Окрема ухвала

від 27.11.2019 по справі 657/33/19

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

Окрема думка

судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.

справа № 675/33/19 (провадження № 14-504 цс 19)

27 листопада 2019 року

м. Київ

Велика Палата Верхового Суду розглянула касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Укрелітагро на ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 10 січня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 лютого 2019 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Укрелітагро до комунального підприємства Чемеровецьке бюро нерухомості , Хмельницького бюро технічної інвентаризації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю Михнівські лани , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 про скасування рішення про державну реєстрацію прав оренди земельної ділянки і постановою від 27 листопада 2019 року касаційну скаргу задовольнила, оскаржувані судові рішення скасувала, а справу направила до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Водночас з мотивами Великої Палати Верхового Суду не можу повністю погодитися з огляду на таке.

1. Велика Палата Верховного Суду задовольняючи касаційну скаргу дійшла висновку про те, що суди першої й апеляційної інстанцій зробили помилкові висновки про необхідність розгляду цієї справи в порядку господарського судочинства, оскільки розгляд позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Укрелітагро (далі - ТОВ Компанія Укрелітагро ) має відбуватися за правилами цивільного судочинства.

2. Обґрунтовуючи свою позиціюВелика Палата Верховного Суду зазначилащо відносини, пов`язані з набуттям та реалізацію громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок, ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно?правовими.

3. Справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за умови відповідності складу сторін спору статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підвідомчі судам загальної юрисдикції.

4. Спір у цій справі виник внаслідок незаконної, на думку позивача, реєстрації відповідачами права оренди з іншим орендарем (Товариство з обмеженою відповідальністю Михнівські лани ) у той час як правовідносини на підставі договорів оренди між позивачем та фізичними особами, які у цій справі є третіми особами, на той час не припинилися. Отже, спір виник з приводу порушення права позивача як орендаря внаслідок укладення договорів оренди щодо цих же земельних ділянок тими ж орендодавцями з іншим орендарем і пов`язаний з діями фізичних осіб - власників земельних ділянок, які є орендодавцями за договорами оренди з різними орендарями, одним з яких є позивач.

5. Вказаний спір має розглядатися як спір, що пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.

6. Тобто оспореним реєстраційним діям передує невирішений спір між учасниками орендних правовідносин про право цивільне, зокрема право на оренду конкретних земельних ділянок.

7. Такий спір стосується захисту цивільного права, зокрема випливає з договірних відносин, є приватноправовим, і за суб`єктним складом підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки фізичних осіб - власників земельних ділянок.

8. Посилання судів попередніх інстанцій на неоспорювання позивачем дій третіх осіб не можуть бути підставою для розгляду спору господарськими судами, адже предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків таких фізичних осіб і спір у позивача виник саме з власниками земельних ділянок, як орендодавцями.

9. Однак, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

10. Згідно із частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

11. Статтею 20 ГПК України визначено особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

12. Посилання Великої Палати Верховного Суду на те, що спір, враховуючи, що власниками спірних земельних ділянок є фізичні особи, має бути розглянутий за правилам цивільного судочинства, на мою думку є передчасними, оскільки у цій справі фізичні особи не визначені як особи, до яких заявлені позовні вимоги щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав оренди земельної ділянки.

13. Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

14. З урахуванням вимог статті 49 ЦПК України позивач самостійно визначає предмет й підстави позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову.

15. У поданій до суду в порядку цивільного судочинства позовній заяві ТОВ Компанія Укрелітагро просило скасувати рішення про державну реєстрацію прав оренди, прийняті відповідачами.

16. Позивач звернувся з позовом лише до комунального підприємства Чемеровецьке бюро нерухомості та Хмельницького бюро технічної інвентаризації, не пред`являючи при цьому вимог до фізичних осіб, зазначених позивачем як третіх осіб. Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд неповноважний вирішувати питання про склад учасників справи та належність/неналежність визначеного позивачем кола відповідачів у страві.

17. Отже, з огляду на предмет і підстави позову, визначене позивачем коло відповідачів у справі, зміст заявлених позовних суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вказаний спір є спором між юридичними особами, тобто за суб`єктним складом належить до юрисдикції саме господарського суду.

18. Разом із цим ТОВ Компанія Укрелітагро не було позбавлене можливості належним чином сформулювати свої позовні вимоги саме до фізичних осіб, які в цій справі зазначені в якості третіх осіб на стороні відповідачів, та пред`явити відповідний позов з дотримання вимог ЦПК України.

19. Враховуючи викладене висновок Великої Палати Верховного Суду про те, що спір у цій справі є приватноправовим і не належить до юрисдикції господарських судів, є помилковим. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

За наведених обставин вважаю, що належним процесуальним рішенням Великої Палати Верховного Суду було б залишення касаційної скарги ТОВ Компанія Укрелітагро без задоволення, а ухвали Ізяславського районного суду Хмельницької області від 10 січня 2019 року та постанови Хмельницького апеляційного суду від 25 лютого 2019 року - без змін.

Суддя В. В. Пророк

Окрема думка складена 05 грудня 2019 року