Ухвала

від 03.12.2019 по справі 2-1500/12

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 6/754/1352/19

Справа № 2-1500/12

У Х В А Л А

Іменем України

03 грудня 2019 року м.Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Скрипки О.І.,

за участю секретаря Моторенко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання державного виконавця Деснянського районного відділу виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві - Васильченка Михайла Михайловича про примусове проникнення до житла боржника - ОСОБА_1 , -

в с т а н о в и в:

До Деснянського районного суду м.Києва надійшло подання державного виконавця Деснянського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві Васильченка М.М. про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 .

Дане подання заявник мотивує, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 33697671 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1500 від 21.03.2012 року Деснянського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.01.2012 року і до повноліття дитини. 06.08.2012 року було відкрито виконавче провадження. Боржник рішення суду не виконує, в зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 175 422,00 грн.

Як зазначає заявник, державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та внесено до відповідних реєстрів обтяжень, а також винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено до 16-ти банків. Згідно відповідей ДФС та ПФУ, боржник ніде не працює, пенсію не отримує, відкритих рахунків у банках не має. Згідно даних АІС МВС інформація про зареєстровані транспортні засоби відсутня.

Виходами державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстрований боржник, потрапити до квартири та майна, що належить боржнику на праві власності не виявилось можливим, оскільки доступу до квартири не надано, дверей ніхто не відчинив, про що складено відповідні акти від 17.06.2019 року, 19.08.2019 року, 03.09.2019 року, чим боржник перешкоджає виконанню рішення суду.

Посилаючись на викладені обставини, заявник стверджує, що, незважаючи на належне повідомлення виконавцем, боржник не виконує покладені на нього законом обов`язки, що унеможливлює вчинення виконавчих дій, а тому просить задовольнити дане подання.

В судове засідання в день надходження подання державний виконавець не з`явився, матеріали провадження суду не надав, направивши дане подання до суду засобами поштового зв`язку.

Відповідно до ч.2 ст.439 ЦПК України, суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

З урахуванням вказаної норми, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників судового розгляду.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні подання відмовити з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів, у провадженні державного виконавця Деснянського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві Васильченка М.М. перебуває виконавче провадження № 33697671 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1500 від 21.03.2012 року Деснянського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.01.2012 року і до повноліття дитини, яке було відкрито 06.08.2012 року.

Відповідно до актів державного виконавця від 17.06.2019 року, 19.08.2019 року, 03.09.2019 року, під час виходу державного виконавця за місцем проживання боржника за адресою: АДРЕСА_1 , двері квартири ніхто не відчинив.

Згідно до п.4 ч.3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження , за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у звязку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Наведена норма законодавства передбачає можливість примусового проникнення до житла чи іншого володіння не тільки боржника, а й іншої особи, що можливо у випадку коли у володінні такої особи знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб. При цьому, факт наявності майна боржника у іншої особи має бути належно обґрунтованим, а до подання додані належні докази.

Частиною першою статті 439 ЦПК України визначено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що державний виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння.

Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Статтею 311 ЦК України передбачено право на недоторканність житла.

Частинами 1, 2 статті 311 ЦК України зазначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.

За змістом наведених вище норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим. Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння.

Також, згідно ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження , копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Зазначене дає підстави для висновку, що до подання державного виконавця мають бути долучені копії належним чином завіреного поштового повідомлення про вручення боржникові копії постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена боржнику на адресу, зазначену у виконавчому документі, або конверта з копією цієї постанови, який повернувся на адресу державного виконавця з певною відміткою поштового відділення (адресат за цією адресою не проживає, не знайдений, по закінченні терміну зберігання тощо).

Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього виконавчим документом зобов`язань. Обов`язок доказування факту ухилення боржника від виконання зобов`язань, відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України покладається в даному випаду на державногоного виконавця, який звертається до суду із відповідним поданням.

При цьому, надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника можливе лише за наявності відповідних обґрунтованих підстав та беззаперечних доказів на їх підтвердження.

Для цього, перш за все, є необхідним встановити факт обізнаності боржника про відкрите виконавче провадження та необхідності вчинення дій щодо виконання виконавчого документа.

Однак, з наданих державним виконавцем матеріалів не вбачається, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження боржником отримано, відтак, неможливо стверджувати, що боржник умисно не забезпечив державному виконавцю доступ до квартири. Крім того, слід звернути увагу і на те, що державним виконавцем до подання не надано доказів про те, що боржник на час проведення виконавчих дій дійсно зареєстрований за вказаною адресою та/або є власником квартири, про доступ до якої просить державний виконавець. Відтак, надання такого доступу може порушити права інших осіб, що зареєстровані або є власниками цієї квартири. Суд зауважує і на те, що відповідно до постанов державного виконавця від 02.04.2019 року звернуто стягнення на заробітну плату боржника. Тобто, наявна можливість виконання рішення суду без застосування таких крайніх заходів для виконання рішення, як примусове проникнення до житла боржника.

Слід звернути увагу і на те, що державним виконавцем до матеріалів подання не надано розрахунок заборгованості по сплаті аліментів станом на час звернення до суду, що перешкоджає встановленню факту наявності чи відсутності такої заборгованості та факту невиконання боржником рішення суду.

На підставі наведеного, на переконання суду, проникнення до житла боржника є крайнім методом виконання рішення суду та може бути застосованим лише за наявності беззаперечних доказів та підстав, які в даному випадку відсутні, відтак суд вважає, що подання є передчасним, безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 439 ЦПК України, ст.ст.18, 28 Закону України Про виконавче провадження , суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні подання державного виконавця Деснянського районного відділу виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві - Васильченка Михайла Михайловича про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 03 грудня 2019 року.

Суддя: