Постанова від 09.06.2020 по справі 904/3545/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2020 Справа № 904/3545/18

м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 65

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,

суддів - Чус О.В., Широбокової Л.П.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2019 у справі № 904/3545/18 (суддя Манько Г.В., повне рішення складено 05.12.2019)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Рубіжанський картонно-тарний комбінат", м. Рубіжне, Луганська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армаліт", м. Дніпро

про стягнення 1 355 671 грн 55 коп.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2019 у справі №904/3545/18 Приватному акціонерному товариству (далі - ПрАТ) "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" відмовлено в задоволенні позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Армаліт" заборгованості в сумі 1 355 671 грн 55 коп., з яких 751 017 грн 60 коп. основний борг, 84 819 грн 23 коп. інфляційні втрати, 273 552 грн 83 коп. відсотки за користування коштами та 246 281 грн 89 коп. пеня;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з того, що договір поставки №301 від 30.03.2017, на який посилається позивач як на підставу своїх вимог, є неукладений, з обґрунтованості доводів відповідача, згідно з якими відповідач (його керівник) ніколи не підписував із позивачем вказаного договору, жодних поставок за цим договором не приймав, договір виконано не у вигляді єдиного документу, підписи уповноваженого представника відповідача наявні лише на останній сторінці договору, що унеможливлює встановлення волі представника відповідача з прийняття умов договору, які викладені на інших сторінках, надані позивачем видаткові накладні підписані виключно працівниками позивача, а товарно-транспортні накладні не містять посилання на вищевказаний договір поставки, тому зазначені документи не є безумовними та достатніми доказами отримання спірного товару, позивачем не надано належних доказів надання відповідачем повноважень на представництво у спірних правовідносинах іншим особам, відсутність обставин погодження відповідачем умов договору та підписання договору (специфікацій) іншою особою із імітацією підпису уповноваженого представника відповідача вказує на те, що договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся), а також з того, що Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз представлено повідомлення про неможливість надання висновків експерта по даній справі у зв`язку з невиконанням клопотання експертів про надання додаткових матеріалів, відповідно до ст. 102 Господарського процесуального кодексу України суд може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої була призначена експертиза, у разі ухилення учасників справи від подання необхідних для проведення експертизи матеріалів, а, у даному випадку, керівником товариства відповідача є ОСОБА_1 В ОСОБА_2 , належних доказів надання повноважень іншим особам на представництво у спірних правовідносинах позивачем не надано;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ПрАТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на підстави, встановлені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України для скасування судового рішення, просить скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове рішення та позовні вимоги задовольнити;

- у поданій скарзі йдеться про те, що господарським судом не надано належної оцінки наданим позивачем оригіналам договору №301 від 30.03.2017, специфікацій, видаткових, товарно-транспортних та податкових накладних і визначено договір поставки неукладеним лише на підставі заявлених відповідачем заперечень та пояснень, які не мали документального підтвердження, про те, що заперечуючи підписання договору, відповідач ніякого документального підтвердження таких заперечень по наявності договору, останній аркуш якого містить підпис представника відповідача Томак В.В. та печатку ТОВ "Армаліт" не надав, підтвердженням саме договірних зобов`язань є те, що до вказаного договору було підписано специфікації по узгодженню кількості та асортименту товару, який підлягав поставці, про те, що судом не взято до уваги наявність посилання у видаткових накладних на договір №301 від 30.03.2017 та відповідність номенклатури, вказаної в товарно-транспортних накладних, тій, що зазначена в надісланих електронною поштою замовленнях, видаткових накладних, податкових накладних та квитанціях про їх прийняття, про те, що суд першої інстанції дійшов висновку стосовно неможливості ідентифікувати особу, яка підписала договір, специфікації, видаткові та товарно-транспортні накладні зі сторони покупця без належного дослідження змісту наданих позивачем доказів, про те, що ненадання належної уваги аргументам позивача, надання переваги доводам відповідача над іншими доказами, неналежна оцінка доказів, ненадання можливості позивачу зібрати докази у справі шляхом відмови суду в обґрунтованих клопотаннях про витребування доказів, перекладання на позивача обов`язку доказування відсутності печатки у відповідача, суперечливість висновків суду першої інстанції в самому рішенні є порушенням права на справедливий суд за ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також про те, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам справедливості, безсторонності, законності та обґрунтованості;

- представник скаржника в судові засідання не з`явився;

- на адресу апеляційного суду скаржником направлено клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату у зв`язку з запровадженням в Україні карантину, який триває до 22.06.2020 включно та з метою реалізації процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України;

- відповідач вважає рішення господарського суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що позивач хоча і надавав суду оригінали договору, специфікацій, видаткових, податкових та транспортних накладних для огляду, але суд не наділений достатніми знаннями у галузі науки та не має спеціальних знань для підтвердження належності підпису особам, які зазначені підписантами в цих документах, і відповідності відтиску печатки на них печатці відповідача та способу їх нанесення, на те, що позивач ухилився від надання оригіналів зазначених вище документів для проведення судової експертизи, тому суд дійшов правильного висновку, що обставина невідповідності підписів та відтисків печаток є встановленим фактом, а отже договір поставки є таким, що неукладений (таким, що не відбувся), на те, що в товарно-транспортних накладних №11692 від 29.07.2017 та №6280-17 від 28.04.2017 наявні підписи невідомих осіб і відсутні відтиски печатки відповідача, в товарно-транспортній накладній №10887-17 від 15.07.2017 наявний підпис ОСОБА_3 А. ОСОБА_4 , але відсутні зазначення посади цієї особи і відтиск печатки покупця, в товарно-транспортній накладній №7678-17 від 24.05.2017 є підпис Передонова В.А. із зазначенням посади "кладовщик" та зображення, схоже на відтиск печатки відповідача, між тим вказані особи у відповідача не працювали, директор ТОВ "Армаліт" не уповноважував інших осіб на отримання товару, на те, що ці документи не містять посилання на договір №301 від 30.03.2017, на те, що надані позивачем паперові копії електронних листів не містять електронних підписів та протоколів розшифрування цифрового підпису, що є обов`язковими реквізитами електронних документів, а також на те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження укладення сторонами договору та здійснення відповідачу поставок за цим договором;

- представник відповідача з`явився в судове засідання і просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.08.2018 ПрАТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" звернулося з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з ТОВ "Армаліт" заборгованості в сумі 751 017 грн 60 коп., інфляційних втрат в сумі 84 819 грн 23 коп., відсотків за користування коштами в сумі 273 552 грн 83 коп. та пені в сумі 246 281 грн 89 коп.

В обґрунтування позову були покладені обставини щодо укладення сторонами договору поставки №301 від 30.03.2017, передачі відповідачу на виконання вимог укладеного договору товару на загальну суму 751 017 грн 60 коп., що підтверджується доданими до позовної заяви видатковими, товарно-транспортними накладними та відмітками представників відповідача в зазначених накладних згідно умов п.п. 4.4, 4.6 договору, а також щодо неоплати відповідачем вартості поставленого товару взагалі.

Як на правові підстави для звернення з позовом ПрАТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" посилалося на положення ст.ст. 525, 526, 610, 712 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Додатками до позовної заяви є копії договору поставки №301 від 30.03.2017, специфікацій №1 від 30.03.2017, №2 від 14.04.2017, №3 від 24.04.2017, №4 від 20.06.2017, №5 від 07.07.2017, видаткових та товарно-транспортних накладних №5157-17 від 09.04.2017 на суму 139 668 грн 00 коп., №6280-17 від 28.04.2017 на суму 73 560 грн 00 коп., №7638-17 від 19.05.2017 на суму 44 784 грн 00 коп., №7678-17 від 24.05.2017 на суму 141 036 грн 00 коп., товарно-транспортних накладних №9908-17 від 01.07.2017 на суму 139 668 грн 00 коп., №10887-17 від 15.07.2017 на суму 73 560 грн 00 коп., №11692-17 від 29.07.2017 на суму 138 741 грн 60 коп.

Відповідно до представленої в матеріалах справи копії договору №301 від 30.03.2017 постачальник зобов`язався поставити продукцію у кількості, асортименті та по цінах, що узгоджуються сторонами в специфікаціях, які є невід`ємними частинами даного договору (в подальшому - товар), а покупець - прийняти товар та сплатити його вартість.

За умовами п. 3.1 договору кількість товару (як загальна, так і партії), його часткове співвідношення (асортимент) за групами, видами, марками та типами визначається у специфікаціях на підставі погодженого сторонами замовлення покупця. Партією товару вважається товар, узгоджений до постачання за однією специфікацією.

Згідно з п. 4.3 договору в усіх випадках поставки товару на умовах СРТ м. Дніпро покупець зобов`язаний підписати видаткові накладні та повернути один примірник належним чином оформленої видаткової накладної разом з довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей постачальнику не пізніше 10 днів від дати отримання товару шляхом надіслання цінним листом з описом вкладення, або кур`єрською службою доставки за рахунок відправника, або шляхом передачі наручно постачальнику (менеджеру, регіональному менеджеру) з отриманням його підпису.

П. 4.4 договору передбачено, що в усіх випадках покупець зобов`язаний забезпечити наявність у особи, яка приймає товар повноважень в обсязі, що є достатнім для належного виконання умов даного договору, незважаючи на наявність трудових відносин між покупцем та такою особою.

Відповідно до п. 8.1 договору покупець зобов`язаний сплатити вартість поставленого товару в строк, що не перевищує 14 календарних днів від дати поставки, якщо інший строк оплати не встановлений специфікацією щодо відповідної партії товару. Покупець здійснює платежі безготівковим розрахунком шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

За умовами п. 9.3 договору покупець, що прострочив грошове зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та тридцять відсотків річних від простроченої суми.

Зі сторони покупця договір підписано особою, яка визначена як директор Томак В.В., підпис завірений печаткою товариства.

В процесі розгляду справи господарським судом відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому посилався на те, що його керівник ніколи не підписував із позивачем договору поставки №301 від 30.03.2017, жодних поставок за цим договором не приймав, про його існування дізнався з позовної заяви, на те, що надані позивачем документи не є достовірними, договір виконано не у вигляді єдиного документу, підписи уповноваженого представника відповідача наявні лише на останній сторінці договору, що унеможливлює встановлення волі представника відповідача щодо прийняття умов договору, які викладені на інших сторінках, у тому числі, щодо дати та номеру договору, на те, що єдиними документами, в яких зазначення договору поставки та підписи уповноваженого представника відповідача знаходяться на одному аркуші, є специфікації №1 від 30.03.2017, №2 від 14.04.2017, №3 від 24.04.2017, №4 від 20.06.2017, №5 від 07.07.2017, однак детальним вивченням підписів у наведених специфікаціях можна визначити істотні відмінності підписів уповноваженого представника відповідача, зокрема, тремтіння, що може вказувати на підписання цих документів іншою особою з імітацією підпису уповноваженого представника відповідача - Томак В.В., на те, що електронні листи, начебто відправлені від уповноваженої особи відповідача, не містять підписів та протоколів розшифрування цифрового підпису, видаткові накладні підписані виключно працівниками позивача, товарно-транспортні накладні та електронні листи не містять посилань на договір поставки №301 від 30.03.2017, на те, що матеріали справи не містять достовірних доказів щодо волі уповноваженого представника відповідача на всі умови, викладені в зазначеному договорі, а також на те, що строк позовної давності для звернення з вимогою про стягнення пені сплинув, у зв`язку з чим, відповідач просив застосувати наслідки пропуску строків позовної давності.

Ухвалою господарського суду від 25.10.2018 у справі призначено судову експертизу, на вирішення якої поставлені питання, зазначені в її резолютивній частині, зокрема, щодо виконання однією і тією ж особою підпису від імені Томак В.В. чи іншою особою в договорі №301 від 30.03.2017 та у специфікаціях до договору, а також щодо виконання одними і тими ж особами підписів від імені осіб, зазначених у видаткових та товарно-транспортних накладних, на які посилався позивач, або ж іншими особами.

При винесенні ухвали господарський суд виходив з того, що питання належності підписів осіб, ідентифікація відбитків печаток потребує спеціальних знань.

Ухвалою господарського суду від 11.05.2019 справа повторно направлена до експертної установи для проведення експертизи.

05.04.2019 та 01.10.2019 Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз повідомлено господарський суд про неможливість надання висновку експертів по даній справі внаслідок невиконання клопотань експертів про надання додаткових матеріалів, зокрема, оригіналів договору поставки №301 від 30.03.2017, специфікацій №1 від 30.03.2017, №2 від 14.04.2017, №3 від 24.04.2017, №4 від 20.06.2017, №5 від 07.07.2017, товарно-транспортних накладних №5157-17 від 09.04.2017, №7638-17 від 19.05.2017, №9908-17 від 09.04.2017, №6280-17 від 08.04.2017 та видаткових накладних №5157-17 від 09.04.2017, №6280-17 від 28.04.2017, №7638-17 від 19.05.2017, №7678-17 від 24.05.2017.

Ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 74 Кодексу у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Ч. 2 ст. 91 Кодексу передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 91 Кодексу якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

За приписами ч. 4 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

У даному випадку, в матеріалах справи № 904/3545/18 відсутній оригінал договору поставки №301 від 30.03.2017, позивач не надав оригінал цього письмового доказу для проведення судової експертизи на предмет встановлення належності підпису директора ТОВ "Армаліт", а також не зазначив іншу особу, у якої наявний оригінал цього доказу.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що твердження позивача відносно волевиявлення відповідача на укладення договору належними доказами відповідно до ст.ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України не підтверджені.

Не представлені позивачем на виконання вимог експертної установи і оригінали видаткових та товарно-транспортних накладних як підтвердження факту поставки товару відповідачу.

При цьому причини в обґрунтування неможливості такого представлення позивачем не наведені.

Таким чином, наявні в матеріалах справи копії перелічених вище видаткових та товарно-транспортних накладних не беруться судом до уваги.

З огляду на викладене обставини щодо існування між сторонами правовідносин поставки, заснованих на договорі №301 від 30.03.2017 та безпосередньо обставин щодо поставки товару відповідачу та отримання останнього відповідачем в установленому порядку не доведені.

Тому підстави для стягнення з відповідача основного боргу, інфляційних втрат, відсотків за користування коштами та пені, нарахованих у зв`язку з неоплатою товару відсутні.

У цьому зв`язку рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним і не впливають на юридичну оцінку обставин справи.

Клопотання скаржника про перенесення судового засідання на іншу дату задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У випадку нез`явлення в засідання суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Щодо досліджуваної справи, то ухвалою апеляційного суду від 28.04.2020 явка представників сторін визнана необов`язковою.

При зверненні з клопотанням про перенесення судового засідання на іншу дату скаржником в установленому порядку не доведені обставини щодо неможливості розгляду справи при відсутності його представника та не зазначено про наміри надати додаткові докази або пояснення по суті спору.

Керуючись статтями 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2019 у справі №904/3545/18 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;

- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови;

- повна постанова складена 17.06.2020

Головуючий суддя І.Л. Кузнецова

Суддя О.В. Чус

Суддя Л.П. Широбокова