Рішення

від 26.11.2019 по справі 904/3545/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2019м. ДніпроСправа № 904/3545/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "РУБІЖАНСЬКИЙ КАРТОННО-ТАРНИЙ КОМБІНАТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМАЛІТ"

про стягнення 1 355 671 грн. 55 коп.

Суддя Манько Г.В.

За участю секретаря судового засідання Федьковської О.В.

Представники:

Від позивача: Олійник А.С.

Від відповідача: Дрозд К.Т.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Армаліт" суми заборгованості за Договором №301 від 30.03.2017р. в розмірі 1 355 671 грн. 55 коп., з яких 751 017 грн. 60 коп. суми основного боргу, 84 819 грн. 23 коп. інфляційні втрати, 273 552 грн. 83 коп. відсотки за користування коштами, 246 281 грн. 89 коп. пені та судових витрат у справі.

Позивач наполягав на задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що наданими у справі доказами у повному обсязі підтверджені позовні вимоги. Зазначив, що усі докази, що є підставою позовних вимог надав до господарського суду. Позивач посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки № 301 від 30.03.2017р. надав відповідь на відзив. Підтримав доводи, викладені у позовній заяві. Позивач стверджує, що ним на виконання умов договору поставки № 301 від 30.03.2017р. було здійснено поставки картонної продукції. З метою доказування зазначених обставин позивач надає, у тому числі, товарно-транспортні накладні.

Відповідач проти позову заперечував, просив суд у позові відмовити. Надав відзив на позов та заперечення на відповідь на відзив. Обставини, які визнаються відповідачем, а також правова оцінка обставин, надані позивачем, з якою відповідач погоджується - відсутні. У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив. Звертав увагу суду, що вивченням підписів у наданих позивачем специфікаціях та договорі можна визначити істотні відмінності підписів уповноваженого представника відповідача, зокрема, тремтіння, що може вказувати на підписання цих документів іншою особою із імітацією підпису уповноваженого представника відповідача -Томак В.В. Електронні листи, мовби відправлені від уповноваженої особи відповідача не містять підписів та протоколів розшифрування цифрового підпису, що за ч.3 ст. 8 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг виключає визначення цих листів електронними документами. Крім того, такі листи не містять посилань на договір поставки № 301 від 30.03.2017р. У відповідача немає інших ніж директор Токмак В. В. уповноважених осіб на отримання товару, у відповідача відсутня посада кладовщик або аналогічна, працівники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у відповідача ніколи не працювали, Пояснив, що жодні умови договору не можуть легалізувати підробку підпису особи у документі, а посилання позивача про те, що начебто направлялися за адресами де відповідач здійснює господарську діяльність є нікчемними, оскільки документи на які він посилається має ознаки підроблення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2019р. було повторно зупинено провадження у справі та направлено справу для проведення судової експертизи за питаннями, викладеними в ухвалі суду від 25.10.2018р.

Ухвалою господарського суду від 15.10.2019р. провадження у справі було поновлено у зв`язку з поверненням справи.

У судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

До матеріалів справи позивачем долучено договір поставки №301 від 30.03.17р. (далі Договір).

Згідно п. 1.1 Договору постачальник зобов`язуеться поставляти продукцію у кількості, асортименті та по цінам, що узгоджуються сторонами в Специфікаціях, що є невід`ємними частинами даного Договору (в подальшому - Товар), а Покупець зобов`язаний приймати Товари та сплачувати його вартість.

Відповідно до п. 1.2 Договору Сторони погодили, що дія даного Договору поширюється на будь-яку поставку товару, що здійснена Постачальником Покупцю протягом дії даного Договору.

Кількість Товару (як загальна так i в партії), його часткове співвідношення (асортимент) за групами, видами, марками та типами визначається у Специфікаціях на підставі погодженого сторонами замовлення Покупця. Партією Товару вважається товар, узгоджений до постачання за однією Специфікацією. Дозволяється поставка партії Товару частинами, якщо інше не встановлено Специфікацією. Поставка Товару з відхиленнями у кількості в межах +- 10% від кількості кожної товарної позиції Специфікації є погодженою сторонами та не вважається порушенням Постачальником власних зобов`язань (п. 3.1 Договору).

Умовами п. 4.1 Договору передбачено, що поставка партії Товару здійснюється протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів від дати погодженого сторонами замовлення Покупця, якщо інший строк поставки не вказаний у відповідній Специфікації.

Згідно п. 4.3 Договору в усіх випадках поставки Товару на умовах СРТ м. Дніпро, Покупець зобов`язаний підписати видаткові накладні та повернути один примірник належним чином оформленої видаткової накладної разом з довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей Постачальнику не пізніше 10 днів від дати отримання Товару, шляхом надсилання цінним листом з описом вкладень, або кур`єрською службою доставки за рахунок відправника, або шляхом передачі нарочно Постачальнику (менеджеру/регіональному менеджеру) з отримання його підпису.

В усіх випадках, Покупець зобов`язаний забезпечити наявність у особи, що приймає Товар повноважень в обсязі, що є достатнім для належного виконання умов даного Договору, не зважаючи на наявність трудових відносин між Покупцем та такою особою (п. 4.4 Договору).

Відповідно до п. 7.1 Договору ціна на товар, що поставляється, погоджуються сторонами у Специфікаціях до даного Договору та зазначаються у накладних.

Умовами п. 8.1 Договору покупець зобов`язаний сплатити вартість поставленого товару в строк, що не перевищує 14 календарних днів від дати поставки, якщо інший строк оплати не встановлений Специфікацією щодо відповідної партії Товару. Покупець здійснює платежі безготівковим розрахунком, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Будь-який платіж, що отриманий Постачальником від покупця, спрямований в першу чергу на погашення існуючої заборгованості за даним Договором, незалежно від змісту реквізиту призначення платежу (п. 8.2 Договору).

Умовами п. 8.3 Договору передбачено, що у випадку нарахування пені, інфляційних втрат, відсотків річних, про які Покупець був повідомлений, будь-який платіж може бути спрямований Постачальником на їх погашення згідно ст. 534 Цивільного Кодексу, незалежно від змісту реквізиту призначення платежу.

В п. 9.2 Договору зазначено, що за порушення грошових зобов`язань, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого зобов`язання за кожен день прострочення.

Позивачем долучено до матеріалів справи специфікації №1 від 30.03.17р., №2 від 14.04.17р., №3 від 24.04.17р., №4 від 20.06.17р., №5 від 07.07.17р. в яких зазначено, що позивач та відповідач погодили наступні умови поставки партії Товару на суми 460 560 грн., 735 600 грн., 1 492 800 грн., 139 668 грн. та 735 600 грн.

В матеріалах справи містяться надані позивачем видаткові накладні, якими позивач обґрунтовує поставку товару відповідачу, а саме: №5157-17 від 09.04.17р. на суму 139 668 грн., №6280-17 від 28.04.17р. на суму 73 560 грн., №7638-17 від 19.05.17р. на суму 44 784 грн., №7678-17 від 24.05.17р на суму 141036 грн.., №9908-17 від 01.07.2017р. на суму 139 668 грн., 10887-17 від 15.07.17р. на суму 73 560 грн., №11692-17 від 29.07.17р. на суму 138741 грн.

Господарський суд, згідно наявних у справі доказів, приймаючи до уваги приписи ст. 180 Господарського кодексу України вважає, що Договір поставки № 301 від 30.03.2017р. є неукладений. Господарський суд вважає обгрунтованими доводи відповідача, Відповідач (його керівник) ніколи не підписував із позивачем договору поставки № 301 від 30.03.2017р., жодних поставок за таким договором не приймав. Про існування такого договору дізнався лише з позовної заяви. Надані позивачем документи не є достовірними. Так, сам договір № 301 від 30.03.2017р. виконано не у вигляді єдиного документу, підписи уповноваженого представника відповідача маються лише на останній сторінці договору, що унеможливлює встановлення волі представника відповідача щодо прийняття умов договору, які викладені на інших сторінках, у тому числі, щодо дати та номеру договору. Єдиними документами в яких зазначення договору поставки № 301 від 30.03.2017р. та підписи уповноваженого представника відповідача знаходяться на одному аркуші є специфікації №1 від 30.03.2017р., №2 від 14.04.2017р., № 3 від 24 квітня 2017р., № 4 від 20.06.2017р. та № 5 від 07.07.2017р.

Господарський суд погоджується з доводами відповідача, що вивченням підписів у наведених специфікаціях та договорі можна визначити істотні відмінності підписів уповноваженого представника відповідача, що може вказувати на підписання цих документів іншою особою із імітацією підпису уповноваженого представника відповідача -Томак В.В.

Встановлено, що видаткові накладні, надані позивачем в обгрунтування позовних вимог, підписані виключно працівниками позивача, що також виключає достовірність їх як доказів отримання товару.

За текстом п. 4.3 наданого позивачем Договору поставки в усіх випадках поставки товару покупець зобов`язаний підписати належним чином оформлені видаткові накладні.

Товаро-транспортні накладні не містять посилання на договір поставки № 301 від 30.03.2017р.

Господарський суд погоджується з доводами відповідача, що матеріали справи не містять достовірних доказів щодо волі уповноваженого представника відповідача на усі умови, які викладені у договорі поставки № 301 від 30.03.2017р.

Згідно приписів ст.ст. 180; 181 Господарського кодексу України - господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Частиною 8 даної статті зазначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними с умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Відсутність обставин погодження відповідачем умов договору, так як і підписання договору (специфікацій) іншою особою із імітацією підпису уповноваженого представника відповідача вказує, що договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

За змістом ст. 174 Господарського кодексу України неукладений господарський договір не може бути джерелом виникнення обов`язків, отже, і відсутні підстави для примусового стягнення виконання обов`язку із виконання умов договору поставки № 301 від 30.03.2017р., як того просить позивач.

Господарський суд вважає, що наявність наданих позивачем товарно - транспортних накладних, у яких не визначено на підставі якого договору відбувається поставка товару, не є безумовним та достатнім доказом отримання спірного товару відповідачем за Договором поставки № 301 від 30.03.2017р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2019р. направлено справу до експертної установи для проведення судової експертизи, призначеної ухвалою суду від 25.10.18р. за питаннями, запропонованими позивачем та відповідачем для з`ясування обставин, що мають значення для справи та з метою перевірки доводів позивача та відповідача.

Експертом на адресу суду направлено клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів. Судом на адресу сторін направлено листи про необхідність виконання вимог експерта. Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз надано повідомлення №2644/2645/2646-19 про неможливість надання висновку експертів в зв`язку з невиконанням клопотання експертів №2036/2644/45/46-08-19 від 21.06.2019р.

Згідно приписів ст. 102 Господарського процесуального кодексу України у разі ухилення учасників справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд може визнати встановленою обставиною, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців та громадських формувань керівником (директором) відповідача є Томак В.В. Належних доказів надання повноважень іншим особам на представництво у спірних правовідносинах позивачем не надано.

Господарський суд погоджується з доводами відповідача, що твердження представника позивача щодо волевиявлення директора відповідача на укладення договору не підтверджуються сукупністю доказом.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності господарський суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Згідно вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачений ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України .

Повне рішення складено 05.12.2019

Суддя Г.В.Манько