Постанова

від 26.11.2019 по справі 911/1693/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2019 р. Справа№ 911/1693/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: Білоус О.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 26.11.2019,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ

на рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2018 (повний текст складено 30.11.2018)

у справі №911/1693/18 (суддя Черногуз А.Ф.)

за позовом Фермерського господарства Гранд

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: нотаріуса Київського міського нотаріального округу Секістової Тетяни Іванівни

про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Тетяною Іванівною, від 24.01.2018 за №49

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Фермерське господарство Гранд (далі, позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ (далі, відповідач) про визнання недійсним Договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Т.І. від 24.01.2018 за №49.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.09.2018 залучено нотаріуса Київського міського нотаріального округу Секістову Т.І. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (далі, третя особа).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Договір купівлі-продажу від 24.01.2018 №49 зі сторони Фермерського господарства Гранд підписано ОСОБА_1, тоді як останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Померла особа не може мати ні цивільної правоздатності, ні цивільної дієздатності, оскільки правосуб`єктність особи як учасника цивільних відносин припиняється у момент її смерті. Отже, спірний договір суперечить вимогам частин 1, 2 статті 203 Цивільного кодексу України та наявні підстави для визнання його недійсним.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.11.2018 у справі №911/1693/18 позов задоволено повністю.

Визнано недійсним Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 24.01.2018 №49, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Тетяною Іванівною, укладений між Фермерським господарством Гранд та Товариством з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ .

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ на користь Фермерського господарства Гранд 1762,00 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що спірний Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 24.01.2018 підлягає визнанню недійсним, оскільки підписаний від імені померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 невстановленою особою, а відтак, у порушення вимог статті 203 Цивільного кодексу України підписаний особою, що не має необхідного обсягу цивільної дієздатності та цивільної правоздатності.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, 19.12.2018 (про що свідчить відмітка Господарського суду Київської області) Товариство з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2018 у справі №911/1693/18 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного:

- під час укладення 24.01.2018 Договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістової Тетяною Іванівною за реєстровим номером №49, ФГ Гранд представляла особа, що підтвердила свою особу оригіналом паспорту та ідентифікаційним кодом на ім`я ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_1 пред`явив оригінали правовстановлюючих документів на земельну ділянку 18,55 га з кадастровим номером 3220882600:04:002:0330, оригінали установчих документів ФГ Гранд . У свою чергу, при посвідченні спірного договору нотаріусом було встановлено особу представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача, витребувано від представника позивача документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, визначено обсяг цивільної дієздатності представників позивача та відповідача, перевірено обсяг повноважень представника позивача, перевірено зміст договору вимогам закону і дійсним намірам сторін. Також приватним нотаріусом було перевірено відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Єдиного демографічного реєстру, Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до вимог Закону України Про нотаріат . Інформація, розміщена в них, не містила даних щодо смерті ОСОБА_1 або факту зміни керівника Фермерського господарства Гранд ;

- оспорюваний договір підписувався особою, уповноваженою на це установчими документами, а саме ОСОБА_1 , що було перевірено нотаріусом, а відтак вимоги статті 203 Цивільного кодексу України були дотримані;

- суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки безпідставно долучив до матеріалів справи подані позивачем 25.09.2018 докази та безпідставно задовольнив клопотання позивача про витребування доказів від 02.10.2018.

28.02.2019 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшли доповнення до апеляційної скарги та заява про поновлення пропущеного строку подання даних доповнень.

У вказаних доповненнях скаржник наголосив на тому, що Господарський суд Київської області в порушення сталої практики Європейського Суду з прав людини та статті 77 Господарського процесуального кодексу України, незважаючи на повідомлення третьої особи від 05.11.2018 про вилучення у неї в ході обшуку, який було проведено на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва, документів, що витребовувались судом у даній справі 02.10.2018 та повторно 05.11.2018, прийняв рішення без проведення дослідження судом самого предмету спору - договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 18,550 га (кадастровий номер земельної ділянки: 3220882600:04:002:0330) від 24.01.2018, зареєстрованого в реєстрі за №49, який було укладено між ФГ Гранд та ТОВ Фермерська компанія Гранд КМ , що є прямим порушенням статті 6 Конвенції та принципів змагальності і диспозитивності. В обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку на подання даних доповнень відповідач зазначив, що повний текст оскаржуваного у даній справі рішення станом на дату подання доповнень апелянту не направлявся, що і призвело до пропуску ним строку, встановленого статтею 266 Господарського процесуального кодексу України. З огляду на це, скаржник, посилаючись на норми статті 119 Господарського процесуального кодексу України, просив суд визнати поважними причини пропуску строку на подання доповнень до апеляційної скарги, поновити цей строк та прийняти відповідні доповнення.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Позивач, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, у поданому до суду 14.02.2019 відзиві на апеляційну скаргу просив суд залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін. Позивач у відзиві наголосив на наступному:

- спірний Договір від імені ФГ Гранд було підписано понад рік як померлим на дату його укладення (24.01.2018) головою ОСОБА_1, тобто особою, яка не мала правосуб`єктності (правоздатності та дієздатності), тому такий договір суперечить вимогам частин 1, 2 статті 203 Цивільного кодексу України та наявні підстави для визнання його недійсним. Належним доказом на підтвердження заявленої позивачем підстави позову є Свідоцтво про смерть ОСОБА_1 від 15.12.2016 серія НОМЕР_1 та Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерті №00020878666 від 30.08.2018;

- апелянт жодним чином не підтвердив доводи, на які він посилається, а саме щодо виконання нотаріусом усіх необхідних вимог Закону України Про нотаріат , а саме щодо офіційного витребування у ФГ Гранд усіх необхідних документів, не довів також, що нотаріус під час вчинення нотаріальних дій використала відомості єдиних державних реєстрів шляхом безпосереднього доступу до них, оскільки на момент укладення спірного правочину відомості про смерть ОСОБА_1 містилися у Державному реєстрів актів цивільного стану громадян про смерті, а відтак, якщо б нотаріус дійсно перевіряв 24.01.2018 цивільну правоздатність та дієздатність цієї особи, то факт смерті був би ним виявлений;

- станом на 24.01.2018 паспорт громадянина ОСОБА_1 було здано до органів реєстрації актів цивільного стану під час отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_1 від 15.12.2016 серія НОМЕР_1 , а відтак у процесі укладення спірного договору приватному нотаріусу не міг бути наданий паспорт даного громадянина;

- у результаті укладення спірного договору було грубо порушено права ОСОБА_2 (спадкоємця ОСОБА_1 ), адже земельна ділянка, яка входить у спадкову масу за померлим ОСОБА_1 та підлягала до спадкування ОСОБА_2 , протиправно була відчужена сторонній юридичній особі;

- надані позивачем до місцевого господарського суду 25.09.2018 докази були надані на виконання вимог ухвали суду від 20.08.2018.

19.03.2019 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду пояснення щодо доповнення до апеляційної скарги, у яких наголосив на наступному:

- заява про поновлення пропущеного на подання доповнень до апеляційної скарги не підлягає задоволенню як така, що є необґрунтованою. Місцевий господарський суд направляв повний текст рішення суду в даній справі за належними адресами сторін спору, у тому числі на адресу відповідача: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, 9;

- твердження відповідача про недослідження самого предмету спору - спірного договору не відповідає дійсності та фактичним обставинам справи. Приватний нотаріус Секістова Тетяна Іванівна надала суду письмові пояснення від 13.11.2018, до яких було долучено копію спірного Договору купівлі-продажу земельної ділянки. У свою чергу, відповідач у суді першої інстанції не заперечував ані проти змісту наданого до справи договору, ані ставив питання щодо неможливості розгляду справи із цих підстав, власний примірник договору суду не надав;

- у наданому нотаріусу Статуті ФГ Гранд на сторінці 2 зазначені в якості членів товариства особи, які з нього вийшли ще 28.04.2006. З червня 2006 року єдиним учасником та головою ФГ Гранд був ОСОБА_1 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер;

- позивач просив суд апеляційної інстанції звернути увагу на викладену у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.02.2019 у справі №451/354/17 позицію щодо визнання недійсним договору оренди землі з огляду на те, що правочин укладено від імені померлої особи.

У поясненнях позивач також просив суд долучити до матеріалів справи письмові докази, а саме: копію висновку Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ від 30.08.2018 №202/1; копію висновку Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ від 01.08.2018 №195/1; копію протоколу допиту від 26.06.2018. Вказані докази, як зазначає позивач, були отримані ним після ознайомлення адвокатом позивача Резніковою Г.І. із матеріалами кримінального провадження №42017000000002612, про яке було згадано у доповненнях до апеляційної скарги, а тому не могли бути надану суду раніше.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ у справі №911/1693/18 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Разіної Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ на рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2018 у справі №911/1693/18 та розгляд справи призначено на 19.02.2019.

19.02.2019 представник Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019, враховуючи вказане клопотання відповідача, розгляд справи було відкладено на 20.03.2019.

20.03.2019 представник Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ - адвокат Грибов Д.І. подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та оголошення перерви у судовому засіданні, клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні, а також заяву про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Разіної Т.І. у справі №911/1693/18.

У заяві про відвід представник Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ - адвокат Грибов Д.І. зазначив, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини та на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, що існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи, а тому зазначені обставини викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості та об`єктивності колегії суддів Михальської Ю.Б., Тищенко А.І., Разіної Т.І., а тому є законною підставою для їх відводу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 (головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Разіна Т.І.) визнано необґрунтованим заявлений представником Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ - адвокатом Грибовим Д.І. відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Разіної Т.І. від розгляду справи №911/1693/18. Передано справу №911/1693/18 для вирішення питання про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Разіної Т.І. у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Разіної Т.І. передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Буравльова С.І., суддів: Власова Ю.Л., Зубець Л.П.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 №09.1-08/713/19 , у зв`язку із перебуванням судді Зубець Л.П. на лікарняному, яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Разіної Т.І. передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Буравльова С.І., суддів: Власова Ю.Л., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 у справі №911/1693/18 (головуючий суддя Буравльов С.І., судді: Власов Ю.Л., Мартюк А.І.) у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ про відвід колегії суддів Михальської Ю.Б., Тищенко А.І., Разіної Т.І. у справі №911/1693/18 відмовлено.

27.03.2019, після вирішення питання про відвід, матеріали справи №911/1693/18 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Разіної Т.І., у провадженні якої перебувала дана справа.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 розгляд справи №911/1693/18 призначено на 10.04.2019.

У свою чергу, 22.03.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ через Північний апеляційний господарський суд було подано касаційну скаргу (вх.№09.1-24/643/19) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Cуду на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 у справі №911/1693/18, у якій Товариство з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ просило скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 у справі №911/1693/18 в частині зупинення апеляційного провадження у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 про зупинення апеляційного провадження у справі №911/1693/18 повернуто скаржнику із посиланням на положення статті 43 Господарського процесуального кодексу України. У даній ухвалі колегія суддів зазначила, що Товариством з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ 22.03.2019 подано касаційну скаргу на неіснуючу ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 про зупинення апеляційного провадження у справі №911/1693/18, що у відповідності до статті 43 Господарського процесуального кодексу України визнається колегією суддів як зловживання Товариством з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ своїми процесуальними правами, спрямованим на штучне затягування розгляду справи №911/1693/18, так як відповідно до пункту 17.10. Розділу Х Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України у разі подання касаційної скарги на ухвалу про зупинення провадження у справі до суду касаційної інстанції передаються всі матеріали справи.

10.04.2019 директор Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ ОСОБА_10 подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду заяву про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Разіної Т.І. у справі №911/1693/18.

У даній заяві директор Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ ОСОБА_10 зазначає, що ухвала Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 у справі №911/1693/18 про повернення касаційної скарги ТОВ Фермерська компанія Гранд KM на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 у справі №911/1693/18 є грубим порушенням процесуальних норм. Ця обставина, на його думку, викликає сумнів у неупередженості або об`єктивності головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Разіної Т.І., а відтак, у апелянта є обґрунтовані підстави вважати, що колегія суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Разіної Т.І. є упередженими у вирішенні справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2019 (головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Разіна Т.І.) визнано необґрунтованим заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Разіної Т.І. від розгляду справи №911/1693/18. Передано справу №911/1693/18 для вирішення питання про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Разіної Т.І. у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Разіної Т.І. передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Отрюха Б.В., суддів: Верховця А.А., Пантелієнка В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 у справі №911/1693/18 (головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Верховець А.А., Пантелієнко В.О.) відмовлено директору Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ ОСОБА_10 у задоволенні заяви про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Разіної Т.І. від розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ у справі №911/1693/18.

16.04.2019, після вирішення питання про відвід, матеріали справи №911/1693/18 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Разіної Т.І., у провадженні якої перебувала дана справа.

Як зазначалося вище, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 про зупинення апеляційного провадження у справі №911/1693/18 повернуто скаржнику як таку, що подана на неіснуючий процесуальний документ, що визнано зловживанням процесуальними правами відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 про повернення касаційної скарги, 10.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 у справі №911/1693/18.

Відповідно до підпункту 17.10 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6 - 8, 10, 12 - 14, 17 - 21, 31 - 33 частини першої статті 255 цього Кодексу, чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються усі матеріали.

В інших випадках - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності суд апеляційної або касаційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи.

Підпунктом 17.12 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі до перегляду ухвали у справі в порядку апеляційного чи касаційного провадження, якщо відповідно до підпункту 17.10 цього підпункту до суду апеляційної чи касаційної інстанції направляються всі матеріали справи.

Таким чином, враховуючи те, що Товариством з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ оскаржувалася ухвала Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 у справі №911/1693/18 про повернення касаційної скарги, що передбачає необхідність направлення до суду касаційної інстанції усіх матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2019 провадження у справі №911/1693/18 було зупинено до розгляду в касаційному порядку касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 у справі №911/1693/18.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.04.2019 справу №911/1693/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 передано на розгляд Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, оскільки колегія суддів у цій справі вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності від 22.04.2019 у справі №911/564/18, а також для формування єдиної правозастосовчої практики.

Постановою Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 13.06.2019 у справі №911/1693/18 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ задоволено, ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 у справі №911/1693/18 скасовано, справу №911/1693/18 разом із касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ (вх. № 09.1-24/643/19 від 22.03.2019) на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 у справі №911/1693/18 передано на розгляд до суду касаційної інстанції.

Вказана постанова мотивована тим, що апеляційний господарський суд, здійснивши повернення касаційної скарги, допустив порушення вимог Господарського процесуального кодексу України, оскільки вирішення питання про прийняття касаційної скарги до розгляду або навпаки є компетенцією лише і виключно Верховного Суду, у цьому разі, зокрема, компетенцією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, а апеляційний господарський суд такими повноваженнями не наділений, не є судом касаційної інстанції, тобто компетентним судом з питань розгляду поданих касаційних скарг.

Водночас, суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Мачульським Г.М. (головуючий), Кушніром І.В., Красновим Є.В. 13.06.2019 висловлено Окрему думку у даній справі, згідно якої, оскільки касаційна скарга заявника була подана на неіснуюче судове рішення апеляційного господарського суду, суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав такі дії скаржника зловживанням процесуальними правами. При цьому, передача вирішення питання до суду вищої інстанції суперечила б правовим позиціям ЄСПЛ щодо того, що роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними. На підставі викладеного судді Мачульський Г.М. (головуючий), Кушнір І.В., Краснов Є.В. висловили Окрему думку, що правові підстави для скасування ухвали Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 у справі №911/1693/18 відсутні.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.07.2019 визнано подання касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 у справі №911/1693/18 зловживанням процесуальними правами; касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 у справі №911/1693/18 залишено без розгляду, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ - боржник (04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 9, код ЄДРПОУ 41813529) в дохід Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) за зловживання процесуальними правами штраф у розмірі 9 605 (дев`ять тисяч шістсот п`ять) грн. 00 коп.

Приймаючи вказану ухвалу, суд касаційної інстанції зазначив, що звернення відповідача у справі з касаційною скаргою на неіснуюче рішення суду є зловживанням процесуальними правами, що спрямоване на свідоме, невиправдане затягування судового процесу, яке перешкоджає здійсненню ефективного судочинства.

24.07.2019 матеріали справи №911/1693/18 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського після розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ на ухвали Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 та 28.03.2019 у справі №911/1693/18 та передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2019 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ на рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2018 у справі №911/1693/18, призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ на рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2018 у справі №911/1693/18 на 10.09.2019.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 №09.1-08/3533/19, у зв`язку із перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці, яка не є головуючою суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2019 справу №911/1693/18 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2019 у справі №911/1693/18 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ на рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2018 у справі №911/1693/18 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І. Розгляд справи №911/1693/18 призначено на 22.10.2019.

21.10.2019 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи, у якому просив суд про відкладення розгляду справи для надання останнім додаткових доказів, що мають істотне значення для об`єктивного та всестороннього вирішення справи та доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ .

У судовому засіданні 22.10.2019 представник відповідача підтримав заявлене ним клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача заперечував щодо задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів у судовому засіданні 22.10.2019 ухвалила відмовити у його задоволенні з огляду на відсутність передбачених статтею 216 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи. Крім цього, зазначила, що у клопотанні про відкладення розгляду справи відповідачем не наведено жодних обставин неможливості розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами справи судом апеляційної інстанції.

Водночас, у судовому засіданні 22.10.2019 колегією суддів було встановлено факт неотримання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2019 у справі №911/1693/18 нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Тетяною Іванівною, з поштовою відміткою про причини повернення: інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення , що не дає змоги дійти висновку про належність повідомлення про дату та час судового засідання нотаріуса Київського міського нотаріального округу Секістову Тетяну Іванівну.

З огляду на вказані обставини, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ про відкладення розгляду справи; у зв`язку із відсутністю відомостей про належне повідомлення третьої особи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги розгляд справи №911/1693/18 відкладено на 26.11.2019, ухвалено повідомити про дату і час розгляду справи на офіційному веб-порталі Судова влада України.

19.11.2019 від позивача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, копій висновків Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ від 30.08.2018 №202/1 та від 01.08.2018 №195/1; копію протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 26.06.2018; витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ФГ Гранд (станом на 14.11.2019).

25.11.2019 від директора Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ ОСОБА_10 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Скрипки І.М. від розгляду справи №911/1693/18.

У даній заяві директор Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ ОСОБА_10 зазначив, що дії суддів-учасників колегії є упередженими у вирішенні даної справи, оскільки апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ на рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2018 у справі №911/1693/18 знаходиться на розгляді Північного апеляційного господарського суду з 22.01.2019, тобто протягом 10 (десяти) місяців.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ щодо подання 26.11.2019 заяви про відвід колегії суддів від розгляду справи №911/1693/18 як зловживання відповідачем своїми процесуальними правами відповідно до пункту 1 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок чого заяву про відвід колегії суддів у справі №911/1693/18 у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів Тищенко А.І., Скрипки І.М., подану директором Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ , залишено без розгляду.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні матеріали справи, дійшов висновку, що з метою дотримання загальних принципів судочинства, закріплених у статті 124, 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України, а також у статтях 76-79 Господарського процесуального кодексу України, повного, всебічного та об`єктивного вирішення справи і забезпечення всіх прав учасників судового процесу, необхідним є надання оцінки доводам скаржника, викладеним, у тому числі, у доповненнях до апеляційної скарги від 28.02.2019, та прийняття наданих позивачем до справи 19.03.2019 та 19.11.2019 на стадії апеляційного розгляду документів, проте, їх оцінка з точки зору належності, допустимості та достовірності як доказів буде здійснена судом у мотивувальній частині постанови.

У судовому засіданні 26.11.2019 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання 26.11.2019 з`явився представник позивача.

Представник відповідача та третя особа або її представник у судове засідання 26.11.2019 не з`явилися.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно частин 3, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, не вручення під час доставки, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 про відкладення розгляду справи на 26.11.2019 була направлена судом на адресу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Секістової Тетяни Іванівни, зазначену у матеріалах справи, однак була повернуті до суду поштою із відміткою адресат вибув .

Також, відомості щодо відкладення розгляду справи на 26.11.2019 були опубліковані на сайті Судова влада України (роздруківка долучена до матеріалів справи судом).

Отже, судом апеляційної інстанції вживались усі дії задля належного повідомлення третьої особи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги на рішення суду в даній справі.

Представник відповідача про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений судом під розписку у судовому засіданні 22.10.2019.

Також суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі, а відтак відповідач та третя особа не були позбавлені можливості ознайомитися з текстом вказаних ухвал на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі представників відповідача та третьої особи.

Представник позивача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

На підставі договору купівлі-продажу від 26.11.2004 №6038, укладеного між Бориспільською районною державною адміністрацією (продавець) та Фермерським господарством Гранд (покупець) (том 1, а.с. 79-81), Фермерське господарство Гранд набуло права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 18,55 га, в тому числі сіножатей - 18,55 га для ведення фермерського господарства, що розташована в адмінмежах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області за межами населеного пункту.

24.03.2005 на підставі зазначеного договору Фермерському господарству Гранд видано Державний акт на право власності серії ЯА №341390 на земельну ділянку з кадастровим номером: 3220882600:04:002:0330 (том 1, а.с. 83-84).

Звертаючись до суду із позовом у даній справі, позивач зазначає, що єдиним засновником та головою Фермерського господарства Гранд був ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про смерть від 15.12.2016 № 19125, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 15.12.2016). Єдиним спадкоємцем ОСОБА_1 є його мати - ОСОБА_2 , у зв`язку з чим 19.02.2018 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.02.2018 проведено зміну засновника та голови Фермерського господарства Гранд на ОСОБА_2 .

02.02.2018 позивачу з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 3220882600:04:002:0330 перереєстровано на Товариство з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.01.2018, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Т.І. та зареєстрованого за №49. Заявник наголошує на тому, що договір купівлі-продажу від 24.01.2018 № 49 зі сторони Фермерського господарства Гранд підписаний нібито ОСОБА_1 , який насправді помер ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв`язку з чим, на думку позивача, вказаний договір підлягає визнанню недійсним.

Наказом Міністерства юстиції України від 06.03.2018 №663/5 задоволено скаргу ОСОБА_2 , скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.12.2017 №38709424, від 24.01.2018 №39333686.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7 статті 179 Цивільного кодексу України).

Із урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними.

Згідно статей 73, 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як підтверджується матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, єдиним засновником та головою Фермерського господарства Гранд з червня 2006 року був ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) (підтверджується копією Статуту Фермерського господарства Гранд , зареєстрованого 09.06.2006, номер запису 13301050001000841), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Факт смерті ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 15.12.2016 (том 1, а.с. 89), витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть №00020878666 від 30.08.2018 (том 2, а.с. 51).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.02.2018 спадкоємцем частки статутного (складеного) капіталу Фермерського господарства Гранд (код ЄДРПОУ 23237805), що складає 100%, є ОСОБА_2 (копія нотаріально засвідченого свідоцтва міститься в матеріалах справи; том 1, а.с. 93).

Згідно протоколу №1 зборів Фермерського господарства Гранд від 14.02.2018 (том 1, а.с. 111) вирішено на підставі свідоцтва про право на спадщину від 13.02.2018 змінити засновника та голову Фермерського господарства Гранд на ОСОБА_2 , затвердити нову редакцію статуту (ідентифікаційний номер 2092716347).

Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1004274452 від 01.08.2018 вбачається, що 16.02.2018 вказані зміни внесені до реєстру, засновником та керівником Фермерського господарства Гранд зазначено ОСОБА_2 .

Водночас, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №112702093 від 02.02.2018 вбачається, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 3220882600:04:002:0330 перереєстровано на Товариство з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.01.2018, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Т.І. та зареєстрованого за №49.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем 02.10.2018 було заявлено клопотання про витребування доказів, в якому позивач просив суд витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Секістової Тетяни Іванівни другий примірник договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 18,550 га (Київська обл., Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 3220882600:04:02:0330), від 24.01.2018, зареєстрований у реєстрі №49, який було укладено між Фермерським господарством Гранд (08340, Київська обл., Бориспільський район, с. Гнідин, вул. Нова, буд. 1, код ЄДРПОУ 23237805) в особі голови ОСОБА_1, що зареєстрований за адресою ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_4 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ (04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 9, код ЄДРПОУ 41813529) в особі директора ОСОБА_10. Клопотання про витребування доказів позивач обґрунтовував тим, що на момент підписання договору купівлі-продажу земельної ділянки один із підписантів, а саме ОСОБА_1 був померлим і фізично не міг підписати відповідний договір. Також, позивач зазначав, що у нього відсутній примірник вищевказаного договору та відсутня належним чином завірена його копія. Разом з тим, у позивача відсутня можливість самостійно отримати витребуваний договір, оскільки даний документ підпадає під правовий режим нотаріальної таємниці і не може бути наданий заінтересованій особі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.10.2018 задоволено клопотання позивача від 02.10.2018 про витребування доказів; витребувано у Приватного нотаріуса Секістової Тетяни Іванівни, номер свідоцтва №7058 (03058, м. Київ, вул. Гетьмана, 36, прим. 4, літ. А ), другий примірник договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 18,550 га (адреса: Київська обл., Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 3220882600:04:02:0330), від 24.01.2018, зареєстрований у реєстрі №49, який було укладено між ФГ Гранд (код ЄДРПОУ 23237805), дата та номер запису в ЄДРПОУ: 06.06.2006, №13301200000000, місцезнаходження якого: 08340, Київська обл., Бориспільський район, с. Гнідин, вул. Нова, буд. 1, в особі голови ОСОБА_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_4 та ТОВ Фермерська компанія Гранд КМ (код ЄДРПОУ 41813529) дата та номер запису в ЄДРПОУ: 15.12.2017, №10741020000071865, місцезнаходження якого: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 9, в особі директора товариства ОСОБА_10, серія бланку ННА 752318 та належним чином завірену його копію; судове засідання відкладено на 23.10.2019.

Вимоги зазначеної ухвали суду нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Тетяною Іванівною станом на 23.10.2019 виконані не були, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Київської області від 23.10.2019 судом застосовано заходи процесуального примусу в порядку статті 135 Господарського процесуального кодексу України у вигляді стягнення з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Секістової Тетяни Іванівни (свідоцтво №7058, адреса: 03058, м. Київ, вул. Гетьмана, 36, прим. 4-А) штрафу у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5286,00 грн.

Водночас, ухвалою Господарського суду Київської області від 23.10.2019 повторно витребувано у приватного нотаріуса Секістової Тетяни Іванівни другий примірник Договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 18,550 га (адреса: Київська обл., Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 3220882600:04:02:0330), від 24.01.2018, зареєстрований у реєстрі №49, який було укладено між ФГ Гранд (код ЄДРПОУ 23237805), дата та номер запису в ЄДРПОУ: 06.06.2006, №13301200000000, місцезнаходження якого: 08340, Київська обл., Бориспільський район, с. Гнідин, вул. Нова, буд. 1, в особі голови ОСОБА_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_4 та ТОВ Фермерська компанія Гранд КМ (код ЄДРПОУ 41813529) дата та номер запису в ЄДРПОУ: 15.12.2017, №10741020000071865, місцезнаходження якого: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 9, в особі директора товариства ОСОБА_10, серія бланку ННА 752318 та належним чином завірену його копію; судове засідання відкладено на 05.11.2018.

05.11.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Тетяною Іванівною було, зокрема, подане клопотання від 05.11.2018 про неможливість виконання ухвали суду від 02.10.2018, мотивоване тим, що третя особа не могла і не може надати витребуваний судом другий примірник спірного договору, оскільки останній був вилучений в ході обшуку, проведеного 05.04.2018 слідчим в особливо важливих справах четвертого відділу розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України, молодшим радником юстиції Жицьким Є.О. на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/15019/18-к від 28.03.2018 (копія протоколу обшуку додана до клопотання; том 2, а.с. 7-17).

Водночас, у поясненнях представника третьої особи, поданих до суду першої інстанції 14.11.2018, останній зазначив, що у Приватного нотаріуса КМНО Секістової Т.І., попри вилучення в ході проведеного 05.04.2018 обшуку оригіналів документів, що містилися в матеріалах нотаріальної справи, збереглися копії матеріалів нотаріальної справи, які додані до даних пояснень (том 2, а.с. 62-148).

Серед наданих суду третьою особою документів міститься копія Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.01.2018.

За змістом статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини констатував, що хоча стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює правил допустимості доказів як таких - це, відповідно, є питанням, яке регулюється передусім національним законодавством (рішення у справах Шенк проти Швейцарії (Shenk v. Switzerland) від 12.07.1988, п.45-46 Series А, №150 та Тейшера ді Кастро проти Португалії (Teixeira de Castro v. Portugal) від 09.06.1998, п. 34, Reports 1998-IV).

Суду необхідно враховувати питання про те, чи було надано заявникові можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання. Якість доказів також береться до уваги, а також те, чи породжують обставини, за яких вони були здобуті, будь-які сумніви щодо їхньої надійності й точності (див. рішення у справі Ялох проти Німеччини (Jalloh v. Germany) №54810/00, п. 96, ECHR 2006IX).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідність змісту наданої третьою особою копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.01.2018 оригіналу вказаного договору відповідачем не заперечувалась та не спростована. Іншого примірника договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.01.2018 (примірника покупця) відповідачем ні до місцевого господарського суду, ні до суду апеляційної інстанції не надано.

Таким чином, аргументи відповідача, викладені у доповненні до апеляційної скарги щодо не дослідження судом предмету спору - договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.01.2018 як на підставу для скасування судового рішення, колегією суддів до уваги не приймаються.

Із наданої третьою особою копії Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.01.2018, укладеного між Фермерським господарством Гранд (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ (покупець), вбачається, що продавець продав, а покупець купив земельну ділянку площею 18,550 га з кадастровим номером: 3220882600:04:002:0330.

У пункті 4 Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.01.2018 зазначено, що вказана земельна ділянка продана за 2 033 822,00 грн, які продавець отримав повністю до підписання цього договору.

Підписантом зі сторони Фермерського господарства Гранд у Договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 24.01.2018 значиться ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ).

Як уже вказувалось вище, позивач, звертаючись до суду із позовом у даній справі, зазначає, що на момент підписання договору - 24.01.2018, ОСОБА_1 помер, а відтак не міг підписати останній, у зв`язку з чим договір підлягає визнанню недійсним.

Третьою особою - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Тетяною Іванівною серед копій матеріалів нотаріальної справи, окрім копії Договору купівлі-продажу від 24.01.2018, були надані суду, зокрема, наступні копії документів:

- протокол зборів Фермерського господарства Гранд від 23.01.2018, згідно якого присутні на зборах члени товариства ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 вирішили дати згоду на продаж земельної ділянки з кадастровим номером 3220882600:04:002:0330. Протокол підписано Головою зборів ОСОБА_1 та секретарем ОСОБА_7 ;

- Статут Фермерського господарства Гранд , згідно якого засновником господарства є ОСОБА_1 , а учасниками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , зареєстрований 06.06.2006;

- протокол зборів Фермерського господарства Гранд від 27.05.2006, згідно якого присутні на зборах члени товариства ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 вирішили дати згоду на обрання головою господарства ОСОБА_1 з правом підпису. Протокол підписано Головою зборів ОСОБА_5 та секретарем ОСОБА_8 ;

- паспорт ОСОБА_1 , серії НОМЕР_6 , виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 16.09.2008;

- картка платника податків НОМЕР_7 від 14.08.2008, видана ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.01.2018 № 1003518688.

Відповідач, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву та апеляційній скарзі зазначає, що при посвідченні спірного договору нотаріусом було перевірено відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Єдиного демографічного реєстру, Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до вимог Закону України Про нотаріат . Водночас, інформація, розміщена в них, не містила даних щодо смерті ОСОБА_1 або факту зміни керівника Фермерського господарства Гранд .

Колегією суддів відхиляються вказані доводи скаржника з огляду на наступне.

За змістом статті 43 Закону України Про нотаріат не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб - її учасників або їх уповноважених представників.

При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи).

За змістом статті 44 Закону України Про нотаріат під час посвідчення правочинів визначається обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які беруть у них участь.

Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється за паспортом громадянина України або іншими документами, передбаченими статтею 43 цього Закону (крім посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, виданого за місцем роботи фізичної особи), які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії.

У разі потреби нотаріусу надається довідка про те, що особа не страждає на психічний розлад, який може вплинути на її здатність усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними. При перевірці цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи нотаріус зобов`язаний ознайомитися з її установчими документами, інформацією про таку особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності.

У разі наявності у нотаріуса сумнівів щодо поданих документів він може витребувати від цієї юридичної особи, державного реєстратора, органів доходів і зборів, інших органів, установ та фізичних осіб додаткові відомості або документи.

Відповідно до статті 44 Закону України Про нотаріат нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов`язково використовує відомості єдиних та державних реєстрів шляхом безпосереднього доступу до них.

Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов`язково використовує відомості Єдиного державного демографічного реєстру, а також Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України.

Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва обов`язково використовує також відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру.

Інформація з єдиних та державних реєстрів, отримана нотаріусом під час вчинення нотаріальних дій, залишається у відповідній справі державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.

Користування єдиними та державними реєстрами здійснюється безпосередньо нотаріусом, який вчиняє відповідну нотаріальну дію.

Згідно частини 2 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, такі відомості про юридичну особу як перелік засновників та учасників (крім учасників громадських організацій, акціонерних товариств, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, благодійних фондів та політичних партій) юридичної особи: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія та номер паспорта, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; відмітка про закінчення повноважень засновника громадського формування у зв`язку з державною реєстрацією; відомості про органи управління юридичної особи; відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Колегія суддів зазначає, що позивачем до матеріалів справи було надано копію протоколу №5 від 28.04.2006 загальних зборів Фермерського господарства Гранд , згідно якого вирішено обрати головою господарства ОСОБА_1 , виключити зі складу учасників товариства ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , виведено зі складу засновників ОСОБА_9 , затверджено нову редакцію Статуту.

На підставі викладеного 09.06.2006 зареєстровано Статут Фермерського господарства Гранд , про що свідчить штамп та печатка державного реєстратора на останньому.

Як вбачається із доданого позивачем до позовної заяви витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про Фермерське господарства Гранд 09.06.2006 та 16.06.2006 до витягу було внесено дані про відповідні реєстраційні дії - державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи (13301050001000841); внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах - зміну відомостей про керівника юридичної особи, зміну відомостей про підписантів (13301070002000841).

Отже, із вказаних документів вбачається, що з 09.06.2006 єдиним учасником, засновником та керівником Фермерського господарства Гранд був ОСОБА_1 , що було відображено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг із реєстру від 24.01.2018 №1003518688 наданий третьою особою).

Відтак, нотаріус, посвідчуючи спірний договір, неправомірно не взяв до уваги розбіжності щодо складу учасників господарства згідно відомостей Єдиного державного реєстру станом на 24.01.2018 та наданого протоколу зборів Фермерського господарства Гранд від 23.01.2018 та Статуту, зареєстрованого 06.06.2006.

Також колегією суддів встановлено, що третьою особою було надано суду копію протоколу зборів Фермерського господарства Гранд від 27.05.2006 (том 2, а.с. 76), згідно якого присутні на зборах члени товариства ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 вирішили дати згоду на обрання головою господарства ОСОБА_1 з правом підпису. Протокол підписано Головою зборів ОСОБА_5 та секретарем ОСОБА_8 . Водночас, позивачем до суду надано копію протоколу аналогічного змісту від 28.04.2006 (том 1, а.с. 192), а також (як вказано у рішенні суду) його оригінал для огляду. Оригіналу протоколу від 27.05.2006 ані відповідачем, ані третьою особою не надано.

Нотаріусом до пояснень надано копії паспорта ОСОБА_1 , серії НОМЕР_6 , виданого Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 16.09.2008, картки платника податків НОМЕР_7 від 14.08.2008, виданої ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , оригінали яких, як стверджує третя особа, було пред`явлено йому при посвідченні договору купівлі-продажу від 24.01.2018.

У свою чергу, позивачем надано копію паспорта ОСОБА_1 з аналогічного інформацією, проте відмінною фотографією.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 108 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (що був чинним на момент смерті ОСОБА_1 ), паспорт визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується, зокрема, в разі смерті особи, якій було видано такий паспорт.

Водночас, відповідно до статей 17 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров`я, де настала смерть, та інших осіб. Про факт державної реєстрації акта цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видається відповідне свідоцтво. Отже, у випадку смерті особи її паспорт громадянина України анулюється, а на підтвердження факту смерті видається свідоцтво про смерть після реєстрації останнього у встановленому порядку.

Як уже встановлено судом вище, факт смерті ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 15.12.2016 та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть №00020878666 від 30.08.2018.

Отже, паспорт на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_6 , виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 16.09.2008, не міг бути використаний при вчиненні відповідної нотаріальної дії як доказ належного підтвердження цивільної правоздатності вказаної особи, оскільки, враховуючи смерть ОСОБА_1 , підлягав анулюванню.

При цьому, як вбачається із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть №00020878666 від 30.08.2018, актовий запис про смерть ОСОБА_1 було здійснено 15 грудня 2016 року о 09:40:15 за №00134311635 реєстратором Відділу державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Тобто, на момент укладення оспорюваного договору від 24.01.2018 та посвідчення його нотаріусом відомості про смерть ОСОБА_1 були наявні у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, а відтак вказана інформація, яка в силу положень статті 44 Закону України Про нотаріат обов`язково мала використовуватись нотаріусом під час посвідчення договору, мала бути взята до уваги третьою особою.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 7 Закону України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус до Реєстру вноситься, зокрема, така інформація про особу як її ім`я, дата народження/смерті.

Згідно частин 1, 5 статті 11 Закону України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус право на отримання інформації з Реєстру реалізується у порядку, встановленому законом. Доступ до інформації Реєстру в установленому порядку здійснюється уповноваженими суб`єктами після відповідної авторизації із збереженням інформації про особу, яка здійснила такий доступ, введені запити, витяги, час, дату, підстави зміни, перегляду, передачі та видалення або знищення персональних даних та іншої технологічної інформації.

Однак, колегією суддів встановлено, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження факту звернення нотаріуса до Єдиного державного демографічного реєстру для отримання інформації щодо ОСОБА_1 .

У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяги із яких надані суду як позивачем, так і третьою особою, даних про надання відомостей з Єдиного державного реєстру, які мають бути відображені в ньому в силу положень пункту 40 частини 1 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , приватному нотаріусу немає.

За вказаних обставин, посилання скаржника на те, що позивачем в особі ОСОБА_1. були надані всі необхідні документи для вчинення нотаріальної дії, а нотаріусом належним чином перевірено обсяг повноважень представника позивача, у тому числі, шляхом перевірки відомостей реєстрів, є безпідставними.

Поруч із цим, як вірно наголосив суд першої інстанції, ані відповідачем, ані третьою особою не надано до матеріалів справи жодних оригіналів документів, які використовувались при укладенні та посвідченні нотаріусом спірного договору.

Відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Частиною 3 статті 92 Цивільного кодексу України встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

За змістом статті 25 Цивільного кодексу України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до статті 30 Цивільного кодексу України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Враховуючи наведене, померла особа не може мати ні цивільної правоздатності, ні цивільної дієздатності, оскільки правосуб`єктність такої особи як учасника цивільних правовідносин припиняється у момент її смерті.

Під час розгляду справи судом вставлено, що засновник та єдиний учасник Фермерського господарства Гранд ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 15.12.2016 (оригінал якого був оглянутий судом в судовому засіданні), витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть №00020878666 від 30.08.2018.

Отже, оскільки договір купівлі-продажу земельної ділянки від імені ОСОБА_1 підписаний 24.01.2018, тоді як останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спірний договір підлягає визнанню недійсним, оскільки підписаний невстановленою особою від імені померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , а відтак, в порушення вимог статті 203 Цивільного кодексу України, підписаний особою, що не має необхідного обсягу цивільної дієздатності та цивільної правоздатності.

Встановивши, що ОСОБА_1 помер до укладення оспорюваного договору, у зв`язку з чим не міг його підписати, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог у даній справі.

Укладенням спірного договору було порушено права та охоронювані законом інтереси ФГ Гранд , оскільки земельна ділянка площею 18,55 га (предмет договору), яка була успадкована ОСОБА_2 , була протиправно відчужена іншій юридичній особі.

Поруч із вищевикладеним, колегія суддів, надаючи оцінку наданим позивачем до суду апеляційної інстанції документам, а саме ксерокопіям витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, висновків Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ від 30.08.2018 №202/1 та від 01.08.2018 №195/1, протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 26.06.2018, зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

При цьому, під час перевірки копій документів слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 , затвердженим наказом Держспоживстандарту від 07.04.2003 №55, Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємства, установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5, інструкцією з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування).

Серед іншого, відповідно до пункту 8 розділу 10 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємства, установах і організаціях, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів Згідно з оригіналом , назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки Для копій .

У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка Копія .

Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документа, відсутність на копії напису про її засвідчення Згідно з оригіналом чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.

Таким чином, оскільки надані позивачем до суду апеляційної інстанції ксерокопії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, висновків Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ від 30.08.2018 №202/1 та від 01.08.2018 №195/1, протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 26.06.2018 не засвідчені у встановленому чинним законодавством України порядку, останні не можуть бути взяті судом до уваги як належні, допустимі та достовірні докази під час розгляду даної господарської справи.

Частиною 1-2 статті 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Частиною 5 статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Враховуючи наведені приписи, суд не застосовує наслідки недійсності правочину у зв`язку з визнанням недійсним Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.01.2018 №49, оскільки доказів того, що вартість земельної ділянки була сплачена відповідачем на користь позивача (як то банківські виписки, платіжні доручення тощо) суду не надано.

Стосовно доводів скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв`язку з тим, що судом було безпідставно долучено до матеріалів справи подані позивачем 25.09.2018 докази та у подальшому на їх підставі зроблено помилковий висновок про склад учасників позивача станом на 09.06.2006 та станом на 23-24.01.2018, колегія суддів зазначає наступне.

25.09.2019 позивачем до суду першої інстанції було подане клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме: статуту ФГ Гранд , затвердженого 27.11.2003 головою ФГ Гранд ОСОБА_9 ; протоколу загальних зборів ФГ Гранд №2 від 25.11.2004; договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.11.2004; акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №341390, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №9, кадастровий номер земельної ділянки 3220882600:04:002:0330; протоколу загальних зборів ФГ Гранд №5 від 28.04.2006; статуту ФГ Гранд (редакції 2006 року), який було зареєстровано Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області, державним реєстратором Желевською Л.М. від 09.06.2006 номер запису №13301050001000841; протокол №1 загальних зборів ФГ Гранд від 14.02.2018; виписки з ЄДРПОУ від 19.02.2018, статуту ФГ Гранд (нової редакції 2018 року).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.09.2018 задоволено клопотання позивача від 25.09.2018 про приєднання до матеріалів справи №911/1693/18 вищеперелічених доказів.

Колегією суддів встановлено, що частина долучених судом 25.09.2019 до матеріалів справи документів, а саме акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №341390, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №9, кадастровий номер земельної ділянки 3220882600:04:002:0330, договір купівлі-продажу земельної ділянки від 26.11.2004, статут ФГ Гранд у редакції від 14.02.2018, протокол №1 загальних зборів ФГ Гранд від 14.02.2018 вже містилися станом на 25.09.2019 у матеріалах справи, належним чином завірені копії останніх були надані позивачем суду на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Решта документів, а саме копія статуту ФГ Гранд , затвердженого 27.11.2003 головою ФГ Гранд ОСОБА_9 , протоколу загальних зборів ФГ Гранд №2 від 25.11.2004, протоколу загальних зборів ФГ Гранд №5 від 28.04.2006, статуту ФГ Гранд у редакції 2006 року були долучені позивачем у якості додаткового підтвердження обставини, на яку позивач посилався у позові, що єдиним засновником, а також головою ФГ Гранд з 2006 року був ОСОБА_1 .

Вказані документи дійсно були надані позивачем до суду із пропуском встановленого частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України строку, згідно якої позивач повинен був подати суду докази разом із поданням позовної заяви, а у разі неподання їх у встановлений законом строк обґрунтувати неможливість їх подання у вказаний строк (частина 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

У даному контексті колегією суддів, втім, взято до уваги ту обставину, що відповідачем та третьою особою заперечень із приводу того, що ОСОБА_1 з 2006 року був єдиним засновником та учасником ФГ Гранд під час розгляду справи в суді першої інстанції не висувалось, а вказана обставина підтверджувалась, зокрема, витягом із ЄДРПОУ.

При цьому, висновки суду першої інстанції про те, що нотаріус, посвідчуючи спірний договір, неправомірно не взяв до уваги розбіжності щодо складу учасників господарства , зроблені із посиланнями на відомості з Єдиного державного реєстру та наданого протоколу зборів Фермерського господарства Гранд від 23.01.2018 (міститься у матеріалах нотаріальної справи) та копії Статуту 2006 року (також міститься у матеріалах нотаріальної справи).

Відтак долучені судом до матеріалів справи за клопотання позивача докази жодним чином не вплинули на висновки суду із вказаного приводу, як помилково зазначає скаржник.

Доводи апеляційної скарги відповідача із приводу того, що суд першої інстанції порушив також норми процесуального права, оскільки безпідставно задовольнив клопотання позивача від 02.10.2018 про витребування у третьої особи оригіналу спірного договору купівлі-продажу, оцінюються судом критично, оскільки, звертаючись до суду із позовом у даній справі, позивач у додатках (пункт 13) вказав, що оригінал договору наявний у справах нотаріуса Київського міського нотаріального округу Секістової Т.І. За вказаних обставин, витребування судом за клопотанням позивача у приватного нотаріуса оригіналу спірного договору купівлі-продажу не є, на переконання колегії суддів, порушенням норм процесуального права, а було спрямоване на повний, всебічний та об`єктивний розгляд справи.

При цьому, долучення судом до матеріалів справи доказів та заявлення клопотання про витребування доказів із пропуском встановленого законом строку, у відповідності до частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України не є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі Серявін проти України від 10 травня 2011 року, пункт 58).

За таких обставин решту аргументів скаржника, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Доводи апеляційної скарги відповідача не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції. Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська компанія Гранд КМ на рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2018 у справі №911/1693/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2018 у справі №911/1693/18 залишити без змін.

Матеріали справи №911/1693/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 05.12.2019.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка