Постанова

від 04.12.2019 по справі 906/307/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року Справа № 906/307/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Василишин А.Р. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Соя-М" на рішення Господарського суду Житомирської області від 30.07.2019 р. у справі № 906/307/19 (суддя Сікорська Н.А., повний текст рішення складено 05.08.2019 р.)

за позовом ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Соя-М"

про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування державної реєстрації

за участю представників сторін:

позивача - Грабік О.А.;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Соя-М про визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ "Агро Соя-М", оформлених протоколом № 7 від 20.09.2016 р. та зобов`язання скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів відповідача.

Підставою для визнання недійсним рішення зборів учасників товариства позивач визначає те, що його, як співвласника відповідача, не було повідомлено про проведення зборів, участі у зборах він не приймав та з питань порядку денного не голосував, згоди на вихід з учасників товариства не надавав, жодних заяв про вихід з товариства відповідачу не подавав та договір про купівлю-продаж частки не підписував і не мав такого наміру.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 30.07.2019 р. у справі №906/307/19 позов задоволено частково; визнано недійсними рішення загальних зборів ТОВ "Агро Соя-М", оформлені протоколом № 7 від 20.09.2016 р.; в решті позову відмовлено; здійснено розподіл судового збору.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення, зазначив, що відповідач не дотримався встановленого порядку повідомлення позивача про проведення загальних зборів, відповідно до вимог ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства", під час голосування на спірних зборах був відсутній кворум для прийняття рішень, визначений п. 15.5 статуту товариства. При цьому, суд першої інстанції звернув увагу на недоліки протоколу №7 від 20.09.2016 р., а саме на те, що в ньому не зазначено у повній мірі часу та місця проведення зборів.

Окрім того, суд першої інстанції не прийняв, як належний доказ волевиявлення позивача, заяву від його імені про вихід зі складу учасників відповідача, оскільки вона була посвідчена нотаріусом, діяльність якого була припинена на час складання даної заяви. Водночас, відповідачем не надано суду заяви позивача про вихід зі складу учасників відповідача, вчинену у простій письмовій формі, яка стала підставою для виключення позивача з числа учасників товариства.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині скасування державної реєстрації змін до установчих документів відповідача, суд першої інстанції вказав, що виконавчий комітет Бердичівської міської ради не є учасником справи, до останнього не пред`являлось позивачем жодних вимог, тому відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Соя-М" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що з тексту протоколу №7 від 20.09.2016р. загальних зборів відповідача вбачається, що позивач був присутній на загальних зборах та приймав участь у вирішенні питань, визначених у порядку денному. Натомість, суд першої інстанції, як на обґрунтування задоволення позовних вимог взяв до уваги лише заперечення позивача щодо обізнаності останнього із скликанням загальних зборів товариства. Зважаючи на обставини справи та заперечення позивача щодо його повідомлення та участі у зборах, він міг бути допитаний як свідок у справі, лише тоді дана процесуальна дія могла бути доказом у справі та слугувати засобом обґрунтованості рішення, а не сама по собі позиція позивача.

Скаржник вказує, що позивач подав позов через значний проміжок часу з дати прийняття рішення загальними зборами, тому, зважаючи на обов`язок власника брати участь у життєдіяльності товариства, його доводи про те, що він не знав про проведення зборів та рішення, прийняті на них, піддається сумніву.

Апелянт звертає увагу , що суд першої інстанції не прийняв до уваги його заперечення щодо неможливості надання документів, пов`язаних із проведенням спірних загальних зборів учасників з тих підстав, що останні були викрадені у 2017 р.

Крім того, скаржник зазначає, що норма закону на момент вчинення реєстраційних дій визначала необхідність лише простої письмової форми заяви про вихід із складу засновників (учасників) без нотаріального посвідчення. В свою чергу, в матеріалах справи наявні докази лише невідповідності нотаріального бланку на якому викладена заява, проте не спростовна дійсність самої заяви та її акцепту заявником. Отже, для проведення реєстраційних дій був поданий односторонній правочин у вигляді заяви, яка відповідала її формі, а саме письмовій.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 р. (враховуючи ухвалу суду від 01.10.2019 р. про виправлення описки) відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено на 07.11.2019 р. об 14:30 год.

ОСОБА_1 надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. № 34238/19 від 11.10.2019 р.), в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Позивач зазначає, що він є співзасновником відповідача, із часткою 50% статутного капіталу. Однак, жодним чином не повідомлявся про проведення спірних загальних зборів учасників відповідача, участі у зборах не приймав та свою частину у статутному фонді товариства не відчужував, заяв про вихід із учасників товариства не писав. Відтак, вказане доводить те, що порядок проведення загальних зборів відповідача було порушено, тому прийняті спірні рішення правомірно судом першої інстанції визнано недійсними.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем не дотримано встановленого порядку повідомлення позивача про проведення загальних зборів, відповідно до вимог ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства", оскільки останнім не було надано жодного доказу на підтвердження зворотнього.

При цьому, посилання відповідача на те, що позивач був присутній на зборах, що вбачається з протоколу, не являється достовірним та безспірним фактом, оскільки саме лише зазначення у протоколі зборів учасників товариства про присутність на зборах позивача не є достатнім доказом того, що останній дійсно був на них присутній. Відтак, зважаючи на той факт, що позивачем заперечувався факт присутності на зборах та беручи до уваги встановлені судом обставини щодо його неповідомлення, суд дійшов вірного висновку, що рішення прийнято на зборах лише одним учасником, що вказує на відсутність визначеного в статуті кворуму для прийняття рішень.

Також судом об`єктивно та всебічно надано оцінку доказам, наявним в матеріалах справи, що стосуються підробленої нотаріально посвідченої приватним нотаріусом заяви від 12.09.2016 р., начебто за підписом позивача, що стала підставою для виключення його зі складу учасників відповідача. В свою чергу, доводи апелянта, що заява про вихід, навіть із врахуванням доведеності наявними в матеріалах справи доказами щодо її підроблення, все одно може рахуватись, як подана в простій письмовій формі, є нелогічними та хибними, оскільки позивачем оскаржувався сам факт підписання та подачі ним такої заяви та надано докази, якими підтверджується її підроблення, що автоматично нівелює її юридичне значення.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 04.12.2019 р. об 16:00 год.; доручено забезпечення проведення відеоконференції Господарському суду Вінницької області.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Соя-М" надіслало заяву (вх. № 39843/19 від 04.12.2019 р.) про розгляд справи без участі його повноважного представника.

Представник позивача в судовому засіданні 04.12.2019 р. заперечив доводи апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач не забезпечив явку повноважного предстаника в судове засідання, хоча про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Враховуючи те, що відповідач просив суд розглядати справу без участі його представника та беручи до уваги повідомлення його належним чином про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як встановлено апеляційним судом, 27.08.2014 р. позивач набув статусу учасника товариства ТОВ "Агро Соя-М", відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ "Хмельове", яке оформлене протоколом № 4, згідно якого, зокрема, було вирішено: передати частку в розмірі 50000 грн. (50% статутного фонду товариства), яка належала ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , шляхом укладання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Хмельове" та затверджено нову редакцію статуту ТОВ "Хмельове" (а.с. 115-117).

28.08.2014 р. на підставі даного рішення здійснено державну реєстрацію змін до статуту ТОВ "Хмельове" (а.с. 118-130).

Відповідно рішення загальних зборів ТОВ "Хмельове", оформленого протоколом № 5 від 03.12.2014 р., зокрема, було вирішено: змінити назву ТОВ "Хмельове" на ТОВ "Агро Соя-М"; змінено адресу товариства на: 12304, Україна, Житомирська обл., Житомирський р-н, смт. Черняхів, Майдан Рад, 5 (а.с. 131-132).

Відповідно до статуту ТОВ "Агро Соя-М" (а. с. 135-146), в редакції, затвердженій рішенням загальних учасників товариства від 03.12.2014 р., що діяла на момент прийняття спірного рішення, позивач - ОСОБА_1 був учасником відповідача з часткою 50000 грн., що становить 50% статутного капіталу товариства. Другим учасником товариства був ОСОБА_2 з часткою 50000 грн., що також становила 50% статутного капіталу товариства.

Відповідно до п. 8.1 статуту відповідача (в редакції, чинній на момент прийняття спірних рішень), органами управління товариством є загальні збори; директор товариства.

Згідно п. 10.1 статуту, учасник товариства має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за місяць до виходу.

За приписами п. 15.1 статуту, вищим органом товариства є загальні збори його учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк.

Відповідно до п. 15.3 статуту, учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Пунктом 15.18 статуту визначено, що до виключної компетенції загальних зборів, зокрема належить: внесення змін до статуту товариства, зміна розміру статутного капіталу товариства (п. 15.18.2).

У пункті 15.5 статуту визначено, що загальні збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 % голосів.

Пунктом 15.16 статуту визначено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються усно чи письмово не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів з зазначенням часу і місця проведення загальних зборів та порядку денного.

В матеріалах справи міститься копія заяви ОСОБА_1 від 12.09.2016 р., адресована загальним зборам учасників ТОВ "Агро Соя-М", в якій позивач заявляє про свій вихід зі складу учасників товариства, і передачу (уступку) належної йому частки в статутному капіталі товариства в розмірі 50 % на користь громадянина ОСОБА_2 Дана заява посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вертебною Л.О. та зареєстрована в реєстрі за № 6405 (а.с. 93).

20.09.2016 р. відбулись загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Соя-М", оформлені протоколом №7, на порядок денний яких були винесені наступні питання: про зміни в складі учасників товариства, перерозподіл та згоду на відступ часток учасником; про затвердження статуту товариства в новій редакції; про реєстрацію статуту товариства.

Відповідно до протоколу зборів, на них були присутні учасники відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які мають 100% у статутному капіталі товариства та директор відповідача ОСОБА_3 .

На спірних загальних зборах ТОВ "Агро Соя-М" було вирішено: відповідно до ст. 58 ЗУ "Про господарські товариства" голосування на зборах проводити частками, які належать учасникам товариства та обрано головою зборів ОСОБА_2 , а секретарем зборів ОСОБА_3 ; задоволено заяву ОСОБА_1 про вихід зі складу учасників товариства та передано його частку ОСОБА_2 ; визнано єдиним учасником товариства ОСОБА_2 ; затверджено статут товариства у новій редакції; уповноважено директора товариства ОСОБА_2 підготувати та подати необхідні документи для державної реєстрації змін до статуту товариства, що відбулись (а.с.147).

21.09.2016 р. виконавчим комітетом Бердичівської міської ради Житомирської області були вчинені реєстраційні дії 13011050015000834 до установчих документів ТОВ "Агро Соя-М" щодо зміни складу або інформації засновників (а.с.31).

Відповідно до відповіді Головного територіального управління юстиції у м. Києві № 8326/4-19 від 22.05.2019 р., наданої на адвокатський запит № 01 від 15.05.2019 р., вбачається, що наказом Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 14.01.2010 р. № 26/02 нотаріальна діяльність Вертебної Л.О. по Київському міському нотаріальному округу була припинена з 14.01.2010 р. на підставі письмової заяви про припинення нотаріальної діяльності (а.с. 164-165).

Згідно інформаційної довідки з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів від 18.04.2019 р. нотаріальний бланк серії ВРК номер 983548 (бланк, на якому посвідчена заява про вихід з учасників товариства від 12.09.2016 р.) був використаний 20.05.2011 р. приватним нотаріусом Запорізької області Горловою Ю.М. (а.с. 95).

Предметом даного позову є вимога позивача про визнання недійсним рішень загальних зборів відповідача, оформлених протоколом № 7 від 20.09.2016 р. та зобов`язання скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів відповідача.

Підставою для визнання недійсними спірних рішень позивач визначає те, що його, як співвласника відповідача, не було повідомлено про проведення зборів, участі у зборах він не приймав та з питань порядку денного не голосував, згоди на вихід з учасників товариства не надавав, жодних заяв про вихід з товариства відповідачу не подавав та договір про купівлю-продаж частки не підписував і не мав такого наміру.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. ст. 12, 15, 16, 20 ЦК України особа здійснює свої цивільні права, в тому числі право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права, на власний розсуд. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права та інтересу.

Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно зі ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

За змістом статті 116 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, серед іншого, брати участь в управлінні товариством.

На момент виникнення спірних правовідносин сторін, позивач, з часу вступу до товариства, є носієм корпоративних прав, а тому недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів може бути визнане судом порушенням прав позивача, який є учасником цієї юридичної особи.

Стаття 145 ЦК України визначає, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, виключення учасника із товариства. Черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.

За приписами статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Згідно ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Отже, реалізація права участі в управлінні справами товариства відбувається, зокрема, через участь учасника господарського товариства у вищому органі товариства, яким є загальні збори учасників товариства.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

Згідно ч. 5 ст. 61 ЗУ "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

При розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

Участь позивача у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням, адже голосуванню передує обговорення усіма присутніми учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій та виступи учасників, що, за певних обставин, може істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце внаслідок незаконного позбавлення позивача можливості взяти участь у загальних зборах, а тому у даному випадку не має значення розмір частки позивача у статутному капіталі товариства щодо її достатності для суттєвої зміни рішення, що оскаржується.

Недотримання порядку скликання зборів учасників товариства в частині повідомлення позивача про проведення зборів, прийняття зборами рішень за відсутності позивача, належним чином не повідомленого про проведення загальних зборів учасників товариства, є порушенням вимог закону та статуту товариства, порушує права позивача, як учасника товариства, на участь в управлінні справами товариства.

Як встановлено апеляційним судом, позивач, на момент прийняття спірних рішень, був учасником ТОВ "Агро Соя-М" з часткою, що становила 50 % статутного капіталу товариства.

Матеріалами справи підтверджується, що 20.09.2016 р. відбулись загальні збори учасників ТОВ "Агро Соя-М" рішення яких були оформлені протоколом №7, на яких було вирішено: відповідно до ст. 58 ЗУ "Про господарські товариства" голосування на зборах проводити частками, які належать учасникам товариства та обрано головою зборів ОСОБА_2 , а секретарем зборів ОСОБА_3 ; задоволено заяву ОСОБА_1 про вихід зі складу учасників товариства та передано його частку ОСОБА_2 ; визнано єдиним учасником товариства ОСОБА_2 ; затверджено статут товариства у новій редакції; уповноважено директора товариства ОСОБА_2 підготувати та подати необхідні документи для державної реєстрації змін до статуту товариства, що відбулись (а.с. 147).

Відповідно до протоколу зборів від 20.09.2016 р. № 7, позивач був присутній на загальних зборах товариства та приймав участь у вирішенні питань порядку денного.

Однак, позивач заперечує факт присутності на спірних зборах та голосування з питань порядку денного, з підстав його не повідомлення про час та місце проведення загальних зборів, а також заперечує факт подання заяви про вихід з товариства від 12.09.2016 р.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. Обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів учасників товариства покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється (такі правові позиції викладені у постановах Верховного суду від 27.03.2018 р. у справі №904/6983/17 та від 02.05.2018 р. у справі № 910/807/17).

Апеляційний господарський суд зазначає, що п. 5.16 статуту відповідача (у відповідній редакції) визначено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються усно чи письмово не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів з зазначенням часу і місця проведення загальних зборів та порядку денного.

Однак, в порушення вказаних положень статуту, відповідачем не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували повідомлення позивача про проведення загальних зборів (фіскальний чек, опис вкладення про направлення позивачу повідомлення про проведення зборів, телефонограма, направлення позивачу повідомлення засобами електронного зв`язку з використанням ЕЦП, тощо). Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували повернення не отриманої позивачем кореспонденції щодо повідомлення позивача про проведення спірних загальних зборів.

Окрім того, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що матеріали справи не містять самого тексту повідомлення про скликання загальних учасників товариства 20.09.2016 р., яке б дало змогу встановити, що позивача було повідомлено не тільки про дату таких зборів, а й про порядок денний цих зборів; також відповідач не доводить суду, що таке повідомлення відбулося в усній формі.

З огляду на вказані обставини, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем, як особою, рішення органу управління якої оспорюється не доведено суду обставин повідомлення позивача про проведення спірних загальних зборів учасників товариства, що суперечить п. 15.16 статуту та ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" та порушує права позивача на участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах.

Окрім того, колегія суддів приймає до уваги те, що п. 15.5 статуту відповідача (у відповідній редакції) визначено, що загальні збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 % голосів.

Відтак, враховуючи те, що позивач, якому на час проведення спірних зборів належало 50 % у статутному капіталі відповідача заперечує факт участі у спірних загальних зборах та зважаючи на встановлені судом обставини неповідомлення його про проведення спірних загальних зборів учасників товариства, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення на загальних зборах відповідача прийнято лише одним учасником - ОСОБА_2 , якою належала частка в статутному капіталі відповідача в розмірі 50 %, що вказує на відсутність, визначено п. 15.5. статуту кворуму для прийняття рішення.

При цьому, суд апеляційної інстанції критично оцінює посилання відповідача (скаржника) на лист Бердичівського ВП № 38аз/203/01-2019 від 27.05.2019 р., яким, на його думку, підтверджується те, що документи, пов`язані із проведенням спірних загальних зборів учасників відповідача були викрадені, оскільки з даного листа не вбачається, що відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального провадження були внесені стосовно викрадених документів у гр. ОСОБА_3 , які стосувались проведених зборів. Даний лист підтверджує лише те, що Бердичівським ВП під час перевірки матеріалів СО № 111063 були виявлені ознаки кримінального правопорушення, за результатами якого було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017060050001862 від 09.12.2017 р. за ознаками кримінального правопорушення ст. 185 ч.1 КК України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами факту викрадення у нього документів, які б вказували про належне повідомлення позивача про проведення загальних зборів учасників 20.09.2016 р.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що статтями 116 ЦК України та 10 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що учасники товариства мають право: вийти в установленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст. 148 ЦК України встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Справжність підпису на заяві про вихід з товариства підлягає нотаріальному засвідченню.

Згідно п. 10.1 статуту, учасник товариства має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за місяць до виходу.

Вихід учасника з ТОВ - це безумовне та добровільне волевиявлення учасника направлене на припинення його корпоративних правовідносин з господарським товариством. Таке волевиявлення учасника фіксується в письмовій формі - заяві про вихід, яка адресується товариству. Відсутність нотаріального посвідчення підпису заявника на заяві про вихід з товариства не дає підстави вважати дійсним волевиявлення учасника товариства щодо виходу зі складу учасників.

Аналізуючи зазначені норми, колегія судді приходить до висновку, що необхідною умовою для виходу з товариства за наведеними вище нормами законодавства є подання учасником товариства відповідної нотаріально посвідченої заяви про вихід з товариства. Відсутність нотаріального посвідчення підпису заявника на заяві про вихід з товариства не дає підстави вважати дійсним волевиявлення учасника товариства щодо виходу зі складу учасників.

Як встановлено апеляційним судом, спірним рішенням загальним зборів, оформленим протоколом №7 від 21.09.2016 р. було задоволено заяву позивача про його вихід з товариства від 12.09.2016 р. та передано його частку ОСОБА_2 . Позивач заперечує факт складання та подання даної заяви відповідачу.

В свою чергу, матеріалами справи підтверджується, що заява від 12.09.2016р. про вихід зі складу учасників відповідача, була посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вертебною Л.О. та зареєстрована в реєстрі за № 6405.

Разом з тим, з відповіді Головного територіального управління юстиції у м. Києві № 8326/4-19 від 22.05.2019 р., наданої на адвокатський запит № 01 від 15.05.2019 р. вбачається, що нотаріальна діяльність Вертебної Л.О по Київському міському нотаріальному округу була припинена з 14.01.2010 р. на підставі її письмової заяви відповідно до наказу Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 14.01.2010 р. № 26/02 (а.с. 164-165).

Крім того, згідно інформаційної довідки з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів від 18.04.2019 р. нотаріальний бланк серії ВРК номер 983548 (бланк, на якому посвідчена заява про вихід з учасників товариства від 12.09.2016 р.) був використаний 20.05.2011р. приватним нотаріусом Запорізької області Горловою Ю.М. (а.с. 95).

Відтак, враховуючи встановлені обставини у справі та беручи до уваги відсутність належним чином нотаріально засвідченої заяви позивача про вихід з товариства, господарський суд приходить до висновку про те, що така заява є неналежно оформленою та не може бути підставою для виходу учасника з товариства і передачі частки позивача іншому учаснику, оскільки не створює правових наслідків для сторін.

При цьому, доводи скаржника про те, що заява може бути вчинена у простій письмовій формі зводяться до довільного тлумачення ст. 148 ЦК України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення загальних зборів ТОВ "Агро Соя-М", оформлені протоколом № 7 від 20.09.2016 р. прийняті з порушенням порядку скликання загальних зборів та за відсутності кворуму для їх прийняття, що не відповідає положенням п. п. 15.5, 15.16. статуту та нормам Закону України "Про господарські товариства", тому дане рішення підлягає визнанню недійсним.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання виконавчий комітет Бердичівської міської ради скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів відповідача, здійснену 21.09.2016 р. 13011050015000834 щодо змін до установчих документів та складу засновників, то рішення суду в цій частині жодна із сторін не оскаржувала.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, посилаючись на ст. 45 ГПК України зазначив, що відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу. Однак, виконавчий комітет Бердичівської міської ради не є учасником справи та до нього позивачем не ставилося вимог, тому обґрунтовано відмовив в задоволенні даної вимоги.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі про те, що позивач міг бути допитаний як свідок у справі, лише тоді дана процесуальна дія могла бути доказом у справі та слугувати засобом обґрунтованості рішення, а не сама по собі позиція позивача, враховуючи викладене.

Відповідно до ст. 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі , якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Суд має право зобов`язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Якщо свідок без поважних причин не з`явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання. В ухвалі про виклик свідка суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Враховуючи те, що відповідач не подавав до суду першої інстанції клопотання про виклик свідка у справі, а суд, вирішуючи спір виходячи з предмету та підстав заявленого позову, не вбачав необхідності з власної ініціативи вчинити дані процесуальні дії, тому дані доводи скаржника на стадії апеляційного перегляду рішення суду є необгрунтованими.

Також колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника, що позивач подав позов через значний проміжок часу з дати прийняття рішення загальними зборами, тому його твердження про те, що він не знав про проведення зборів та рішення прийнятті на них піддається сумніву, оскільки відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується, і ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції.

При цьому, судом звертається увага на те, що у рішенні Європейського суду з прав людини (справа Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 р.) зазначено, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 30.07.2019 р. у справі №906/307/19 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Соя-М" - без задоволення.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Соя-М" на рішення Господарського суду Житомирської області від 30.07.2019 р. у справі № 906/307/19 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складено 06 грудня 2019 р.

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Гудак А.В.