Ухвала

від 06.12.2019 по справі 903/639/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"06" грудня 2019 р. Справа № 903/639/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Розізнана І.В.

судді Бучинська Г.Б.

судді Грязнов В.В.

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіла" на рішення Господарського суду Волинської області від 09.10.2019 у справі №903/639/19 (суддя Якушева І.О.)

за позовом першого заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіла " , с.Підгайці, Луцького р-ну, Волинської обл.

про стягнення 24 743,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 09.10.2019 у справі №903/639/19 позов першого заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіла" про стягнення 24 743,17 грн. задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіла" на користь Державного бюджету України 24 743 грн. 17 коп. плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіла" на користь Прокуратури Волинської області 1921 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням Господарського суду Волинської області від 09.10.2019 у справі №903/639/19 Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіла" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій з підстав висвітлених у ній, просить апеляційний суд поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 09.10.2019 у справі №903/639/19, прийняти нове рішення яким позов першого заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без розгляду.

Скарга мотивована тим, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, а саме: ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", внаслідок чого зробив висновки, які не відповідають обставинам справи.

Суд першої інстанції не врахував, що звернення прокурора з даним позовом відбулося задовго до закінчення у Державної служби України з безпеки на транспорті строку, в межах якого орган державної влади міг звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права. При цьому, вказані прокурором обставини пасивної поведінки Державної служби України з безпеки на транспорті без відповідних підтверджуючих доказів, не дають підстав для висновку про невиконання чи неналежне виконання Державною службою України з безпеки на транспорті, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій відносно захисту прав держави.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 у справі №903/639/19 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіла" на рішення Господарського суду Волинської області від 09.10.2019 у справі №903/639/19 - залишено без руху.

На виконання вимог ухвали суду від 14.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіла" надіслало до Північно-західного апеляційного господарського суду клопотання (вх. №38948/19 від 26.04.2019) до якого долучено платіжне доручення про сплату судового збору (№2277 від 21.11.2019).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 у справі №903/639/19 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 09.10.2019 у справі №903/639/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіла" на рішення Господарського суду Волинської області від 09.10.2019 у справі №903/639/19; зупинено дію оскаржуваного рішення Господарського суду Волинської області від 09.10.2019 у справі №903/639/19; запропоновано позивачу, у строк до 18.12.2019 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів відповідачу; роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звертаючись до суду з позовною заявою, послався на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", Рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99.

Разом з тим, апелянт звертаючись до суду з апеляційною скаргою посилається на помилковість висновку місцевого господарського суду стосовно обґрунтованості та доведеності прокурором наявності підстав для представництва інтересів держави в особі позивача за поданим позовом в контексті застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Водночас, колегією суддів встановлено, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №912/2385/18 прийнято до розгляду питання щодо неоднакового застосування положень частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Передаючи справу №912/2385/18 на розгляд Великої Палати Верхового Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийшла до висновку що у даній справі існує виключна правова проблема, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором. Так, на думку колегії суддів, закріплені законодавством умови та випадки, коли прокурор має право здійснювати представництво в суді законних інтересів держави ("якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень"), не можна назвати виключним випадком, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні, про що свідчить й неоднозначна та різна судова правозастосовча практика.

При цьому, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наголосила на необхідності вирішення питання, чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: 1) додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема, доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення; 2) обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду?

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах.

Враховуючи викладене, з метою дотримання єдності судової практики, апеляційний суд з власної ініціативи дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №903/639/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

Керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі №903/639/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіла" на рішення Господарського суду Волинської області від 09.10.2019 у справі №903/639/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

2. Ухвалу надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

3. Зобов`язати учасників справи повідомити Північно-західний апеляційний господарський суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18 та надати відповідні докази.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Грязнов В.В.