Ухвала

від 27.08.2020 по справі 640/14815/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/14815/19

У Х В А Л А

27 серпня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Коротких А.Ю., Федотова І.В., перевіривши апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Брейн Сорс Корпорейшн до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року залишено без руху у зв`язку з пропуском строку апеляційного оскарження.

Вказану ухвалу отримано скаржником 23.06.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 та від 20.05. 2020 № 392, установлено з 12.03.2020 на території України карантин.

Згідно пункту 3 розділу VI Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) (у редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 169 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви продовжуються на строк дії такого карантину.

У подальшому, 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX, який виклав пункт 3 розділу VI КАС у новій редакції. Також, пунктом 2 розділу ІІ цього Закону встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС в редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Таким чином, у строк до 06.08.2020 скаржник мав право подати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження.

У межах встановленого законом строку, скаржник подав до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, у якому зазначив причини пропуску строку, яким суд апеляційної інстанції вже надавав оцінку в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.

Так, суд вже наголошував на тому, що стверджуючи про неможливість сплати судового збору при поданні першої апеляційної скарги як підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, скаржник надає докази сплати судового збору - платіжне доручення № 223 від 04.02.2020, яке виконане казначейством ще 05.02.2020, однак апеляційну скаргу подано, як зазначалося, лише 30.04.2020.

Також скаржник як на поважну причину пропуску строку посилається на велике навантаження на одну штатну одиницю, великий обсяг роботи та малу чисельність відповідальних осіб за супроводження судових справ.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 73 КАС передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно частин першої, другої статті 72 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Проте, відповідач не надав на підтвердження викладених у клопотанні обставин будь-яких доказів щодо недостатності працівників, велике навантаження та об`єктивну неможливість підготувати апеляційну скаргу чотирма працівниками (про яких вказано в апеляційній скарзі) та безпосередньо скардником - уповноваженою особою, протягом 30 днів з дня отримання копії оскаржуваного рішення.

Також суд звертає увагу на особливу важливість принципу "належного урядування" практичне значення якого полягає у тому, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу (пункт 74 Рішення ЄСПЛ у справі Лелас проти Хорватії і пункті 70 Рішення у справі Рисовський проти України ).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Таким чином, незабезпечення державними органами внутрішніх процедур щодо дотримання встановлених законом процесуальних строків внаслідок штатних чи інших організаційних змін та неналежної організації роботи органу державної влади, не може бути поважною причиною для порушення цих строків та слугувати підставою для їх поновлення.

За таких обставин вказані скаржником причини пропуску строку не є поважними, а тому підстави для поновлення такого строку відсутні.

Інших поважних та об`єктивних причин пропуску строку апеляційного оскарження, яким судом ще не надавалося оцінки, у поданій заяві скаржником наведено не було, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, у відкритті апеляційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 34, 169, 248, 256, 298, 299 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ГУ ДПС у м. Києві про поновлення строку апеляційного оскарження.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя І.В. Федотов