Постанова

від 03.06.2021 по справі 522/10575/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5852/21

Номер справи місцевого суду: 522/10575/18

Головуючий у першій інстанції Бондар В. Я.

Доповідач Гірняк Л. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2021 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Одеського апеляційного суду в складі:

Головуючого - Гірняк Л.А.

Суддів - Комлевої Т.В. Сегеди С.Н.

За участю секретаря - Ющак А.Ю.,

Позивача- ОСОБА_1 .

Представника позивача ОСОБА_2 (представник ОСОБА_1 )

3-я особа- ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеса апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСББ Воронцовський-2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_4 до ОСББ Воронцовський 2 , ОСОБА_5 , третя особа: ОСОБА_3

-про усунення перешкод у користуванні спільним майном та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення компенсації моральної шкоди , -

ВСТАНОВИЛА:

ПРОЦЕДУРА

Короткий зміст позовних вимог та відзиву на неї

18.06.2018 року позивачі звернулись до суду з вищезазначеними позовними вимогами та просили:

- зобов`язати відповідачів усунути перешкоди у заїзді позивача на територію двору будинку АДРЕСА_1 та надати позивачам пульт дистанційного управління від воріт будинку;

-стягнути з відповідачів моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

- витрати на правову допомогу у розмірі 4675 грн.

Зазначали, що вони є власниками житлової квартири АДРЕСА_2 у якій зареєстрований і їх син- ОСОБА_3 у якого є автомобіль та онука ОСОБА_7 .

Будинок АДРЕСА_1 лаштований при домовою територією та обладнаний вїздом до двору, яким вони користувалися.

На початку літа 2017 року за кошти мешканців будинку при в`їзді до двору встановлені металеві ворота.

Організацією встановлення воріт займався голова ОСББ Воронцовський 2 ОСОБА_5

ОСОБА_3 20.04.2017 року перерахував ОСОБА_5 кошти за встановлення воріт у розмірі 1 010 грн.

У березні 2018 року керівництво ОСББ Воронцовський 2 обладнало ворота автоматичними електродвигунами з дистанційним управлінням та з цього моменту їм чинять перешкоди у користуванні територією будинку, оскільки пульт від воріт видали всім співвласниками, крім мешканців квартири АДРЕСА_3 .

У зв`язку з тим, що відповідачі протиправно не надли пульт, неправомірно перешкоджають користуватись їм, як власникам квартири придомовою територією, позивачі зазнали моральних страждань, які оцінили в розмірі 10 000 грн.

У відзиві ОСББ Воронцовський 2 просив відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що у квартирі АДРЕСА_2 з 2011 року не проживають. Квартира здається в оренду, з метою отримання прибутку. Двір будинку дозволяє заїзд для транспортних засобів з метою погрузки-вигрузки вантажів мешканців. Місцями паркування будинок не обладнано. Електромеханічні приводи на ворота встановили власники автівок, та власники квартири АДРЕСА_3 фінансової участі не брали при встановленні автоматичних приводів воріт. ОСОБА_3 був особисто присутній на загальних зборах, де співвласниками було роз`яснено йому порядок отримання пульту. Моральну шкоду позивачам завдано не було, оскільки вони тривалий час не мешкають в квартирі. В квартирі позивачів постійно шум, що створює незручності мешканцям будинку.

19.10.2018 року надійшла відповідь на відзив від представника позивачів ОСОБА_2 , згідно якої вказала, що акт про не проживання складений ОСББ Воронцовський 2 не може бути належним доказом та засвідчення такого акту не входить до кола повноважень голови ОСББ так як не пов`язано з реалізацією права на житло. Рішення загальних зборів про заборону використання власниками квартири АДРЕСА_3 території двору, надано не було. Твердження про те, що власники квартири АДРЕСА_3 не надавали кошти на встановлення автоматики воріт безпідставне, адже голова ОСББ Воронцовський 2 не повідомив про таку необхідність та жодного разу не вказав про наявність заборгованості з цього питання.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ОСББ Воронцовський 2 , ОСОБА_5 , третя особа: ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні спільним майном та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення компенсації моральної шкоди - задоволено частково.

Зобов`язано Об`єднання співвласника багатоквартирного будинку Воронцовський 2 та ОСОБА_5 усунути перешкоди у заїзді на території двору будинку АДРЕСА_1 .

Стягнути з Об`єднання співвласника багатоквартирного будинку Воронцовський 2 порівну витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1558 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят вісім) гривень 33 копійки.

В іншій частині позову - відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, районний суд виходив з установленого факту встановлення воріт які без електроного ключа не дозволяють позивачам користуватись прибудинковою територією , котра є спільним майном.Відмовляючи у наданні електронного ключа, районний суд виходив з того. що ОСББ є неприбутковою організацією та зобов`язати відповідачів надати ключ без оплати його вартості є безпідставним.

Відмовляючи у стягненні моральної шкоди районний суд виходив з відсутності доказів спричинення їм моральної шкоди.

Короткий зміст апеляційних скарг

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_4 просять скасувати рішення суду в частині відмови в задоволені позовних вимог та збовязати надати їм електронний ключ від воріт їх будинку, та стягнути моральну шкоду в розмірі 10 000 грн,стягнути понесені витрати на правову допомогу в розмірі 4 650 грн посилаючись на порушення судом норм матеріальної та моральної шкоди.

Зазначає, що без електронного ключа вони позбавлені права користування при домовою територією. Задовольнивши частково позовні вимоги районний суд не здійснив ефективного захисту порушеного права який би виключав подальші протиправні дії відповідачів, що є порушенням ст.13 Конвенції про основоположні свободи та права людини.

Районний суд не захистив їх право власності яке передбачає і право безперешкодного користування майном.

Одночасно посилається на те, що порушеня права власності призвело до моральної шкоди. Вони тривалий час не могли користуватись, як інші власники, при домовою територією. Відчували себе в принизливому стані більше 2-х років.Їх не викликали на загальні збори не повідомляли про вартість електронних ключів, думка їх нікого не цікавила, вони не буди почуті головою ОСББ.розмір моральної шкоди вирахували виходячи з принципів розумності та справедливості.

Одночасно зазначають, що справа розглядалась з 18.06.2018 року по 26.11.2019 рік та витратили на правничу допомогу значні кошти, так як є інвалідами 2-ї групи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 адвокат Нестерова О.К. просить суд скасувати рішення суду та відмовити у позовних вимогах посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.Посилається на те, що гроші за ключі позивачі не здавали.З 18.05.2018 року замок зламаний та не працює та позивачі не надали доказів щодо здійснення перешкод відповідачами у заїзді ними на при домову територію. Відповідно до квитанцій від 15.05.2018 року та 22.05.2018 року кошти сплачені не позивачами.

В апеляційній скарзі ОСОБА_9 просить суд скасувати рішення суду та прийняти постанову про відмову в задоволені позову, посмилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповно з`ясованими обставин по справі, які мають значення для її вирішення.

Зазначає, що особисто він не чинив перешкод у користуванні позивачами при домової території, рішень з цього питання не приймав. Висновок районного суду щодо створення перешкод у користування при домовою територією не відповідають матеріалам справи.

Судом не встановлено правопорушень, які б мали триваючий характер та були на момент подачі позову.Суд неправомірно застосвав ст.391 ЦК України, а не ч.2 ст.386 ЦК України так як можливість захисту права власності за негаторними вимогами можливо застосувати за наявності доведення факту такого порушення.

Одночасно посилається на те, що електронні ключі не придбавались за кошти ОСББ.

В судове засідання не з`явились відповідачі , про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином.

В силу ст.372 ч.2 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за їх відсутності.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ та ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Судова колегія заслухавши доповідь судді доповідача, вислухавши пояснення сторін, що з`явились, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги приходить до наступного.

Відповідно до свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 15.02.2002 року квартира АДРЕСА_2 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 .

В квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані і проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 .

Будинок АДРЕСА_1 переданий на баланс Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Воронцовський 2 , на підставі рішення Одеської міської ради №1622-VII від 08.02.2017 року.

Протоколом № 3 від 09.09.2017 року установчими зборами ОСББ Воронцовський, 2 обговорювалось питання про обладнання будинку системами відео спостереження та контролю доступу( обладнання магнітними замками та магнітними ключами), на яких позивачі не були присутні.

За підсумками голосування 30 співвласників проголосували за обладнання будинку системами відео- спостереження та контролю доступу( обладнання магнітними замками та магнітними ключами) та рішення було прийнято.

ОСОБА_3 звертався до голови ОСББ Воронцовський 2 з листом щодо надання йому пульту від воріт.

Комісія в складі трьох власників сусідніх квартир у будинку АДРЕСА_1 01.08.2018 року склали акт про те, що зареєстровані особи в квартирі АДРЕСА_2 не проживають.

ОСББ Воронцовський 2 зверталося до Одеської обласної прокуратури №3 та громадської організації Автомайдан Одеса з заявою щодо усунення порушень, які виникли, у зв`язку з улаштування в квартирі АДРЕСА_2 притону.

Статтею 41 Конституції України визначено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.6 та п.1 ч.2 ст.10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку передбачено, що співвласники мають право вільно користуватись спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень встановлених законом або рішенням співвласників, а збори співвласників зобовязщані приймати рішення, зокрема, про встановлення, зміну та скасування обмеження порушеного права.

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Положеннями статті 321 ЦК України встановлено принцип непорушності права власності, відповідно до якого ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

При цьому власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Згідно із статтею 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Зазначена правова норма гарантує власнику можливість вимагати не лише усунення порушень його права власності, що вже відбулися, а й звертатися до суду за захистом своїх прав, що можуть бути реально порушені в майбутньому, тобто застосовувати такий спосіб захисту своїх порушених прав, як попередження або припинення можливого порушення його прав власника в майбутньому.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд встановивши на підставі наданих сторонами доказів, яким дано належну оцінку, факти позбавлення позивачки права користування належним їй на праві власності майном, що відповідно до статей 386, 391 ЦК України є підставою для усунення порушень прав позивачів, та наявності перешкод у здійсненні ними свого права власності, та задовольнивши частково позовні вимоги не здійснив ефективний захист порушеного права так як само по собі декларативне усунення прешкод у користуванні власністю без обрання такого шляху не забезпечить користування прибудинковою територією за наявності закритих ворін та відсутності у позивачів ключів від них.

При цьому, відповідачі не спростували доводи позивачів щодо наявності створених ними перешкод позивачам, при прийнятті відповіданого рішення та встановлення електрозамка, для доступу їм до при домової території, а посилання на те, що такі дії ними не вчинялись спростовується протоколом № 3 загальних зборів ОСББ де і вирішувалось питання щодо встановленя електронного замка на ворота.

Судова колегія зазначає, що особисті відносини сторін не можуть бути законною підставою для обмеження права власності позивачів до при домової території., а питання щодо їх непроживання в квартирі не входить в компетенцію комісії ОСББ.

У зв`язку з цим не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ЮСББ Воронцовський 2 та ОСОБА_5 ї про недоведеність факту існування перешкод у здійснення права власності.

Посилання відповідачів на те, що позивачі обрала неефективний спосіб захисту порушеного права, є безпідставним з огляду на таке.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Враховуючи вищевказане, особа, звертаючись з позовом до суду, має право пред`явити таку вимогу на захист свого цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення, і призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.

Зокрема, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (частина друга статті 386 ЦК України).

Власник майна згідно зі статтею 391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Результат аналізу наведених норм цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, в тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права,

Встановивши порушення вимог закону та прав позивачів у цій справі, апеляційний суд приходить до висновку п про необхідність захистити порушене право, у зазначений ними спосіб для ефективного способу порушених прав.

Безпідставними є і доводи апеляційної скарги ОСББ Воронцовський 2 про те, що вони не можуть надавати безоплатно ключі від воріт так як є неприбутковою організацією не може бути підставою для порушення права власності позивачів оскільки ці питання вирішуються на загальних зборах Законом України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , а посилання на те, що вони не мають автомобіля не є підставою для обмеження їм доступу на придомову територію та у примусовому порядку не може бути виконане рішення без надання таких ключів позивачам.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку, що аргументи апеляційної скарги ОСББ Воронцовський 2 та ОСОБА_5 не спростовують висновків суду першої інстанції щодо порушення права власності, зводяться до незгоди заявника з ухваленим у справі судовим рішенням та необхідності переоцінки доказів у справі.

Розглядаючи питання щодо права на ефективний спосіб захисту в контексті національного закону ст.16 ЦК України про захист цивільних прав та інтересів судом, п.1 ст.6 і 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Европейського Суду з пав людини, колегія суддів звертає увагу на таке.

У ч. 1 ст.6 Конвенції представлено право на суд, тобто право на судовий розгляд справи, що стосується його цивільних прав і обов`язків , разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (Ооісіег у.ІІіе Ііпіїесі Кі1і§с1от (Голдер проти Сполученого Королівства), п.36).

Стаття 13 в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право на суд, яке стосується цивільних прав та обов`язків , разом з правом на доступ до суду, гарантує наявність на національному рівні засобу правового захисту в формі, в якій він забезпечений в національному правовому полі.

Зазначене кореспондується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц).

Беручи до уваги, що доступ до придомової території можливий лише при наявності у позивачів електронного ключа від воріт, судова колегія приходить до висновку, що усунення перешкод у праві власності можливий лише шляхом зобов`язання ОСББ Воронцовський 2 надання їм таких ключів, оскільки ці питання вирішувались на їх загальних зборах.

Тлумачення ст. 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав , а тому особа має право на компенсацію моральної шкоди, якщо відбулося порушення її цивільного права й було завдано моральної шкоди, незалежно від того, чи є окремі спеціальні норми.

Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади органів місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування матеріальної чи моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Обов`язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв`язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із складової цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у задоволенні позову.

Отже, визначальним у вирішенні такої категорії спорів є доведення усіх складових деліктної відповідальності, на підставі чого суд встановлює наявність факту заподіяння позивачеві посадовими особами органів державної влади моральної шкоди саме тими рішеннями та діями (бездіяльністю), незаконність (протиправність) яких встановлена судом.

Встановивши, що з березня 2018 року позивачі не могли користуватись при домовою територією, чим порушені їх право власності, суд першої інстанції помилково відмовив в задоволенні позову в цих вимогах.

Судова колегі враховуючи принцип розумності справедливості, тривалість таких страждань з врахуванням зусиль необхідних для відновлення порушеного стану, обсягу страждань визначає кожному з позивачів по 250 грн.

ЩОДО ПРАВНИЧОЇ ДОПОМОГИ

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи, що витрати на правову допомогу підтверджені квитанціями сплачені не позивачами, підстав для їх задоволення немає.

Між тим, визначаючи розмір правової допомоги у розмірі 1558 грн 33 коп районний суд правомірно взяв до уваги складність справи та тривалість її розгляду та обсягом наданих адвокатом послуг, а тому в цій частині підстав для його скасування немає.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. 367,368,374,376,381,382,384,389,390 ЦПК України, судова колегія,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСББ Воронцовський-2 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2019 року скасувати в частині відмови в зобов`язанні наданні електронного ключа та моральної шкоди, в цій частині прийняти постанову.

Позовну заяву ОСОБА_6 , ОСОБА_4 до ОСББ Воронцовський 2 , ОСОБА_5 , третя особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні спільним майном та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення компенсації моральної шкоди задовольнти частково.

Зобов`язати Обєднання сіввласників багатоквартирного будинку Ворнцовський 2 (ІНД 40667606) усунути ОСОБА_12 , ОСОБА_4 перешкоди у заїзді на територію двору будинку до АДРЕСА_1 шляхом надання їм пульту дистанційного управління від воріт будинку, розташованого у АДРЕСА_1 .

Стягнути з Обєднання сіввласників багатоквартирного будинку Ворнцовський 2 (ІНД 40667606) на користь ОСОБА_6 ( інд: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_4 ( інд: НОМЕР_3 ) моральну шкоду кожному по 250 грн

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 14.06.2021 року, оскільки суддя Сегеда С.М. перебував у відпустці відповідно до Наказу № 67-в від 31.05.2021 року з 08.06 - 11.06.2021 р.р.

Головуючий суддя - Л.А. Гірняк

Судді С.М.Сегеда

-

О.С.Комлева