Постанова

від 03.12.2019 по справі 320/6463/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6463/18 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року (справу розглянуто в порядку письмового провадження) у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Рокитнянський спецкар`єр" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.08.2018 № 0026281411, № 0026291411 та № 0026301411.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 29.08.2018 № 0026281411, № 0026291411 та № 0026301411.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме : пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 та п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України та норми матеріального права.

06.11.2019 до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримав позицію суду першої інстанції.

У відповідності до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, відзову на неї, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТДВ "Рокитнянський спецкар`єр" з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, за результатами якої зафіксовано порушення:

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 51 054 грн., у тому числі по періодах: 2015 рік - 26 013,00 грн.; 2016 рік - 25 041,00 грн. та встановлено завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток на суму 323 361,00 за 2017 рік;

п. 188.1 ст. 188 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 940 233,00 грн, у тому числі по періодах: вересень 2015 року - на суму 353150,00 грн. та грудень 2015 року - на суму 587 083,00 грн.

Зі змісту акту від 19.07.2018 № 598/10-36-14-11/05408680 вбачається, що перевіркою встановлено, що при визначенні значення рядка 02 Декларацій "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" за 3 квартал 2017 року завищено показник - на суму 178 400,00 грн. та за 4 квартал 2017 року занижено показник - на суму 178 400,00 грн.

Перевірку повноти декларування ТДВ "Рокитнянський спецкар`єр" показників рядка 02 Декларації "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 в сумі 507040 грн., контролюючий орган здійснював на підставі таких документів: договори, акти виконаних робіт (послуг), видаткові накладні, авансові звіти, товарно - транспортні накладні, банківські виписки, касові документи, відомості нарахування амортизаційних відрахувань, оборотно-сальдові відомості, журнали-ордери, картки бухгалтерських рахунків, аналізи бухгалтерських рахунків: 30 "Каса", 311 "Поточні рахунки в національній валюті", 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", 377 "Розрахунки з іншими дебіторами", 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", 685 "Розрахунки з іншими кредиторами", 701 "Дохід від реалізації готової продукції", 702 "Доход від реалізації товарів", 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг", 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів", 713 "Дохід від операційної оренди активів", 715 "Одержані штрафи, пені, неустойки", 716 "Відшкодування раніше списаних активів", 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості", 719 "Інші доходи від операційної діяльності", 732 "Відсотки банку", 746 "Інші доходи від звичайної діяльності", 10 "Основні засоби", 13 "Амортизаційні відрахування", 20 "Виробничі запаси", 22 "Малоцінні та швидкозношувальні предмети", 23 "Виробництво", 26 "Готова продукція", 28 "Товари", 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", 65 "Розрахунки за страхуванням", 66 "Розрахунки з оплати праці", 901 "Собівартість реалізованої готової продукції", 902 "Собівартість реалізованих товарів", 903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів", 944 "Сумнівні та безнадійні борги", 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей", 948 "Визнані штрафи, пені, неустойки", 949 "Інші витрати операційної діяльності" та 977 "Інші витрати звичайної діяльності".

Крім того, за результатами перевірки контролюючим органом встановлено реалізацію нижче собівартості одиниці продукції та відповідно, встановлено заниження податкового зобов`язання на суму 587 083 грн. за грудень 2015 року.

При перевірці відображеного показника за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 було досліджено такі документи: оборотно-сальдові відомості, журнали-ордери, аналізи рахунків по рахунках 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", 377 "Розрахунки з іншими дебіторами", 301 "Каса в національній валюті", 311 "Поточні рахунки в національній валюті", 643 "Податкове зобов`язання", 701 "Дохід від реалізації готової продукції", 702 "Доход від реалізації товарів", 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг", 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів", 713 "Дохід від операційної оренди активів", 719 "Інші доходи від операційної діяльності", 746 "Інші доходи від звичайної діяльності", 10 "Основні засоби", 13 "Амортизаційні відрахування", 791 "Результат фінансових операцій", договори, акти виконаних робіт, видаткові накладні, банківські документи, податкові накладні та декларації з податку на додану вартість.

Позивач, не погоджуючись з діями контролюючого органу звернувся до ГУ ДФС України у Київській області із запереченнями від 09.08.2018 № 268 на акт від 19.07.2018

№ 598/10-36-14-11/05408680, за результатами розгляду яких відповідач надіслав відповідь від 23.08.2018 № 14890/10/10-36-14-11, відповідно до якої висновки викладені в акті є обґрунтованими та залишаються без змін, а заперечення - без задоволення.

В подальшому, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 29.08.2018 № 0026281411, № 0026291411 та № 0026301411, якими визначено загальну суму грошового зобов`язання 1 155 966,00 грн., з яких: суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 51 054,00 грн. та 6 260,00 грн. - штрафних санкцій; з податку на додану вартість - 940 233,00 грн. та 235 058,00 грн. - штрафних санкцій; 323 361,00 грн. - сума завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток.

За наслідками адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень рішенням від 14. 11.2018 № 37030/6/99-99-11-01-02-25, податкові повідомлення-рішення від 29.08.2018 № 0026281411, № 0026291411 та № 0026301411 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, мотивувався тим, що висновки ГУ ДФС у Київській області про заниження податку на прибуток підприємства грунтуються лише на підставі порівняння показників бухгалтерського та податкового обліку за відсутності будь-яких посиланнь на первинні документи, що свідчили б про встановлене заниження.

Окрім того, суд першої інстанції зазначав, що контролюючим органом при проведенні перевірки не проводився аналіз витрат (не перевірялися бухгалтерські та первинні документи), натомість в акті зазначено ціни реалізації, а не виробничу собівартість, доводів щодо неотримання ТДВ "Рокитняньский спецкар`єр" доходу чи заниження такого доходу в порушення п. 188.1 ст. 188 ПК України контролюючим органом в акті перевірки не наведено, а тому висновки відповідача про порушення норм п. 188.1 ст. 188 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість є необґрунтованими.

Також, суд першої інстанції вказував на те, що ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07.08.2018 у справі № 11-сс/796/4093/2018 ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.05.2018, якою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 Станкова О .П . про надання дозволу на призначення у кримінальному провадженні № 32017100060000047 від 15.06.2017 позапланової документальної перевірки ТДВ "Рокитнянський спецкар`єр" за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 на предемет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства скасовано.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з нормами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до підпункту 75.1.2. пункту 75.1 цієї статті документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно з нормами підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, коли отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Колегія суддів зауважує, що документальна позапланова виїзна перевірка ТДВ "Рокитнянський спецкар`єр" призначена відповідно до вимог підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.05.2018, якою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 Станкова О.П. про надання дозволу на призначення у кримінальному провадженні № 32017100060000047 від 15.06.2017 позапланової документальної перевірки ТДВ "Рокитнянський спецкар`єр" за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 на предемет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07.08.2018 у справі № 11-сс/796/4093/2018 ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.05.2018 скасовано, оскільки звернення до слідчого судді місцевого суду з клопотаннями про призначення податкових перевірок слідчими або прокурорами в ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, розгляд таких клопотань та ухвалення рішень за результатами їх розгляду слідчими суддями не передбачено КПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області прийнято - 29.08.2018.

Тобто, на час прийняття податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у судовому порядку вже була скасована ухвала слідчого судді, на підставі якої було прийнято наказ про проведення перевірки.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Тобто, здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами

Наразі, проведення перевірки податковим органом в межах кримінальної справи на виконання ухвали слідчого судді, яку скасовано призводить до відсутності підстав для її проведення і не створює будь-яких правових наслідків для позивача.

Оскільки перевірка призначена з порушенням закону зазначене свідчить про відсутність у контролюючого органу законних підстав для проведення перевірки ТДВ "Рокитняньский спецкар`єр", та, відповідно, наслідки такої перевірки також є протиправними та є безумовною підставою для визнання незаконними прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Щодо суті виявлених порушень колегія суддів зазначає про наступне.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що податковим органом під час проведення перевірки встановлено, що позивачем при визначенні значення рядка 02 Декларацій "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" за 3 квартал 2017 року завищено показник - на суму 178 400,00 грн. та за 4 квартал 2017 року занижено показник - на суму 178 400,00 грн.

Згідно вимог п. 4 розділу III Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 (далі - Порядок № 727), описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином:

- результати документальної перевірки дотримання податкового законодавства групуються за окремими видами податків, зборів відповідно до затвердженого плану (переліку питань) перевірки. У цій частині акта (довідки) документальної перевірки відображаються задекларовані платником податків у податковій та іншій звітності показники, результати перевірки цих показників та робиться відповідний запис щодо встановлення або невстановлення порушень. При цьому до акта (довідки) документальної перевірки у разі необхідності додаються відповідні аналітичні таблиці;

- у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

- викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово -господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

- викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Відповідно до п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (далі - Положення № 290), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно з п. 7 Положення № 290 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо);

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів;

інші операційні доходи - суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема, дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо;

фінансові доходи - дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі);

інші доходи - включають, зокрема, дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Відповідно до п. 8 розділу II "Склад та елементи фінансової звітності" Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, у звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період.

Таким чином, для визначення річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), встановленого за правилами бухгалтерського обліку, розраховується сумарне значення наступних показників звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) форма № 2: чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, дохід від участі в капіталі, інші фінансові доходи.

Разом з тим, в описовій частині акту контролюючим органом не наведено жодних вихідних даних, з посилання на первинні документи, що свідчили б про встановлене заниження позивачем показників у рядку 01 декларації "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" та рядку 02 Декларацій "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності".

Не наведено таких і в доводах апеляційної скарги.

А тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необгрунтованості висновків відповідача про порушення позивачем норм пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України.

Враховуючи викладене, позивач з дотриманням вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України вірно задекларував і зазначив в рядку 01 декларації "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку".

Також, за наслідками перевірки контролюючий орган дійшов висновків щодо порушення позивачем вимог п. 188.1 ст. 188 ПК України.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що ТДВ "Рокитнянський спецкар`єр" здійснює видобування та реалізацію породи гірської, та подає податкові декларації з рентної плати з розрахунками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Податковий орган стверджує/, що відповідно даних розрахунків рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин підприємством самостійно визначено собівартість одиниці товарної продукції та самостійно декларує реалізацію товару нижче собівартості.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

З 01.01.2015 Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" внесено зміни до п. 181.1 ст. 181 ПК України, якими встановлено нові правила визначення нижньої межі бази оподаткування податку на додану вартість, зокрема, база оподаткування операцій з постачання самостійно вироблених товарів/послуг почала визначатися не нижче їх собівартості.

Згідно п. 11 П (С) БО 16 "Витрати" собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається із: виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних витрат загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

Тобто, виробнича собівартість є частиною собівартості реалізації.

Отже, у 2015 році база оподаткування ПДВ самостійно вироблених товарів повинна була обраховуватися, виходячи із собівартості виробництва, а не із собівартості реалізації чи із даних рентної плати.

Наразі, жодний пункт 188.1 ст. 188 ПК України не містить випадків визначення бази оподаткування ПДВ не нижче собівартості реалізованих товарів/наданих послуг.

Відтак, висновки відповідача про порушення норм п. 188.1 ст. 188 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість також є необґрунтованими.

Враховуючи вищевкладене, з огляду на відсутність правових підстав для проведення перевірки Товариства з додатковою відповідальністю "Рокитнянський спецкар`єр" , податкові повідомлення-рішення від 29.08.2018 № 0026281411, № 0026291411 та № 0026301411 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Текст постанови складено 03.12.19.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

В.Ю.Ключкович