Рішення

від 20.11.2019 по справі 1.380.2019.000608

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.000608

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Василько А.В., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за

позовом Приватного підприємства Паливна група Оператор , представник - Семиренко П.Я. до Головного управління ДПС у Львівській області, представник - Іванський В.І. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство Паливна група Оператор звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0016651412, № 0016661412, № 0016671412, № 0016681412 від 10.10.2018 року повністю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що факти, викладені в акті перевірки про безтоварність проведення позивачем господарських операцій є надуманими і безпідставними, оскільки при їх написанні ревізорами не взято до уваги первинні бухгалтерські документи, що є основою при нарахуванні і сплаті податків, і які були надані підприємством до перевірки в повному обсязі, самі твердження ревізорів викладені в ньому без наявних на те правових підстав та без вказання належної доказової бази, з порушенням норм чинного законодавства та порушенням прав та законних інтересів позивача, а прийняті за наслідками його розгляду вищевказані податкові повідомлення-рішення є незаконні та протиправні, з наступних підстав:

Спірні донарахування стосуються виключно розрахунків ПП Паливна група Оператор з двома постачальниками, а саме: ТОВ Оленерго та TOB ТК Манго Трейд .

Господарська діяльність між позивачем та ТОВ Оленерго провадиться з 2014 року. Між вказаними суб`єктами господарювання укладено договір поставки нафтопродуктів № 4224 від 22.04.2014 року. На виконання умов зазначеного договору позивачем за період, що охоплений перевіркою, відображено в обліку отримання товару-ПММ від ТОВ Оленерго згідно відповідних первинних документів.

Позивач вказує, що згідно акту перевірки, податковий орган в обґрунтування безтоварного характеру господарських операцій між ПП Паливна Група Оператор та ТОВ Оленерго посилається на узагальнену податкову інформацію, отриману від Києво-Святошинської ОДПІ управління аудиту ГУ ДФС у Київській області від 12.06.2017 року за №334/10-36-14-04/38749914.

Позивач вважає, що узагальнена податкова інформація Києво-Святошинської ОДПІ від 12.06.2017 року за №334/10-36-14-04/38749914 не може бути належним, допустимим та достовірним доказом безтоварного характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ Оленерго , самостійною та достатньою підставою для такого висновку.

На думку позивача податковий орган, не довів правомірність свого висновку про безтоварний характер господарських операцій між ним та ТОВ Оленерго , відповідно і про неправомірне включення позивачем до валового доходу і валових витрат операцій з придбання та продажу дизельного палива, а також податкового кредиту з податку на додану вартість, сплаченого ТОВ Оленерго у зв`язку з придбанням у нього дизельного пального.

Господарська діяльність між ПП «Паливна група «Оператор» та ТОВ "ТК "Манго Трейд" провадиться з 2014 року. Між вказаними суб`єктами господарювання укладено договір поставки нафтопродуктів № 60/04-14 від 01.04.2014 року. На виконання умов зазначеного договору ПП Паливна Група Оператор за період, що охоплений перевіркою, відображено в обліку отримання товару- ПММ від ТК Манго Трейд згідно відповідних первинних документів.

На думку позивача в цій частині відповідач також не довів правомірність свого висновку про безтоварний характер господарських операцій між ПП Паливна Група Оператор та ТОВ ТК Манго Трейд , відповідно і про неправомірне включення ПП Паливна Група Оператор до валового доходу і валових витрат операцій з придбання та продажу дизельного палива, а також податкового кредиту з податку на додану вартість, сплаченого ТОВ ТК Манго Трейд у зв`язку з придбанням у нього дизельного пального.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення та докази, просив позов задоволити повністю.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, що ГУ ДФС у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку ПП Паливна група Оператор з питань, що стали предметом оскарження висновків акта планової виїзної перевірки від 13.08.2018 року за №1988/13-01-14-12/37879602, за результатами якої складено акт від 25.09.2018 року за № 2376 /13-01-14-12/37879602.

Перевіркою встановлено, що позивачем не підтверджено реальність придбання ПММ (дизельне паливо) від контрагентів-постачальників: ТОВ Оленерго та ТОВ ТК Манго Трейд .

Проведеним аналізом даних в Єдиному реєстрі податкових накладних не підтверджується кількість придбаного в асортименті та кількості палива дизельного марки ДТ-З-К5, Сорт F.СТБ 1658-2012, реалізація якого оформлена на покупців ТОВ Оленерго . Враховуючи вищезазначене, не можливо ідентифікувати джерело походження дизпалива, реалізація якого оформлена ТОВ Оленерго на користь ПП Паливна Група Оператор .

Крім того, згідно з інформацією з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві відкрито розслідування №32015100060000186 від 06.08.2015, за фактом умисного ухилення від сплати податків у великих розмірах службовими особами ТОВ Оленерго , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України.

Проведеним аналізом даних в Єдиному реєстрі податкових накладних не підтверджується кількість придбаного в асортименті та кількості дизельного палива, реалізація якого оформлена на покупців ТОВ ТК Манго Трейд . Отже, не можливо ідентифікувати джерело походження дизпалива, реалізація якого оформлена ТОВ ТК Манго Трейд на користь ПП Паливна Група Оператор .

ТОВ ТК Манго Трейд перебуває на обліку в ДПI у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві, відповідно до поданого фінансового звіту за півріччя 2018 року задекларовано наявність основних засобів на суму -11,0 тис.грн, остання податкова декларація з податку на прибуток та Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) подані за 1 півріччя 2018 року, остання подана декларація з ПДВ - 06.2018, кількість працюючих -1 особа).

Перевіркою встановлено, що згідно з інформацією з Єдиного реєстру судових рішень Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 4201600000000986 від 12.04.2016 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1, 2, 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205 КК України, відповідно до якого встановлено наступне. Службові особи ТОВ ТК Манго Трейд шляхом проведення фінансово-господарських операцій з придбання агентських послуг та товарно-матеріальних цінностей у підприємств з ознаками фіктивності, а саме: ТОВ Респект Солюшнз та ТОВ КП Компанія Укрнафтопостач ухилилися від сплати податків на суму 950 000 тис. грн., що підтверджується актом від 09.04.2015 № 177/26-57-22-02/39116994. Крім того, відповідно до дослідження від 23.11.2016 № 275/26-15-16-02-06/39116994 результатів фінансово-господарських операцій, проведених в частині взаємовідносин з ТОВ ТД Манго-Трейд за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, виявлено, що операції, пов`язані з оформленням документів на придбання товарів (послуг) від підприємства, що має ознаки фіктивної діяльності , а саме: ТОВ ТД Манго-Трейд , не мають економічного змісту.

Представник відповідача в судових засіданнях позовні вимоги заперечив, надав суду додаткові докази та документи, просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 11.02.2019 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі. Протокольною ухвалою судді від 08.05.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Судом встановлені наступні обставини:

25.09.2018 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Паливна Група Оператор код за ЄДРПОУ - 37879602 з питань, що стали предметом оскарження висновків акту планової виїзної перевірки від 13.08.2018 року за №1988/13-01-14-12/37879602. За результатами перевірки складений акт за № 2376 /13-01-14-12/37879602.

Перевіркою встановлені наступні порушення:

- п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року за №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 року за №85/430 та п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року за №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, п.134.1.1. п.134.1., ст.134, п.135.1., ст.135 Податкового кодексу, внаслідок чого занижено податок на прибуток в сумі - 1 813 690 грн., в тому числі:

- 2015 рік - 1813690 грн.;

- п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198, заниження податку на додану вартість в сумі - 1 961 538 грн. (З врахуванням від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за відповідні періоди ),в тому числі :

- лютий 2015р.-187460 грн., (відповідно до вимог ст.102 Податкового кодексу-термін перевищив 1095днів, рішення не виноситься, штрафні санкції не застосовуються);

- березень 2015-808252грн., (відповідно до вимог ст.102 Податкового кодексу-термін перевищив 1095днів, рішення не виноситься, штрафні санкції не застосовуються);

- квітень 2015-169737 грн., (відповідно до вимог ст.102 Податкового кодексу-термін перевищив 1095днів, рішення не виноситься, штрафні санкції не застосовуються);

- травень 2015-253630 грн., (відповідно до вимог ст.102 Податкового кодексу-термін перевищив 1095днів, рішення не виноситься, штрафні санкції не застосовуються);

- червень 2015-62916 грн., (відповідно до вимог ст.102 Податкового кодексу-термін перевищив 1095днів, рішення не виноситься, штрафні санкції не застосовуються);

- грудень2015-479 543 грн;

та

- завищення від`ємного значення з податку на додану вартість в сумі - 210 169 грн., у тому числі: березень 2018- 210 169 грн., (З врахуванням від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за відповідні періоди).

- п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України - підприємством не складено та незареєстровано в ЄРПН податкових накладних на суму ПДВ-210 169 грн.

- п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме не внесено зміни до системи електронного адміністрування реалізації пального про пункти (склади, комплекси, станції, інші об`єкти) з реалізації пального, які платник податку зобов`язаний внести.

На підставі вказаного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

від 10.10.2018 року за №0016651412, яким позивачу за порушення вимог п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання та п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , п.п.134.1.1. п.134.1., ст.134, п.135.1., ст.135 ПК України, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток 1813690,00 грн;

від 10.10.2018 року за №0016661412, яким позивачу за порушення вимог п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198, ПК України, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 599428,75 грн. в тому числі за податковим зобов`язанням 479543,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 119885,75 грн.;

від 10.10.2018 року за №0016671412, яким позивачу за порушення вимог п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198, ПК України, зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 210169,00 грн.;

від 10.10.2018 року за №0016681412, яким позивачу за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України податкових накладних\розрахунків коригування на суму ПДВ 210169,00 грн. застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 150084,50 грн.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірні рішення протиправним та таким що підлягає скасуванню, оскільки такі не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам ПК України.

Судом не враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірних рішень з наступних встановлених підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 цього ж Закону, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В обґрунтування позовних вимог позивач надав додаткові пояснення про те, що підтвердження факту здійснення ним реальних господарських операцій в період, який охоплений перевіркою, а саме: придбання дизельного пального у постачальників ТОВ Оленерго та TOB ТК Манго Трейд , подальший його продаж позивачем своїм контрагентам-покупцям, а також щодо процедури оформлення ТТН на перевезення дизельного пального останнім та його продаж, зазначив, що ТОВ Оленерго та TOB ТК Манго Трейд постачання товару-дизельного пального для позивача здійснювалось в основному на умовах FCA ІНКОТЕРМС. Під абревіатурою FCA мається на увазі термін Free Carrier - Франко перевізник . За умовами поставки FCA продавець зобов`язується доставити другій стороні вантаж, який вже пройшов митне очищення, доставивши його в зазначене ним місце. Від обраного місця залежить і розподіл між сторонами ризиків і витрат, оскільки саме в цей момент вони переходять від продавця до покупця. Так, якщо поставка оформляється в приміщенні продавця або в іншому нейтральному місці, то за навантаження товару несе відповідальність продавець.

Безпосереднє переміщення вантажу довіряють перевізнику. Діє перевізник на підставі відповідного договору. Як тільки йому був переданий вантаж, вважається, що продавець свої обов`язки за договором виконав.

Відповідно до п.1.7, Договору поставки нафтопродуктів № 4224 від 22.04.2014 року визначено, що умови цього Договору викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкотермс , які застосовуються із врахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що виникають із умов цього ж Договору.

Згідно з п. 2.3 Договору №4224 передбачено, що постачання товару (кожної окремої партії), в рамках цього ж Договору, здійснюється в т.ч. на умовах FCA. Конкретна умова постачання тієї чи іншої партії Товару визначається в Додатку до Договору на підставі заявки покупця. При цьому, зазначено, що якщо поставка здійснюється на умовах FCA (Франко перевізник), - перехід ризиків відбувається з моменту передачі товару перевізнику на складі постачальника. В рамках базису FCA - резервуар нафтобази зберігання, вказаний постачальником, вивіз товару транспортом (та за рахунок) покупця.

А вже позивач постачання товару - дизельного пального для контрагентів-покупців здійснювало безпосередньо на умовах СРТ ІНКОТЕРМС.

Позивач як приклад зазначив, що договір №ДГ-000034 поставки нафтопродуктів від 17.01.2014 року, який укладений між ним та ПАТ Львівське АТП-14630 ; Договір №ДГ- 000011 поставки нафтопродуктів від 08.08.2013 року, укладений між ПП Паливна група Оператор та МПП Марс в п.7.1 вказаних договорів вказано, що поставка нафтопродуктів відбувається, в т.ч. на умовах СРТ Інкотермс - товар може постачатись на умовах перевезення оплачене за реквізитами, вказаними Покупцем. При цьому, вартість перевезення включається в ціну товару.

Позивач зазначає, що ним придбавалось дизельне пальне в своїх постачальників на умовах поставки FCA (перехід права власності на товар відбувся в момент передачі постачальником його перевізнику). При цьому, маючи в окремих випадках попередні замовлення на його придбання від своїх контрагентів-покупців, та враховуючи, що для них діють умови поставки СРТ, які передбачені в Договорах поставки нафтопродуктів контрагентів-покупців, логістику постачання, економічний зміст господарських операцій, документальне підґрунтя та конфіденційність укладених з ними угод, позивач, ще перед відправкою перевізника за товаром, надавав йому письмові доручення не везти дизельне пальне на нафтобазу, а доставляти його безпосередньо до пункту, визначеному контрагентами-покупцями. У таких випадках на думку позивача ним законно були складені та виписані для перевізника нові ТТН по перевезенню дизельного пального, в яких в обов`язковому порядку зазначалось, в т.ч. фактичне місце завантаження та розвантаження товару.

Позивач при здійсненні доставки дизельного пального своїм контрагентам-покупцям безпосередньо з місця його придбання - склади нафтобази в м. Коростень, відповідно до норм законодавства, правомірно складав та виписував товарно-транспортні накладні на перевезення цього ж товару.

Позивач зазначає, що в аналогічний спосіб відбувались окремі поставки дизельного пального контрагентам-покупцям, яке попередньо було придбане в постачальника ТОВ Преміум Ойл .

Наявні у справі докази, надані позивачем на підтвердження реальності спірних операцій та на спростування встановлених відповідачем порушень судом не враховуються, оскільки такі жодним чином не підтверджують реальність спірних господарських операції та не спростовують встановлених відповідачем порушень, оскільки підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо аргументів позивача та вказаної схеми руху дизельного пального, суд зазнає про нереальність та юридичну неможливість такого, оскільки одночасно з одного і того ж місця, одне і теж придбане пальне за одними ТТН транспортувалось позивачу і в той же час за іншими ТТН (новими, як вказує позивач) це ж пальне транспортувалось покупцю.

Суд зазначає, що будь-який договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Досягнення згоди з істотних умов договору жодним чином не обмежує волі сторін в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Безпредметні, на думку суду, договори з недолугими зобов`язаннями сторін, які мають удавані наслідки лише для самих сторін таких договорів, жодним чином не підтверджують реальність здійснення господарських операцій, оскільки такі підписуються сторонами з метою одержання податкової вигоди та не мають правових наслідків для платника податків, і за своєю суттю не узгоджуються із конституційним принципом, відповідно до якого кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Факт декларування позивачем вказаних правовідносин сторонами по справі не заперечується, однак саме лише декларування без здійснення господарських операцій не може бути підставою для зменшення податкових зобов`язань та формування податкового кредиту.

Відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування інших підприємств. Тому господарська операція, яка фактично не відбулась, не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту у зв`язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Судом враховуються заперечення відповідача, оскільки як вбачається із матеріалів справи відповідачем встановлено:

Позаплановою перевіркою встановлено заниження показників у рядку 01 Декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 в сумі - 10076056 грн., в тому числі: - 2015 рік - 10076056 грн. На формування цих показників мало вплив здійснення операцій із гуртової реалізації товару-дизпалива, бензину, тощо.

Між позивачем, як покупцем та ТОВ Оленерго , як постачальником підписано договір поставки нафтопродуктів №4224 від 22.04.2014 року, згідно якого постачальник зобов`язується передати у власність нафтопродукти (іменовані далі - Товар ), а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти на умовах, викладених у договорі, найменування, кількість та ціна яких вказується в накладних документах на Товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару. Умови передачі: Нафтобаза Коростень, м. Коростень, Кірова, 122.

Позивачем до перевірки надані видаткові накладні, підписані з однією сторони директором ТОВ Оленерго - Лабортас В.В та з другою сторони директором ПП Паливна Група Оператор - Площанський В.М. та скріплені печатками підприємств. При цьому місце складання видаткових накладних зазначено: м.Київ, а місце відвантаження зазначено-склад, м.Коростень.

Також, до перевірки надані товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів які заповнені з порушенням вимог до заповнення ТТН, а саме не вказано адресу навантаження та розвантаження нафтопродуктів, не ідентифіковано особу яка підписала ТТН зі сторони яка відпустила нафтопродукти, не зазначені сертифікати відповідності на відповідну партію поставки, не зазначені номера резервуарів як передбачено вимогами первинного документа.

Відповідач зазначає, що надані до перевірки товарно-транспортні накладні заповнені з порушенням Інструкції Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України затвердженої Наказом Міністерства Палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 N281/171/578/155 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008р. за N805/15496.

Відповідно до вищевказаних ТТН автоперевезення здійснювало - Товариство з додатковою відповідальністю Львівська автобаза №1 .

Перевіркою встановлено, що на ПП Паливна Група Оператор згідно затвердженого штатного розпису працювало 2-є чоловік (в 2015 році - директор і менеджер), при цьому підприємством орендується три склади нафтопродуктів, з яких проводиться ритмічна гуртова торгівля нафтопродуктів.

Суд погоджується із висновком відповідача, що операція з придбання та реалізації вищевказаного товару передбачає значно більшого обсягу трудовитрат, особистої участі персоналу із відповідними фаховими знаннями (агентів, менеджерів, вантажників, водіїв, бухгалтерів та інших). Відповідно дві посадові особи позивача не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного, і з врахуванням реального часу та кількістю отриманого та реалізованого товару дані операції з придбання є неможливими до виконання.

Також ГУ ДФС у Львівській області отримано від Києво - Святошинської ОДПІ управління аудиту ГУ ДФС у Київській області інформацію від 12.06.2017р. №334/10-36-14-04/38749914 щодо ТОВ Оленерго по взаємовідносинам з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за звітний період декларування ПДВ з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, відповідно до якої встановлено наступне:

Під час проведеного аналізу наявних трудових ресурсів: з однієї сторони - відсутність будь-якої інформації щодо кількості працюючих та з другої сторони значний обсяг фактично оформлених ТОВ Оленерго операцій з придбання та реалізації товару передбачає значно більшого обсягу трудовитрат, особистої участі персоналу із відповідними фаховими знаннями (агентів, менеджерів, вантажників, водіїв, бухгалтерів та інших). В зв`язку з цим посадові особи ТОВ Оленерго не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

У зв`язку з відсутністю документальних підтверджень щодо рівня освіти, кваліфікації, професіональних знань, чисельності та фахової належності робітників ТОВ ОЛЕНЕРГО неможливо встановити та підтвердити відповідність наявних трудових ресурсів виконанню оформлених господарських операцій з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року.

Згідно аналізу податкових накладних зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено придбання одного переліку товарів (робіт, послуг) та реалізації зовсім інших товарів (робіт, послуг). Крім того, про нереальність здійсненних господарських операцій свідчать наступні факти:

- реалізація товарів та послуг за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання, відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця);

- відсутність інформації про транспортування товарів (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні);

- відсутність інформації про власні або орендовані фонди, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Відповідно ТОВ Оленерго здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту.

Крім цього, що згідно з інформацією з єдиного реєстру судових рішень www.reyestr.court.gov.ua , встановлено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві відкрито розслідування №32015100060000186 від 06 серпня 2015 року, за фактом умисного ухилення від сплати податків у великих розмірах службовими особами ТОВ Оленерго , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України.

Проведеним аналізом даних в Єдиному реєстрі податкових накладних не підтверджується кількість придбаного в асортименті та кількості палива дизельного марки ДТ-З-К5, Сорт F.СТБ 1658-2012, реалізація якого оформлена на покупців ТОВ Оленерго . Враховуючи вищеописане не можливо ідентифікувати джерело походження дизпалива, реалізація якого оформлена ТОВ Оленерго на користь ПП Паливна Група Оператор .

Відповідачем також за період перевірки з 01.01.2015 по 31.03.2018 року встановлено взаєморозрахунки ПП Паливна Група Оператор з ТОВ ТК Манго Трейд згідно укладеного Договору поставки нафтопродуктів №60/04-14 від 01 квітня 2014 року де ТОВ ТК Манго Трейд , як постачальних та позивачем як покупцем.

Згідно вказаного договору постачальник зобов`язується у погодженій сторонами кількості та в строки, передати у власність покупця нафтопродукти (дизельне паливо, пічне паливо, паливо судове, бензини марки А-76, А-80, А-92, А- 95. та інше, далі - товар), а покупець прийняти товар та сплатити за нього, відповідно до умов цього Договору.

Позивачем надано до перевірки Акти приймання-передачі до Договору купівлі продажу нафтопродуктів №60/04-14 від 01.04.2018 року, місце складання яких: м. Київ, вул. Акедеміка Кржижановського, б. 4. Передача ДП здійснювалась на нафтобазі ТОВ фірми ТОТ м.Львів, вул. Ковельська, 109.

Аналізом даних з Єдиного реєстру податкових накладних встановлено наступне: ТОВ ТК Манго Трейд придбано та реалізовано на території України палива дизельного (без розшифровки класу та марки):

- за період з 02.02.2015 по 20.02.2015: придбано - 76 674,327 л, реалізовано -879 812,265 л. (в т.ч. на ПП Паливна Група Оператор - 54 726,02 л);

- за період з 04.03.2015 по 18.03.2015: придбано - 611,004 л, реалізовано -1 052 454,642 л. (в т.ч. на ПП Паливна Група Оператор - 44 338,975 л);

- за період з 02.09.2015 по 09.09.2015: придбано - 6 140,639 л, реалізовано -506 041,651 л. (в т.ч. на ПП Паливна Група Оператор - 37 625 л).

Проведеним аналізом даних в Єдиному реєстрі податкових накладних не підтверджується кількість придбаного в асортименті та кількості дизельного палива реалізація якого оформлена на покупців ТОВ ТК Манго Трейд . Відповідно не можливо ідентифікувати джерело походження дизпалива, реалізація якого оформлена ТОВ ТК Манго Трейд на користь позивача.

Дві посадові особи позивача не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного, і з врахуванням реального часу та кількістю отриманого та реалізованого товару дані операції з придбання є неможливими до виконання.

Перевіркою встановлено, що згідно з інформацією з єдиного реєстру судових рішень www.reyestr.court.gov.ua, встановлено, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 4201600000000986 від 12.04.2016 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1, 2, 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205 КК України, відповідно до якого встановлено:

Службові особи ТОВ ТК Манго Трейд шляхом проведення фінансово-господарських операцій з придбання агентських послуг та товарно-матеріальних цінностей у підприємств з ознаками фіктивності, а саме: ТОВ Респект Солюшнз та ТОВ КП Компанія Укрнафтопостач , ухилилися від сплати податків на суму 950000 тис. грн., що підтверджується актом від 09.04.2015 № 177/26-57-22-02/39116994. Крім того, відповідно до дослідження від 23.11.2016 № 275/26-15-16-02-06/39116994 результатів фінансово-господарських операцій, проведених за участю ТОВ ТК Манго Трейд в частині взаємовідносин з ТОВ ТД Манго-Трейд за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, виявлено, що операції, пов`язані з оформленням документів на придбання товарів (послуг) від підприємства, що має ознаки фіктивної діяльності , а саме ТОВ ТД Манго-Трейд , не мають економічного змісту.

Отже, перевіркою не підтверджено наявність поставок від ТОВ Оленерго , ТОВ ТК Манго Трейд , тобто не підтверджено фактичне здійснення господарської операції, тому надані до перевірки документи не мають силу первинних документів.

Таким чином, первинні документи, які складені суб`єктами господарської діяльності на операції, що не впливають на реальність настання наслідків, суперечать законодавчим і нормативним актам та такі, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Отже, позивачем сформовано вказаний актив ПММ (дизельне паливо) за рахунок надходження з джерела невідомого походження, та його легалізацію за рахунок використання документів виданих ТОВ Оленерго , ТОВ ТК Манго Трейд , які фактично не могло і не здійснювало постачання вказаного активу.

Відповідно, на думку суду, позивачем порушено норми Положень стандартів бухгалтерського обліку П(С)БО, а саме: п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/430 та п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.99 за №860/4153.

Відповідно, перерахування позивачем коштів ТОВ Оленерго , ТОВ ТК Манго Трейд , за нереальною господарською операцією не зменшує активів платника податків (зменшення власного капіталу підприємства), що виключає можливість їх кваліфікації як витрати.

Отже, у зв`язку з тим, що позивач за рахунок проведення операцій без реального настання правових наслідків, проведення лише операцій з оформлення документів без реального придбання палива від ТОВ Оленерго , ТОВ ТК Манго Трейд та неможливість встановити походження ТМЦ, встановлено недостовірне визначення показників Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2015-2017 роки, в результаті чого позивачем занижено дохід від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку на загальну суму - 10076056 грн.

Відповідно перевіркою повноти декларування показників рядка 02 Декларацій Фінансовий результат до оподаткування прибуток або збиток, визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 встановлено їх заниження в сумі - 10076056 грн.

Перевіркою також встановлено, що позивачем на підставі укладених договорів (додаткових договорів) постачальниками ТОВ БНК - Україна, та ТОВ Анвітрейд реалізовується виходячи із сформованої собівартості. В подальшому між постачальниками ТОВ БНК - Україна, ТОВ Анвітрейд і позивачем здійснено перерахунок вартості раніше отриманого товару. До перевірки надано акти прийому-передачі товару за остаточною ціною по відповідному договору згідно до яких проведено коригування вартості отриманого товару (на різницю між остаточною вартістю ПММ і формульною визначеною згідно договору в сторону збільшення та зменшення вартості) всього на суму - 782478,15 грн. Позивачем не надано документального розрахунку остаточної вартості товару, на підставі чого проводиться коригування постачальниками із вказаних контрагентами попередньої вартості товару.

Також перевіркою встановлено, що позивачем не проведено коригувань податкового зобов`язання по ПДВ і доходів від реалізації з покупцями на суму відповідних коригувань вартості товару проведених постачальником.

Відповідачем встановлено використання вартості товарів не в межах господарської діяльності, при цьому позивачем не нараховано податкові зобов`язання по ПДВ з збільшеної вартості ПММ витрати на які відображено в складі інших операційних витрати і не пов`язані з господарською діяльністю підприємства та не складено зведену податкову накладну і не зареєстровано в ЄРПН у встановлені терміни.

Враховуючи вищеописане підприємством порушено п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України наслідком чого стало заниження податкового зобов`язання з ПДВ в сумі - в сумі - 210939 грн., та завищення податкового зобов`язання з ПДВ в сумі - 54443 грн.

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року встановлено його завищення в сумі 2015211 грн. внаслідок встановлених вищевказаних порушень по контрагентах ТОВ Оленерго та ТОВ ТК Манго Трейд .

Відповідно до вищенаведених фактів перевіркою не встановлено придбання позивачем в ТОВ Оленерго , ТОВ ТК Манго Трейд за перевірений період ТМЦ, а лише оформлення первинних документів з порушенням вимог законодавства, тому на думку суду позивач не мав права включення до податкового кредиту сум з ПДВ на підставі податкових накладних складених ТОВ Оленерго , ТОВ ТК Манго Трейд .

Також перевіркою встановлено заниження податкового зобов`язання з ПДВ в сумі - 210169 грн., позивачем не нараховано податкові зобов`язання по ПДВ з збільшеної вартості ПММ, витрати на які відображено в складі інших операційних витрати і не пов`язані з господарською діяльністю підприємства та не склало зведену податкову накладну та не зареєструвало в ЄРПН у встановлені терміни. В порушення п. 201.10. ст. 201 ПК України - позивачем не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкових накладних на суму ПДВ- 210169 грн.

Судом до спірних правовідносин застосовано наступні норми права в редакції на чинній на час порушень позивачем податкового законодавства:

Згідно з п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

Згідно з п. 135.1. ст. 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з п. 189.1. ст. 189 ПК України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно з п. 198.1. ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.1. ст. 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно з п. 201.10. ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги .

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Згідно з п. 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. N 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 р. за N 860/4153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Згідно п. 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 р. N 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України, 11 лютого 2000 р. за N 85/4306, зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

З цих же підстав судом не враховуються обґрунтування позовних вимог та інші аргументи позивача, оскільки по суті не спростовують фактичні обставини справи та висновки суду, відповідно позовні вимоги задоволенню не підлягають повністю.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, судові витрати на користь позивача не присуджуються.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Приватного підприємства Паливна група Оператор (79044, м. Львів, вул. Княгині Ольги, 5-А) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. 295 -297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII Перехідні положення цього Кодексу.

Рішення складено у повному обсязі 02.12.2019 року.

Суддя Гавдик З.В.