Ухвала

від 03.12.2019 по справі 907/400/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

"03" грудня 2019 р. м. Ужгород Справа № 907/400/18

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

Розглянувши заяву представника ТОВ Тирба адвоката Стецяк Т.І. про відвід судді

У справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал", м. Тячів до товариства з обмеженою відповідальністю "Тирба", с. Кричово Тячівського району про стягнення 2520000,00 грн. за надані послуги місця доставки митних вантажів (з урахуванням зменшення позовних вимог)

Представники:

Від позивача - Сосула О.М. - керівника

Від відповідача - Стецяк Т.І., адвокат, представник згідно ордеру, Білас Л.В. - адвокат, представник згідно ордеру

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Закарпатської області (суддя Ушак І.Г.) перебуває справа №907/400/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал", м. Тячів до товариства з обмеженою відповідальністю "Тирба", с. Кричово Тячівського району про стягнення 2520000,00 грн. за надані послуги місця доставки митних вантажів (з урахуванням зменшення позовних вимог).

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.10.2019 суддею Ушак І.Г. задоволено заяву про самовідвід, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Закарпатської області від 24.10.2019 та протоколу повторного автоматизованого розподілу справ Господарського суду Закарпатської області, справу № 907/400/18 передано до розгляду судді Ремецькі О.Ф.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.11.2019 справу №907/400/18 прийнято до провадження зі стадії розгляду по суті та призначено судове засідання на 03.12.2019.

У судовому засіданні 03.12.2019 представником ТОВ Триба адвокат Стецяк Т.І. подано заяву про відвід судді Ремецькі О.Ф. Заяву мотивовано тим, що 21.06.2018 суддею Ремецькі О.Ф. постановлено ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 21.06.2018 у справі №907/400/18 та задоволено заяву ТОВ Термінал про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту у межах ціни позову 3000000,00грн. на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю Тирба (90511, Закарпатська область, Тячівський район, село Кричово, вул. Л. Українки, буд. 9, код ЄДРПОУ 37799577), що належать або підлягають передачі або сплаті товариству з обмеженою відповідальністю Тирба і знаходяться у нього чи в інших осіб. Окрім того, цією ж ухвалою накладено арешт у межах ціни позову 3000000,00грн. на майно товариства з обмеженою відповідальністю Триба (90511, Закарпатська область, Тячівський район, село Кричово, вул. Л. Українки, буд. 9, код ЄДРПОУ 37799577), що належить або підлягає передачі товариству з обмеженою відповідальністю Тирба і знаходиться у нього чи в інших осіб.

При цьому, вжиття судом заходів забезпечення позову призвело до завдання шкоди інтересам ТОВ Тирба , а відповідна ухвала суду від 21.06.2018 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви прийнята судом з порушенням принципів адекватності заходів забезпечення позову, без належної оцінки співвідношення прав (інтересів) заявника з вартістю майна, на яке накладено арешт та припущеннях заявника, тощо.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 у справі №907/400/18 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Тирба про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Закарпатської області від 21.06.2018 про забезпечення позову в справі №907/400/18. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Тирба б/н від 19.09.2018 на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 21.06.2018 про забезпечення позову в справі №907/400/18.

У касаційному порядку ТОВ Триба ухвалу місцевого суду та ухвалу Західного апеляційного господарського суду не оскаржено.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно зі ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до статті 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (стаття 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.11.2019 суддею Ремецькі О.Ф. прийнято до провадження справу №907/400/18 на стадії розгляду справи по суті та призначено судове засідання на 03.12.2019.

Представником ТОВ Тирба адвокатом Стецяк Т.І. у засіданні суду зазначається про відсутність пропуску процесуального строку на подання заяви про відвід судді з огляду на те, що представнику товариства стало відомо про наявність такої ухвали тільки 23.11.2019. При цьому, відповідна заява про відвід не містить у собі клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.

Представник позивача у своєму виступі наголошує на зловживанні заявником своїми процесуальними правами щодо подання заяви про відвід судді з огляду на те, шо така подана суду за пропуском встановленого ч.3 ст. 38 ГПК України строку.

Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

У матеріалах справи міститься поштове повідомлення №90511 0008013 0, де відображено факт отримання ухвали господарського суду Закарпатської області від 12.11.2019 про прийняття до провадження суддею Ремецькі О.Ф. справи №907/400/18 представником ТОВ Триба 16.11.2019. При цьому, судом встановлено, що адреса ТОВ Тирба відповідає адресі, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вказана в матеріалах справи.

Таким чином, вищенаведені обставини спростовують доводи заявника, що про визначення іншого складу суду згідно ухвали суду від 12.11.2019 у справі №907/400/18 йому не було відомо та він не мав об`єктивної можливості ознайомитися з її змістом.

Також суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Дану ухвалу суду від 12.11.2019 у справі №907/400/18 про прийняття до провадження було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 14.11.2019 (http://reestr.court.gov.ua/Review/85584788).

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, вищенаведені норми процесуального закону регламентують принцип диспозитивності судового процесу, згідно з яким особа самостійно або через уповноваженого представника здійснює свої процесуальні права та обов`язки.

За приписами частини 3 статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до вказаних норм ГПК України на учасника справи, яким заявлено відвід судді на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, покладається обов`язок в заяві про відвід зазначити мотиви відводу (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.05.2018 у справі №910/14716/17 від 29.05.2018).

Суд наголошує на тому, що ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, з огляду на хронологію викладених вище подій, суд вказує, що представником ТОВ Тирба адвокатом Стецяк Т.І. в порушення положень абз.1 ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України було заявлено відвід з порушенням встановленого десятиденного строку на його заявлення.

Оскільки, після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу, а заявнику стало відомо про підставу відводу (прийняття до провадження справи) 16.11.2019., то суд приходить до висновку, що заявником порушено строк визначений абз. 2 ч.3 ст. 38 ГПК України.

Як зазначалось вище, в обґрунтування своєї заяви представник ТОВ Тирба посилається лише на недовіру складу суду та наявністю підстав, які свідчать про упередженість суду у розгляді даної справи.

Проте, у вказаній заяві не зазначено жодної обставини, яка, на думку скаржника, викликає сумнів у неупередженості або об`єктивності головуючого судді у даній справі, що є порушенням ч. 3 ст. 38 ГПК України.

Крім того, заявником не подано жодного документального обґрунтування в розумінні ст. 74 ГПК України заявленого відводу.

Отже, суд дійшов висновку, що заявлений представником ТОВ Тирба відвід є завідомо безпідставним, оскільки подання вказаної заяви на стадії розгляду справи по суті без зазначення жодної обставини яка, на думку скаржника, викликає сумнів у неупередженості або об`єктивності головуючого судді у даній справі та без жодного документального обґрунтування в розумінні ст. 74 ГПК України фактично зводиться до затягування судового процесу відповідачем.

Водночас, ч. 1 ст. 43 ГПК України встановлено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (п. 1 ч. 2 ст. 42 ГПК України).

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3 ст. 43 ГПК України).

Судом встановлено, що заявлення представником ТОВ Тирба завідомо безпідставного відводу є зловживанням процесуальними правами, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом, та спрямоване на свідоме, невиправдане затягування судового процесу.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.07.2019 у справі №911/1693/18).

Крім того, зміст заяви про відвід свідчить й про те, що заявник, прагнучи унеможливити застосування судом визначених статтею 118 ГПК України процесуальних наслідків пропуску передбаченого абзацом 2 частини 3 статті 38 ГПК України процесуального строку для заявлення відводу, свідомо уникає зазначення точного моменту, коли йому стало відомо про підстави відводу.

Керуючись ст.ст. 35, 38, 118, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Закарпатської області -

УХВАЛИВ :

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Тирба адвоката Стецяк Т.І. про відвід судді Ремецькі О.Ф. від розгляду справи № 907/400/18 залишити без розгляду.

Згідно з ч.1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складення повного тексту.

Повний текст ухвали складено 05.12.2019.

Суддя Ремецькі О.Ф.