Ухвала

від 04.12.2019 по справі 560/3530/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/3530/19

УХВАЛА

04 грудня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши заяву Головного управління ДПС у Хмельницькій області та Державної податкової служби України в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кадіз" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кадіз" звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України, в якому просить:

1) визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області про відмову у реєстрації податкових накладних/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних та рішення ДПС України за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

- №1271580/41580579 від 09.09.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №15 від 14.08.2019;

- рішення ДПС України №38010/41580579/2 від 19.09.2019 за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

- №1271579/41580579 від 09.09.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №14 від 12.08.2019;

- рішення ДПС України №38009/41580579/2 від 19.09.2019 за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

- №1271578/41580579 від 09.09.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 10.08.2019;

- рішення ДПС України №38050/41580579/2 від 19.09.2019 за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

- №1271577/41580579 від 09.09.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №12 від 08.08.2019;

- рішення ДПС України №38049/41580579/2 від 19.09.2019 за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

- №1271576/41580579 від 09.09.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 07.08.2019;

- рішення ДПС України №38048/41580579/2 від 19.09.2019 за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

- №1271575/41580579 від 09.09.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 06.08.2019;

- рішення ДПС України №38002/41580579/2 від 19.09.2019 за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

- №1271574/41580579 від 09.09.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 05.08.2019;

- рішення ДПС України №38001/41580579/2 від 19.09.2019 за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

- №1271581/41580579 від 09.09.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 04.08.2019;

- рішення ДПС України №38011/41580579/2 від 19.09.2019 за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

- №1271572/41580579 від 09.09.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 01.08.2019;

- рішення ДПС України №37961/41580579/2 від 19.09.2019 за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

2) зобов`язати Державну податкову службу України внести до Єдиного реєстру податкових накладних відомості щодо реєстрації податкових накладних ТОВ "Кадіз" датою їх фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме, податкові накладні №15 від 14.08.2019, №14 від 12.08.2019, №13 від 10.08.2019, №12 від 08.08.2019, №11 від 07.08.2019, №10 від 06.08.2019, №9 від 05.08.2019, №8 від 04.08.2019, №6 від 01.08.2019.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.11.2019 відкрито провадження в цій адміністративній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

До суду надійшла спільна заява представників відповідача, в якій вони просять постановити ухвалу про розгляд справи №560/3530/19 за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заяви зазначили, що адміністративна справа №560/3530/19 не є справою незначної складності, в ній необхідно з`ясувати обставини з наданням доказів від відповідачів та вчиненням інших дій, що зумовлює необхідність підготовчого провадження.

Щодо зазначеної заяви, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Згідно з частиною 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

При цьому, суд звертає увагу на те, що очевидна безпідставність та необґрунтованість є самостійною підставою для повернення клопотання позивача без розгляду на підставі частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає, що заява є очевидно безпідставною та необґрунтованою, оскільки відповідачами не зазначено які саме обставини необхідно з`ясувати та які докази на їх підтвердження чи спростування можуть надати відповідачі. Також не підтверджено неможливість надання додаткових доказів в межах спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

При цьому, суд також зазначає, що практика Європейського суду з прав людини, яка в силу положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Водночас, відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, обов`язок суду здійснити безпосереднє, всебічне, повне та об`єктивне дослідження доказів по справі не залежить ні від виду провадження, в якому розглядається адміністративна справа, ні від проведення судового засідання.

Крім того, суд враховує, що відповідно до положень частин 1-3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (частина 5 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, згідно з частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Зміст заявлених у цій справі позовних вимог свідчить про їх невідповідність наведеному виключному переліку справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи наведене, заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження слід повернути заявнику без розгляду як очевидно безпідставну та необґрунтовану та як таку, що оформлена без дотримання встановлених процесуальним законодавством вимог до її форми.

Керуючись статтями 167, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя Д.А. Божук