Рішення

від 25.11.2019 по справі 913/530/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

25 листопада 2019 року м.Харків Справа № 913/530/19

Провадження №15/913/530/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будмонтаж Плюс (просп.Слобожанський, б.137, кв.10, м.Дніпро, 49000)

до Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації (просп.Центральний, буд.59, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93406)

про стягнення 696 732 грн 67 коп.

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Медуниця Р.І.

У засіданні брали участь:

від позивача: Муха Р.А. - адвокат на підставі ордеру від 03.09.2019 ДП №2372/009;

від відповідача: представник не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Товариства з обмеженою відповідальністю Будмонтаж Плюс (далі - ТОВ Будмонтаж Плюс ) 26.09.2019 звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації про стягнення заборгованості за договором від 10.07.2018 №17/2018 на виконання проектних робіт у сумі 516 457 грн 25 коп., 3% річних у сумі 13 201 грн 50 коп., інфляційних втрат у сумі 36 668 грн 47 коп., пені у сумі 94 253 грн 45 коп., штрафу в сумі 36 152 грн 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору від 10.07.2018 №17/2018 на виконання проектних робіт в частині своєчасної оплати виконаних робіт, у зв`язку з чим позивачем з посиланням на приписи ст.625 Цивільного кодексу України, ст.ст.231, 232 Господарського кодексу України нараховані 3% річних за період з 15.10.2018 по 22.08.2019 у сумі 13 201 грн 50 коп., інфляційні втрати за період жовтень 2018 року - липень 2019 року в сумі 36 668 грн 47 коп., пеня в розмірі 0,1% у сумі 94 253 грн 45 коп., штраф в розмірі 7% у сумі 36 152 грн 00 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2019 справа передана на розгляд судді Смолі С.В.

Ухвалою господарського суду від 27.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначене на 16.10.2019.

Відповідач відзивом від 11.10.2019 №1/19-932 просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що на момент підписання актів здачі-прийняття робіт проекти не відповідали нормативам зі складання проектно-кошторисної документації, також була відсутня комплексна експертиза, але замовником в особі в.о. начальника управління Романенко А.С. було підписано акт здачі-приймання робіт від 04.10.2018 №17/2018.

Вартість експертизи проекту будівництва та виконавці експертизи в порушення умов договору управлінням не погоджувались.

10.10.2018 управлінням було надіслано ТОВ Будмонтаж Плюс претензію про відкликання підпису з акту здачі-прийняття виконаних робіт у зв`язку з невідповідністю проекту вимогам законодавства та невиконанням підрядником умов договору.

Крім того, слідчим управлінням ГУНП в Луганській області порушено кримінальне провадження №12018130000000353 від 11.12.2018 за ч.3 ст.191 КК України за фактом розтрати державних коштів посадовими особами управління за змовою з посадовими особами ТОВ Будмонтаж Плюс під час укладання та виконання договору.

Ухвалою господарського суду від 16.10.2019 розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 29.10.2019.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що відповідачем не надано жодного доказу припущенням щодо якості чи повноти проектно-кошторисної документації. Твердження відповідача про відсутність проведення експертизи не відповідають дійсності, оскільки вартість експертизи проектно-кошторисної документації в ціну договору сторонами не визначена (п.2.3 договору).

Не зважаючи на виконання позивачем в повному обсязі умов щодо проведення проектно-вишукувальних робіт вартістю 737 796 грн 07 коп., відповідачем в порушення п.2.4 договору не виконано зобов`язань щодо повної оплати вартості робіт в строк протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Крім того, позивач навів уточнений розрахунок пені.

Ухвалою господарського суду від 29.10.2019 закрите підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 25.11.2019.

У судове засідання 25.11.2019 відповідач не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №6102229845933.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

10.07.2018 між Управлінням розвитку та утримання мережі автомобільних доріг Луганської обласної державної адміністрації (відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будмонтаж Плюс (позивач, підрядник) укладений договір на виконання проектних робіт №17/2018, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник бере на себе зобов`язання своїми силами і засобами за рахунок замовника виконати вказані в п.1.2 проектні роботи, а замовник зобов`язується прийняти результат цих робіт і сплатити підряднику вартість виконаних робіт (п.1.1 договору).

Найменування проектних робіт: Виконання проектно-вишукувальних робіт на капітальний ремонт по об`єкту: Капітальний ремонт автомобільної лороги О131606 (КПП Красна Талівка - Луганськ) - ст.Вільхова на ділянці км 2+500 - км 5+400 (архітектурні, інженерні та планувальні послуги), згідно з ДК 021:2015:71240000-2 (п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 ціна предмету договору визначається на підставі договірної ціни, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток №1), розрахованої відповідно до вимог ДСТУ Б.Д.1.1.-7:2013 (зі змінами). Договірна ціна є твердою і складає 737 796 грн 07 коп.

Згідно з п.2.2 договору розрахунки за виконану роботу здійснюються замовником згідно актів здачі-приймання виконаних проектних робіт по цьому договору, які підписані замовником і підрядником відповідно до умов цього договору. Плата за виконану роботу робиться по мірі надходження грошових коштів з відповідного бюджету на розрахунковий рахунок замовника після реєстрації фінансових зобов`язань в Державному казначействі.

В п.2.3 договору сторони передбачили, що підрядник зобов`язується надати послуги замовнику по збору вихідних даних на проектування та виконати експертизу проектно-кошторисної документації. Вартість експертизи проектно-кошторисної документації в ціну договору не включено та буде визначено окремою додатковою угодою.

Оплата здійснюється за безготівковим розрахунком шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника в два етапи: 1 етап - перерахування авансового платежу в розмірі до 50% від суми договору, а саме 368 898 грн 03 коп. на строк до 3 місяців; 2 етап - остаточний розрахунок здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт (п.2.4 договору).

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 договору термін виконання робіт за договором - жовтень 2018 року, з правом дострокового виконання робіт.

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2018, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами усіх зобов`язань за цим договором (п.9.1 договору).

В п.9.2 договору сторони передбачили, що керуючись ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що всі умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли між сторонами до його укладення, а саме з 10.07.2018.

Згідно з додатком №1 до договору договірна ціна на розробку проектної документації складає 737 796 грн 07 коп. без ПДВ.

У додатку №2 до договору сторони визначили вартість окремих робіт, зокрема топографо-геодезичні вишукування (кошторис №1) - 26 575 грн 62 коп., інженерно-геологічні вишукування (кошторис №2) - 42 925 грн 55 коп., РП капітального ремонту автодороги (кошторис №3) - 668 294 грн 90 коп.

18.07.2018 між сторонами підписана додаткова угода №1 до договору на виконання проектних робіт від 10.07.2018 №17/2018, якою внесено зміни до зазначеного договору в частині уточнення реквізитів замовника.

19.07.2018 між сторонами укладена додаткова угода, якою внесено зміни до договору та викладено п.3.6, пп.4.3.3 п.4.3, пп.4.3.5 п.4.3 договору в новій редакції, зокрема пп.4.3.3 п.4.3 в такій редакції: передати замовнику в терміни, передбачені договором, проектну документацію.

Таким чином, сторонами в добровільному порядку виключено з договору умову щодо обов`язку підрядника передати замовнику позитивний експертний звіт.

04.10.2018 між сторонами був підписаний акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №17/2018 на суму 737 796 грн 07 коп.

Відповідач виконані позивачем проектні роботи в порушення умов договору від 10.07.2018 №17/2018 не здійснив, що стало підставою для звернення ТОВ Будмонтаж Плюс з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.837 ЦК України за договором підряду, до яких відноситься і договір від 10.07.2018 №17/2018 за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частинами 1-3 ст.844 ЦК України передбачено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 1 ст.854 ЦК України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Приписами ст.530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.2.4 договору оплата здійснюється за безготівковим розрахунком шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника в два етапи: 1 етап - перерахування авансового платежу в розмірі до 50% від суми договору, а саме 368 898 грн 03 коп. на строк до 3 місяців; 2 етап - остаточний розрахунок здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

Факт виконання позивачем проектних робіт за договором від 10.07.2018 №17/2018 підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 04.10.2018 №17/2018 на суму 737 796 грн 07 коп. (а.с.35).

Відповідач в обумовлений п.2.4 договору строк оплату виконаних позивачем проектних робіт здійснив частково у сумі 221 338 грн 82 коп., заборгованість складає 516 457 грн 25 коп.

Крім того, позивач звертався до відповідача з вимогою від 13.11.2018 №1311-1 (а.с.45-46), у якій вимагав здійснити оплату виконаних проектних робіт.

Листом від 12.12.2018 №1/19-626 Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області на лист позивача від 13.11.2018 №1311-1 повідомило, що об`єкт, по якому проводились проектно-вишукувальні роботи за класом наслідків належить до об`єктів із середніми наслідками (СС2) і що в порушенням вимог законодавства та умов договору в наданих підрядником проектах відсутні томи (розділи) з питань екології, пожежної безпеки, тощо, наявність яких є необхідною для проведення обов`язкової комплексної експертизи проектів будівництва об`єктів.

У листі від 18.01.2019 (а.с.51) позивач зазначив, що акт здачі-приймання робіт від 04.10.2018 №17/2018 підписаний Управлінням розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області без зауважень, але оплата виконаних робіт прострочена більш ніж на три місяці.

У листі від 18.01.2019 (а.с.53) ТОВ Будмонтаж Плюс з посиланням на умови п.2.3 договору зазначило, що вартість експертизи у ціну договору не входить і її проведення є окремою домовленістю.

У листі від 11.02.2019 (а.с.55) ТОВ Будмонтаж Плюс просило Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації провести виконання експертизи розробленої проектної документації.

У листі від 18.02.2019 №1/19-154 (а.с.58) Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області повідомило позивача, що на даний час у зв`язку з укладенням договорів від 10.07.2018 №16/2018, №17/2018, №19/2018, №22/2018 правоохоронними органами проводиться досудове розслідування.

У листі від 25.02.2019 (а.с.60) позивач повідомив відповідача про те, що ним були укладені договори від 25.02.2019 №248/е/19, №249/е/19, №250/е/19, №251/е/19 з Державним підприємством Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТКОНСТРУКЦІЯ на виконання експертизи проектної документації.

Листом від 21.08.2019 №2108/2 (а.с.61) ТОВ Будмонтаж Плюс направило Управлінню розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області експертний звіт інституту НДІПРОЕКТКОНСТРУКЦІЯ .

У листі від 03.09.2019 №0309-2 ТОВ Будмонтаж Плюс просило Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області розрахуватись за виконані роботи у сумі 516 457 грн 25 коп.

Відносно посилань відповідача на те, що ним 10.10.2018 надсилалась позивачу претензія про відкликання підпису з акту здачі-прийняття робіт суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У порушення приписів ст.ст.74, 77 ГПК України відповідачем не надано суду ані претензії від 10.10.2018, ані доказів її надсилання позивачу, з огляду на що вказані доводи Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області судом відхиляються.

Крім того, судом відхиляються доводи відповідача про те, що слідчим управлінням ГУНП в Луганській області порушено кримінальне провадження за фактом розтрати державних коштів посадовими особами управління, оскільки жодних доказів на підтвердження цієї обставини відповідачем суду не надано.

Також суд бере до уваги, що відповідно до експертного звіту від 10.06.2019 №248/е/19, складеного Державним підприємством Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТКОНСТРУКЦІЯ , за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, пожежної та техногенної безпеки, кошторисної частини проекту будівництва і може бути затверджена в установленому порядку.

Суд зауважує, що акт здачі-приймання робіт від 04.10.2018 №17/2018 підписаний Управлінням розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області без заперечень чи зауважень, за накладною від 04.10.2018 (а.с.34) відповідачу передано проектну документацію у 5 екземплярах: 4 - у друкарському вигляді, 1 - в електронному.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що відповідно до умов п.2.4 договору відповідач повинен був оплати виконані проектні роботи у строк до 15.10.2018 включно, враховуючи приписи ч.5 ст.254 ЦК України, оскільки 14.10.2018 був святковим днем, але не зробив цього.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто - неналежне виконання.

Відповідно до положень статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Тобто, в силу приписів зазначеної статті, правомірність правочину презюмується.

Ураховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 10.07.2018 №17/2018 у сумі 516 457 грн 25 коп.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 15.10.2018 по 15.04.2019 у сумі 94 253 грн 45 коп. та штрафу у розмірі 7% у сумі 36 152 грн 00 коп. з посиланням на приписи ч.2 ст.231 ГК України суд зазначає наступне.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст.231 ГК України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань організаційно-правова форма Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації визначена як орган державної влади, а виконання договору від 10.07.2018 №17/2018 в частині оплати замовником виконаних підрядних робіт фінансується за рахунок державного бюджету України.

Водночас суд зауважує наступне.

Договір підряду складається із двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Аналізуючи положення глави 47 ЦК України, можна зробити висновок, що грошовим зобов`язанням є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Відтак, грошове зобов`язання - це таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Виходячи з викладеного, грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, у тому числі, із правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу грошима, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов`язанням.

Аналіз абз.3 ч.2 ст.231 ГК України дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого вказаною нормою, можливо за сукупності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;

- якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;

- якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання , пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що положення абз.3 ч.2 ст.231 ГК України застосовуються до негрошових зобов`язань.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 06.12.2010 у справі № 3-4гс10, від 20.12.2010 року у справі № 3-41гс10, від 28.02.2011 у справі № 3-11гс11, від 04.02.2014 у справі №3-1гс/14.

У даному випадку відповідач допустив порушення грошового зобов`язання за договором від 10.07.2018 №17/2018 в частині несвоєчасної оплати виконаних проектних робіт, що виключає застосування до спірних правовідносин приписів абз.3 ч.2 ст.231 ГК України, а тому у задоволенні вимог про стягнення пені за період з 15.10.2018 по 15.04.2019 у сумі 94 253 грн 45 коп. та штрафу в розмірі 7% у сумі 36 152 грн 00 коп. слід відмовити.

Крім того, умовами договору від 10.07.2018 №17/2018 в п.5.1 сторони передбачили тільки відповідальність підрядника за порушення строків, передбачених п.3.1.1 та встановлених відповідно до п.4.3.5 договору.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 15.10.2018 по 22.08.2019 у сумі 13 201 грн 50 коп. суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Судом було перевірено наданий позивачем розрахунок 3% річних (а.с.12) та встановлено, що він є арифметично правильним і хоча ТОВ Будмонтаж Плюс невірно визначено початок періоду прострочення - 15.10.2018, але кількість днів прострочення за період з 16.10.2018 по 22.08.2019 та врахована позивачем у розрахунку складає 311 днів, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних за період з 16.10.2018 по 22.08.2019 у сумі 13 201 грн 50 коп.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з жовтня 2018 року по липень 2019 року в сумі 36 668 грн 47 коп. суд зазначає наступне.

Підпунктом 3.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань передбачено, що згідно з Законом України Про індексацію грошових доходів населення індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті Урядовий кур`єр . Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України Про інформацію є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат (а.с.12-13) за період з жовтня 2018 року по липень 2019 року, господарський суд вважає його невірним, оскільки позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат за місяць, у якому зобов`язання мало бути виконане (за жовтень), а не з наступного як передбачено діючим законодавством.

Суд наводить власний розрахунок інфляційних втрат за період з листопада 2018 року по липень 2019 року, зроблений за допомогою програми Законодавство :

Сума заборгованості, в грн.Строк оплатиПеріод нарахування Індекс інфляції за весь період простроченняСума інфляції, грн 516 457, 25До 15.10.2018 (включно)листопад 2018-липень 2019 1, 0562000222 29 024,91

Враховуючи викладене стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати за період з листопада 2018 року по липень 2019 року в сумі 29 024 грн 91 коп.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Розв`язуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з того, що при зверненні з позовом до суду позивачем за платіжним дорученням від 11.02.2019 №56 сплачений судовий збір у сумі 7 747 грн 00 коп. та квитанцією від 23.09.2019 №0.0.1474158544.1 сплачений судовий збір у сумі 2 800 грн 00 коп., всього 10 547 грн 00 коп., в той час як, виходячи з розміру заявлених позовних вимог 696 732 грн 67 коп., розмір судового збору, що підлягає сплаті, складає 10 450 грн 99 коп.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, наразі існує необхідність повернення ТОВ Будмонтаж Плюс судового збору в сумі 96 грн 01 коп., який може бути повернутий відповідною ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Судовий збір у сумі 10 450 грн 99 коп. покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236, 238, 240 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Будмонтаж Плюс до Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації, просп.Центральний, буд.59, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93406, ідентифікаційний код 41908217, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будмонтаж Плюс , просп.Слобожанський, буд.137, кв.10, м.Дніпро, 49000, ідентифікаційний код 42138426, заборгованість у сумі 516 457 грн 25 коп., 3% річних у сумі 13 201 грн 50 коп., інфляційні втрати в сумі 29 024 грн 91 коп., судовий збір у сумі 8 380 грн 25 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У решті позову відмовити.

4. Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Будмонтаж Плюс , (просп.Слобожанський, буд.137, кв.10, м.Дніпро, 49000, ідентифікаційний код 42138426).

Відповідач : Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації (просп.Центральний, буд.59, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93406, ідентифікаційний код 41908217).

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 05.12.2019.

Суддя С. Смола