Постанова

від 03.12.2019 по справі 554/2665/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

03 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 554/2665/15-ц

провадження № 61-6324св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмасло Микола Миколайович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Октябрського районного суду міста Полтави від 12 грудня 2018 року у складі судді Блажко І. О. та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Карпушина Г. Л., Абрамова П. С., Хіль Л. М.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмасла М. М. (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області) при виконані рішення Октябрського районного суду м. Полтави у справі № 554/2665/15-ц.

Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що 23 травня 2018 року він отримав лист Державного підприємства Сетам в якому зазначено відомості щодо реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів, а саме: реєстраційний номер лота - 279339 (уцінено лот № 271669); відомості про предмет іпотеки - громадська будівля (магазин непродовольчих товарів), загальною площею 888,1 кв. м (далі - громадська будівля) та земельна ділянка для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, площею 1232,23 кв. м, кадастровий номер 5310137000:15:015:0010 за адресою: АДРЕСА_1 (далі - земельна ділянка); день та час проведення електронних торгів - 11 червня 2018 року о 09.00. Початкова ціна продажу майна складає 5 055 120, 00 грн.

Проте раніше 05 квітня 2018 року заявник випадково дізнався про те, що 26 квітня 2018 року було відкрито реєстрацію учасників на прилюдних торгах по повторному продажу лоту, а саме предмету іпотеки громадської будівлі та земельної ділянки. При цьому, стартова ціна лоту становить 5 777 280,00 грн, а в реєстраційному номері лота вказано: 271669 (уцінено лот № 265214), дії державного виконавця по продажу якого були визнані незаконними ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 13 березня 2018 року у справі № 554/2665/15-ц.

Раніше 12 лютого 2018 року заявник отримав лист за підписом старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмасла М. М. де зазначено, що при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження ЗВП № 47058719 про стягнення з нього боргу на користь ПАТ КБ ПриватБанк , 05 лютого 2018 року ПП Центр незалежної оцінки та експертизи здійснено виготовлення звіту про незалежну оцінку майна № 66, згідно з яким, вартість громадської будівлі складає 6 800 200,00 грн без ПДВ; земельної ділянки - 421 400, 00 грн без ПДВ. Загальна вартість описаного майна складає 7 221 600,00 грн без ПДВ. Тобто предмет іпотеки уже раніше було виставлено державним виконавцем на продаж з початковою ціною 7 221 600,00 грн без ПДВ. Зазначені дії оскаржувались в судовому порядку.

Проте початкова ціна продажу, встановлена рішенням суду, становить: нежитлової будівлі - 14 304 770 грн, земельної ділянки - 419 840,00 грн.

Однак предмет іпотеки передано державним виконавцем на продаж за початковою ціною 5 055120,00 грн, визначеною державним виконавцем за результатами оцінки, що становить близько 30 % від ціни, встановленої у рішенні суду. Вважає, що дії державного виконавця є незаконними та такими, що порушують його права та законні інтереси, а також вимоги Закону України Про виконавче провадження та інші акти законодавства, які регулюють питання проведення виконавчих дій.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив визнати дії старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмасла М. М. у частині передачі громадської будівлі (магазин непродовольчих товарів) загальною площею 888,1 кв. м та земельної ділянки для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, площею 1 232,23 кв. м, кадастровий номер 5310137000:15:015:0010, для реалізації на прилюдних торгах із початковою ціною, що складає 5 055 120,00 грн - незаконними; зобов`язати старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмасла М. М. усунути порушення шляхом зняття з реалізації на прилюдних торгах вказану громадську будівлю та земельну ділянку з початковою ціною, що складає 5 055 120,00 грн та заборонити в подальшому знижувати ціну лоту; зупинити передачу майна.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 12 грудня 2018 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 , від імені якого діяв ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмасла М. М. при виконанні рішення Октябрського районного суду м. Полтава № 554/2665/15-ц відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви, місцевий суд виходив із того, що скаржником не надано достатніх доказів порушень, допущених державним виконавцем при проведенні оцінки нерухомого майна, які стали б підставою для визнання неправомірними його дій та визнання недійсними результатів оцінки майна. А також місцевий суд зазначив, що подальша уцінка оскаржуваного майна проводилася відповідно до вимог статті 49 Закону України Про іпотеку .

Постановою Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 12 грудня 2018 року залишено без змін.

Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

21 березня 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 12 грудня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2018 року та постановити нову, якою скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що передача майна на реалізацію за ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність за наявності судового рішення, яким визначено початкову ціну продажу предмета іпотеки, є незаконним.

Доводи інших учасників справи:

19 квітня 2019 року представником ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Черненко Я.О. через засоби поштового зв`язку подано до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 12 грудня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2018 року залишити без змін.

Рух касаційної скарги:

Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Октябрського районного суду м. Полтави.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Короткий зміст фактичних обставин справи:

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 17 березня 2016 року, зміненим рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 26 травня 2016 року, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 15 червня 2005 року PLLAGB08000041, у розмірі 612 437,08 дол. США, що за курсом 12,9505 відповідно до службового розпорядження Національного банку України від 25 вересня 2014 року, становить 7 931 366,40 грн звернуто стягнення на громадську будівлю (магазин непродовольчих товарів) та земельну ділянку, на якій розташований вказаний об`єкт, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - предмета іпотеки (на підставі договору іпотеки від 31 березня 2006 року б/н) шляхом укладання ПАТ КБ ПриватБанк від імені ОСОБА_1 , ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ ПриватБанк всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки, з початковою ціною продажу нежитлової будівлі - 14 304 770,00 грн та земельної ділянки, площею 1 232 кв. м на якій знаходиться нежитловий будинок - 419 840,00 грн.

Вартість іпотечного майна, у вказаних судових рішеннях, визначена на підставі висновку судово-оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи від 30 червня 2015 року № 496/497, згідно з яким ринкова вартість нежитлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на момент проведення експертного дослідження складала 14 304 770,00 грн, а ринкова вартість земельної ділянки, на якій знаходиться нежитловий будинок за тією ж адресою, складала 419 840,00 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 04 вересня 2017 року рішення апеляційного суду Полтавської області від 26 травня 2016 року та рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 березня 2016 року в його незміненій частині залишено без змін.

28 листопада 2017 року державним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та зобов`язано ПП Центр незалежної оцінки та експертизи з метою визначити ринкову вартість описаного майна.

При примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження ЗВП № 47058719 про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ПАТ КБ ПриватБанк , 05 лютого 2018 року ПП Центр незалежної оцінки та експертизи здійснено виготовлення звіту про незалежну оцінку майна № 66, згідно з яким, вартість громадської будівлі, загальною площею 888,1 кв. м, складає 6 800 200,00 грн без ПДВ; вартість земельної ділянки, площею 1 232,23 кв. м, - 421 400,00 грн без ПДВ. Загальна вартість описаного майна - 7 221 600,00 грн без ПДВ.

12 лютого 2018 року предмет іпотеки передано на продаж з початковою ціною продажу - 7 221 600,00 грн, визначеною державним виконавцем за результатами оцінки, що підтверджується копією роздруківки про аукціон з офіційного сайту системи торгів СЕТАМ.

Дані дії були оскаржені ОСОБА_1 у судовому порядку.

13 березня 2018 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави № 554/2665/15-ц (4-с/554/38/2018) скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмасло М. М. при виконанні рішення Октябрського районного суду м. Полтава № 554/2665/15-ц - задоволено. Визнано дії старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмасло М. М. в частині передачі громадської будівлі та земельної ділянки для реалізації на прилюдних торгах з початковою ціною, що складає 7 121600, 00 грн незаконними. Зобов`язано старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмасло М. М. усунути порушення шляхом зняття з реалізації на прилюдних торгах громадської будівлі та земельної ділянки з початковою ціною, що складає 7 221 600, 00 грн.

Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 14 червня 2018 року дане рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 .

Постановою Верховного суду від 10 жовтня 2019 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Апеляційного суду Полтавської області від 14 червня 2018 року - без змін.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд:

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України Про виконавче провадження (далі - Закон), у редакцій від 15 грудня 2017 року, заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону).

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 2 Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

На думку Великої Палати Верховного Суду, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18).

При виконанні судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

За змістом статті 57 Закону визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Таким чином, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки вони ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення судів першої та апеляційної інстанції відповідають нормам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Звертаючись до суду із скаргою про визнання дій старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмасла М. М. незаконними, ОСОБА_1 вказував на те, що державний виконавець не мав права передавати на торги вказане майно за ціною меншою ніж та, яка була визначена судовим рішенням.

Установивши, що згідно з вимогами законодавства визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 про незаконність дій державного виконавця про передачу на торги майна за ціною меншою ніж та, що визначена судовим рішенням, оскільки ціна такого майна має бути актуальною на день визначення вартості такого майна.

Закон України Про виконавче провадження за умов, визначених статтею 58 цього Закону, зобов`язує державного виконавця визначити вартість майна боржника, що передається на реалізацію, а отже, визначення початкової ціни продажу предмета іпотеки у судовому рішення, не є тією ціною за якою іпотечне майно має бути реалізоване, оскільки з моменту ухвалення судового рішення і до моменту передачі майна на реалізацію, його вартість може змінюватися як у сторону зменшення так і у сторону збільшення.

Таким чином, у разі незгоди з результатами визначення вартості чи оцінки майна, сторони виконавчого провадження мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк із дня отримання відповідного повідомлення про такі результати.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19), при розгляді справи про оскарження дій державного виконавця щодо визначення оцінки майна на стадії виконавчого провадження, де рішенням Апеляційного суду Закарпатської області визначено початкову ціну предмета іпотеки, суд вказав на те, що у разі незгоди з результатами визначення вартості чи оцінки майна, сторони виконавчого провадження мають право оскаржити їх у судовому порядку.

Положеннями частини першої статті 39 Закону України Про іпотеку передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Виходячи зі змісту поняття ціна як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України Про іпотеку можна зробити висновок, що у розумінні норми статті 39 Закону України Про іпотеку встановлення початкової ціни предмета іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.

Разом з тим відповідно до статей 19, 57 Закону України Про виконавче провадження сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчого провадження не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості майна, тобто визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж буде зазначена в резолютивній частині рішення суду, якщо наприклад, така вартість майна змінилася.

Аналогічний правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 14-11цс18 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2018 року у справі № 61-4453св18.

Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду по суті вирішення цієї скарги та не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 401, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Октябрського районного суду міста Полтави від 12 грудня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко