Постанова

від 03.12.2019 по справі 240/8932/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/8932/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос Оксана Валентинівна

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

03 грудня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Смілянця Е. С. Охрімчук І.Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,

позивача, його представника та представників відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року (повний текст рішення складено 02.09.2019р. у м.Житомирі) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому (з урахуванням заяви про виправлення описки) просив:

- визнати протиправним рішення Державної фіскальної служби України про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням 19.03.2019 інвалідності 2 групи, поверненні матеріалів, оформлене листом від 22.05.2019 №16122/7/99-99-04-04-02-17.

- зобов`язати Державну фіскальну службу України та Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку інвалідністю 2-ї групи, яка настала 19.03.2019 внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію", постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції".

- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області видати наказ про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 2 (другої) групи інвалідності згідно ст.23 Закону України "Про міліцію" (в редакції від 13.02.2015 року), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 виходячи із розрахунку 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, тобто станом на 19.03.2019.

В обґрунтування позову зазначив, що як інвалід 2-ї групи з 19.03.2019 має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію" та Порядку №850, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. Твердження відповідачів про те, що він не має права на отримання такої допомоги в зв`язку з втратою чинності Закон України "Про міліцію" - є безпідставними.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Державної фіскальної служби України (Львівська площа,8 м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197), викладену у листі від 22.05.2019 №6368/14/06-30-04-02-10, у призначенні та виплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги як інваліду 2-ї групи з 19.03.2019.

Зобов`язано Державну фіскальну службу України (Львівська площа,8 м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) повторно розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та прийняти відповідне рішення згідно статті ст. 23 Закону України "Про міліцію" з урахуванням висновків суду у вказаній справі.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Державна фіскальна служба України звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В апеляційній скарзі зазначає, що у ДФС України відсутні правові підстави призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України "Про міліцію".

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію" та Порядку № 850, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в податковій міліції та звільнений 31.05.2005 за наказом ДПА у Житомирській області від 27.05.2005 №150-о "Про звільнення" у відставку за ст. 65 п. "Б" (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Згідно свідоцтва про хворобу Військової лікарської комісії КМВС України в Житомирській області №76/46-і від 23.05.2005 встановлено, що захворювання позивача пов`язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ та прийнято рішення про непридатність до військової служби із зняттям з військового обліку (а.с.25-26).

04.08.2010 за наслідками повторного огляду МСЕК позивачу встановлено 50% втрати професійної працездатності та 3-ю групу інвалідності з 23.07.2010, внаслідок захворювання, пов"язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи в період проходження служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою МСЕК від 04.08.2010 №115012. (а.с.32-33)

25.03.2019 Житомирською обласною МСЕК №2 позивачу встановлена 2 група інвалідності з 19.03.2019, ступінь втрати професійної працездатності - 60% внаслідок захворювання, пов"язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи в період проходження служби в органах внутрішніх справ. (а.с.35)

Позивач звернувся до ГУ ДФС у Житомирській області з заявою та доданими до неї документами, в якій просив призначити і виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку з отриманням статусу інваліда 2-ї групи.

Листом від 29.05.2019 №6358/14/16-30-04-02-10 ГУ ДФС у Житомирській області повідомила позивача, що за результатами розгляду поданих позивачем документів, ДФС України вирішила, що підстави для її виплати відсутні, оскільки на думку контролюючого органу Постанова КМ України від 21.10.2015 №850, якою затверджено Порядок та умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції не поширюється на працівників податкової міліції.

Листом від 27.05.2019 №1497/8 ДФС України повернула подані позивачем матеріали та вказала, що: їх розгляд буде відновлено після внесення відповідних змін до ПК України або прийняття нового нормативно-правового акту, оскільки колишнім працівникам податкової міліції, інвалідність яких встановлена після втрати чинності Законом України "Про міліцію", проводити розрахунок та виплату одноразової грошової допомоги у зв"язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності після 07.11.2015 законні підстави відсутні. Постанова КМ України від 21.10.2015 №850, якою затверджено Порядок та умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції не поширюється на працівників податкової міліції.

Оскільки встановлено групу інвалідності, пов`язану з наслідками Чорнобильської катастрофи, то позивач має право на отримання одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров`ю як потерпілий від наслідків цієї катастрофи відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". (а.с.17)

Вважаючи відмову у виплаті одноразової грошової допомоги як інваліду 2-ї групи неправомірною, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що ДФС України протиправно відмовлено у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності 2-ї групи з 19.03.2019р.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким частково задоволено позов, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Приписами ч.6 ст.23 Закону України "Про міліцію" передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Вказаний Закон втратив чинність 07 листопада 2015 року у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року, однак у пункті 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

На виконання статті 23 Закону України "Про міліцію" Кабінет Міністрів України постановою №707 від 12.05.2007 р. затвердив Порядок та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції (далі Порядок №707).

У зв`язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" від 13.02.2015 року №208-VIII Кабінет Міністрів України постановою від 21.10.2015 року №850 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції (далі - Порядок №850), який набрав чинності 31 жовтня 2015 року.

Пунктом 2 зазначеного Порядку встановлено, що особам, які до набрання чинності (12 березня 2015 року) Законом №208-VIII мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку №707.

При цьому, згідно положень Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Отже, призначення та виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.23 Закону України "Про міліцію", здійснюється відповідно до Порядку, під час дії якого встановлена втрата працездатності (встановлення групи інвалідності). Призначення одноразової грошової допомоги у розмірах, визначених Порядком №707 можливе лише за умови наявності права на отримання такої допомоги до 12.03.2015.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу первинно 2 група інвалідності внаслідок захворювання, пов"язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи в період проходження служби в органах внутрішніх справ встановлена з 19.03.2019 про що свідчить копія довідки МСЕК від 25.03.2019 №548193.

Таким чином, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному ст.23 Законом України "Про міліцію", та в порядку, встановленому постановою КМУ №850 від 21.10.2015 року, які були чинним на момент встановлення позивачу групи інвалідності, пов`язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

При цьому, фактичною підставою для відмови позивачу слугувала неузгодженість законодавства, яким регулюються питання призначення одноразової допомоги особам, які проходили службу в органах податкової міліції.

Суд наголошує на тому, що відсутність у Порядку №850 вказівки на поширення його дії на працівників податкової міліції, призначення допомоги яким здійснюється відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію", не є підставою для позбавлення таких осіб права на отримання одноразової допомоги у розмірі, визначеному чинним на дату установленням групи інвалідності Порядком №850, оскільки Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №850 виплати одноразової допомоги на виконання ст.23 Закону України "Про міліцію" в редакції Закону України від 13.02.2015.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що оскільки позивач, як працівник податкової міліції, має право на отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" у розмірі, визначеному Порядком №850, ДФС України протиправно відмовлено у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності 2-ї групи з 19.03.2019р.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 04 грудня 2019 року.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Смілянець Е. С. Охрімчук І.Г.