Ухвала

від 28.11.2019 по справі 357/9776/19

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/9776/19

4-с/357/67/19

Категорія

УХВАЛА

І М ЕН Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:головуючого судді - Бондаренко О.В., при секретарі - Бондаренко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельний кооператив Прогрес на дії старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шевченка Максима Олександровича, стягувач: Міністерство оборони України, -

В С Т А Н О В И В :

Обслуговуючий кооператив Гаражно-будівельний кооператив Прогрес звернувся до суду з даною скаргою 27.08.2019 року, шляхом направлення поштою, яка зареєстрована судом 03.09.2019 року, в якій просив визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шевченка Максима Олександровича стосовно винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.07.2019 року (№59014290) та скасувати постанову старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шевченка Максима Олександровича про відкриття виконавчого провадження, винесену 19.07.2019 року у виконавчому провадженні №59014290. Скаргу обґрунтовує тим, що постановою старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шевченка Максима Олександровича від 19.07.2019 року було відкрите виконавче провадження №59014290 про звернення стягнення на речові докази 10 гаражних боксів №505-514 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди Міністерству оборони України на суму 193270,00 гривень. Однак, як вбачається з виконавчого листа №357/8369/18, виданого 05.03.2019року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, боржником за даним документом ОСОБА_1 , а ніяк не Гаражно-будівельний кооператив Прогрес .Так, у даному виконавчому листі зазначено: Стягнути з ОСОБА_2 на користь Міністерства оборони 193270 грн. у відшкодування завданої матеріальної шкоди. Звернути стягнення на речові докази 10 гаражних боксів № 505-514 які знаходяться на зберіганні в Гаражно-будівельному кооперативі Прогрес , в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди Міністерству оборони України на суму 193270,00 грн. . Таким чином, державним виконавцем безпідставно, в порушення вищезазначених норм Закону при винесенні оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження в якості боржника було зазначено Гаражно-будівельний кооператив Прогрес .

Представник скаржника, адвокат Черничко Валерій Володимирович,в судовому засіданні скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник стягувача, Міністерства оборони України, за довіреністю у справі, ОСОБА_3 , в судовому засіданні заперечувала проти скарги та просила відмовити у її задоволенні, 15.10.2019 року подала до суду відзив на скаргу, в якій зазначила, щодо твердження голови правління Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельний кооператив Прогрес про те, що боржником за виконавчим документом є фізична особа ОСОБА_2 , то виконавчий лист Білоцерківського міськрайонного суду Київської області №357/8369/18 від 05.03.2019 року визначає сторін виконавчого провадження відповідно до нижченаведеного:боржник:Гаражно-будівельний кооператив Прогрес (м. Київ, вул. Лисогірська, 29 А);стягувач:Міністерство оборони України (м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6).10 гаражних боксів за №505-514, належать Гаражно-будівельному кооперативу Прогрес в Голосіївському районі м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Лисогірська, 29-А, які було збудовано внаслідок злочинної діяльності ОСОБА_2 , що підтверджується вироком суду по справі № 1-96/2009 ОСОБА_2 та передано для відповідального зберігання керівнику Гаражно-будівельного кооперативу Прогрес .Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відсутні дані про зареєстроване право власності на зазначене майно за ОСОБА_2 . Крім того, згідно листа КПКМР Київське міське бюро технічної інвентаризації від 01.08.2019 року гаражні бокси з №505 по 514 ГБК Прогрес на праві власності не зареєстровані. На підставі вищезазначеного боржником суд визначив саме гаражно-будівельний кооператив Прогрес .Щодо неправомірності дій державного виконавця при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження, то зазначає, що суд виніс ухвалу №4-с/357/46/19, якою зобов`язав Голосіївський РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві поновити порушене право заявника на примусове виконання виконавчого листа № 357/8369/18, відкрити виконавче провадження та вчинити всі виконавчі дії, передбачені чинним законодавством.При цьому предметом розгляду у справі №4-с/357/46/19 був виконавчий лист суду №357/8369/18 від 05.03.2019 року, в якому боржником зазначено Гаражно-будівельний кооператив Прогрес .Крім того, в вищевказаній ухвалі суду від 21.06.2019 року зазначено, що у виконавчому листі №1-96 від 09.04.2009 в графі боржник зазначено Гаражно-будівельний кооператив Прогрес (міститься в матеріалах судової справи № 1 - 96/2009).Тому, на виконання вищезазначеної ухвали та у відповідності до Закону старшим державним виконавцем Голосіївського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Шевченко М.О. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 59014290, яка направлена сторонам виконавчого провадження.Отже, дії державного виконавця відповідно до ст. 1, 2 Закону України Про виконавче провадження ґрунтуються на справедливості, неупередженості, об`єктивності та спрямовані на примусове виконання рішення суду.

Старший державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шевченко Максим Олександрович в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 25.11.2019 року надав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без участі представника відділу. Також, 17.10.2019 року надав до суду заперечення проти скарги, в яких зазначив, що на виконанні у Голосіївському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у м. Києві перебуває виконавче провадження № 59014290 з примусового виконання виконавчого листа №357/8369/18 від 05.03.2019 року, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь Міністерства оборони 193 270 грн. у відшкодування завданої матеріальної шкоди. Звернути стягнення на речові докази 10 гаражних боксів №505-514, які знаходяться на зберіганні в Гаражно-будівельний кооператив Прогрес в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди Міністерству оборони України на суму 193270 грн. 07.05.2019 керуючись п.2 ч.4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження державним виконавцем винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання. 19.07.2019 до відділу надійшла заява про відкриття виконавчого провадження Міністерства оборони України разом з оригіналом виконавчого документа за яким боржником є Гаражно-будівельний кооператив Прогрес та ухвала Білоцерківського міськрайонного суду №357/5803/19 від 21.06.2019 про скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та зобов`язано Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у м. Києві поновити порушене право Міністерства оборони України шляхом відкриття виконавчого провадження. 19.07.2019 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам виконавчого провадження для відома. Шляхом перевірки журналу вихідної кореспонденції встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження направлена боржнику за вихідним номером 51716 (трек-номер: 0302209999494). Тому, просив відмовити Гаражно-будівельному кооперативу Прогрес у задоволенні скарги у повному обсязі.

Суд, заслухавши учасників справи, оглянувши матеріали скарги, матеріали кримінальної справи №1-96/2009, матеріали справи №357/8369/18, 1в/357/616/18, №357/15447/18, 1в/357/51/19, 357/5803/19, 4с/357/46/19, прийшов до висновку, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.03.2009 року по справі № 1-96/2009 визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених статтями 191 ч.5, 209 ч.1, 366 ч. 2 ст. 75 ККУ та стягнуто з ОСОБА_2 на користь Міністерства оборони України 193 270,00 грн. у відшкодування завданої останньому матеріальної шкоди, речові докази 10 гаражних боксів за №№ з 505 по 514 звернено у виконання вироку суду в частині відшкодування завданої Міністерству оборони матеріальної шкоди. Вказаний вирок набрав законної сили 03.04.2009 року, що підтверджується матеріалами кримінальної справи №1-96/2009 (Том 4 а.с. 39-42)

09.04.2009 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, на підставі вищевказаного вироку, було видано два виконавчих листи, щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь Міністерства оборони України 193 270,00 грн. у відшкодування завданої матеріальної шкоди та речові докази 10 гаражних боксів за №№ з 505 по 514 звернути у виконання вироку суду в частині відшкодування завданої Міністерству оборони матеріальної шкоди,які Міністерство оборони України пред`явило до відділів державної виконавчої служби для здійснення примусового виконання рішення суду, що підтверджується матеріалами справи 357/8369/18 (а.с. 7,8).

19.08.2009 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві Чаргадзе Н.О. ВП №14806910 відмовлено в прийнятті до провадження виконавчих документів та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №1-96 про речові докази 10 гаражних боксів за №№ з 505 по 514 звернути у виконання вироку суду в частині відшкодування завданої Міністерству оборони матеріальної шкоди та стягнення з ОСОБА_2 на користь Міністерства оборони України 193 270,00 грн. у відшкодування завданої матеріальної шкоди, які видані 09.04.2009 року, оскільки згідно заяви стягувача боржником є ОСОБА_2 , а у виконавчому листі в графі боржник зазначено Гаражно-будівельний кооператив Прогрес і навпаки, що підтверджується матеріалами справи №357/8369/18 та №357/5803/19.

Також, постановою державного виконавця Мазуром Ю.С. від 10 січня 2014 року, на підставі постанови відділу ДВС Печерського РУЮ у м. Києві, відкрито виконавче провадження ВП №41410288 з примусового виконання виконавчого листа № 1-96 від 26.01.2010 року, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Міністерства оборони України 193270,00 грн. у відшкодування завданої матеріальної шкоди (справа №357/5803/19 а.с. 19 та справа №357/8369/18 а.с. 9).

Як вбачається з відповіді Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві №67171 від 04.07.2018 року, у зв`язку із звільненням державного виконавця Мазура Ю.С. із займаної посади, виконавче провадження ВП №41410288 передано державному виконавцю Черкасову Є.В., згідно відомостей автоматизованої системи АРМ Виконавець , однак паперові матеріали передані не були. Також, 04.07.2018 року керуючись ст. 56 Закону України Про виконавче провадження, державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, внесено відповідні записи про обтяження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру обтяжень рухомого майна та керуючись ст. 18 Закону України Про виконавче провадження, державним виконавцем на адресу Білоцерківського міськрайонного суду направлено подання про видачу дублікату виконавчого листа №1-96, виданого 26.01.2010 року, у зв`язку із його втратою (справа №357/5803/19 а.с. 16).

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.08.2018 року, клопотання представника Міністерства оборони України м. Києва, про видачу дубліката виконавчого листа по справі №1-96/2009 року, задоволено та 17.08.2018 року видано дублікат виконавчого листа про звернення 10 гаражних боксів за №№ 505-514 у виконання вироку суду в частині відшкодування завданої Міністерству оборони України матеріальної шкоди (справа № 357/8369/19 а.с. 35-36).

Відповідно до повідомлення про повернення виконавчого документу від 10.09.2018 року за результатами розгляду заяви щодо примусового виконання дубліката виконавчого листа №357/8369/18, виданого 17.08.2018 року, виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання, у зв`язку з тим, що резолютивна частина документу не передбачає застосування заходів примусового виконання рішення суду (справа №357/5803/19 а.с. 22).

05.03.2019 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області задоволено заяву заступника військового прокурора Центрального регіону України, про роз`яснення резолютивної частини вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.03.2009 у кримінальній справі №1-96/2009 за обвинуваченням ОСОБА_2 , та роз`яснено, що абзац 10 резолютивної частини вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.03.2009 року слід розуміти виходячи з контексту абзацу 9 резолютивної часини вироку, а саме: Стягнути з ОСОБА_2 на користь Міністерства оборони України 193 270 грн. у відшкодування завданої матеріальної шкоди.Звернути стягнення на речові докази - 10 (десять) гаражних боксів за №№ з 505 по 514, що належать ОСОБА_2 , та знаходяться на зберіганні в Гаражно-будівельному кооперативі Прогрес , в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди Міністерству оборони України на суму 193 270 грн.(справа №357/5803/19 а.с. 24).

На підставі вищевказаної ухвали від 05.03.2019 року стягувачу було видано дублікат виконавчого листа, який Міністерство оборони України пред`явило до відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві для здійснення примусового виконання рішення суду (справа №357/5803/19 а.с. 26).

Однак, відповідно до повідомлення від 21.03.2019 року про повернення виконавчого документу за результатами розгляду заяви щодо примусового виконання виконавчого листа №357/8369/18, виданого 05.03.2019 року, виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання у зв`язку з тим, що стягувач пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання (справа №357/5803/19 а.с. 31).

02.05.2019 року стягувач повторно звернувся до відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві для здійснення примусового виконання рішення суду (справа №357/5803/19 а.с. 33).

Однак, відповідно до повідомлення про повернення виконавчого документу від 07.05.2019 року за результатами розгляду заяви щодо примусового виконання виконавчого листа №357/8369/18, виданого 05.03.2019 року, виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання у зв`язку з тим, що стягувач пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання (справа №357/5803/19 а.с. 38).

21.06.2019 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №357/5803/19 (а.с.73-80), скаргу Міністерства оборони України, на дії старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шевченко М.О., заінтересована особа: Гаражно-Будівельний кооператив Прогрес , задоволено частково та визнано незаконним, скасовано повідомлення старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шевченко М.О. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 07.05.2019 року. Також, зобов`язано Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві поновити порушене право Міністерства оборони України шляхом відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №357/8369/18 виданого 05.03.2019 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Міністерства оборони України 193 270 грн. у відшкодування завданої матеріальної шкоди та звернення стягнення на речові докази 10 гаражних боксів за №№ з 505 по 514, що належать ОСОБА_2 , та знаходяться на зберіганні в Гаражно-будівельному кооперативі Прогрес , в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди Міністерства оборони України на суму 193 270 грн.В іншій частині відмовлено.

19.07.2019 року на підставі заяви Міністерства оборони Українипро відкриття виконавчого провадження, оригінала дубліката виконавчого документа, за яким боржником зазначено Гаражно-будівельний кооператив Прогрес та ухвали Білоцерківського міськрайонного суду №357/5803/19 від 21.06.2019 про скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та зобов`язання поновити порушене право Міністерства оборони України державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у м. КиєвіШевченко М., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №357/8369/18, виданого 05.03.2019 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Міністерства оборони України 193270,00 грн. у відшкодування завданої матеріальної шкоди та звернення стягнення на речові докази 10 гаражних боксів за №№ з 505 по 514, які знаходяться на зберіганні в Гаражно-будівельному кооперативі Прогрес , в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди Міністерства оборони України на суму 193 270 грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с. 9) та матеріалами виконавчого провадження (а.с. 66-82).

Судовий контроль за виконанням судових рішень врегульовано законодавцем у розділі VII ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

В Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 Конституції України).

Згідно ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до норм ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Також, питання щодо виконання рішень суду в частині, що не суперечить Закону України Про виконавче провадження регулюються Інструкцією з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року та рядом інших підзаконних актів.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішеньтретейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Права і обов`язки сторін та інших учасників виконавчого провадження реалізуються відповідно до статті 19 Закону України Про виконавче провадження .

Згідно ст.18 ЗУ Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії та державний виконавець зобов`язаний роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону України Про виконавче провадження).

Відповідно до ст. 31 Закону України Про виконавче провадження у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення відповідного рішення та у разі якщо зміст виконавчого документа незрозумілий, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення його змісту.

Так, як зазначено було вище, виконавче провадження №59014290 було відкрито на підставі заяви Міністерства оборони України та оригінала дубліката виконавчого документа№357/8369/18, виданого 05.03.2019 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області на підставі ухвали про роз`яснення вироку суду від 05.03.2019 року, якою роз`яснено абзац 10 резолютивної частини вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.03.2009 року, виходячи з контексту абзацу 9 резолютивної часини вироку, а саме: Стягнути з ОСОБА_2 на користь Міністерства оборони України 193 270 грн. у відшкодування завданої матеріальної шкоди.Звернути стягнення на речові докази - 10 (десять) гаражних боксів за №№ з 505 по 514, що належать ОСОБА_2 , та знаходяться на зберіганні в Гаражно-будівельному кооперативі Прогрес , в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди Міністерству оборони України на суму 193 270 грн., за яким боржником зазначено Гаражно-будівельний кооператив Прогрес .

Також, судом при постановлені ухвали було встановлено, що відповідно до копії постанови слідчого в особливо важливих справах військової прокуратури Центрального регіону України від 03.11.2008 року у кримінальній справі №49-2564 за обвинувачення ОСОБА_2 в порядку забезпечення можливого в майбутньому цивільного позову накладено арешт на гаражні бокси №№505-514, що розташовані в гаражно-будівельному кооперативі Прогрес , за адресою: м АДРЕСА_1 Київ АДРЕСА_2 вул. Лисогірська АДРЕСА_3 А, та належать обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 справа №3578/ АДРЕСА_5 /18 а.с. 19).

Однак, враховуючи положення Закону України Про виконавче провадження , у виконавчому документі зазначаються, зокрема, резолютивна частина рішення (вироку суду), що передбачає заходи примусового виконання рішень, та виконавчий лист відповідно до ч. 3 ст. 431 ЦПК України має відповідати вимогам до виконавчого документа встановленого законом.

В даному випадку дублікат виконавчого листа був виданий не на підставі вироку, а на підставі ухвали суду про роз`яснення вироку, а у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами (ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження ).

Крім того, як зазначалося вище, ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.08.2018 року клопотання представника Міністерства оборони України м. Києва про видачу дубліката виконавчого листа по справі №1-96/2009 року задоволено та вже був виданий 17.08.2018 року дублікат виконавчого листа про: речові докази 10 гаражних боксів за №№ з 505 по 514 звернути у виконання вироку суду в частині відшкодування завданої Міністерству оборони матеріальної шкоди, копія якого міститься в матеріалах справи № 357/5803/19 (а.с. 20).

Також, постановою державного виконавця від 10.01.2014 року відкрито виконавче провадження №41410288 з примусового виконання виконавчого листа № 1-96/2009 від 26.01.2010 року, який виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь Міністерства оборони України 193270,00 грн. у відшкодування завданої матеріальної шкоди, в якому боржником зазначено ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією про виконавче провадження станом на 04.06.2018 року (справа №357/5803/19 а.с. 19).

Однак, з матеріалів справи №357/15447/18 (а.с. 25) вбачається, що обвинувачений (засуджений) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно із копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 04.01.2018 року, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та станом на 28.11.2019 року стягувач Міністерство оборони України відомостей про стан виконавчого провадження №41410288 з примусового виконання виконавчого листа № 1-96/2009 від 26.01.2010 року, до суду не надав, як і не довів, що хто є правонаступником боржника у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про виконавче провадження сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Однак, з резолютивної частини вироку суду від 19.03.2009 року, та ухвали про роз`яснення вироку суду від 05.03.2019 року, не вбачається обов`язку Гаражно-будівельного кооперативу Прогрес щодо виконання рішення (вироку) суду, яке на нього покладено.

Крім того, в зазначених виконавчих листах, які видані на виконання вироку від 19.03.2009 року№1-96/2009 від 26.01.2010 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Міністерства оборони України 193 270,00 грн. у відшкодування завданої матеріальної шкоди та №357/8369/18 від 05.03.2019 року про: Стягнути з ОСОБА_2 на користь Міністерства оборони України 193 270 грн. у відшкодування завданої матеріальної шкоди.Звернути стягнення на речові докази - 10 (десять) гаражних боксів за №№ з 505 по 514, що належать ОСОБА_2 , та знаходяться на зберіганні в Гаражно-будівельному кооперативі Прогрес , в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди Міністерству оборони України на суму 193 270 грн., за яким боржником зазначено Гаражно-будівельний кооператив Прогрес , містять однакову резолютивну частину, і обов`язок виконання рішення суду покладений саме на ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 53 Закону України Про виконавче провадження виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку.

Так, встановлено, що майно, гаражні бокси за №№ з 505 по 514, належать ОСОБА_2 , та знаходяться в Гаражно-будівельному кооперативі Прогрес лише на зберіганні, що вбачається з ухвали про роз`яснення вироку суду від 05.03.2019 року та постанови слідчого в особливо важливих справах військової прокуратури Центрального регіону України від 03.11.2008 року у кримінальній справі №49-2564, якою забезпечено можливого в майбутньому цивільного позову та накладено арешт на гаражні бокси №№505-514, що розташовані в гаражно-будівельному кооперативі Прогрес , за адресою: м. Київ АДРЕСА_2 вул. Лисогірська, АДРЕСА_3 А, та належать обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тому, державний виконавець відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження, зобов`язаний вживати всіх передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, перелік яких визначений в ст. 10 Закону України Про виконавче провадження , ними зокрема є: звернення стягнення на майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Як зазначено в п.3 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах , при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Старший державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шевченко Максим Олександрович правомірно діяв при відкритті виконавчого провадження №59014290 на підставі ухвали суду від 21.06.2019 року про зобов`язання поновити порушене право Міністерства оборони України шляхом відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №357/8369/18 виданого 05.03.2019 року.

Однак, при поверненні виконавчого документа стягувачу, шляхом винесення повідомлення від 07.05.2019 року, старший державний виконавець Шевченко Максим Олександрович, мав перевірити виконавчий документ на відповідність вимогам до виконавчого документа згідно ст. 4 закону України Про виконавче провадження , а не повертати без прийняття до виконання, у зв`язку з тим, що стягувач пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, що стало підставою розгляду Білоцерківським міськрайонним судом Київської області скарги Міністерства оборони України у справі №357/5803/19, 4с/357/46/19, під час розгляду якої стягувачем не було повідомлено суду усі обставини справи та не додано усі докази, які мали значення для прийняття відповідного рішення.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін. Диференціаціяпроцесуальнихфункційоб`єктивно призводить до того, що принцип змагальностівідбиваєвластивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінніурівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Вінзнівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовкаусього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тількиоцінюєнадані сторонам матеріали, але сам жоднихфактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, та у випадку не виконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, та здійснювалось примусове виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази понесених скаржником судових витрат.

Враховуючи встановлені обставини та наведені вимоги закону, суд приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, Законом України Про виконавче провадження , суд

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельний кооператив Прогрес (код ЄДРПОУ 23494051, 03028, м. Київ, вул. Лисогірська, 29-а) на дії старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шевченка Максима Олександровича (код ЄДРПОУ 34999976, 03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 22/15), стягувач: Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6), задовольнити.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шевченка Максима Олександровича стосовно винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №59014290 від 19.07.2019 року.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шевченка Максима Олександровича про відкриття виконавчого провадження, винесену 19.07.2019 року у виконавчому провадженні №59014290.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала складена 03.12.2019 року.

СуддяО. В. Бондаренко