Ухвала

від 03.12.2019 по справі 876/17/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 876/17/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Могила С.К.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірник-Експорт"

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.08.2019

за заявою Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат"

про видачу судового наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 29.03.2019 у справі №14/29К-18

за позовом Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автополюс"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.11.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автополюс" залишено без задоволення, а ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.08.2019 у справі № 876/17/19, якою задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального третейського суду при Асоціації "Регіональна правова група" від 29.03.2019 у справі №14/29К-18 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автополюс" 113 028,94 грн штрафу, 1 061 819,05 грн пені та 11 750,12 грн витрат, пов`язаних з вирішенням спору третейським судом, - залишено без змін.

19.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірник-Експорт" звернулось через апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із апеляційною скаргою на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.08.2019.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірник-Експорт" зазначає, що є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Автополюс", який відповідно до законодавства та Розділу 9 Статуту формує статутний та резервний (страховий) фонди товариства, а отже стягнення коштів у даній справі впливає на сформований засновником статутний фонд, а відтак, оскаржуваною ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.08.2019 про видачу судового наказу на виконання рішення третейського суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автополюс" грошових коштів, суд вирішив питання про інтереси та обов`язки скаржника.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірник-Експорт", Верховний Суд виходив з того, що у разі звернення із апеляційною скаргою в порядку статті 254 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, що оскаржується, має бути прийнято про права, інтереси та (або) обов`язки особи, що звернулася із апеляційною скаргою, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним.

В ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 29.08.2019, яка оскаржується Товариством з обмеженою відповідальністю "Гірник-Експорт", висновків чи визначення про його права, інтереси та (або) обов`язки не зазначено.

За змістом статей 2, 80, 91, 92 Цивільного кодексу України юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю. При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

При цьому, слід зауважити, що учасник (засновник, акціонер) товариства не наділений суб`єктивним правом щодо здійснення повноважень власника майна товариства та не вправі звертатися до суду за захистом прав, інтересів інших учасників господарського товариства, а також самого товариства поза відносинами представництва.

Відповідно до частини 6 статті 44 Господарського процесуального кодексу України юридична особа може набувати процесуальних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників у випадках, коли відповідно до закону чи установчого документа така юридична особа набуває та здійснює права, а також несе обов`язки через своїх учасників.

Разом з тим, до апеляційної скарги не додано доказів щодо наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірник-Експорт" як представницьких повноважень діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Автополюс", так і покладення на учасника (засновника) обов`язків цього товариства.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Проведений аналіз норм законодавства та встановлені фактичні обставини дають підстави дійти до висновку про те, що оскаржувана ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 29.08.2019 не впливає на права та обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірник-Експорт", а звернення з апеляційною скаргою на судове рішення, яким не вирішувалось питання про права, інтереси та (або) обов`язки особи, що звернулась із апеляційною скаргою свідчить про зловживання процесуальними правами.

Водночас, за приписами частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли не сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

За приписами частин 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Враховуючи викладене, звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірник-Експорт" із апеляційною скаргою на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.08.2019 у справі №876/17/19, з урахуванням того, що вказане судове рішення не стосується прав, інтересів та (або) обов`язків скаржника, який як учасник (засновник) відповідача у даній справі відповідно до законодавства та установчих документів не наділений процесуальними права та обов`язками юридичної особи, розцінюється колегією суддів як дії, спрямовані перешкоджання виконанню судового рішення та свідчать про зловживання процесуальними правами.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірник-Експорт" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.08.2019 у справі №876/17/19 підлягає залишенню без розгляду на підставі частин 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 234, 235, 254 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірник-Експорт" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.08.2019 у справі №876/17/19 залишити без розгляду.

2. Копію цієї ухвали разом з доданими до апеляційної скарги документи надіслати скаржникові, а іншим учасникам - копію ухвали.

3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірник-Експорт" залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Є.В. Краснов

С.К. Могил