2019 та 14.11.2019 відповідно.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доведеності факту повідомлення відповідачем позивача у визначені Договором строки про намір припинити дію Договору, що, приймаючи погоджені сторонами умови пункту 6.3 Договору, свідчить про те, що Договір припинив свою дію 31.12.2019.

При цьому колегія суддів враховує, що Договором не поставлено в залежність від будь-яких обставин волевиявлення сторін про намір припинити Договір у порядку п. 6.3 Договору, а відтак, як те, що подальше право на експлуатацію паркувального майданчика після закінчення строку дії договору реалізовуватиметься через систему електронних продажів РrоZоrrо.Продажі у відповідності до п. 1.1 рішення Київської міської ради № 184/6840 Про вдосконалення системи організації паркувального простору в місті Києві від 05.03.2019, так і те, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020 у справі № 640/13838/19 рішення Київської міської ради № 184/6840 від 05.03.2019 визнано протиправним та не чинним, не впливає на вирішення спору сторін по суті.

Крім того, колегія суддів звертає увагу позивача, що в пункті 6.3 Договору сторони домовились, що за певних умов дія Договору може бути продовжена лише на один (один) календарний рік, а відтак, враховуючи, що позивачем відповідного правового обґрунтування не наведено, колегією суддів визнаються безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, вимоги позивача визнати Договір продовженим на 2 роки 5 місяців та 10 діб до 10.05.2022 включно, на тих самих умовах.

Щодо посилань позивача на те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги лист-відповідь позивача від 21.11.2019 за № 01/2111/19, в якому позивач не погоджується з умовами листів відповідача та наполягає на своєму переважному праві на продовження дії спірного Договору, колегія суддів зазначає, що умовами Договору не поставлено припинення Договору, з огляду на наявність відповідного листа про намір припинити дію Договору, в залежність від заперечень іншої сторони щодо таких намірів.

Крім того, слід зазначити про таке.

Умовам Договору сторони не передбачили порядок реалізації позивачем переважного права на укладення нового договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, що є Фіксовані місця для паркування даного Договору, на той же строк, яке позивач має згідно з п. 6.2 Договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальний порядок укладання господарських договорів встановлений ст. 181 Господарського кодексу України, згідно з якою:

1. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

2. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

3. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

4. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

5. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

6. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

7. Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

8. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 8.4 Договору усе листування між сторонами здійснюється за поштовими адресами, зазначеними у цьому договорі. Повернення стороні поштового відправлення, яке направлялось іншій стороні цього договору, із відміткою про відсутність адресата за вказаною в цьому договорі адресою (або адресою, вказаною в письмовому повідомленні про зміну адреси для надсилання кореспонденції, яке було отримано стороною до відправлення поштового відправлення), або з відміткою про неявку представника сторони до відділення поштового зв`язку за адресованим йому поштовим відправленням, вважається належним повідомленням іншої сторони про обставини, які містились у поштовому відправленні, яке повернулось.

Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача з пропозицією укласти новий договір про надання права на експлуатацію спірних місць паркування та відмови останнього у задоволенні такого звернення як до або після направлення відповідачем позивачу вищезгаданих листів № 053/05-3659 від 18.10.2019 та № 053/05-4180 від 11.11.2019 і закінчення строку дії Договору, так і до дати ухвалення судом першої інстанції рішення у цій справі, яке оспорене позивачем.

До того ж, вимоги щодо укладення нового договору, предметом якого є надання відповідачем за плату позивачу права на організацію та експлуатацію 90 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 10 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка (на перетині з вул. О.Пчілки), в межах III територіальної зони паркування м. Києва (Фіксовані місця для паркування за договором), а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту, не є предметом цього позову.

Щодо посилань позивача на те, що на даний час він сумлінно сплачує платежі за спірним договором, а відповідач приймає такі платежі без повернення, а отже погоджується з виконання умов такого договору та підтверджує його дію, колегія суддів зазначає про те, що вказані обставини не спростовують наявності заперечень відповідача проти продовження дії Договору та не можуть свідчити про його автоматичне продовження.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-парк-сервіс задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 у справі № 904/17002/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи і залишається без змін, оскільки підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подачу позову та апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-парк-сервіс на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 у справі № 910/17002/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 у справі № 910/17002/19 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 у справі № 910/17002/19

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/17002/19.

Повний текст постанови складено: 08.07.2020

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Є.Ю. Пономаренко

Л.В. Кропивна