Рішення

від 25.11.2019 по справі 640/14815/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 листопада 2019 року № 640/14815/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання Шуст Н.А, за участю представників сторін: представника позивача- Лисюченко Ольги Володимирівни, представника відповідача -Пілецького Євгена Геннадійовича, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Брейн Сорс Корпорейшн

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС

у м. Києві, ГУ ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Брейн Сорс Корпорейшн" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 37405860) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (03056, м. Київ, пров. Політехнічний, 5а, код ЄДРПОУ 39561761), в якому просить суд:

- зобов`язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві здійснити облікові операції з коригування облікових даних Товариства з обмеженою відповідальністю "Брейн Сорс Корпорейшн" в інтегрованих картках обліку платника податку на додану вартість, шляхом відображення записів про сплату грошових коштів, згідно платіжного доручення від 22 січня 2015 року № 1242 про сплату податку на додану вартість в сумі 88 847 грн, ПАТ "Енергобанк", МФО 300272.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, що прийнято Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві від 06.03.2019 р. № 0199681213 щодо порушення строку (21-30 днів) сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2594832,4 грн та зобов`язання сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 259 483,24 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не виконано рішення суду, не визнано, що податок на додану вартість за 2014 рік сплачено ТОВ Брейн Сорс Корпорейшн , згідно платіжного доручення від 22 січня 2015 року №1242 в сумі 88 847 грн, що призвело до необхідності повторної сплати суми податку, що є подвійним оподаткуванням.

Відповідач із такими твердженнями позивача не погодився, надав відзив на адміністративний позов, в якому вказав, що контролюючим органом правомірно встановлено несвоєчасність сплати податку на додану вартість, що є порушенням граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, що призвело до виникнення автоматично розрахованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 259 483,24 грн.

Ухвалою суду від 21 серпня 2019 року відкрито провадження у справі.

На підставі клопотання відповідача, ухвалою суду від 24 жовтня 2019 року позовну заяву в частині зобов`язання ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФ у м. Києві здійснити облікові операції з коригування облікових даних Товариства з обмеженою відповідальністю "Брейн Сорс Корпорейшн" в інтегрованих картках обліку платника податку на додану вартість, шляхом відображення записів про сплату грошових коштів, згідно платіжного доручення від 22 січня 2015 року № 1242 про сплату податку на додану вартість в сумі 88 847 грн, ПАТ "Енергобанк", МФО 300272 залишено без розгляду.

В судовому засіданні 25.11.2019 року проголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Матеріалами справи встановлено, що ГУ ДФС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст. 20, пункту 75.1 статті 7, згідно прядку, встановленого ст. 76 та пункту 86.2 ст. 86 Податкового Кодексу України проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, за результатами якої було складено від 11.02.2019 року №3839/26-15-12-13-20.

Результатами перевірки встановлено, що в порушення вимог п.57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового Кодексу України, позивачем несвоєчасно сплачено (перераховано) узгоджену суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість, визначену в податкових деклараціях з ПДВ та податкових повідомленнях-рішеннях з затримкою до 30 календарних днів.

За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДФС у м. Києві винесене податкове повідомлення-рішення від 06.03.2019 року №019968123 про застосування штрафу за порушення граничного строку сплати податку на додану вартість у розмірі 10% у сумі 259 483,24 грн.

Позивач оскаржив дії відповідача в адміністративному порядку, однак листом №24844/6/99-99-11-06-01-25 від 30.05.2019 року скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Незгода позивача із вказаними рішеннями зумовила його звернення до окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні від 05.04.2001 р. № 2346-ІІІ (далі - Закон № 2346-ІІІ), Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зареєстроване в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст. 57 ПК України).

Згідно з ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як вбачається з матеріалів справи ГУ ДФС у м. Києві зараховувало кошти, що сплачувались Брейн Сорс Корпорейшн , як ПДВ за період січень 2015-жовтень 2018 року, в рахунок погашення податкового боргу товариства по сплаті податку на додану вартість за грудень 2014 року, згідно декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року, що виник у позивача, в зв`язку з ненадходженням до бюджету коштів у сумі 88 847 грн, перерахованих згідно з платіжним дорученням від 22.01.2015 року через ПАТ Енергобанк з вини останнього.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 1.24 статті 1 Закону № 2346-ІІІ визначено, що переказом коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Пунктом 1.30 статті 1 цього Закону встановлено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону № 2346-ІІІ банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Відповідно до підпункту 16.5.2 пункту 16.2 статті 16 Закону № 2346-ІІІ днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Положенням пункту 22.4 статті 22 Закону № 2346-ІІІ передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника, для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 вказаного Закону, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Здійснивши аналіз вищенаведених положень Закону № 2346-ІІІ, суд приходить до висновку, що виконання платником податкового обов`язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов`язання пов`язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань, зокрема, з моментом прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №816/59/17.

У разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податків, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Вказані висновки були встановлені та підтверджені постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.09.2015 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 18.11.2015 року .

Так, судами встановлено, що обов`язок щодо нарахування та сплати податку на додану вартість за 2014 рік виконано ТОВ Брейн Сорс Корпорейшн 22 січня 2015 року, в зв`язку із чим скасовано податкову вимогу №1675-25 від 12.02.2015 та рішення про опис майна у податкову заставу №183/26-59-25-01-14 від 03.03.2015.

Відповідно до частини 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, при розгляді даної справи, суд вважає доведеними обставин щодо нарахування та сплати позивачем податку на додану вартість за грудень 2014 року у розмірі 88 487 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість дій податкового органу щодо стягнення штрафної фінансової санкції по податковому боргу з ТОВ Брейн Сорс Корпорейшн в порядку, встановленому ПК України, оскільки його погашення вже було здійснено, а тому фактично був відсутній об`єкт (податковий борг), на який були нараховані штрафні санкції.

В зв`язку із цим, адміністративний позов ТОВ Брейн Сорс Корпорейшн слід задовольнити в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України (в редакції з 15.12.2017) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу відповідачем не надано суду жодних належних і допустимих у розумінні ст. 73 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність прийняття оскаржуваних рішень.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України не довів законності та обґрунтовані прийнятого рішення та, відповідно, дійшов до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, ст. ст. 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Брейн Сорс Корпорейшн" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 37405860) задовольнити повністю;

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, що прийнято Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві від 06.03.2019 р. № 0199681213 щодо порушення строку (21-30 днів) сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2594832,4 грн та зобов`язання сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 259 483,24 грн.;

3. Стягнути на користь позивача з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3892,25 грн (три тисячі вісімсот дев`яносто дві грн двадцять п`ять коп) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано

Повний текст рішення складено і підписано 03.12.2019 року

Суддя Н.Г. Вєкуа