Постанова

від 25.03.2020 по справі 554/2665/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 березня 2020 року

м. Київ

справа № 554/2665/15-ц

провадження № 61-44777св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмасло Микола Миколайович,

заінтересована особа - Акціонерне товариство Комерційний банк ПриватБанк ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку ПриватБанк на постанову Апеляційного суду Полтавської області від 22 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Прадкіна О. В., Бутенко С. Б., Хіль Л. М. у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмасла Миколи Миколайовича,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст заяви

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою в якій просив: визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмасла М. М. в частині передачі громадської будівлі (магазин непродовольчих товарів), загальною площею 888,1 кв. м та земельної ділянки для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, площею 1232,23 кв. м, кадастровий номер 5310137000:15:015:0010 для реалізації на прилюдних торгах з початковою ціною, що складає 7 221 600,00 грн - незаконними та зобов`язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмасла М. М. усунути порушення шляхом зняття з реалізації на прилюдних торгах вказаної громадської будівлі та земельної ділянки з початковою ціною, що складає 5 777 280,00 грн та в подальшому знижувати ціну лоту та зупинити передачу старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмасла М. М. вказаного майна на реалізацію за початковою ціною продажу нежитлової будівлі нижчою ніж 14 304 770,00 грн та земельної ділянки на якій знаходиться нежитловий будинок за початковою ціною продажу, нижчою ніж 419 840,00 грн.

В обґрунтування скарги зазначив, що випадково дізнався про те, що 26 квітня 2018 року було відкрито реєстрацію учасників на прилюдних торгах з повторного продажу лоту: предмету іпотеки - громадська будівля (магазин непродовольчих товарів), загальною площею 888,1 кв. м та земельної ділянки для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, площею 1232,23 кв. м, кадастровий номер 5310137000:15:015:0010 за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, стартова ціна лоту становить 5 777 280,00 грн. Раніше, а саме 12 лютого 2018 року ОСОБА_1 отримано лист за підписом старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмасла М. М. де зазначено, що при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження ЗВП №47058719 про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку ПриватБанк (далі - ПАТ КБ ПриватБанк ), 05 лютого 2018 року ПП Центр незалежної оцінки та експертизи виготовлено звіт про незалежну оцінку майна № 66, а саме: громадської будівлі (магазин непродовольчих товарів), загальною площею 888,1 кв. м, вартість майна складає 6 800 200,00 грн без ПДВ; земельної ділянки для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, площею 1232,23 кв. м, кадастровий номер 5310137000:15:015:0010, вартість майна складає 421 400,00 грн без ПДВ. Загальна вартість описаного майна складає 7 221 600,00 грн без ПДВ.

В той же час в матеріалах судової справи № 554/2665/15-ц наявний висновок № 496/497 судово-оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи від 30 червня 2015 року, ринкова вартість нежитлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на момент проведення експертного дослідження складає 14 304 770,00 грн, а ринкова вартість земельної ділянки, площею 1232 кв. м, на якій знаходиться нежитловий будинок за тією ж адресою, складає 419 840,00 грн.

Початкова ціна продажу, встановлена рішенням суду, становить: нежитлової будівлі - 14 304 770,00 грн та земельної ділянки, площею 1 232 кв. м на якій знаходиться нежитловий будинок - 419 840,00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 02 липня 2018 року у складі судді Троцької А. І. у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмасла М. М. відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні скарги, районний суд виходив з того, що суду не надано доказів порушень, допущених старшим державним виконавцем при визначенні вартості нерухомого майна, що стало б підставою для визнання неправомірними його дій та визнання недійсними результатів оцінки майна визначених під час проведення торгів.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 22 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 02 липня 2018 року в частині відмови у задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 про визнання дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмасла М. М. незаконними та зобов`язання державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмасла М. М. усунути порушення скасовано та ухвалено в цій частині нову, якою зобов`язано старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмасла М. М. усунути порушення шляхом зняття з реалізації на прилюдних торгах громадської будівлі (магазин непродовольчих товарів), загальною площею 888,1 кв. м та земельної ділянки для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, площею 1 232,23 кв. м, кадастровий номер 5310137000:15:015:0010, розташовану в АДРЕСА_1 з початковою ціною, що складає 5 777 280,00 грн та в подальшому знижувати ціну лоту.

Закрито провадження у справі в частині вимог скарги ОСОБА_1 про визнання дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмасла М. М. в частині передачі громадської будівлі (магазин непродовольчих товарів), загальною площею 888,1 кв. м та земельної ділянки для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, площею 1 232,23 кв. м, кадастровий номер 5310137000:15:015:0010 для реалізації на прилюдних торгах з початковою ціною, що складає 7 121600,00 грн незаконними.

Не погодившись із висновком місцевого суду про відсутність підстав для задоволення скарги на дії державного виконавця апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції не визначився з природою оскарження дій державного виконавця та не з`ясував характер дій виконавчої служби з виконання рішення апеляційного суду Полтавської області від 26 травня 2016 року.

Апеляційний суд вказав, що висновки районного суду про те, що учасник виконавчого провадження, який не згодний з оцінкою майна, має оскаржувати суму цієї оцінки, а не процесуальні дії державного виконавця неправильні.

Апеляційний суд зазначав, що у цьому випадку примусовому виконанню підлягає рішення суду, за яким предмет іпотеки - нежитлова будівля на АДРЕСА_1 (на підставі договору іпотеки, укладеного 31 березня 2006 року між ПАТ КБ Приватбанк та ОСОБА_1 ), підлягає реалізації в рахунок погашення заборгованості з визначеною рішенням суду початковою ціною продажу цієї будівлі та земельної ділянки.

Отже, на думку апеляційного суду, вимоги заявника в цій частині були обґрунтованими та підлягали задоволенню, а ухвала районного суду скасуванню.

Разом із тим суд апеляційної інстанції вказував, що вимоги скарги про визнання дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмасла М. М. в частині передачі громадської будівлі (магазин непродовольчих товарів), загальною площею 888,1 кв. м та земельної ділянки для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, площею 1 232,23 кв. м, кадастровий номер 5310137000:15:015:0010 для реалізації на прилюдних торгах з початковою ціною, що складає 7 221600,00 грн. незаконними вже були заявлені ОСОБА_1 у скарзі від 20 лютого 2018 року, за результатами розгляду якої постановлена ухвала Октябрського районного суду м. Полтави від 13 березня 2018 року, яка була скасована постановою Апеляційного суду Полтавської області від 14 червня 2018 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Враховуючи вищевикладена суд апеляційної інстанції на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині цих вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2018 року представник Акціонерного товариства Комерційного банку ПриватБанк (далі - АТ КБ ПриватБанк ) - Литвиненко О. Л. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Полтавської області від 22 серпня 2018 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника АТ КБ ПриватБанк мотивована тим, що передача майна на реалізацію в процесі виконавчого провадження за ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність є законною.

Представник заявника вказує, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог частини п`ятої статті 61 Закону України Про виконавче провадження винесеною у справі постановою фактично заборонив державному виконавцю знижувати ціну лоту, що суперечить чинному законодавству.

ОСОБА_1 у строки визначені законом своє право на оскарження звіту від 05 лютого 2018 року не реалізував, а тому цей звіт набуває чинності та є підставою для реалізації майна.

Доводів стосовно порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права в частині закриття провадження у справі в частині вимог про визнання дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмасла М. М. в частині передачі громадської будівлі (магазин непродовольчих товарів), загальною площею 888,1 кв. м та земельної ділянки для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, площею 1 232,23 кв. м, кадастровий номер 5310137000:15:015:0010 для реалізації на прилюдних торгах з початковою ціною, що складає 7 121600,00 грн. незаконними не містить, а тому постанова апеляційного суду в касаційному порядку в цій частині не переглядається.

Узагальнені доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

У січні 2019 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Овсій Д. Ю. до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу АТ КБ ПриватБанк в якому останній просить у задоволенні касаційної скарги АТ КБ ПриватБанк відмовити, а оскаржувану постанову апеляційного суду залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням вимог як матеріального так і процесуального права.

У лютому 2019 року від відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу АТ КБ ПриватБанк в якому представник органу виконавчої служби просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, а ухвалу районного суду залишити в силі, посилаючись на те, що апеляційним судом було помилково скасовано правильне судове рішення місцевого суду.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Октябрського районного суду м. Полтави.

Відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, у справі призначено повторний автоматизований розподіл.

06 лютого 2020 року справа № 554/2665/15-ц надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 17 березня 2016 року, яке змінене рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 26 травня 2016 року, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 15 червня 2005 року № PLLAGB08000041, в розмірі 612 437,08 доларів США, що за курсом 12,9505 відповідно до службового розпорядження НБУ від 25 вересня 2014 становить 7 931 366, 40 грн звернуто стягнення на громадську будівлю (магазин непродовольчих товарів) та земельну ділянку площею 1 232 кв. м, на якій розташований вказаний об`єкт, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 31 березня 2006 року № б/н) шляхом укладання ПАТ КБ ПриватБанк від імені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ ПриватБанк всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, з початковою ціною продажу нежитлової будівлі 14 304 770,00 грн та земельної ділянки, площею 1 232 кв. м на якій знаходиться нежитловий будинок 419 840,00 грн. Ці рішення ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 04 вересня 2017 року залишено без змін.

Вартість іпотечного майна, у вищевказаних рішеннях, визначена на підставі висновку № 496/497 судово-оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи від 30 червня 2015 року, згідно якого ринкова вартість нежитлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на момент проведення експертного дослідження складала 14 304 770,00 грн, а ринкова вартість земельної ділянки, площею 1232 кв. м, на якій знаходиться нежитловий будинок за тією ж адресою, складала 419 840,00 грн.

28 листопада 2017 року державним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та зобов`язано ПП Центр незалежної оцінки та експертизи визначити ринкову вартість описаного майна.

05 лютого 2018 року ПП Центр незалежної оцінки та експертизи здійснено виготовлення звіту про незалежну оцінку майна № 66 , згідно якого, вартість громадської будівлі, загальною площею 888,1 кв. м, визначена - 6 800 200,00 грн без ПДВ; вартість земельної ділянки, площею 1 232,23 кв. м, визначена в сумі - 421 400, 00 грн без ПДВ. Загальна вартість описаного майна склала - 7 221 600 грн без ПДВ.

12 лютого 2018 року предмет іпотеки було виставлено державним виконавцем на продаж з початковою ціною продажу 7 221 600,00 грн, визначеною державним виконавцем за результатами оцінки, як вбачається із копії роздруківки про аукціон з офіційного сайту систему торгів СЕТАМ.

Вказані дії державного виконавця було оскаржено до суду.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 13 березня 2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмасла М. М. в частині передачі громадської будівлі (магазин непродовольчих товарів), загальною площею 888,1 кв. м та земельної ділянки для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, площею 1 232,23 кв. м, кадастровий номер 5310137000:15:015:0010 для реалізації на прилюдних торгах з початковою ціною, що складає 7 121600 грн незаконними; зобов`язано старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмасла М. М. усунути порушення шляхом зняття з реалізації на прилюдних торгах громадської будівлі (магазин непродовольчих товарів), загальною площею 888,1 кв. м і земельної ділянки для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, площею 1 232,23 кв. м., кадастровий номер 5310137000:15:015:0010 з початковою ціною, що складає 7 221 600 грн.

Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 14 червня 2018 року ухвалу районного суду м. Полтави скасовано та постановлено нову, якою у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Повторно, 26 квітня 2018 року вказаний вище предмет іпотеки було виставлено державним виконавцем на продаж з початковою ціною продажу 5 777 280,00 гривень, визначеною державним виконавцем за результатами оцінки, як вбачається із копії роздруківки про аукціон з офіційного сайту систему торгів СЕТАМ, в реєстраційному номері лота вказано, що майно уцінено.

В судовому засіданні суду першої інстанції представник ВДВС - Черненко Я. О. пояснив, що ціна вказаного лоту визначена на підставі висновка експерта від 05 лютого 2018 року, цей висновок є чинним, термін дії становить 6 місяців.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому в тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України Про виконавче провадження (далі - Закон), заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону).

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 2 Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

На думку Великої Палати Верховного Суду, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18).

При виконанні судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

За змістом статті 57 Закону визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З огляду на вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції припустився помилки та скасував правильне судове рішення місцевого суду, а доводи касаційної скарги АТ КБ ПриватБанк про те, що передача майна на реалізацію за ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність під час здійснення виконавчий дій з примусового виконання рішення заслуговують на увагу.

Місцевий суд, установивши, що згідно з вимогами законодавства визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 про незаконність дій державного виконавця про передачу на торги майна за ціною меншою ніж та, що визначена судовим рішенням, оскільки ціна такого майна має бути актуальною на день визначення вартості такого майна.

Закон України Про виконавче провадження зобов`язує державного виконавця визначити вартість майна боржника, що передається на реалізацію, а отже, визначення початкової ціни продажу предмета іпотеки у судовому рішення, не є тією ціною за якою іпотечне майно має бути реалізоване, оскільки з моменту ухвалення судового рішення і до моменту передачі майна на реалізацію, його вартість може змінюватися як у сторону зменшення так і у сторону збільшення.

Таким чином, у разі незгоди з результатами визначення вартості чи оцінки майна, сторони виконавчого провадження мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк із дня отримання відповідного повідомлення про такі результати.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19), при розгляді справи про оскарження дій державного виконавця щодо визначення оцінки майна на стадії виконавчого провадження, де рішенням Апеляційного суду Закарпатської області визначено початкову ціну предмета іпотеки, суд вказав на те, що у разі незгоди з результатами визначення вартості чи оцінки майна, сторони виконавчого провадження мають право оскаржити їх у судовому порядку.

Положеннями частини першої статті 39 Закону України Про іпотеку передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Виходячи зі змісту поняття ціна як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України Про іпотеку можна зробити висновок, що у розумінні норми статті 39 Закону України Про іпотеку встановлення початкової ціни предмета іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.

Разом з тим відповідно до статей 19, 57 Закону України Про виконавче провадження сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчого провадження не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості майна, тобто визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж буде зазначена в резолютивній частині рішення суду, якщо наприклад, така вартість майна змінилася.

Таким чином, визначення початкової ціни предмета іпотеки у резолютивній частині рішення суду не є остаточною, оскільки під час здійснення виконавчого провадження ціна предмету іпотеки може бути переглянута та повторно визначена на підставі оцінки суб`єкта оціночної діяльності.

Аналогічний правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 14-11цс18 та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2018 року у справі № 61-4453св18 та від 10 жовтня 2019 року у цій справі (провадження № 61-40099св18).

За обставинами цієї справи, враховуючі усі наведені вище принципи, Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційним судом безпідставно скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідає вимогам закону.

Разом із тим, згідно з інформацією Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 листопада 2018 року у справі № 554/2665/15-ц заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року задоволено. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 березня 2016 року, рішення Апеляційного суду Полтавської області від 26 травня 2016 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ПАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Тобто, судове рішення, на підставі якого предмет іпотеки передано на реалізацію - скасовано.

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, рішення апеляційного суду згідно зі статтею 413 ЦПК України в частині зобов`язання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмасла М. М. усунути порушення шляхом зняття з реалізації на прилюдних торгах громадської будівлі (магазин непродовольчих товарів), загальною площею 888,1 кв. м та земельної ділянки для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, площею 1 232,23 кв. м, кадастровий номер 5310137000:15:015:0010, розташованої в АДРЕСА_1 з початковою ціною, що складає 5 777 280,00 грн та в подальшому знижувати ціну лоту підлягає скасуванню, а ухвала суду першої інстанції - залишенню в силі в цій частині.

Щодо судових витрат

Згідно з частинами першою, тринадцятою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника (стаття 452 ЦПК України).

Відповідно до підпунктів б , в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

За подання касаційної скарги АТ КБ ПриватБанк сплатило 1 762,00 грн, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на його користь.

Керуючись статтями 141,400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку ПриватБанк задовольнити.

Постанову Апеляційного суду Полтавської області від 22 серпня 2018 року в частині задоволення вимог скарги ОСОБА_1 про зобов`язання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмасла Миколи Миколайовича усунути порушення шляхом зняття з реалізації на прилюдних торгах громадської будівлі (магазин непродовольчих товарів), загальною площею 888,1 кв. м та земельної ділянки для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, площею 1 232,23 кв. м, кадастровий номер 5310137000:15:015:0010, розташованих в АДРЕСА_1 з початковою ціною, що складає 5 777 280,00 грн та в подальшому знижувати ціну лоту скасувати, ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 02 липня 2018 року про відмову в цій частині вимог залишити в силі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні судових витрат, понесених на сплату судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. С. Висоцька Судді:А. І. Грушицький І. В. Литвиненко В. В. Сердюк І. М. Фаловська