Постанова

від 13.11.2019 по справі 826/8713/17

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 826/8713/17

Провадження № 11-1297апп18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О. Б.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Універсам Київ (далі - ПАТ Універсам Київ ) до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус) Чижикова Олександра Олександровича, приватного нотаріуса Ангеловської Ольги Сергіївни, державного реєстратора Виконавчого комітету Малинівської міської ради Житомирської області (далі - державний реєстратор) Потапенко Марини Василівни, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , Товариство з обмеженою відповідальністю Універсам Київ Плюс (далі - ТОВ Універсам Київ Плюс ), Приватне підприємство Наш дім ХХІ (далі - ПП Наш дім ХХІ ), про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ПП Наш дім ХХІ на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2018 року (суддя Федорчук А. Б.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2018 року (судді Файдюк В. В., Мєзєнцев Є. І., Чаку Є. В.),

УСТАНОВИЛА:

У липні 2017 року ПрАТ Універсам Київ звернулося до суду з позовом, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Чижикова О. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу та присвоєнням реєстраційного номера об`єкта нерухомого майна 1208513980000) за індексним номером 34487371 від 28 березня 2017 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Чижикова О. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 34581055 від 3 квітня 2017 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Ангеловської О. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 34782896 від 13 квітня 2017 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Потапенко М. В. за індексним номером 35628015 від 12 червня 2017 року про припинення обтяження - арешту цілісного майнового комплексу площею 3703,7 кв.м, що розташований на АДРЕСА_1 , накладеного згідно з ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 25 квітня 2017 року (справа № 753/7444/17; провадження № 1-кс/753/1897/17; ЄДРСР 66216439);

- зобов`язати Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) закрити розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1208513980000.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2018 року, позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Чижикова О. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу та присвоєнням реєстраційного номера об`єкта нерухомого майна 1208513980000) за індексним номером 34487371 від 28 березня 2017 року;

- визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Чижикова О. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 34581055 від 3 квітня 2017 року;

- визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Ангеловської О. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 34782897 від 13 квітня 2017 року;

- визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Потапенко М. В. за індексним номером 35628015 від 12 червня 2017 року про припинення обтяження - арешту цілісного майнового комплексу площею 3703,7 кв. м, що розташований на АДРЕСА_1 , накладеного згідно з ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 25 квітня 2017 року (справа № 753/7444/17; провадження № 1-кс/753/1897/17; ЄДРСР 66216439). В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що приватний нотаріус Чижиков О. О. не надав належної оцінки свідоцтву про придбання майна з прилюдних торгів, не перевірив заявлених прав, не надіслав запитів до органів влади про підтвердження переходу права власності на спірне майно до громадянки ОСОБА_1 , не виготовив електронних копій документів, не сформував реєстраційної справи, зареєстрував право власності на спірне майно на підставі неіснуючого документа.

Окрім того, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що у цій справі спір про право між позивачем та третьою особою - ПП Наш дім ХХІ відсутній, оскільки, як установлено з обставин справи, право власності на спірне майно за третьою особою - ПП Наш дім ХХІ було зареєстроване на підставі нікчемного правочину, тому правовідносин придбання спірного майна з прилюдних торгів не існувало, відтак приватні нотаріуси як державні реєстратори не виконали вимог спеціального закону, прийняли незаконні рішення, які обґрунтовано скасовані судом.

При цьому у межах цієї справи позовні вимоги позивача ґрунтуються на протиправності дій державних реєстраторів як суб`єктів, наділених владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, у зв`язку з недотриманням ними вимог Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Тобто у цій справі спір про право відсутній, натомість суд дослідив виключно владні, управлінські рішення та дії державних реєстраторів (приватних нотаріусів), які у межах спірних правовідносин діють як суб`єкти владних повноважень, отже, цей спір підлягає розгляду саме в порядку адміністративного судочинства.

Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, третя особа - ПП Наш дім ХХІ звернулося із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а провадження у справі закрити.

На обґрунтування доводів скарги посилається на те, що у цієї справі оскаржуються реєстраційні дії, стосовно яких існує спір про право цивільне, у межах якого можуть бути розв`язані й питання щодо реєстрації права власності на об`єкт нерухомості, а тому цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку державних реєстраторів, що унеможливлює його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

У відзиві на касаційну скаргу представник позивача - адвокат Зімін М. В. просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 20 вересня 2018 року відкрив касаційне провадження, а ухвалою від 25 жовтня 2018 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 15 листопада 2018 року прийняла справу та призначила її до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників.

5 червня 2019 року згідно з розпорядженням керівника апарату Верховного Суду № 13/0/30-19, виданим на підставі рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 12 Про дострокове вибуття судді ОСОБА_29 зі складу Великої Палати Верховного Суду , відповідно до підпункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, та пункту 3.2 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8, призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 5 червня 2019 року справу передано судді Великої Палати Верховного Суду Прокопенку О. Б.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши в установлених статтею 341 КАС межахнаведені в касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга ПП Наш дім ХХІ підлягає задоволенню з огляду на таке.

Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатись ця справа, Велика Палата Верховного Суду виходить із таких міркувань.

Вимогами у цій справі є визнання протиправними дій і скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 2 КАС уредакції, чинній на час подання позову, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 КАС у зазначеній редакції).

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ (за статтею 17 КАС у відповідній редакції) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

У пункті 7 частини першої статті 3 КАС у наведеній вище редакції визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Водночас помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта (інших суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки приватні нотаріуси та державний реєстратор, приймаючи оспорювані рішення про державну реєстрацію прав на об`єкти нерухомого майна, не мали публічно-правових відносин саме з позивачем. Оскаржувані рішення про державну реєстрацію стосувались реєстрації прав іншої особи, а не позивача.

Натомість приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу.

Визнання протиправними і скасування рішень про державну реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс заПП Наш дім ХХІ спрямовано на захист прав позивача.

Ухвалюючи рішення, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували того, що цей спір є спором про цивільне право, тобто має приватноправовий характер, а саме є спором між позивачем та третьою особою щодо прав на спірне майно (об`єкти нерухомості).

Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Велика Палата Верховного Суду вважає також, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства.

Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію прав на об`єкт нерухомості безпосередньо пов`язане із захистом позивачем цивільного права у спорі щодо цілісного майнового комплексу з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права на цей об`єкт нерухомості. Такий спір має приватноправовий характер і відповідно до суб`єктного складу сторін має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Зазначене вище відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному, зокрема, у постанові від 4 вересня 2018 року у справі № 11-377апп18 (№ 823/2042/16).

Відповідно до статті 354 КАС суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Пунктом 5 частини першої статті 349 цього Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2018 року та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2018 рокупідлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 243, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства Наш дім ХХІ задовольнити.

2. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2018 рокускасувати.

3. Провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства Універсам Київ до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чижикова Олександра Олександровича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ангеловської Ольги Сергіївни, Державного реєстратора Виконавчого комітету Малинівської міської ради Житомирської області Потапенко Марини Василівни, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , Товариство з обмеженою відповідальністю Універсам Київ Плюс , Приватне підприємство Наш дім ХХІ , про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. Б. Прокопенко Судді:Н. О. АнтонюкО. Р. Кібенко Т. О. АнцуповаВ. С. Князєв С. В. БакулінаЛ. М. Лобойко В. В. БританчукН. П. Лященко Ю. Л. ВласовВ. В. Пророк М. І. ГрицівЛ. І. Рогач Д. А. ГудимаО. М. Ситнік В. І. ДанішевськаО. С. Ткачук Ж. М. ЄленінаВ. Ю. Уркевич О. С. ЗолотніковО. Г. Яновська Відповідно до частини третьої статті 355 Кодексу адміністративного судочинства України постанова оформлена суддею Уркевичем В. Ю.