Рішення

від 26.11.2019 по справі 620/2654/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2019 року Чернігів Справа № 620/2654/19

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., за участю секретаря Шашери М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про за участю сторін від позивача від відповідача визнання протиправними, скасування податкових повідомлень - рішень та вимоги ОСОБА_2 , діє на підставі ордера Труба А.В., діє на підставі довіреності № 4385/9/25-01-10-11 від 24.07.2019 У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (надалі також - ГУ ДФС у Чернігівській області, відповідач) і просить визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 13.06.2019 № 00008141305 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок з доходів фізичних осіб у розмірі 439563,11 грн;

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 13.06.2019 № 00008151305 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір у розмірі 36639,27 грн;

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 13.06.2019 № 00008181305 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 16567,50 грн;

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 13.06.2019 № 00008191305 про застосування штрафу за платежем податок на додану вартість у розмірі 6627,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 13.06.2019 № 00008201305 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 510,00 грн;

- рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 13.06.2019 № 00008171305 від 13.06.2019 про застосування штрафних санкцій за єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 19157,00 грн;

- вимогу ГУ ДФС у Чернігівській області від 13.06.2019 № Ф-00008161305 про сплату боргу з єдиного внеску у розмірі 95785,44 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що згідно висновків акту перевірки ФОП ОСОБА_3 завищено задекларовані витрати через віднесення до їх складу вартості придбаного товару, але не реалізованого та не використаного у господарській діяльності, суми утримання основних засобів подвійного призначення та документально не підтверджених витрат на загальну суму 1834003,42 грн, в тому числі за 2017 рік на 1598114,91 грн. та за 2018 рік на 235888,51 грн. Так позивач вказує, що на перевірку були надані всі необхідні первинні документи, що підтверджують витрати та, у свою чергу, спростовують висновки контролюючого органу. Таким чином, позивач вважає, що винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення є протиправними та прийняті з порушенням норм чинного законодавства, а саме п.п. 177.4.1, п.п. 177.4.4, п. 177.4 ст. 177, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що є підставою для їх скасування.

Представник відповідача в установлений судом строк надіслав відзив на позов, в якому зазначив, що з позовними вимогами не погоджується, в їх задоволенні просить відмовити в повному обсязі, оскільки позовні вимоги є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах права.

Представник позивача направив відповідь на відзив, в якій додатково зазначила, що позивачем разом із запереченнями до акту перевірки було додано додаткові документи на підтвердження витрат за 2017-2018 роки на загальну суму 1834003,42 грн. Вказані документи, враховуючи вимоги абзацу 2 пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. ГУ ДФС у Чернігівській області не реалізувала передбачену нормами діючого податкового законодавства можливість призначити позапланову документальну перевірку ФОП ОСОБА_1 , а формально відмовилася від врахування наданих додаткових документів на підтвердження витрат за 2017-2018 роки.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов.

Ухвалою суду від 09.09.2019 у справі відкрито провадження та призначено слухання за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 судом вирішено перейти зі спрощеного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 19.11.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеної до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 26.11.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеної до протоколу судового засідання, замінено відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Працівниками ГУ ДФС у Чернігівській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем складено акт № 414/13/2573215413 від 20.05.2019, яким встановлено порушення: п.120-1.2 ст. 120-1, п. 176.2 ст. 176, п. 177.2, п.177.4 ст. 177, п. 198.5 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, пп. 1.1 п.16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України (а.с. 27-68).

Згідно висновків акту перевірки ФОП ОСОБА_1 завищено задекларовані витрати через віднесення до їх складу вартості придбаного товару, але не реалізованого та не використаного у господарській діяльності, суми утримання основних засобів подвійного призначення та документально не підтверджених витрат на загальну суму 1834003,42 грн, в тому числі за 2017 рік на 1598114,91 грн та за 2018 рік на 235888,51 грн.

За результатами розгляду вказаного вище акту перевірки ГУ ДФС у Чернігівській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 00008141305 від. 13.06.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок з доходів фізичних осіб у розмірі 439563,11 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 293042,07 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 146521,04 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 00008151305 від 13.06.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір у розмірі 36639,27 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 24420,18 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 12210,09 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 00008181305 від 13.06.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 16567,50 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 13254,00 грн і за штрафними (фінансовими) санкціями 3313,50 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 00008191305 від 13.06.2019 про застосування штрафу за платежем податок на додану вартість у розмірі 6627,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 00008201305 від 13.06.2019 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 510,00 грн;

- рішення № 00008171305 від 13.06.2019 про застосування штрафних санкцій за єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 19157,00 грн;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 13.06.2019 № Ф- 00008161305 в розмірі 95785,44 грн.

- вимогу Чернігівського управління ГУ ДФС у Чернігівській області про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 № Ф-215409-53 з єдиною внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 110079,56 грн.

На погоджуючись із висновками акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач скористався своїм правом апеляційного оскарження та 26.08.2019 позивач отримав поштою Рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 22.08.2019 № 40474/6/99-99-11-05-01-25, згідно якого скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 13.06.2019 за № 00008141305, 00008151305, 00008181305, 00008191305, 00008201305, рішення № 00008171305 від 13.06.2019 про застосування штрафних санкцій - без змін.

Не погодившись із зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями та рішенням ДФС України, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом свої прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Підпункт 177.4.5 пункту 177.4. ст. 177 ПК України встановлює, що не включаються до складу витрат підприємця:

витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;

витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею;

документально не підтверджені витрати.

У свою чергу пп. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПК України передбачає, що зазначені у цій статті підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов`язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають:

витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів;

витрати на самостійне виготовлення основних засобів.

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на:

проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів;

ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення:

земельні ділянки;

об`єкти житлової нерухомості;

легкові та вантажні автомобілі.

Згідно з роз.І "Загальні положення" Правил експлуатаиії колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26,07.201Зр. №550 "Про затвердження Правил експлуатації колісних транспортних засобів" утримання транспортного засобу - це забезпечення державної реєстрації, дотримання умов безпечності технічного та санітарного стану, проведення обов`язкового технічного контролю, своєчасного виконання технічного обслуговування і ремонту, охорони, передання транспортного засобу та його швидкозношуваних складників на утилізацію або видалення відповідно до законодавства.

Так, відповідно до первинних документів ФОП ОСОБА_1 користується орендованим вантажним автомобілем ГАЗ. Протягом 2018 року ФОП ОСОБА_1 було віднесено до витрат на проведення господарської діяльності вартість придбаних запчастин (ТОВ "Фірма" СВМікс", ЧФ ТОВ "Укравтозапчастини") та ремонтні роботи автомобіля ГАЗ (ФОП ОСОБА_4 ( НОМЕР_1 ) для його утримання в загальній сумі 40 886,23 грн без ПДВ.

Отже, враховуючи зазначені вище норми податкового законодавства, ФОП ОСОБА_1 не мав право включати до складу витрат, пов`язаних з провадженням його господарської діяльності, зазначені витрати на утримання вантажного автомобіля, зокрема витрати на технічне обслуговування та ремонт. Таким чином, ФОП ОСОБА_1 в порушення пп.177.4.5. п.177.4 ст.177 ПКУ, до складу валових витрат за 2018 рік віднесено витрати в розмірі 40 886,23 грн на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення.

Відповідно до книги обліку доходів та витрат до складу витрат за 2018 рік ФОП ОСОБА_1 було віднесено витрати на придбання газу автомобільного на загальну суму 67990,91 грн. На перевірку було надано акти списання на пальне та ТТН, які оформлені не належним чином та згідно яких неможливо ідентифікувати які саме ТМЦ, звідки та куди перевозилися ФОП ОСОБА_1 у перевіряємому періоді. ФОП ОСОБА_1 не надано первинних документів, якими підтверджувалась би кількість пального, яке використано саме в підприємницькій діяльності (ТТН, в яких було б зазначено місце завантаження, місце розвантаження, кількість поїздок з визначенням кілометражу тощо). Таким чином підтвердити, що газ використовувався саме в господарській діяльності не має можливості. Відповідно наданих на перевірку актів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей (газ) на кінець періоду в залишках не знаходиться.

Як зазначалось вище, об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Відповідно до пп. 177.4.5 ПКУ не включаються до складу витрат підприємця, зокрема, витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем. Таким чином, ФОП ОСОБА_1 протягом перевіряємого періоду віднесено до складу витрат суму за 2018 рік 67 990,91 грн. на придбання газу, не використаного в господарській діяльності.

Крім того, відповідно до декларації про майновий стан та доходи за 2017 рік ФОП ОСОБА_1 було віднесено до складу документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю суму коштів в розмірі 2 579 286,47 грн. Відповідно до декларації про майновий стан та доходи за 2018 рік, ФОП ОСОБА_1 було віднесено до складу документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю суму коштів в розмірі 552 601,00 грн.

У свою чергу, ФОП ОСОБА_1 не надано жодних документів для підтвердження задекларованих ним витрат, які відображені у книзі обліку доходів і витрат за перевіряємий період та у відповідних деклараціях на загальну суму 1 668 549,89 грн, в тому числі за 2017р. 1598114,91 грн. ( гр. 6 книги 266784,86 грн., гр.8 книги 1331330,05 грн.) за 2018р. 70434,98 грн. (в графі 6 за 2018р. внесено суму в розмірі 45 487,89 та в графу 8 - 24947,09 грн.). Крім цього, як зазначає відповідач, 10.05.2019 ФОП ОСОБА_1 було вручено лист від 10.05.2019 №4088/ФОП/25-01-13-05-12 з переліком сум витрат, які зазначено в книзі обліку доходів і витрат, та, які не підтверджено документально. Станом на дату закінчення перевірки будь-які пояснення чи документи, які підтверджують вищезазначені витрати, ФОП ОСОБА_1 на перевірку не надані.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 в порушення п. 177.2 cт. 177 ПКУ дo складу валових витрат за 2017 рік віднесено витрати в розмірі 1598114,91 грн та за 2018 рік 70434,98 грн, що не підтверджені документально.

Згідно з п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Так, ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту за 2017-2018 роки віднесено суми вартості товарів, які були придбані, але не реалізовані в ході підприємницької діяльності на суму 68463 грн, а саме: за січень 2017р. Ноутбук Acer Extensa EX2519-C9SF (NX.EFAEU.034) 2 шт. сума 11333,33 грн. без ПДВ (2266,67 грн ПДВ); за січень 2018р. газ автомобільний на суму 1528 без ПДВ(305,61 грн. ПДВ); за лютий 2018р. газ автомобільний на суму 3756,50 без ПДВ(751,31 грн. ПДВ); за березень 2018р. газ автомобільний на суму 3279,84 без ПДВ(655,97 грн. ПДВ); за квітень 2018р. газ автомобільний на суму 1163,73 без ПДВ(232,75 грн. ПДВ); за травень 2018р. газ автомобільний на суму 2672,26 без ПДВ(534,47 грн. ПДВ); за червень 2018р. газ автомобільний на суму 2561,03 без ПДВ(512,21 грн ПДВ); за липень 2018р. газ автомобільний на суму 5319,84 без ПДВ(1063,99 грн. ПДВ); за серпень 2018р. газ автомобільний на суму 6543,74 без ПДВ(1308,78 грн. ПДВ); за вересень 2018р. газ автомобільний на суму 5552,79 без ПДВ(1110,56 грн. ПДВ); за жовтень 2018р. газ автомобільний на суму 9660,77 без ПДВ(1932,17 грн. ПДВ), холодильник ELENBERG MR 83-0 на суму 2962,5 без ПДВ(592,5 грн. ПДВ); за листопад 2018р. газ автомобільний на суму 5890,74 без ПДВ(1178,16 грн. ПДВ); за грудень 2018р. газ автомобільний на суму 6235,25 без ПДВ(1247,07 грн. ПДВ).

Відповідно до наданих на перевірку документів (банківських виписок то розрахунковим рахункам, накладних, актів списання тощо) та податкових накладних, зареєстрованих ФОП ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі податкових накладних, не встановлено подальшу реалізацію вищевказаних товарів, чи використання їх в господарській діяльності.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 в порушення пп. 198.5 cт. 198 ПКУ не нараховував податкові зобов`язання на суму 13 693,00 грн., а саме за січень 2017р. - 2266,67 грн., за січень 2018р. - 305,61 грн., лютий 2018р. - 751,31 грн., березень 2018р. - 655,97 грн., квітень 2018р. - 232,75 грн., травень 2018р. - 534,47 грн., червень 2018р. - 512,21 грн., липень 2018р. - 1063,99 грн., серпень 2018р. - 1308,78 грн., вересень 2018р. - 1110,56 грн., жовтень 2018р. - 2524,67 грь., листопад 2018р. - 1178,16 грн., грудень 2018р. - 1247,07 грн., в результаті чого занизив податкові зобов`язання за 2017рік на 2267 грн. та за 2018 рік на 11426 грн.

Щодо порушення ФОП ОСОБА_1 п. 177.2 ст.177 ПК України, в частині віднесення до складу витрат за 2018 рік витрати в розмірі 56 576,39 грн, що не відповідають отриманому доходу.

ОСОБА_1 придбано матеріали для виготовлення меблів у ТОВ "Агт плюс" (код ЄДРПОУ 32821859), ТОВ "Містер браун" (код ЄДРПОУ 38256692), ФОП ОСОБА_5 ( код НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_6 (код НОМЕР_3 ), ТОВ "Чернігівторг", Торгівельний комплекс "Вена" (код ЄДРПОУ 35687180), в загальній сумі 56 576,39 грн.

Згідно чинного законодавства в Україні діють Національні положення (стандарт) бухгалтерського обліку, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку (наказ Міністерства фінансів України від 07.02.2003 № 73).

За аналогією права такі положення є основою бухгалтерського обліку господарської діяльності фізичних осіб - підприємців в межах вимог статті 177 ПК України. Ведення бухгалтерського обліку ФОП ОСОБА_1 відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку підтверджується оборотньо-сальдовими відомостями по рахунках № 201, № 361, № 631 за 2017- 2018 роки, що надавалися також на перевірку контролюючому органу.

Так, відповідно пункту 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Таким чином, відображення витрат в книзі обліку доходів та витрат за 2018 рік ФОП ОСОБА_1 датою їх придбання відповідають вимогам положенням (стандарт) бухгалтерського обліку, а тому ФОП ОСОБА_1 , у даному випадку, не порушено вимоги п. 177.2 ст. 177 ПК України.

Підсумовуючи викладені вище норми податкового законодавства та проаналізувавши надані позивачем додаткові документи, суд зазначає таке.

Товарно-транспортна накладна (та інші пов`язані з нею документи) № 1 від 16.01.2017 (вантажовідправник ФОП ОСОБА_7 , АДРЕСА_1 , вантажоодержувач Будівельне управління Державного управління справами, м. Київ, вул. Садова, 1/14) могла бути врахована для розрахунку витрат палива, оскільки зазначені витрати пов`язані з отриманим доходом від Будівельного управління Державного управління справами в рамках виконання договору № 140/8/16 від 12.04.2016 (а.с. 186), однак позивач не надав підтверджуючі документи та авансовий звіт на сплату ціни палива даної товарно-транспортної накладної.

Позивач не надав документальне підтвердження безпосередньо пов`язаного з даними витратами доходу, а саме банківських платіжних документів або виписок, окрім того ТОВ Спецмебліпостач , основний замовник, в чиє розпорядження надавався автомобіль, є пов`язаною особою з позивачем (згідно п. 1.5.1 акта перевірки від 20.05.2019 власник 100% статутного фонду - ОСОБА_1 ) (а.с. 29).

Отже дані витрати не можуть бути враховані в зв`язку з ненаданням позивачем документального підтвердження витрат або документальне підтвердження безпосередньо пов`язаного з даними витратами доходу.

Щодо підтвердження валових витрат суд зазначає, що дійсно ФОП ОСОБА_1 після планової перевірки додатково було надано накладні та товарні чеки на купівлю товарів у фізичних осіб - підприємців, які не є платниками податку на додану вартість (підтверджено в листі податкового органу від 10.06.2019 №4724 щодо розгляду заперечення до акту документальної планової перевірки (а.с. 78-83), але ні суду, ні податковому органу, з огляду на матеріали справи, не надано ані актів інвентаризації наявності даних товарів на складі, ані накладних або актів прийому-передачі, які б підтверджували подальшу поставку цих товарів своєму основному контрагенту-замовнику - Будівельне управління Державного управління справами, яке перерахувало основний дохід позивачу згідно документів: платіжне доручення від 19.08.2016 № 3224 на суму 500 000,00 грн, платіжне доручення від 19.08.2016 № 3225 на суму 600 000,00 грн, платіжне доручення від 19.08.2016 № 3226 на суму 300 000, 00 грн, платіжне доручення від 19.08.2019 № 3227 на суму 300 000,00 грн (а.с. 196-199), тому згідно пункту 177.4 ПК України не має можливості віднести дані документи до первинних документів, які підтверджують понесені ФОП ОСОБА_1 витрати безпосередньо пов`язані з отриманням доходів.

Згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду позивачем доведено правомірність віднесення до складу валових витрат за 2018 рік витрати в розмірі 56 576,39 грн, а тому у зазначеній частині позовні вимоги належать до задоволення, в той час, як щодо інших позовних вимог позивачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в той час як відповідачем, як суб`єктом владних повноважень в цій частині доведено правомірність своїх дій та рішень.

Зважаючи на встановлені фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00008141305 від 13.06.2019 щодо віднесення до складу витрат за 2018 рік витрати в розмірі 56576,39 грн. В іншій частині позову слід відмовити.

Щодо питання про стягнення понесених судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано ордер про надання правової допомоги, договір про надання правничої допомоги (а.с. 202-203), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 204), попередній розрахунок судових витрат (а.с. 205), додаткову угоду № 1 до Договору про надання правничої допомоги (а.с. 2-3, том 2), акт надання правничої допомоги (а.с. 4-5 том 2), квитанції про сплату 10000 грн (а.с. 7, том 2).

Окрім того, відповідно до наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 113 від 04.09.2019 позивачем сплачено судовий збір за подання вказаного позову в сумі 6148,49 грн.

Частина 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд дійшов висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь ФОП ОСОБА_1 належать до стягнення документально підтверджені судові витрати в розмірі 1565,76 грн (1000 грн витрат на правову допомогу та 565,76 грн судового збору).

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області № 00008141305 від 13.06.2019 в частині віднесення до складу витрат за 2018 рік витрати в розмірі 56576,39 грн.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1565 (одна тисяча п`ятсот шістдесят п`ять) грн 76 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області, вул.Реміснича, 11,м.Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 39392183.

Дата складення повного рішення суду - 05.12.2019.

Суддя Ю. О. Скалозуб