Постанова

від 13.11.2019 по справі 293/1323/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

13 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 293/1323/16-ц

провадження № 61-34957св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Світанковий промінь ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 , на рішення Апеляційного суду Житомирської області у складі колегії суддів: Галацевич О. М., Борисюка Р. М., Григорусь Н. Й.

від 30 серпня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Світанковий промінь (далі -

ТОВ Світанковий промінь ) про розірвання договору оренди землі.

Позовна заява мотивована тим, щовін є власником земельної ділянки кадастровий номер 1825686800:02:000:0017, розташованої на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, площа якої становить 3, 9200 га. 01 червня 2014 року між ним та відповідачем був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки строком

на 10 років. Позивач вказував, що в порушення пункту 4.2. договору оренди відповідачем було сплачено їй орендну плату без врахування індексу інфляції, і це є істотним порушенням умов договору, що є підставою для дострокового його розірвання.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області у складі судді Бруховського Є. Б. від 12 червня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Достроково розірвано укладений 01 червня 2014 року між

ОСОБА_1 та ТОВ Світанковий промінь договір оренди земельної ділянки, розташованої на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області. Вирішено питання про розподіл.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що невиконання відповідачем обов`язку по сплаті орендної плати за земельну ділянку з урахуванням її індексації є порушенням істотних умов договору та тягне за собою припинення договору оренди землі внаслідок його розірвання.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 30 серпня

2017 року апеляційну скаргу ТОВ Світанковий промінь задоволено. Рішення Черняхівського районного суду Житомирської області

від 12 червня 2017 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що виплата орендної плати без урахування індексу інфляції, у тому числі систематична, не може бути підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки. Несплата орендної плати у зазначеному позивачем розмірі, зважаючи на принцип співмірності порушення прав сторін у випадку розірвання угоди, не може вважатися істотним порушенням умов договору та не позбавляє його можливості звернутися до суду з позовом про стягнення недоплаченої суми індексу інфляції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що умовами договору оренди передбачено нарахування та сплату відповідачем індексу інфляції, який входить до орендної плати, проте від вчинення цих дій відповідач ухилився. Судом апеляційної інстанції не взято до уваги умови договору від 01 червня

2014 року, які істотно порушив відповідач та, відповідно, не виконав своїх обов`язків, що є підставою для дострокового розірвання договору оренди. Вказує, що зазначені обставини підтверджено відомостями з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів за період з 01 січня по 31 грудня 2015 року та з 01 січня по 31 грудня 2016 року. Вказує, що розмір нарахованої позивачу орендної плати у 2015 році мав становити 1 482,26 грн, а не 1 125,05 грн, а у 2016 році - 1 686,30 грн, а не 1357,48 грн. Вважає, що надана відповідачем відомість про видачу грошей 25 листопада 2016 року не є належним доказом щодо предмета доказування, оскільки в ній відсутні передбачені законодавством реквізити та підпис позивача про отримання коштів.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

01 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ Світанковий промінь укладено договір про оренду земельної ділянки, розташованої на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, площею 3,39 га (кадастровий номер 1825686800:02:000:0017), строком на 10 років.

На підставі акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду, що є додатком до договору оренди землі, ОСОБА_1 передав

ТОВ Світанковий промінь у строкове платне користування, належну йому на праві власності земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У договорі оренди землі від 01 червня 2014 року сторони обумовили, що: розмір орендної плати у рік становить 1 125,05 грн, що складає 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її індексації. Орендна плата вноситься у строк до 31 грудня кожного року оренди (пункти 2.4., 4.1.-4.3.); орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а орендар в свою чергу зобов`язаний своєчасно її вносити. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом (пункти 9.1., 9.4., 12.4.).

Згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів у період з 01 січня по

31 грудня 2015 року ОСОБА_1 нараховано та виплачено відповідачем 1 125,05 грн орендної плати та сплачено податок у дохід держави у сумі

168,76 грн.

Однак, відповідно до витягу з проектно-технічної документації із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) по реформованому КСП Зоря від 08 квітня 2016 року станом на 01 січня 2015 року нормативно-грошова оцінка земельної частки (паю) по реформованому КСП Зоря на території Пекарщинської сільської ради становить 39 816,45 грн (7 058, 39 грн за 1 га ріллі, середній розмір земельної частки 4,2 га).

Розмір орендної плати у 2015 році мав би становити 1 482,26 грн (розмір податку 222,34 грн).

У 2016 році позивачу ТОВ Світанковий промінь сплачено кошти за оренду земельної ділянки у розмірі 1 350,06 грн, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених ТОВ Світанковий промінь доходів за період з 01 січня по 31 грудня 2016 року.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно пункту 1 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що: враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку у справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність .

Тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

У постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження

№ 61-30435сво18) зроблено висновок, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі

№ 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18).

У пункті 4.2. договору оренди землі від 01 червня 2014 року сторони обумовили, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її індексації (а. с. 5).

За таких обставин колегія суддів не погоджується із висновком апеляційного суду про те, що виплата орендної плати без урахування індексу інфляції, у тому числі систематична, не може бути підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Натомість суд першої інстанції, установивши, що відповідач неналежно виконував свої зобов`язання за договором оренди від 01 червня 2014 року, не здійснював виплату орендної плати за 2015-2016 роки з урахуванням її індексації, що свідчить про систематичність порушення ним умов договору, дійшов правильного висновку про наявність підстав для розірвання цього договору.

Верховний Суд погоджується з висновками суду про те, що виплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, систематичне невиконання якої є підставою для його розірвання.

Безпідставно скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд допустив помилку в застосуванні процесуального та матеріального закону.

Згідно з статтею 413 ЦК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

ОСОБА_1 було сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 661,44 грн, а тому з ТОВ Світанковий промінь на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати на сплату судового збору.

Керуючись статтями 400, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Рішення Апеляційного судуЖитомирської області від 30 серпня

2017 року скасувати і залишити в силі рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 12 червня 2017 року .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Світанковий промінь на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 661,44 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта