Постанова

від 09.02.2021 по справі 758/12347/13-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-А

Справа № 758/12347/13 Головуючий у 1 інстанції - Васильченко О.В.

Апеляційне провадження № 22-ц/824/965/2021 Доповідач - Мараєва Н.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9.02.2021 р. Київський Апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду

цивільних справ :

Головуючого - Мараєвої Н.Є.,

Суддів - Заришняк Г.М., Рубан С.М.

При секретарі - Гаврюшенко К.О.

Розглянули у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного

суду в порядку спрощеного позовного провадження

Цивільну справу за апеляційними скаргами

ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2

на рішення Подільського районного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року

в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_1

про виділення приміщень будинку та земельної ділянки в натурі, визначення меж

земельної ділянки

Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з`явилися, перевіривши

матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

В с т а н о в и л а :

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про виділення приміщень будинку та земельної ділянки в натурі, визначення меж земельної ділянки.

Виділено ОСОБА_2 в натурі 11/40 частин земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:85:241:0036), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в такому вигляді:

від точки 15 лінія розподілу проходить по АДРЕСА_4 через точку 16 , 17 , в точку 18 ;

від точки 18 лінія розподілу довжиною 4,34 м проходить перпендикулярно АДРЕСА_4 в точку 19 ;

від точки 19 лінія розподілу довжиною 6,34 м. проходить паралельно АДРЕСА_4 в точку 20 ;

від точки 20 лінія розподілу довжиною 1,00 м проходить в точку 21 , яка розташована на куті будинку;

від точки 21 лінія розподілу проходить по лінії розподілу будинку через точку 22 , 23 , 24 , 25 в точку 26 ;

від точки 26 лінія розподілу у вигляді ламаної проходить через точки 27 , 28 , 29 в точку 15 .

Земельна ділянка площею 0,0275 га, зображена в додатку № 3 до Висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 18.12.2015 р. року блакитним кольором ; в задоволенні решти вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Подільського районного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі;

в апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить скасувати рішення Подільського районного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та змінити рішення задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі.

В апеляційних скаргах посилалися на незаконність даного рішення, зокрема, що суд неповно з`ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга представника ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, на підставі Договору купівлі-продажу від 10.09.2007 р. позивачка ОСОБА_2 є власником 11/40 часток житлового будинку та 11/40 часток земельної ділянки, що зляться за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.8-11).

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 10.02.2011 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, визнано право власності за ОСОБА_5 як власника 11/40 частин земельної ділянки по АДРЕСА_1 на самочинно збудовані (з урахуванням реконструкції), до розташованих на цій земельній ділянці і належних їй на праві власності 11/40 частин житлового будинку, загальною пл.88 кв.м (по квартирі в„–2 ), відповідно до технічного паспорту житлового будинку, - приміщення №№: на цокольному поверсі: 11 - тамбура - заг.пл. 5,7 кв.м., самочинна забудова складає 5,7 кв.м.; 12 - східців - 10,2 кв.м, самочинна забудова складає 10,2 кв.м; коридора - 5,4 кв.м; 14 - сауни - 3,1 кв.м; на першому поверсі: 1 - коридор - 3,9 кв.м; 2 - санвузла - 4,0 кв.м; 3 - житлової кімнати - 16,6 кв.м; 4 - вітальні - 48,4 кв.м, самочинна забудова - 28,6 кв.м; 5 - кухні - 11,5 кв.м, самочинна забудова складає - 11,5 кв.м; 6 - східці - 9,9 кв.м, самочинна забудова - 9,9 кв.м; мансарди : 7 - східці - 8,1 кв.м, самочинна забудова складає - 8,1 кв.м; 8 - житлової кімнати 34,6 кв.м, самочинна забудова складає - 34,6 кв.м; 9 - санвузла - 7,6 кв.м, самочинна забудова складає - 7,6 кв.м; 10 - житлової кімнати - 25,0 кв.м, самочинна забудова складає - 25,0 кв.м; на цокольному поверсі: 1 - гаража - 20,9 кв.м, загальною площею з самочинною забудовою (з урахуванням реконструкції) - 214,9 кв.м, з яких самочинна забудова складає загальну площу - 141,2 кв.м. (т.1, а.с. 7).

Державна реєстрація вказаного нерухомого майна на підставі рішення суду, в установленому законом порядку не здійснена.

Як вбачається з Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ номер 006463 виданий 02.04.2008 року, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:85:241:0036 перебуває у такій формі співвласності: ОСОБА_6 - 11/80 часток; ОСОБА_4 - 11/80 часток; ОСОБА_1 - 9/20 часток; ОСОБА_2 - 11/40 часток (а.с. 13).

Судом також встановлено, що 01.02.2003 року між ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_1 було укладено Договір конкретного користування земельною ділянкою.

Згідно цього Договору в користування ОСОБА_4 та ОСОБА_9 виділяється 22/80 ідеальної частки земельної ділянки площею 275 кв.м, що розміщена у верхній частині земельної дянки, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 ; в користування ОСОБА_8 - виділяється 22/80 ідеальної частки земельної ділянки площею 275 кв.м, що розміщена в середній частині земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; в користування ОСОБА_1 виділяється 9/20 ідеальних часток земельної ділянки, площею 450 кв.м, що розміщена в нижній частині земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с. 207-208).

Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу користування земельною ділянкою та будинком.

Так, обґрунтовуючи свій позов ОСОБА_2 посилалася на те, що вона є співвласником 11/40 ч. житлового будинку та 11/40 ч. земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 ; що нею було проведено реконструкцію своєї частини житлового будинку, що рішенням Подільського районного суду м.Києва від 10.02.2011 р. за нею визнано право власності на 11/40 ч. цього будинку із урахуванням реконструкції до розташованих на належній їй частині (11/40) земельної ділянки будівель, згідно технічного паспорту житлового будинку із зазначенням приміщень.

Посилалася також, що розміри земельних ділянок, якими користуються співвласники будинку, не відповідають часткам співвласності на земельні ділянки, що значаться у державному акті про право власності на землю.

Тому, просила виділити їй в натурі належні їй приміщення будинку, згідно технічного паспорту, які були зазначені вище; виділити в натурі земельну ділянку відповідно до належної їй частки згідно державного акта про право власності на земельну ділянку від 2.04.2008 р. №006463, серія ЯЖ, у розмірі 11/40 ч. вказаної земельної ділянки з урахуванням висновку експерта, згідно варіанта №2; а також визначити межі земельної ділянки.

Згідно ст. 317 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до ст. 318 ЦК України, усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Згідно ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Згідно ч.3 вказаної статті - кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших власників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно ч.4 ст.358 ЦК України якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Згідно ч.3 ст.364 ЦК України передбачено, що у разі виділу співвласником в натурі частки із спільного майна, для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Для вирішення спору судом у справі призначалися земельно-технічна та будівельно-технічна експертизи, відповідно до висновків яких суду були запропоновані варіанти поділу нерухомого майна.

Так, що стосується виділення в натурі земельної ділянки в частині 11/40, що належать позивачу, то експертом було запропоновано 2 варіанти відповідного виділу. Позивачем приймається, відповідно до заяви про збільшення позовних вимог, варіант виділу № 2. Відповідачі хоча і заперечували проти задоволення позову в повному обсязі, проте, не надали до суду належних та допустимих доказів, на спростування цього варіанту виділу в натурі частини земельної ділянки та доказів того, що таким поділом будуть порушені їхні права.

Тому, суд дійшов обґрунтованого висновку про достатність підстав для задоволення позову в цій частині та необхідність виділу в натурі 11/40 частин земельної ділянки по АДРЕСА_1 для доступу та обслуговування відповідної частини житлового будинку ОСОБА_2 , площею 0,0275 га, яка обмежена вказаними у варіанті поділу №2 відповідними лініями розподілу.

Що стосується вимоги про визначення межі земельної ділянки, належної ОСОБА_2 відповідно до державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №006463 від 2.04.2008 р., то суд не вважав за можливе задоволення вимог позову у цій частині, оскільки висновок експерта не містить чіткого порядку та можливості здійснення такого визначення.

Тому, судова колегія вважає, що рішення у цій частині належить залишити без змін. Висновки суду в цій частині відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи. Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.

Щодо вимог апеляції представника ОСОБА_2 в частині поділу будинку в натурі, то вони підлягають частковому задоволенню, а рішення суду в цій частині - скасуванню з таких підстав.

Так, судом встановлено, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 10.02.2011 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, визнано право власності за ОСОБА_5 як власника 11/40 частин земельної ділянки по АДРЕСА_1 на самочинно збудовані (з урахуванням реконструкції), до розташованих на цій земельній ділянці і належних їй на праві власності 11/40 частин житлового будинку, загальною пл.88 кв.м (по квартирі в„–2 ), відповідно до технічного паспорту житлового будинку, із зазначенням відповідних приміщень, їх розміру та розміру самочинних прибудов, та загальною площею з самочинною забудовою (з урахуванням реконструкції) - 214,9 кв.м, з яких самочинна забудова складає загальну площу - 141,2 кв.м. (т.1, а.с.7).

Також судом встановлено, що державна реєстрація права власності на це нерухоме майно не проведена, що позивачка ставить питання про виділення їй в натурі майна, яке їй не належить; що висновком експерта від 14.04.2017 р. запропоновано варіант поділу житлового будинку з урахуванням не 11/40 ч. житлового будинку, що належить позивачці на підставі договору купівлі-продажу, а з урахуванням 21\25 ч., право на яку позивачки не зареєстровано. Тому, дійшов висновку про відмову в цій частині позовних вимог.

Проте, із таким висновком суду повністю поголитися не можна з огляду на наступне.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги в частині поділу будинку в натурі, позивачка просила про виділення в натурі їй приміщень житлового будинку згідно технічного паспорту всього по кв. в„–2 із зазначенням їх площі та призначення (а.с.4, т.1, а.с.70-71, т.2), питання про зміну (збільшення) належної їй частини будинку не ставила, таких вимог не заявляла.

Проте, навпаки, наголошувала на тому, що вона неодноразово намагалася узаконити самочинні прибудови, здійснені нею та визнані її власністю (без зміни її частки у будинку) на підставі рішення Подільського районного суду від 10.02.2011 р. (а.с.7, т.1).

На підтвердження своїх доводів надала листи та рішення державного реєстратора про відмову їй у здійсненні державної реєстрації права власності на належну їй частину будинку (а.с.5-9, 141-147, т.3).

Рішення Подільського районного суду від 10.02.2011 р., яким визнано право власності позивачки на приміщення будинку, про що зазначалося вище, є чинним.

За таких обставин судова колегія вважає, що доводи позивачки в цій частині заслуговують на увагу, позовні вимоги в цій частині - підлягають задоволенню.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, рішення суду в цій частині не можна визнати законним і обгрунтованим, тому рішення в цій частині належить скасувати та постановити нове, яким позов в цій частині задовольнити; в решті рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст.268, 352, 367, 368, 374, 375, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позову про виділення приміщень будинку і постановити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити.

Виділити ОСОБА_2 в натурі приміщення будинку згідно технічного паспорту всього по кв. АДРЕСА_3 , загальна площа якої становить 214,9 кв.м, з них - житлова площа 124,6 кв.м, а саме: на цокольному поверсі: тамбур - загальною площею 5,7 кв.м, східці - 10,2 кв.м, коридор - 5,4 кв.м; сауна - 3,1 кв.м; на першому поверсі: коридор - 3,9 кв.м; санвузол - 4,0 кв.м; житлова кімната - 16,6 кв.м; вітальня - 48,4 кв.м, кухня - 11,5 кв.м, східці - 9,9 кв.м.; мансарда: східці - 8,1 кв.м, житлова кімната - 34,6 кв.м, санвузол - 7,6 кв.м, житлова кімната -25,0 кв.м; на цокольному поверсі: 1 - гараж - 20,9 кв.м. В решті рішення залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 25.02.2021 р.

Головуючий :

Судді :