Ухвала

від 06.12.2019 по справі 915/2375/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

06 грудня 2019 року Справа № 915/2375/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю КОРН-ЕКСПРЕС (код ЄДРПОУ 33738615, 54042, м. Миколаїв, вул. Південна, 29, оф. 11, адреса для листування: 54020, м. Миколаїв, вул. Погранична, 29-В, оф. 711)

відповідач 1 : Товариство з обмеженою відповідальністю ЕКО-ЖИТЛО (код ЄДРПОУ 39452781, 54017, м. Миколаїв, вул. Московська, 41, кв. 9);

відповідач 2 : Миколаївська міська рада (код ЄДРПОУ 26565573, 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20);

третя особа: Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Горбуров Кирил Євгенович (54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 40а)

про: про визнання недійсним правочину щодо передачі у власність за актом прийому-передачі нерухомого майна, рішень, оформлених протоколами загальних зборів учасників товариства, про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів, припинення юридичної особи та витребування майна з чужого володіння,

встановив:

05.12.2019 позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до відповідачів про визнання недійсним правочину щодо передачі у власність за актом прийому-передачі нерухомого майна, рішень, оформлених протоколами загальних зборів учасників товариства, про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів, припинення юридичної особи та витребування майна з чужого володіння.

Разом із позовною заявою позивачем подано до господарського суду заяву про забезпечення позову.

Заяву обґрунтовано посиланням на те, що існує загроза відчуження спірного нерухомого майна на користь третіх осіб, що унеможливить або ускладнить в подальшому виконання рішення суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/2375/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з наступних підстав.

Згідно п. п. 1, 4 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч.3 ст.137 ГПК України).

Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п.4 Постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006р. №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно ст.140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В силу приписів ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заяву про забезпечення позову подано разом з позовною заявою, отже підстави для її задоволення витікають з обставин, зазначених в позові та змісту заявлених позовних вимог.

Ухвалою суду від 06.12.2019 позовну заяву повернуто позивачу на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України у зв`язку з порушенням позивачем правил об`єднання позовних вимог.

В такому випадку наявність підстав вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, встановлюється судом в залежності від тих конкретних прав, за захистом яких він звернувся до суду (тих, які зазначено в позовній заяві) та стосовно яких може бути винесено рішення за результатами розгляду в суді.

Відтак повернення позовної заяви, разом з якою подано відповідну заяву про забезпечення позову, за наведених умов означає відсутність підстав вважати, що виконання рішення суду щодо конкретних позовних вимог може бути ускладнено або унеможливлено.

З таких підстав, подану заяву не можна визнати обґрунтованою, а отже в її задоволенні слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю КОРН-ЕКСПРЕС у задоволенні заяви від 05.12.2019 про забезпечення позову

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.О.Ржепецький