Рішення

від 26.11.2019 по справі 522/10575/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2/522/1591/19

Справа № 522/10575/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Грищук В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСББ Воронцовський 2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про усунення перешкод у користуванні спільним майном та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення компенсації моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі 18.06.2018 року звернулися до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСББ Воронцовський 2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , та просив зобов`язати відповідачів усунути перешкоди у заїзді позивача на територію двору будинку АДРЕСА_1 та надати позивачам пульт дистанційного управління від воріт будинку; стягнути з відповідачів моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 4675 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачі є власниками житлової квартири АДРЕСА_2 . У квартирі зареєстровані крім позивачі їх син ОСОБА_4 та онука ОСОБА_5 Син завжди допомагав в реалізації права власності та постійно користується вказаним житлом. ОСОБА_4 завжди паркував своє авто на у дворі будинку. На початку літа 2017 року на кошти мешканців будинку при в`їзді до двору встановлені металеві ворота. Організацією встановлення воріт займався голова ОСББ Воронцовський 2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 20.04.2017 року перерахував ОСОБА_3 кошти за встановлення воріт у розмірі 1 010 грн. У березні 2018 року керівництво ОСББ Воронцовський 2 обладнало ворота автоматичними електродвигунами з дистанційним управлінням. З моменту встановлення електродвигунів мешканцям квартири в„–25 чинять перешкоди у користуванні територією будинку, оскільки пульт від воріт видали всім співвласниками, крім мешканців квартири в„–25 . У зв`язку з тим, що відповідачі протиправно не надли пульт та не бажали мирного врегулювання конфлікту, позивачі зазнали моральних страждань, які оцінили в розмірі 10 000 грн.

Ухвалою суду від 23.06.2018 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано 10-денний термін для усунення недоліків позову.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою від 16.07.2018 року провадження у справі відкрите, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 05.10.2018 року.

До суду 09.08.2018 року надійшов відзив ОСББ Воронцовський 2 , згідно якого просили відмовити у задоволенні позову, з огляду на наступне. У квартирі АДРЕСА_2 з 2011 року не проживають позивачі та їх родичі, а квартира здається в оренду, з метою отримання прибутку. Двір будинку дозволяє заїзд для транспортних засобів з метою погрузки-вигрузки вантажів мешканців. Місцями паркування будинок не обладнано. Електромеханічні приводи на ворота встановили власники автівок, та власники квартири в„–25 фінансової участі не брали при встановленні автоматичних приводів воріт. ОСОБА_4 був особисто присутній на загальних зборах, де співвласниками було роз`яснено йому порядок отримання пульту. Моральну шкоду позивачам завдано не було, оскільки вони тривалий час не мешкають в квартирі. Навпаки в квартирі позивачів створили притон, що заважає мешканцям будинку.

У підготовчому засіданні 05.10.2018 року було задоволено клопотання про виклик свідка ОСОБА_6 , з метою підготовки клопотання про заміну відповідача, розгляд справи було відкладено на 12.12.2018 року.

До суду 19.10.2018 року надійшла відповідь на відзив від представника позивачів ОСОБА_7 , згідно якої вказала, що акт про не проживання складений ОСББ Воронцовський 2 не може бути належним доказом та засвідчення такого акту не входить до кола повноважень голови ОСББ. Позивачі є власниками квартири, що не пов`язано з реалізацією права на житло. Рішення загальних зборів про заборону використання власниками квартири 25 території двору, надано не було. Твердження про те, що власники квартири 25 не надавали кошти на встановлення автоматики воріт безпідставне, адже голова ОСББ Воронцовський 2 не повідомив про таку необхідність та жодного разу не вказав про наявність заборгованості з цього питання.

У підготовчому засіданні 12.12.2019 року в якості співвідповідача було залучено ОСОБА_3 , розгляд справи відкладено на 21.02.2019 року, з метою надання залученому відповідачу часу для подання відзиву.

У результаті проведених дій у підготовчому засіданні 21.02.2019 року протокольною ухвалою було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 05.04.2019 року.

У зв`язку з наданням судді Бондарю В.Я. 05.04.2019 року вихідного дня за роботу у вихідний день у зв`язку з чергуванням на виборах Президента України, судове засідання 05.04.2019 року не відбулося. Наступне судове засідання призначене на 06.05.2019 року.

Судове засідання 06.05.2019 року не відбулося у зв`язку з перебування головуючого у відрядженні. Наступне судове засідання призначено на 09.07.2019 року.

У судовому засіданні 09.07.2019 року розгляд справи було відкладено, у зв`язку з неявкою ОСОБА_3 у судове засідання, враховуючу думку присутніх учасників справи, на 08.08.2019 року.

У судовому засіданні 08.08.2019 було оголошено перерву для допиту свідка, засідання призначено на 15.10.2019 року.

У судовому засіданні 15.10.2019 року було оголошено перерву до 21.11.2019 року, з метою надання пояснень третьою особою щодо відкриття та закриття воріт.

У судовому засіданні 21.11.2019 року ОСОБА_1 та представник позивачів - ОСОБА_7 підтримали заявлені позовні вимоги та просили задовольнити.

Також позовні вимоги підтримав третя особа ОСОБА_4 .

Представник ОСББ Воронцовський 2 Нестерова О.К. заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі.

ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення учасників справи, дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено , що квартира АДРЕСА_2 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , що вбачається з свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 15.02.2002 року.

З довідки (виписки з домової книги про склад сім`ї та реєстрацію) №660 від 31.05.2018 року вбачається, що в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані і проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 .

Будинок АДРЕСА_1 переданий на баланс Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Воронцовський 2 , на підставі рішення Одеської міської ради №1622-VII від 08.02.2017 року.

ОСОБА_4 звертався до голови ОСББ Воронцовський 2 з листом щодо надання йому пульту від воріт.

Комісія в складі трьох власників сусідніх квартир у будинку №2 01.08.2018 року склали акт про те, що зареєстровані особи в квартирі АДРЕСА_2 не проживають.

ОСББ Воронцовський 2 зверталося до Одеської обласної прокуратури №3 та громадської організації Автомайдан Одеса з заявою щодо усунення порушень, які виникли, у зв`язку з улаштування в квартирі АДРЕСА_2 притону.

З ухвали суду від 19.03.2018 року у справі №522/4444/18 вбачається, що в ході досудового розслідування встановлено, що в приміщенні за адресою: АДРЕСА_4 , група осіб здійснює сутенерство.

Протоколом №3 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Воронцовський 2 09.09.2017 року зафіксоване рішення співвласників про встановлення ворітної автоматики співвласниками, які мають автомобілі.

З платіжного доручення №93571147726907577792 від 30.04.2017 року вбачається, що ОСОБА_4 перевів на рахунок ОСОБА_3 кошти у розмірі 1010 грн. Втім, призначення платежу не вказано, та таке платіжне доручення не може свідчити про оплату коштів саме за встановлення воріт, про що стверджують позивачі.

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 р. відповідно до Закону від 17 липня 1997 р. N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2. N 4, N 7 та N 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної злісності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно статті 316 ЦК України передбачає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно ч. 2. ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку встановлено, що прибудинкова територія це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Пунктом 6 частини 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія .

Частиною 1 ст. 5 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку закріплено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 6 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_10 вказує, що не перешкоджає позивачам користуватися подвір`ям, в той час як поставлені ворота без ключа все ж не дозоляють позивачам користуватися спільним майном, а саме прибудинкової територією.

Таким чином, вимоги про усунення перешкод у користуванні майно. Шляхом зобов`язання відповідачів не чинити перешкоди у заїзді на територій двору будинку АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.

Втім, вимоги щодо видачі пульту дистанційного управління від воріт не підлягають задоволенню, з огляду на те, що ОСББ є неприбутковою організацією та зобов`язати голову ОСББ або співвласників будинку сплатити вартість такого пульту для власників квартири в„–25 буде неправомірним.

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди, суд відзначає наступне.

Вирішуючи спір в частині стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.

На підставі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч. ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України).

За правилами ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків.

Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Доказів, щоб свідчили про заподіяння шкоди позивачам суду не представлено.

Позивачі вказують, що шкода завдана тим, що вони не можуть нормально користуватися своїм майном, втім з матеріалів справи вбачається, що в`їзд на територію будинку необхідний сину позивачів та до голови ОСББ Воронцовський 2 звертався саме син позивачів, тобто ОСОБА_4 , який є третьою особою в даній справі.

Копії епікризів доданих до справи не містять причинного зв`язку з діями ОСББ Воронцовський 2 .

Враховуючи те, що фактично не було представлено жодного доказу на підтвердження понесення позивачами моральних страждань, суд відмовляє у задоволені позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди.

Позивачі, крім іншого просили стягнути з відповідачів витрати на правову допомогу у розмірі 4675 грн.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1, 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України закріплено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами, разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

З ордеру серії ОД №265157 від 01.06.2018 року та витягу з договору №05/2018 про надання правничої допомоги вбачається, що ОСОБА_7 представляє інтереси ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Платіжними дорученнями від 22.05.2018 року, 15.06.2018 року підтверджується оплата послуг адвоката у загальному розмірі 4 675 грн. (1175 грн. + 3500 грн.).

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, на думку суду, є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Відповідачамм не спростована співмірність послуг адвоката зі складністю проведеної ним роботи.

Втім, суд задовольнив позовні вимоги частково, а саме 1/3 частин позовних вимог підлягає задоволенню, тому і витрат на професійну допомогу підлягають стягнення з відповідачів у розмірі 1/3 від заявленої суми, що становить 1558,33 грн. (4675 грн. : 3).

Керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 223, 235, 241, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСББ Воронцовський 2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про усунення перешкод у користуванні спільним майном та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення компенсації моральної шкоди - задовольнити частково.

Зобов`язати Об`єднання співвласника багатоквартирного будинку Воронцовський 2 , (код ЄДРПОУ 40667606, м. Одеса, пров. Воронцовський, 2) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 ) усунути перешкоди у заїзді на території двору будинку АДРЕСА_1 .

Стягнути з Об`єднання співвласника багатоквартирного будинку Воронцовський 2 , (код ЄДРПОУ 40667606, м. Одеса, пров. Воронцовський, 2) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 ) порівну витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1558 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят вісім) гривень 33 копійки.

В іншій частині позову - відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Повний текст рішення суду складено 04.12.2019 року.

Суддя: В.Я. Бондар