Постанова

від 27.11.2019 по справі 813/3161/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/10033/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року, прийняте суддею Качур Р.П. о 15 годині 34 хвилині у місті Львові, повний текст складений 01.08.2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Миколаївське комунальне підприємство Житлово-комунальне управління , товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційна фірма Екотех про визнання протиправним і скасування рішення,-

встановив:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 30.03.2017 року № 39 Про розгляд звернення МКП Житлово-комунальне управління .

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року відмовлено в задоволенні позову.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що помилковими є доводи сторони позивача з приводу відсутності компетенції у Виконавчого комітету з подібних питань в силу норми п.п.1 та п.п.6 п. ст.30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Не можна погодитись із тим, що Виконавчий комітет делегував свої повноваження Комісії у спірному рішенні, позаяк з останнього вбачається, що комісії належить лише супровід та контроль з договірним правовідносин.

Не заслуговує на увагу і те, що земельна ділянка площею 4 га внаслідок укладеного договору на виконання оспореного рішення перейшла до ТОВ ІФ Екотех , що спростовується п.6.1. Договору про спільну діяльність та ст.95 Земельного кодексу України.

Також, оскільки спірне рішення не є нормативним актом, тому обов`язок по його опублікуванню згідно ст.12 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності не вимагається.

У відповідності до Закону України Про доступ до публічної інформації неоприлюднена інформація відповідно до ст.15 цього Закону є підставою для притягнення винної особи до відповідальності, проте, не є підставою для скасування рішення.

Крім того, судом не встановлено порушене право сторони позивача.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що не можна погодитись із тим, що виконком в оскаржуваному рішенні не делегував повноваження створеній ним Комісії, позаяк укладення договору можливе за погодженням істотних умов такого - Комісією. Остання веде свою діяльність без жодного Положення про її створення, а також відсутня правова норма, на підставі якої Комісію створено.

Судом не досліджувалось питання чи в ТОВ ІФ Екотех був дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з твердими побутовими відходами, який в даній ситуації є необхідним та передбачається певна процедура для його отримання.

Крім того, ТОВ ІФ Екотех мало намір отримати сміттєзвалище в управління (лист №03/17/1 від 23.03.2017 року), а оскільки воно є майном територіальної громади, то дане питання мало б вирішуватися на сесії ради, а не Виконкому.

Судом не досліджено порушена право позивачів як жителів м. Миколаєва, а саме згідно наведених дій, річна норма захоронення сміття перевищує проектну майже в 11 разів, чим відповідно скорочується термін експлуатації об`єкту поводження з твердими побутовими відходами в 11 разів.

Всупереч ст.15 Закону України Про доступ до публічної інформації та п.11 ст.59 Закону України Про доступ до публічної інформації та п.11 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні проект оскаржуваного рішення не був оприлюднений.

Неможна погодитись, що оскаржуване рішення є ненормативним актом.

Маються покликання на висновки Європейського суду з прав людини.

Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою задовольнити позов.

У своєму відзиві Виконавчий комітет Миколаївської міської ради наводить обґрунтування, подібні викладеним в мотивувальній частині судового рішення.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено, що 30.07.2017 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради прийнято розпорядження № 39 Про розгляд звернення МКП Житлово-комунальне управління (т. 1 а.с. 15).

Цим рішенням виконавчий комітет вирішив:

- погодити виконуючій обов`язки директора МКП Житлово-комунальне управління Міськів У.І. провести перемовини з ТОВ ІФ Екотех щодо визначення договірних умов по реалізації інвестиційних зобов`язань з метою впорядкування стану полігону твердих побутових відходів;

- за підсумками проведених перемовин та за умови погодження створеною згідно цього рішення комісією договірних умов дозволити в рамках чинного законодавства укладення МКП Житлово-комунальне управління договору із ТОВ ІФ Екотех . Про результати проведених переговорів повідомити виконавчий комітет Миколаївської міської ради;

- з метою супроводу та контролю за визначенням договірних умов між МКП Житлово-комунальне управління та ТОВ ІФ Екотех створити комісію у складі: Бачик А.С. - голова комісії, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів; Шпак Ю.А. - керуючий справами виконкому; Міськів У.І. - в.о. директора МКП Житлово-комунальне управління ; Баранецький З.М. - голова громадської комісії по перевірці спорудження полігону ТПВ; ОСОБА_4 - член виконкому міської ради;

- контроль за виконанням цього рішення покладено на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Бачика А.С.

В результаті перемовин між МКП Житлово-комунальне управління та ТОВ ІФ Екотех укладено Договір про спільну діяльність від 10.04.2017 року (т. 1 а.с. 93-95). За умовами цього договору сторони зобов`язуються шляхом об`єднання вкладів та зусиль спільно діяти без створення юридичної особи по впорядкуванню, будівництву нових карт та належному обслуговуванню міського сміттєзвалища за адресою: Львівська область, м. Миколаїв, урочище Гроби з метою мінімізації негативних наслідків для навколишнього природного середовища від діяльності сміттєзвалища та забезпечення можливості сторонам Договору здійснювати захоронення відповідного обсягу твердих побутових відходів (ТПВ). Спільна діяльність за цим Договором не передбачає прибутку. МКП Житлово-комунальне управління для здійснення спільної діяльності надає міське сміттєзвалище на земельній ділянці площею 4,0 га (кадастровий номер 4623010100:02:000:0067), що належить МКП Житлово-комунальне управління на праві користування, а ТОВ ІФ Екотех здійснює свій вклад в спільну діяльність за цим Договором шляхом залучення спеціалістів та кошти для виконання заходів по впорядкуванню, належному обслуговуванню сміттєзвалища, а також будівництва нових карт. Загальний обсяг коштів, які є необхідними для впорядкування належного обслуговування сміттєзвалища, будівництва нових карт (включаючи розроблення/корегування проектної документації), без врахування поточних операційних витрат, оцінюється в розмірі близько 28,8 млн. грн. Внаслідок реалізації заходів, визначених цим Договором по впорядкуванню, належному обслуговуванню міського сміттєзвалища, а також будівництва нових карт, кожна сторона отримує право на захоронення певної кількості ТПВ. Таке право у ТОВ ІФ Екотех виникає після реалізації заходів, визначених пунктами 1-9 додатку № 1 до Договору.

Відповідно до пп. 7 п. 1 ст. 27 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в комплексному соціально-економічному розвитку сіл, селищ, міст, координація цієї роботи на відповідній території.

Відповідно до пп.5 п. 1 ст. 28 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об`єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

Згідно із пп. 1 та пп. 6 п. 1 ст. 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню; вирішення питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів, знешкодження та захоронення трупів тварин.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виконавчий комітет ради координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників.

Таким чином, враховуючи наведені вище норми законодавства, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що повноваження для прийняття оскаржуваного рішення належать саме виконавчому комітету, відтак повноваження у міської ради щодо вирішення таких питань відсутні.

Покликання апелянта на делегування виконавчим комітетом своїх повноважень утвореній комісії не заслуговують на увагу суду, оскільки до повноважень комісії, як зазначено в самому рішенні, входить лише супровід та контроль за визначенням договірних умов.

Щодо твердження апелянта про неможливість укладення договору із ТзОВ ІФ Екотех з підстав відсутності у товариства дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з твердими побутовими відходами, то колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції вірно зазначив, що правомірність укладення договору про спільну діяльність між МКП Житлово-комунальне управління та ТзОВ ІФ Екотех не є предметом спору у цій судовій справі.

Крім того, як із листа Міністерства екології та природних ресурсів України від 20.09.2016 року № 5864/0/20-16 та листа Державної регуляторної служби України від 09.08.2018 року № 8029/0/20-18 вбачається, що на даний час взагалі не прийнято нормативно - правового акта з приводу отримання даних дозволів.

Щодо покликання апелянта на те, що земельна ділянка, площею 4 га (кадастровий номер 4623010100:02:000:0067) в урочищі Гроби , яка перебуває у постійному користуванні МКП Житлово-комунальне управління , про що виготовлено державний акт на право постійного користування, внаслідок укладення договору фактично перейшла у користування ТОВ ІФ Екотех , то відповідно до п. 6.1 Договору про спільну діяльність, внаслідок діяльності за цим Договором міське сміттєзвалище залишається у комунальній власності територіальної громади м. Миколаєва, а земельна ділянка залишається належною МКП Житлово-комунальне управління .

В силу ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Таким чином, покликання на норму ст. 95 Земельного кодексу України є безпідставним, оскільки, як випливає із змісту цієї статті, такою передбачено права землекористувачів і не встановлено ніяких заборон чи обмежень.

З приводу покликання апелянта на неоприлюднення оскаржуваного рішення в порядку, передбаченому ст. 12 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селиш та міст, приймають нормативні та ненормативні акти.

Актами нормативно-правового характеру є локальні документи, які встановлюють, змінюють чи скасовують обов`язкові для виконання на певній території правила поведінки. Такі акти не стосуються якогось одного суб`єкта правовідносин і розраховані на багаторазове застосування.

Ненормативними актами є індивідуально-правові акти, які є юридичними фактами, на підставі яких у фізичних осіб та юридичних осіб приватного права виникають, змінюються або припиняються конкретні права та обов`язки. Такі акти стосуються конкретних суб`єктів правовідносин (фізичних осіб та/чи юридичних осіб приватного права) і розраховані на одноразове застосування.

Тобто до ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради стосується чітко визначеного кола осіб. Оскільки таке рішення є ненормативним актом органом місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання, воно не є регуляторним актом, а відтак обов`язок щодо офіційного оприлюднення, встановлений ст. 12 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності не поширюється на це рішення.

Крім того, рішенням Миколаївської міської ради від 12.05.2017 року № 583 (т. 1 а.с. 135) скасовано рішення виконавчого комітету № 39 від 30.03.2017 року.

Щодо покликання апелянта на неоприлюднення відповідачем проекту оскаржуваного рішення відповідно до положень Закону України Про доступ до публічної інформації , то відповідно до ст. 24 вказаного Закону встановлено відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації. Зокрема, відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, зокрема, неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону.

Таким чином, Законом України Про доступ до публічної інформації визначено, що неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону є підставою для притягнення винної особи до відповідальності, однак, зазначене не є підставою для скасування рішення, згідно Закону України Про доступ до публічної інформації .

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, та це право, свобода або інтерес порушені відповідачем. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про те , що у даній справі оскаржуване рішення не порушує прав позивачів, зокрема, і апелянта, оскільки не стосується їхніх індивідуально виражених прав чи інтересів. Жодних інших доказів на підтвердження порушення екологічних прав чи жодних інших, індивідуально виражених прав чи інтересів не надано і в ході розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції не здобуто.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення від 30.03.2017 року № 39 Про розгляд звернення МКП Житлово-комунальне управління винесене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, тому підстав для його скасування немає.

Інші доводи наведені в апеляційній скарзі на правильність прийнятого судового рішення не впливають.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року у справі № 813/3161/18 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. В. Онишкевич Повний текст судового рішення складено 04.12.2019 року.