Постанова

від 04.12.2019 по справі 468/139/19-ц

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

04.12.19

22-ц/812/1976/19

Справа №468/139/19-ц Головуючий суду першої інстанції - Муругов В.В.

Провадження №22-ц/812/1976/19 Доповідач суду апеляційної інстанції - Локтіонова О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2019 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Локтіонової О.В.,

суддів: Колосовського С.Ю., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання - Лівшенком О.С.,

без участі сторін, належними чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства Злагода на ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2019 року, постановлену о 12 год.59 хв. під головуванням судді Муругова В.В. в приміщенні суду в м.Баштанка Миколаївської області, за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства Злагода про визнання договору оренди землі недійсним та скасування реєстраційного запису,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2019 року ОСОБА_1 подала до суду вищевказаний позов до відповідача, в якому просила визнати недійсним договір оренди належної їй земельної ділянки площею 4,98 га із кадастровим номером 4820685300:03:000:0122, укладений між нею та ПП Злагода , а також скасувати реєстраційний запис №19486337, здійснений 25 березня 2014 року реєстраційною службою Баштанського районного управління юстиції у Миколаївській області у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію прав.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 через свого представника заявила клопотання про призначення почеркознавчої експертизи для вирішення питання виконання нею чи іншою особою підпису в договорі та акті про передачу та прийом земельної ділянки, проведення якої просила доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Своє клопотання позивач обґрунтовувала тим, що нею вищезазначений договір оренди не укладався, а тому з метою доведення своїх позовних вимог вона просила задовольнити її клопотання.

Представник відповідача заперечував проти призначення експертизи, обґрунтовуючи свою позицію неналежністю вільних зразків підпису та розташуванням експертної установи за межами регіонального обслуговування Миколаївської області.

Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 29 травня 2019 року вищезазначене клопотання було задоволено.

По справі було призначено судово -почеркознавчу експертизу, проведення якої було доручено експертам Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, які мають право проводити даний вид експертних досліджень в межах Миколаївської області.

18 липня 2019 року від експерта надійшло клопотання №185 від 08.07.2019 р. про необхідність надання вільних зразків підпису ОСОБА_1 в оригіналах документів максимально наближених за датою виконання до грудня 2013 року (не менше 10 зразків) із зазначенням назв і граф документів, які містять ці зразки, а також експериментальних зразків підпису ОСОБА_1 (не менше десяти аркушів паперу формату А4).

05 серпня 2019 року суд першої інстанції ухвалою поновив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 23 серпня 2019 року на 13 год.

У зазначену дату від представника відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через її неможливість участі у судовому засіданні через зайнятість в слідчих діях в рамках кримінального провадження для захисту прав клієнта.

У зв`язку з зазначеним розгляд справи було відкладено до 26 вересня 2019 року на 13 год.

05 вересня 2019 року судом було отримано повідомлення експерта від 22.08.2019 р. про неможливість проведення судової експертизи у зв`язку з неотриманням відповіді на його клопотання у належні строки.

26 вересня 2019 року судове засідання відбулося за участі представників обох сторін. У справі було оголошено перерву до 18 жовтня 2019 року на 11 год.30 хв. за клопотанням представника позивача для зібрання вільних зразків підпису.

18 жовтня 2019 року в судовому засіданні представником позивача було заявлено повторне клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи з додаванням до нього додатково віднайдених вільних зразків підпису позивача.

Представник відповідача заперечував проти вказаного клопотання, оскільки вважав, що представником позивача порушено строки подання додаткових доказів, визначені у ст.83 ЦПК України, а повторно заявлене клопотання, яке раніше вже було задоволено судом, є зловживанням правами.

Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2019 року вищезазначене клопотання було задоволено. По справі призначено судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

На вирішення експертів поставлено такі питання: 1) Чи виконано підпис в договорі оренди землі між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Злагода від 01 грудня 2013 року за орендодавця в кінці договору ОСОБА_1 або іншою особою? 2) Чи виконано підпис в акті про передачу та прийом земельної ділянки в графі Земельну ділянку передав ОСОБА_1 або іншою особою?

В розпорядження експерта було надано: оригінал договору оренди землі від 01 грудня 2013 року, оригінал акту про передачу та прийом земельної ділянки від 01 грудня 2013 року; в якості вільних зразків: оригінал заповіту ОСОБА_1 від 12 лютого 2002 року з підписом заповідача, оригінал заповіту ОСОБА_1 від 07 квітня 2016 року з підписом заповідача, профспілковий квиток на ім`я ОСОБА_1 з підписом власника квитка на першій сторінці в графі особистий підпис ; оригінал паспорта громадянина СРСР на ім`я ОСОБА_1 з підписом володільця на другій сторінці; оригінал договору оренди землі від 01 грудня 2004 року з підписом в графі орендодавець в кінці третьої сторінки договору, оригінал видаткової накладної №ЧNIВ2-0006 від 05 липня 2017 року з підписом в графі Отримав (ла) , копію договору оренди земельної частки (паю) №38 від 08 січня 2002 року з оригіналом підпису орендодавця в кінці договору; матеріали цивільної справи №468/139/19-ц, в якій містяться умовно вільні зразки підпису ОСОБА_1 і експериментальні зразки підпису ОСОБА_1 .

Не погодившись з ухвалою суду, ПП Злагода подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило ухвалу суду скасувати.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, відповідач вказував, що відповідно до положень Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень від 08.10.1998 №53/5 установою, яка має проводити експертизи на території Миколаївської області, є Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз, а не Миколаївський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України. Також апелянтом вказано на неналежність вільних зразків підпису позивача, оскільки суду не було надано жодних доказів на підтвердження того, що підписи на документах достовірно виконані позивачем. Крім того, зазначено про безпідставність повторного задоволення клопотання позивача про призначення експертизи, а також про зловживання ОСОБА_1 її процесуальними правами, що призводить до порушення прав відповідача на розгляд справи у розумний строк.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про призначення судово-почеркознавчої експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що заявлене представником позивача клопотання ґрунтується на підставах, передбачених ч.1 ст.103 ЦПК України, оскільки порушені в ньому питання потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Такі висновки суду є правильними, відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Ідентифікація виконавця підпису потребує застосування спеціальних знань, що можливо з`ясувати в порядку проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Частина 6 статті 81 ЦПК України регламентує, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що призначення в даній справі експертизи стосується предмета доказування поданого позивачем позову про визнання недійсним договору оренди. Для з`ясування обставин ідентифікації виконавця підпису на договорі необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідну обставину неможливо.

За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може перешкоджати учасникам справи у поданні доказів і зобов`язаний сприяти у їх поданні, якщо воно є утрудненим або неможливим.

Призначення судової експертизи в даній справі відповідає вимогам чинного процесуального законодавства.

З`ясування виконавця підпису у договорі при проведенні почеркознавчої експертизи, враховуючи предмет та підстави заявленого позову, має визначальне значення для встановлення обставин справи, а також є способом реалізації судом основоположних засад цивільного судочинства - змагальності сторін, доведеності та переконливості їх доводів і доказів перед судом.

Доводи апеляційної скарги про те, що експертиза вже призначалася, але не була проведена через недостатність надання зразків позивачем, а тому повторне клопотання є зловживанням процесуальними правами, не заслуговують на увагу, оскільки як вже зазначалося вище,враховуючи предмет та підстави заявленого позову, проведення вказаної експертизи є доцільним.

Що ж стосується посилань представника відповідача про неналежну установу проведення експертизи, то вони є хибними.

Згідно з ч.3 ст.103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

У судовому засіданні представником відповідача не висловлювалося бажання проведення експертизи саме у Одеському науково-дослідному інституті судових експертиз, не надавалося даних щодо наявності у цій установі експертів по даному профілю. Представник позивача, виходячи з матеріалів справи, не заперечував у проведенні експертизи у Миколаївському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України.

Оскільки вказане свідчить, що сторонами не було досягнуто згоди щодо експертної установи, то суд правомірно самостійно її обрав.

Зазначена судом експертна установа має у своєму штаті експертів вказаної кваліфікації та знаходиться у місті Миколаєві, який територіально наближений до суду першої інстанції, що буде сприяти більш швидкому розгляду справи, про що наполягав відповідач.

Що ж стосується посилань апелянта на те, що суду не було надано доказів на підтвердження того, що підписи на вільних зразках достовірно виконані позивачем, то вони не можуть бути прийняті до уваги, оскільки саме відповідачем це повинно було бути спростовано у випадку наявності заперечень.

Позивач через свого представника заявила, що підписи на вільних зразках для почеркознавчого дослідження належать їй. Довести протилежне належить відповідачу. На суд же покладається обов`язок оцінки доводів обох сторін.

Оскільки відповідач не спростував належності підписів на вільних зразках позивачу, суд обґрунтовано надав їх експерту для дослідження.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вона постановлена з дотриманням вимог процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст.374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства Злагода залишити без задоволення, а ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Локтіонова

Судді С.Ю. Колосовський

О.О. Ямкова

Повний текст постанови складено 04 грудня 2019 року.