Постанова

від 04.12.2019 по справі 580/1933/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1933/19 Суддя (судді) першої інстанції: А.М. Бабич

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Черпіцької Л.Т.

суддів - Пилипенко О.Є., Глущенко Я.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року (повний текст рішення виготовлено 5 серпня 2019 року, місто Черкаси) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДАК-ПАЛЕТ-ІНВЕСТ до ДФС України та Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю ДАК-ПАЛЕТ-ІНВЕСТ звернулося до суду із адміністративним позовом, в якому просило суд визнати протиправними дії службових осіб ДФС України щодо зупинення реєстрації електронних документів позивача та поновлення їх реєстрації та зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, виписані позивачем: від 16.05.2019 №2, від 17.05.2019 №4, від 31.05.2019 №1, від 03.06.2019 №№1, 2, від 04.06.2016 №№4, 5, від 05.06.2019 №№6, 7 за датою (операційним днем)направлення їх як електронного документа для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги обґрунтовані незаконністю розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів з-за відсутності на момент його розірвання в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність платника податку за місцезнаходженням та, як наслідок, не приймати податкову звітність позивача.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ДФС України щодо відмови у прийнятті податкових накладних, виписаних ТОВ ДАК-ПАЛЕТ-ІНВЕСТ для ТОВ Сід Трейд ТД : від 16.05.2019 №2, від 17.05.2019 №4, від 31.05.2019 №1, від 03.06.2019 №№1, 2, від 04.06.2016 №№4, 5, від 05.06.2019 №№6, 7.

Зобов`язано Державну фіскальну службу України прийняти податкові накладні, виписані ТОВ ДАК-ПАЛЕТ-ІНВЕСТ на продаж піддонів дерев`яних ТОВ Сід Трейд ТД : від 16.05.2019 №2, від 17.05.2019 №4, від 31.05.2019 №1, від 03.06.2019 №№1, 2, від 04.06.2016 №№4, 5, від 05.06.2019 №№6, 7, - та в межах передбачених законодавством повноважень вжити заходи з їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних датою вчинення ТОВ ДАК-ПАЛЕТ-ІНВЕСТ дій з їх подачі для такої реєстрації.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що призупинення дії договору про визнання електронної звітності в односторонньому порядку не передбачено, а також відсутнє повідомлення про припинення дії договору згідно з заявою позивача від 19.10.2018, відтак такий договір є чинним для обох його сторін. Фактично робоча група продовжила призупинення дії попереднього договору. Отже, зважаючи на те, що отриманні позивачем квитанції про неприйняття податкових накладних свідчать про невиконання податковим органом обов`язку, визначеного податковим законодавством, такі дії є порушенням прав позивача, оскільки мають прямий вплив на показники декларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту.

Втім, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд дійшов висновку, що, оскільки податковим органом будь-які рішення з приводу зупинення реєстрації електронних документів, у тому числі і податкових накладних, не приймались, як наслідок відсутні підстави для визнання таких дій протиправними. Окрім того, податковий орган до часу реєстрації податкових накладних після їх отримання має вчинити передбачені податковим законодавством дії та функції. Однак у спірних правовідносинах податкові накладні не були прийняті, а податковим органом не вживались заходи щодо встановлення, таких обставин як: відповідність податкової накладної формі складання, наявність або відсутність підстав для моніторингу до часу реєстрації податкової накладної, відповідно у суду відсутні повноваження перебирати на себе функцію контролюючого органу у вказаному питанні.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції повністю, тобто також в частині судового рішення, прийнятого на користь податкового органу, Головне управління ДФС у Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що рішення було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що договір про визнання електронних документів не є розірваним, а лише таким, що призупинений з підстав невстановлення місцезнаходження позивача за податковою адресою. Водночас, посилаючись на виключну дискрецію податкового органу в частині реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, відзначає про залишення вказаного поза увагою суду першої інстанції, незважаючи на те, що в цій частині позовних вимог було відмовлено.

ДФС України заяву про приєднання до апеляційної скарги або заперечень на апеляційну скаргу не надала.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що в службовій записці оперативного управління Головного управління ДФС у Черкаській області від 26.02.2018 №682/23-00-21-0405 вказано про вихід його працівників за зареєстрованим місцезнаходженням позивача та непідтвердження фактичного місця ведення ним господарської діяльності. Під час повторного їх виїзду, оформленого довідкою від 02.11.2018 №3571/23-00-21-0709, місцезнаходження позивача за зареєстрованою адресою не встановлено.

Долученою до матеріалів справи копією протоколу №9 від 03.03.2018 підтверджується, що робоча група з організації комплексного відпрацювання податкових ризиків з ПДВ Головного управління ДФС у Черкаській області на засіданні прийняла рішення про тимчасове призупинення дії договору про визнання електронних документів позивача, виконання якого доручила начальнику ДПІ у м.Черкаси в термін 03.03.2018.

19.10.2018 позивач звернувся до відповідачів електронною заявою №1 про приєднання до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 №2301001, стороною якого є Головне управління ДФС у Черкаській області. Квитанцією №2 підтверджується прийняття вказаної заяви .

На засіданні робочої групи 19.10.2018, що підтверджується протоколом №43, розглянуто лист ДПІ у м.Черкасах від 19.10.2018 №2799/23-01-08-0108 та прийнято протокольне рішення про забезпечення проведення заходів щодо встановлення місцезнаходження позивача та залишення без змін рішення про тимчасове призупинення дії договору про визнання електронних документів позивача.

12.02.2019 позивач звернувся повторно з електронною заявою для приєднання до вказаного вище договору про визнання електронних документів, у відповідь на яку отримав квитанцію №1 про її неприйняття, оскільки діє згадана вище його заява від 19.10.2018.

Долученим до матеріалів справи витягом з протоколу від 15.02.2019 підтверджується, що вищевказана робоча група розглянула організацію роботи та лист позивача від 06.02.2019 щодо призупинення/поновлення дії договору про визнання електронних документів позивача.

Розширеним витягом з ЄДРПОУ щодо позивача підтверджується, що записи про його відсутність за зареєстрованим місцезнаходженням не вносилися.

Під час спроб зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, що виписані позивачем для ТОВ Сід Трейд ТД на продаж піддонів дерев`яних: від 16.05.2019 №2, від 17.05.2019 №4, від 31.05.2019 №1, від 03.06.2019 №№1, 2, від 04.06.2016 №№4, 5, від 05.06.2019 №№6, 7, - позивачу щодо кожної з них надіслані електронні квитанції №1 про те, що їх не прийнято. У квитанціях в графах Виявлено помилки зазначено, що документ не може бути прийнятий, у зв`язку з відсутністю укладеного договору про визнання електронних документів, та запропоновано надіслати заяву про приєднання до договору.

Втретє звертаючись з заявою від 07.06.2019 про приєднання до вказаного договору, позивач отримав квитанцію №1 щодо неприйняття документа у зв`язку з тим, що діє заява від 19.10.2018 про приєднання до договору.

Повідомлення про припинення дії договору згідно з заявою позивача від 19.10.2018 не направлялись. ДФС України рішення з приводу зупинення реєстрації електронних документів, у тому числі виданих позивачем податкових накладних не приймались.

Судом першої інстанції також встановлено, що умови договору про визнання електронних документів, укладеного позивачем з податковим органом, не передбачають можливості призупинення його дії в односторонньому порядку.

Так, предметом договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 №2301001 є визнання податкових документів, поданих платником податків у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, з дотриманням вимог щодо реєстрації електронного цифрового підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством, засобами телекомунікаційного зв`язку. Даний договір є укладеним, починаючи з моменту прийняття заяви про приєднання до договору, та діє до моменту припинення його дії. Умовами припинення даного договору є: подання платником податків заяви про припинення дії договору; наявності однієї з підстав, визначених пунктом 14 розділу ІІІ Порядку від 06.06.2017 №557. Контролюючий орган повідомляє про припинення цього договору із зазначенням причин у день припинення його дії шляхом направлення повідомлення про припинення дії договору на електронну адресу платника. У разі припинення дії договору надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису були врегульовані інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, що затверджена наказом ДПА України Про подання електронної податкової звітності від 10.04.2008 № 233, який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за №959/30827 (далі - Порядок №557).

Згідно з пунктом 4 Порядку №557 договори про визнання електронних документів, що на день набрання чинності цим наказом є чинними, продовжують діяти до виникнення підстав, визначених пунктом 14 розділу III Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого цим наказом.

Пунктом 14 розділу 3 Порядку №557 визначено підстави припинення дії договору електронного підпису, а саме: отримання інформації від АЦСК про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про зміну керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи; наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі; наявність у Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв`язку зі смертю.

Відповідно до пункту 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, зокрема відомості про місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ).

Частиною 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Разом з тим, станом на момент вчинення оскаржуваних дій в Єдиному державному реєстрі відсутні записи про непідтвердження відомостей про позивача або про його відсутність за місцезнаходженням.

В матеріалах справи також відсутні докази на підтвердження існування обставин, з якими законодавство та умови договору пов`язують можливість одностороннього розірвання останнього, таких як: докази зміни місця реєстрації, іншого істотного порушення позивачем умов договору тощо.

Натомість, як встановлено судом першої інстанції, протокольним рішенням засідання робочої групи було призупинено дію договору про визнання електронних документів, укладеного з позивачем.

Звертається увага, що Порядком №557 не передбачено повноважень органу ДФС щодо призупинення договору про визнання електронних документів.

Згідно підпунктів а , б пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 Податкового кодексу України).

В розумінні пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246) податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 12 Порядку №1246 визначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Зважаючи на вимоги наведених норм права, а також беручи до уваги, що договір про визнання електронних документів не втратив своєї юридичної значимості для цілей реалізації позивачем права на подання для реєстрації податкових накладних в електронному вигляді та весь час з моменту укладання продовжував діяти, відповідно, й зберігався обов`язок центрального органу фіскальної служби приймати засобами телекомунікаційного зв`язку податкові документи.

Посилання відповідача щодо відсутності позивача за місцезнаходженням колегія суддів відхиляє, оскільки така підстава не передбачена, ні приписами Порядку №557, ні умовами договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 №2301001.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої апеляційної інстанції, не спростованими доводами апеляційної скарги, про неправомірність відмови у прийнятті податкових накладних, виписаних ТОВ ДАК-ПАЛЕТ-ІНВЕСТ для ТОВ Сід Трейд ТД : від 16.05.2019 №2, від 17.05.2019 №4, від 31.05.2019 №1, від 03.06.2019 №№1, 2, від 04.06.2016 №№4, 5, від 05.06.2019 №№6, 7, а також про відсутність законних підстав для зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні позивача, оскільки останні підлягають перевірці після їх прийняття.

В той же час, посилання податкового органу в апеляційній скарзі на не врахування судом першої інстанції виключної дискреції податкового органу в частині реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, спростовується матеріалами справи і в цій частині позовних вимог було відмовлено позивачу.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 04 грудня 2019 року.

Головуючий-суддя: Л.Т. Черпіцька

Судді: О.Є. Пилипенко

Я.Б. Глущенко