Ухвала

від 05.12.2019 по справі 824/1328/19-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 грудня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/1328/19-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача обласна комунальна установа «Чернівецька обласна клінічна лікарня» , обласне комунальне некомерційне підприємство «Чернівецька обласна клінічна лікарня» , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду через представника з вказаним позовом, з урахуванням нової редакції, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Чернівецької обласної ради щодо не переведення його на рівнозначну посаду до новоутвореної установи в порядку реорганізації;

- зобов`язати Чернівецьку обласну раду призначити його, ОСОБА_1 , на посаду генерального директора обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецька обласна клінічна лікарня» шляхом переведення з посади головного лікаря обласної комунальної установи «Чернівецька обласна клінічна лікарня» , у зв`язку із реорганізацією даної обласної комунальної установи шляхом приєднання до новоутвореного обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецька обласна клінічна лікарня» .

Ухвалою суду від 26.11.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

04.12.2019 р. представником позивача до суду подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування поданої заяви представник позивача вказує, що заперечує щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у зв`язку із тим, що дана справа має важливе значення для сторін, широкий предмет доказування, який стосується неправомірних дій відповідача, а також необхідність дослідження значної кількості документів, що стосується позовних вимог позивача, опрацювання цивільного, трудового законодавства, відтак дана вправа не може вважатися справою незначної складності. Крім того, значення справи для сторін та її складність, об`єм доказів, значний суспільний інтерес, на думку представника позивача, вказує на те, що розгляд справи має відбуватись за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши подане представником позивача клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 1 - 3 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до норм ч. 1 ст . 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Положеннями п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч.2 ст.257 КАС України).

Аналіз наведених норм свідчить, що суд може при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження у відповідності до вимог п.7 ч.3 ст.257 КАС України при наявності обґрунтованого клопотання сторони, врахувати думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зауважує, що вирішення питання про призначення справи за правилами спрощеного чи загального позовного провадження на стадії відкриття провадження у справі належить до повноважень лише суду, тобто незалежно від наявності клопотання позивача суд може призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Зокрема, за приписами ч. 4 ст. 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, суд наголошує, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, законодавець лише зробив деякі винятки, вичерпний перелік яких зазначений у ч. 4 ст. 257 КАС України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач через представника звернувся із позовом до Чернівецької обласної ради про визнання протиправною бездіяльності щодо не переведення його на рівнозначну посаду до новоутвореної установи в порядку реорганізації та зобов`язання вчинити певні дії, тобто дана категорія справ не визначена у переліку ч.4 ст. 257 КАС України, який забороняє розгляд деяких категорій справ за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає.

Відмовляючи в задоволенні клопотання, суд, з урахуванням положень ч. 2 ст. 6 КАС України, також враховує практику Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 р. у справі « Axen v. Germany» ("Аксен проти Німеччини"), рішення від 25.04.2002 р. « Varela Assalino contre le Portugal» ("Варела Ассаліно проти Португалії"). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд надає учасникам процесу у справі № 824/1328/19-а належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд вважає, що підстави для розгляду справи за правилами загального позовного провадження з мотивів наведених представником позивача відсутні, а тому в задоволенні заяви представника позивача необхідно відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 241, 248, 257 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.К. Левицький