Рішення

від 04.11.2019 по справі 758/12347/13-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/12347/13-ц

Категорія 4

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2019 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Васильченка О. В. ,

за участю секретаря судового засідання - Ковальчук О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділення приміщень будинку та земельної ділянки в натурі, визначення меж земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділення приміщень будинку та земельної ділянки в натурі, визначення меж земельної ділянки.

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є власницею 11/40 часток житлового будинку та 11/40 часток земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачем було проведено реконструкцію своєї частини будинку. Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 10.02.2011 року за ОСОБА_1 визнано право власності на 11/40 частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , на самочинно забудовані (з урахуванням реконструкції), до розташованих на цій земельній ділянці і належних їй на праві власності 11/40 частин житлового будинку, - приміщення №№: на цокольному поверсі: 11 - тамбура - заг.пл. 5,7 кв.м., самочинна забудова складає 5,7 кв.м.; 12 - східці - 10,2 кв.м. самочинна забудова складає 10,2 кв.м.; 13 - коридор - 5,4 кв.м.; 14 - сауна - 3,1 кв.м.; на першому поверсі: 1 - коридор - 3,9 кв.м.; 2 - санвузла - 4,0 кв.м.; 3 - житлової кімнати - 16,6 кв.м.; 4 - вітальні - 48,4 кв.м.; самочинна забудова складає 28,6 кв.м.; 5 - кухні - 11,5 кв.м. самочинна забудова складає 11,5 кв.м.; 6 - східці - 9,9 кв.м.; мансарди: 7 - східці - 8,1 кв.м. самочинна забудова складає 8,1 кв.м.; 8 - житлової кімнати - 34,6 кв.м. самочинна забудова складає 34,6 кв.м.; 9 - санвузла - 7,6 кв.м. самочинна забудова складає 7,6 кв.м.; 10 - житлової кімнати - 25,0 кв.м. самочинна забудова складає 25,0 кв.м.; на цокольному поверсі: 1 - гаража - 20,9 кв.м. заг.пл. з самочинною забудовою (з урахуванням реконструкції) - 214,9 кв.м., з яких самочинна забудова складає загальну площу - 141,2 кв.м.

Однак, позивач стверджує, що розміри земельних ділянок якими користуються співвласники будинку, не відповідають часткам співвласності на земельні ділянки, що зазначаються у державному акті про право власності на землю.

Позивач зазначає, що фактично склалась така ситуація, що нерухоме майно позивача знаходиться на земельних ділянках відповідачів, що унеможливлює реалізацію права позивача на користування цим майном. Мирним шляхом з сусідами владнати ситуацію, яка склалась неможливо.

ОСОБА_1 є власницею 21/25 частин будинку по АДРЕСА_1 , решта часток належить на праві власності відповідачам.

За таких обставин, відповідно до заяви про збільшення позовних вимог, позивач просила суд:

1) виділити ОСОБА_1 в натурі приміщення будинку, згідно технічного паспорту всього по кв. в„– 2 будинку за адресою: АДРЕСА_1 , заг.пл. якої становить 214,9 кв.м., з них житлова площа 124,6 кв.м., а саме: на цокольному поверсі: тамбур - заг.пл. 5,7 кв.м., східці - 10,2 кв.м., коридор - 5,4 кв.м.; сауна - 3,1 кв.м.; на першому поверсі: коридор - 3,9 кв.м.; санвузол - 4,0 кв.м.; житлова кімната - 16,6 кв.м.; вітальня - 48,4 кв.м., кухня - 11,5 кв.м., східці - 9,9 кв.м.; мансарда: східці - 8,1 кв.м., житлова кімната - 34,6 кв.м., санвузол - 7,6 кв.м., житлова кімната - 25,0 кв.м.; на цокольному поверсі: гараж - 20,9 кв.м.;

2) виділити ОСОБА_1 в натурі земельну ділянку (кадастровий номер: 8000000000:85:241:0036) відповідно до частки позивача, згідно державного акта про право власності на земельну ділянку серія ЯЖ номер 006463, виданий 02.04.2008 року за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 11/40 частин вказаної земельної ділянки з урахуванням висновку експерта - варіант № 2;

3) визначити межі земельної ділянки ОСОБА_1 відповідно до державного акта про право власності на земельну ділянку серія ЯЖ номер 006463, виданий 02.04.2008 року.

В судове засідання позивач не з`явилась. Представник позивача звернувся до суду із заявою, в якій просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити з викладених у позові підстав.

Відповідачі в судове засідання також не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином. Відповідач ОСОБА_4 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову заперечував у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення позову заперечувала у повному обсязі. До суду подала письмові заперечення на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_3 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення позову заперечувала у повному обсязі.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, прийшов до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі Договору купівлі-продажу від 10.09.2007 року, ОСОБА_1 є власником 11/40 часток житлового будинку та 11/40 часток земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . (т. 1 а.с. 8-11)

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 10.02.2011 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано право власності за ОСОБА_1 , як власника 11/40 частин земельної ділянки по АДРЕСА_1 на самочинно збудовані (з урахуванням реконструкції), до розташованих на цій земельній ділянці і належних їй на праві власності 11/40 частин житлового будинку, заг.пл. 88 кв.м. (по квартирі в„– 2 ), відповідно до технічного паспорту житлового будинку, - приміщення №№: на цокольному поверсі: 11 - тамбура - заг.пл. 5,7 кв.м., самочинна забудова складає 5,7 кв.м.; 12 - східці - 10,2 кв.м. самочинна забудова складає 10,2 кв.м.; 13 - коридор - 5,4 кв.м.; 14 - сауна - 3,1 кв.м.; на першому поверсі: 1 - коридор - 3,9 кв.м.; 2 - санвузла - 4,0 кв.м.; 3 - житлової кімнати - 16,6 кв.м.; 4 - вітальні - 48,4 кв.м.; самочинна забудова складає 28,6 кв.м.; 5 - кухні - 11,5 кв.м. самочинна забудова складає 11,5 кв.м.; 6 - східці - 9,9 кв.м.; мансарди: 7 - східці - 8,1 кв.м. самочинна забудова складає 8,1 кв.м.; 8 - житлової кімнати - 34,6 кв.м. самочинна забудова складає 34,6 кв.м.; 9 - санвузла - 7,6 кв.м. самочинна забудова складає 7,6 кв.м.; 10 - житлової кімнати - 25,0 кв.м. самочинна забудова складає 25,0 кв.м.; на цокольному поверсі: 1 - гаража - 20,9 кв.м. заг.пл. з самочинною забудовою (з урахуванням реконструкції) - 214,9 кв.м., з яких самочинна забудова складає загальну площу - 141,2 кв.м. (т. 1 а.с. 7)

Разом з тим, в матеріалах справи не міститься доказів, які б підтверджували факт державної реєстрації вищевказаного нерухомого майна, на підставі рішення суду, в установленому законодавством порядку.

Як вбачається з Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ номер 006463, виданий 02.04.2008 року, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:85:241:0036 перебуває у такій формі співвласності: ОСОБА_2 : 11/80 часток; ОСОБА_3 : 11/80 часток; ОСОБА_4 : 9/20 часток; ОСОБА_1 - 11/40 часток. (а.с. 13)

З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2003 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено Договір конкретного користування земельною ділянкою.

За вищевказаним Договором у користування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виділяється 22/80 ідеальної частки земельної ділянки площею 275 м2, розміщену у верхній частині земельної ділянки, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 ; у користування ОСОБА_5 виділяється 22/80 ідеальної частки земельної ділянки площею 275 м2, розміщену в середній частині земельної ділянки, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 ; у користування ОСОБА_4 виділяється 9/20 ідеальних часток земельної ділянки площею 450 м2, розміщену в нижній частині земельної ділянки, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 . (т. 1 а.с. 207-208)

Спір між сторонами виник у зв`язку з тим, що фактичний порядок користування житловим будинком та земельною ділянкою між сторонами склався таким чином, що не відповідає праву власності кожного з них на це нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 317 ЦК України передбачає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до ст. 318 ЦК України, усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Статтею 181 ЦК України передбачено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Частина 3 вказаної статті передбачає, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно ч. 4 ст. 358 ЦК України якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Частина 3 ст. 364 ЦК України передбачає, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ч. 7 ст. 81 ЦКП України імперативно встановлює, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

П. 1 ч. 1 ст. 103 ЦПК України передбачає, що у разі якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу у справі.

Судом у справі було призначено судову земельно-технічну експертизу, відповідною ухвалою від 31.03.2015 року.

Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 18.12.2015 року експертом було запропоновано 2 варіанти виділення в натурі належних позивачу 11/40 часток земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . (т. 2 а.с. 47)

Ухвалою суду від 29.02.2016 року у справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 14.04.2017 року, було запропоновано варіанти виділу в натурі приміщення квартири в„– 2 житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд: вимощення І, ворота № 7 та огорожа № 8, що знаходяться у фактичному користуванні ОСОБА_1 та складають 0,84 частини (або 21/25 частину) домоволодіння по АДРЕСА_1 , з урахуванням порядку користування належною позивачеві частиною житлового будинку, який фактично склався, як і просила позивач.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням суду від 10.02.2011 року за ОСОБА_1 було визнано право власності на 11/40 частин житлового будинку в тому числі з урахуванням самочинного будівництва, однак рішення суду не виконано, державна реєстрації права власності на це нерухоме майно, не проведена. Відтак, позивач наразі ставить питання про виділення в натурі нерухомого майна, яке їй наразі не належить.

Висновок експерта від 14.04.2017 року запропонував варіанти поділу житлового будинку, з урахуванням не 11/40 частин житлового будинку, які належать позивачу на підставі договору купівлі-продажу, а з урахуванням бажаного нею порядку та обсягу нерухомого майна (21/25 частин), щодо яких право власності позивача не зареєстроване.

З урахуванням цього, у задоволенні позову щодо виділення в натурі частини житлового будинку, суд вважає за необхідне відмовити.

Що стосується виділення в натурі земельної ділянки, в частині 11/40, що належать позивачу, експертом було запропоновано 2 варіанти відповідного виділу. Позивачем приймається, відповідно до заяви про збільшення позовних вимог, варіант виділу № 2. Відповідачі хоча і заперечували проти задоволення позову в повному обсязі, не надали до суду належних та допустимих доказів, на спростування цього варіанту виділу в натурі частини земельної ділянки та доказів того, що таким поділом будуть порушені їхні права.

Відтак, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову в цій частині та необхідність виділу в натурі 11/40 частин земельної ділянки АДРЕСА_1 для доступу та обслуговування відповідної частини житлового будинку ОСОБА_1 площею 0,0275 га, яка обмежена лініями розподілу:

- від точки 15 лінія розподілу проходить по АДРЕСА_5 через точку 16 , 17 , в точку 18 ;

- від точки 18 лінія розподілу довжиною 4,34 м проходить перпендикулярно АДРЕСА_5 в точку 19 ;

- від точки 19 лінія розподілу довжиною 6,34 м. проходить паралельно АДРЕСА_5 в точку 20 ;

- від точки 20 лінія розподілу довжиною 1,00 м проходить в точку 21 , яка розташована на куті будинку;

- від точки 21 лінія розподілу проходить по лінії розподілу будинку через точку 22 , 23 , 24 , 25 в точку 26 ;

- від точки 26 лінія розподілу у вигляді ламаної проходить через точки 27 , 28 , 29 в точку 15 . Земельна ділянка площею 0,0275 га, зображена в додатку № 3 до Висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 18.12.2015 року блакитним кольором.

Стосовно позовної вимоги про визначення межі земельної ділянки ОСОБА_1 відповідно до державного акта про право власності на земельну ділянку серія ЯЖ номер 006463, виданий 02.04.2008 року, суд не вбачає за можливе задовольнити цю позовну вимогу, адже Висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 18.12.2015 року не містить чіткого порядку та можливості здійснення такого визначення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та виділення в натурі 11/40 часток спірної земельної ділянки, що належать позивачу на праві власності в порядку запропонованому варіантом № 2 Висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 18.12.2015 року.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 280, 352, 354, а також п.п. 9, 15 Перехідних положень ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділення приміщень будинку та земельної ділянки в натурі, визначення меж земельної ділянки - задовольнити частково.

Виділити в натурі ОСОБА_1 в натурі 11/40 частин земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:85:241:0036), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в такому вигляді:

- від точки 15 лінія розподілу проходить по АДРЕСА_5 через точку 16 , 17 , в точку 18 ;

- від точки 18 лінія розподілу довжиною 4,34 м проходить перпендикулярно АДРЕСА_5 в точку 19 ;

- від точки 19 лінія розподілу довжиною 6,34 м. проходить паралельно АДРЕСА_5 в точку 20 ;

- від точки 20 лінія розподілу довжиною 1,00 м проходить в точку 21 , яка розташована на куті будинку;

- від точки 21 лінія розподілу проходить по лінії розподілу будинку через точку 22 , 23 , 24 , 25 в точку 26 ;

- від точки 26 лінія розподілу у вигляді ламаної проходить через точки 27 , 28 , 29 в точку 15 . Земельна ділянка площею 0,0275 га, зображена в додатку № 3 до Висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 18.12.2015 року блакитним кольором .

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О. В. Васильченко