Рішення

від 17.03.2020 по справі 910/17002/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.03.2020Справа № 910/17002/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Парк-Сервіс"

до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"

про визнання договору продовженим

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кошляк М.І.

Представники учасників справи:

від позивача Глущенко М.М. (адвокат);

від відповідача Половінкін О.В. (адвокат).

В судовому засіданні 17.03.2020 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників позивача та відповідача, що повне рішення буде складено 01.04.2020 року, проте у зв`язку з перебуванням судді Коткова О.В. у період з 23.03.2020 року по 24.04.2020 року у відпустці, повний текст рішення підписано у перший робочий день після виходу з відпустки - 27.04.2020 року.

СУТЬ СПОРУ:

02 грудня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-Парк-Сервіс (позивач) надійшла позовна заява № ТП-1 від 02.12.2019 року до Комунального підприємства Київтранспарксервіс (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку визнати договір № ДНП-2017-07/07 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 21 липня 2017 укладений між Комунальним підприємством Київтранспарксервіс та Товариством з обмеженою відповідальністю Транс-Парк-Сервіс продовженим на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 2 роки 5 місяців та 10 діб до 10 травня 2022 року включно на тих самих умовах.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов п. 2.1.5. договору № ДНП-2017-07/07 від 21.07.2017 року вчиняє дії щодо передачі права на експлуатацію "фіксованих місць для паркування" третім особам, незважаючи на наявність переважного права у позивача на укладення нового договору. Позивач зазначає, що відповідач листом № 053/05-4180 від 11.11.2019 року повідомив позивача, що договір № ДНП-2017-07/07 від 21.07.2017 року не підлягає автоматичному продовженню та подальше право на експлуатацію паркувального майданчика після закінчення строку дії договору, реалізовуватиметься через систему електронних продажів РrоZоrrо.Продажі у відповідності до п. 1.1 рішення Київської міської ради № 184/6840 Про вдосконалення системи організації паркувального простору в місті Києві від 05.03.2019 року, у зав`язку з чим, паркувальний майданчик до 15.01.2020 року має бути звільнений позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/17002/19 здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.12.2019 року.

23.12.2019 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 053/05-4887 від 20.12.2019 року, в якому відповідач проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що відповідач у встановлений договором № ДНП-2017-07/07 від 21.07.2017 року строк листом № 053/05-3659 від 18.10.2019 року повідомив позивача, що термін дії договору закінчується у встановлені строки та не підлягає автоматичному продовженню, подальше право на експлуатацію паркувального майданчика після закінчення строку дії договору, реалізовуватиметься через систему електронних продажів ProZorro.Продажі у відповідності до п. 1.1 рішення Київської міської ради від 05.03.2019 року № 184/6840 Про вдосконалення системи організації паркувального простору в місті Києві .

В підготовчому засіданні 24.12.2019 року судом оголошувалася перерва.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 28.01.2020 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/17002/19 до судового розгляду по суті на 18.02.2020 року.

В судових засіданнях 18.02.2020 року та 03.03.2020 року судом оголошувалася перерва.

В судовому засіданні 17.03.2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов. Представник відповідача проти задоволення позову заперечив та просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Транс-Парк-Сервіс (надалі - сторона-2) та Комунальним підприємством Київтранспарксервіс (надалі - сторона-1) укладено договір № ДНП-2017-07/07 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, сторона-1 надає за плату стороні-2 право на організацію та експлуатацію 90 (дев`яноста) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 10 (десяти) спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, просп. Григоренка (на перетині з вул. О. Пчілки), в межах III територіальної зони паркування м. Києва (надалі - Фіксовані місця для паркування ), а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.

В п. 1.2. договору визначено, що під Фіксованими місцями для паркування в цьому договорі визначено експлуатацію 90 (дев`яноста) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 10 (десяти) спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, за адресою: м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка (на перетині з вул. О, Пчілки), що розташовані в межах ПІ територіальної зони паркування м. Києва.

За умовами п. 6.1. договору, цей договір вступає в силу з дати підписання і діє до 31 грудня 2019 року.

Згідно з п. 6.2. договору, за умови належного виконання умов даного договору, сторона-2 має переважне право на укладення нового договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, що є Фіксовані місця для паркування даного договору, на той же строк.

Пунктом 6.3. договору визначено, що якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна з сторін не попередить письмово другу сторону про свій намір припинити договір, його дія автоматично продовжується на 1 (один) календарний рік.

За умовами п. 6.4. договору зміни у цей договір (за винятком випадку, передбаченому пунктом 3.6. договору) можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, які оформлюються додатковою угодою до цього договору, яка набирає чинності з моменту належного оформлення і підписання сторонами, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді.

З витягу з ресурсу zakupki.prom.ua вбачається, що КП Київтранспакрсервіс оголосило про проведення продажу лоту UA-PS-2019-11-29-000041-2 - права на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, просп. Григоренка (на перетині з вул. О. Пчілки), в межах III територіальної зони паркування м. Києва, що включає 90 (дев`яносто) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 10 (десять) спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю (ДК 021:2015 код 63712400-7 Паркувальні послуги). Дата проведення аукціону - 16.12.2019 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач в порушення умов п. 2.1.5. договору № ДНП-2017-07/07 від 21.07.2017 року вчиняє дії щодо передачі права на експлуатацію "фіксованих місць для паркування" третім особам, незважаючи на наявність переважного права у позивача на укладення нового договору.

Позивач зазначає, що відповідач листом № 053/05-4180 від 11.11.2019 року повідомив позивача, що договір № ДНП-2017-07/07 від 21.07.2017 року не підлягає автоматичному продовженню та подальше право на експлуатацію паркувального майданчика після закінчення строку дії договору, реалізовуватиметься через систему електронних продажів РrоZоrrо.Продажі у відповідності до п. 1.1 рішення Київської міської ради № 184/6840 Про вдосконалення системи організації паркувального простору в місті Києві від 05.03.2019 року, у зав`язку з чим, паркувальний майданчик до 15.01.2020 року має бути звільнений позивачем.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Отже, способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.\

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Отже, саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Рішенням Київської міської ради № 930/1591 від 26.06.2007 року Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві Комунальне підприємство Київтранспарксервіс визначено єдиним оператором з паркування транспортних засобів, стягнення паркувального збору та виготовлення єдиних абонементних талонів з паркування автомобільного транспорту.

Відповідно до п. 17.3.1. Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради № 1051/1051 від 25.12.2008 року, платні місця для паркування транспортних засобів (майданчики для платного паркування) призначені для тимчасової стоянки транспортного засобу зі стягненням плати за паркування у відведених або спеціально обладнаних місцях без відповідальності за збереження транспортного засобу або з такою відповідальністю, якщо можливе оснащення місця для паркування транспортних засобів необхідним обладнанням. Організація та експлуатація місць платного паркування транспортних засобів здійснюється лише оператором або підприємствами, з якими оператор уклав відповідний договір.

Як вже було встановлено судом вище, 21 липня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Транс-Парк-Сервіс та Комунальним підприємством Київтранспарксервіс укладено договір № ДНП-2017-07/07 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування.

За умовами п. 6.1. договору, цей договір вступає в силу з дати підписання і діє до 31 грудня 2019 року.

При цьому, сторонами погоджено, якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна з сторін не попередить письмово другу сторону про свій намір припинити договір, його дія автоматично продовжується на 1 (один) календарний рік (п. 6.3. договору).

Листом від 18.10.2019 року № 053/05-3659 відповідач повідомив позивача, що термін дії договору № ДНП-2017-07/07 від 21.07.2017 року закінчується у встановлені строки та не підлягає автоматичному продовженню, подальше право на експлуатацію паркувального майданчика після закінчення строку дії договору, реалізовуватиметься через систему електронних продажів РrоZоrrо.Продажі у відповідності до п. 1.1 рішення Київської міської ради від 05.03.2019 року № 184/6840 Про вдосконалення системи організації паркувального простору в місті Києві .

В листі від 11.11.2019 року № 053/05-4180 відповідач повідомив позивача про необхідність звільнення паркувального майданчику розташованого за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, просп. П. Григоренка (на перетині з вул. О. Пчілки) на підставі п. 6.10 договору протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів, а саме до 15.01.2020 року. Вказаний лист був отриманий позивачем 14.11.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0500063113134.

Таким чином, приймаючи погоджені сторонами умови пункту 6.3. договору № ДНП-2017-07/07 від 21.07.2017 року, а також враховуючи наявність відповідного повідомлення з боку відповідача про намір не продовжувати дію договору, суд дійшов висновку про те, що термін дії договору № ДНП-2017-07/07 від 21.07.2017 року закінчився 31.12.2019 року.

Рішенням Київської міської ради Про вдосконалення системи організації паркувального простору в місті Києві від 05.03.2019 року № 184/6840 доручено Комунальному підприємству Київтранспарксервіс спільно з Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) після 3 (трьох) місяців з дня прийняття цього рішення розпочати продаж прав на розміщення та/або облаштування паркувальних майданчиків у місті Києві, що відносяться до сфери управління Комунального підприємства Київтранспарксервіс , відповідно до рішень Київської міської ради, виключно у системі електронних продажів ProZorro.Продажі, крім тих, що визначені для безпосереднього облаштування та/або експлуатації Комунальним підприємством Київтранспарксервіс , без передачі будь-яких прав на них третім особам.

За змістом п. 1.3. вказаного рішення, протягом 3 (трьох) місяців з дня прийняття цього рішення відповідачу доручено вчинити організаційно-правові дії щодо припинення всіх попередніх господарських договорів з будь-якими третіми особами про надання права на експлуатацію фіксованих місць для паркування транспортних засобів у місті Києві та/або усіх інших попередніх господарських договорів щодо утримання паркувальних майданчиків у місті Києві, стягнення паркувального збору, зберігання, реалізації єдиних абонементних талонів із паркування автомобільного транспорту, передачі повністю або частково третім особам інших функцій та/або прав Комунального підприємства Київтранспарксервіс як єдиного оператора з паркування транспортних засобів в місті Києві.

Водночас, дія пункту 1.3. цього рішення не поширюється на укладені відповідно до чинного законодавства договори з будь-якими третіми особами щодо паркувальних майданчиків, визначених в таблиці 1 додатка 5 до рішення Київської міської ради Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві . Такі договори є чинними до закінчення строку їх дії, на який вони укладені, та не підлягають поновленню. Після закінчення строку дії договорів, зазначених у пункті 1.4. цього рішення, права на відповідні паркувальні майданчики мають бути реалізовані у відповідності до пункту 1.1. цього рішення (п.п. 1.4., 1.5.).

На виконання вказаного рішення від 05.03.2019 року № 184/6840, Комунальним підприємством Київтранспарксервіс було оголошено про проведення конкурсу UA-PS-2019-11-29-000041-2 з продажу через систему ProZorro права на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, просп. Григоренка (на перетині з вул. О. Пчілки), в межах III територіальної зони паркування м. Києва, що включає 90 (дев`яносто) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 10 (десять) спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю (ДК 021:2015 код 63712400-7 Паркувальні послуги).

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, після повідомлення відповідачем про припинення дії договору (після 18.10.2019 року) в обумовлений пунктом 6.1. договору строк, позивач не звертався до Комунального підприємства Київтранспарксервіс з наміром про укладення нового договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування та не взяв участі у конкурсі UA-PS-2019-11-29-000041-2 з продажу через систему ProZorro права на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, просп. Григоренка (на перетині з вул. О. Пчілки), в межах III територіальної зони паркування м. Києва.

Згідно ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень позивача про наявність підстав для визнання договору № ДНП-2017-07/07 від 21.07.2017 року продовженим на той самий строк на підставі пункту 6.3. договору № ДНП-2017-07/07 від 21.07.2017 року, з огляду на відсутність наміру у відповідача, як сторони вказаного правочину, на пролонгацію дії даного договору, про що було повідомлено позивача у порядку, погодженому сторонами. Крім того, судом не встановлено порушення відповідачем переважного права позивача на укладення нового договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю Транс-Парк-Сервіс не повідомило відповідача про такий намір у порядку ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України та не реалізувало власного права на участь в аукціоні з продажу права на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів.

За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з підстав недоведеності та необґрунтованості факту порушення відповідачем прав позивача та охоронюваних законом інтересів, в аспекті ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, за викладених в позовній заяві обставин.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.04.2020р.

Суддя О.В. Котков