Рішення

від 26.11.2019 по справі 160/9159/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року Справа № 160/9159/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. при секретарі судового засіданняШелгуновій І.А. за участі: представників позивача представника відповідача Спаської Л.В., Шнейдер О.В.. Дерець Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства РЕМХОЛОД до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

20.09.2019 року Приватне підприємство РЕМХОЛОД звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості № UA110000/2019/400069/2 від 03.09.2019 року;

- визнати протиправною та скасувати видану Дніпропетровською митницею ДФС картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110180/2019/00138 від 03.09.2019 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.10.2019 року о 10:40 год. (а.с. 2).

Усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, від 12.11.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.09.2019 року звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС з метою здійснення митного оформлення товару - вентилятори, країна виробництва: CN (Китай), виробник: Hangzhou Weiguang Electronic Co.,Ltd Китай ., шляхом електронного декларування за ЕМД UA110180/2019/414833 визначивши митну вартість за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 Митного кодексу України. Для підтвердження заявленої митної вартості та з метою митного оформлення були подані документи, встановлені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. На думку позивача, відповідач безпідставно не визнав заявлену позивачем митну вартість товару та прийняв рішення №UA110000/2019/400069/2 від 03.09.2019 року, яким визначено митну вартість товару за резервним методом 2-г на рівні 8,02 дол. США/кг та 8,4774 дол/шт. На підставі вказаного рішення 03.09.2019 року відповідачем складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA110180/2019/00138. Позивач стверджує, що на підставі наданих документів митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України. Подані для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, Дніпропетровській митниці документи не містили в собі розбіжностей, та не мали наявних ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари. Таким чином, позивач вважає, вказані рішення суб`єкту владних повноважень необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

22.10.2019 року представником позивача подано письмову відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивачем надано усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, які містять повну інформацію про митну вартість та її складові, і без порушень термінів. При цьому, в поданих документах відсутні будь-які розбіжності, ознаки підробки або відомості, які б не підтверджували числові значення складових митної вартості товарів.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов з підстав, зазначених у позові та відповіді на відзив.

18.10.2019 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивач надав пакет документів, необхідний для визначення митної вартості за ціною договору. Однак, були виявлені розбіжності у документах, які підтверджують числові значення складових митної вартості. Так, згідно комерційного рахунку CІ19WG615REM від 15.07.2019 року виробник товарів та торгівельна марка не зазначені; відповідно до дати платіжних доручень, 19.06.2019 року та 30.07.2019 року, дати морського коносаменту щодо дати відвантаження оцінюваної партії товарів, умови контракту щодо передплати недотримані покупцем; п. 2.4 контракту №PR200217 передбачений перелік документів, що надається продавцем, проте, сертифікат якості, технічний паспорт, паспорт безпеки не наданий декларантом до митного оформлення; у наданій митній декларації країни відправлення зазначені реквізити морського коносаменту, що не надавався до митного оформлення, крім того, реквізити морського судна згідно коносаменту S0719070431 не відповідають назві морського судна митної декларації країни відправлення; на підтвердження транспортної складової до митного оформлення надано договір №ТЕ 080719-2 від 02.07.2019 року, яким передбачено, що на кожне окреме перевезення / експедирування вид та найменування вантажу узгоджуються клієнтом та експедитором заявкою на ТЕП, що є невід`ємною частиною договору, проте зазначений документ не подавався до митного оформлення; не забезпечено декларантом переклад документів українською мовою. З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення позивачем митної вартості товару, відповідач зобов`язав позивача протягом 10 календарних днів додатково надати документи. Однак, листом позивач проінформував митницю про не можливість надання додаткових документів у 10-денний термін. Всі обставини справи вказують на наявність встановлених законом причин неможливості застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо імпортованих товарів. У зв`язку із неможливістю застосування основного методу визначення митної вартості товарів відповідачем послідовно було перейдено до наступних методів визначення митної вартості та застосовано резервний. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та оформленні картки відмови діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

11.11.2019 року представником відповідача було подано письмові заперечення проти відповіді на відзив, у яких зазначено доводи аналогічні доводам у відзиві на позов.

Представник відповідача в судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов, запереченнях підтримала, проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 12.06.2019 року між компанією Hangzhou Weiguang Electronic Co.,Ltd , (продавець) та ПП РЕМХОЛОД (покупець) на підставі комерційної аферти від 19.04.2019 року укладено зовнішньоекономічний контракт №PR200217.

Вказана комерційна аферта містить перелік товарів та ціни відповідно до номенклатури переліку. В тексті комерційної аферти зазначено, що ціни дійсні на протязі поточного року.

Предметом контракту №PR200217 від 12.06.2019 року є поставка продавцем вентиляторів в асортименті.

Згідно пункту 1.1. контракту, поставка здійснюється на умовах FOB NINGBO CFR/CIF Одеса/Іллічівськ Україна.

Пунктом 1.2. контракту передбачено, що продукція поставляється згідно інвойсам, які є невід`ємною частиною контракту.

Відповідно до п. 1.3. контракту відвантажувачем товару може бути виробник товару, який вказується в інвойсах.

Згідно п. 5.4. контракту оплата за партію товарів, що відвантажується здійснюється покупцем у доларах США згідно Проформи-Інвойсу шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, зазначений у контракті.

Згідно п. 5.5 контракту умова оплати -100% передоплата.

03.09.2019 року ПП РЕМХОЛОД з метою розмитнення придбаного товару подано до митного органу в електронному вигляді митну декларацію № UA110180/2019/414833 на наступний товар:

- товар №2 - вентилятори . Країна виробництва: CN (Китай). Виробник: Hangzhou Weiguang Electronic Co.,Ltd Китай .

Митна вартість товару визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

Крім того, до митної декларації надано пакет документів для підтвердження митної вартості товарів у відповідності до вимог ст.53 Митного кодексу України, а саме: контракт №PR200217 від 12.06.2019 року, Проформи-Інвойс №CI19WG615REM від 12.06.2019 року рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №CI19WG615REM від 12.06.2019 року, коносамент (Bill оf lading) №S0719070431 від 20.07.2019 року, прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 19.04.2019 року, автотранспортну накладну (Road consignment note) №66048 від 30.08.2019 року, сертифікат про походження товару! (Certificate оf origin) №19С3301С0059/00236, платіжне доручення № 5260JBKLJ від 10.07.2019 року, платіжне доручення № 5JBKLJ6 від 19.06.2019 року, а також договір транспортного експедитування №ТЕ 080719-2 від 08.07.2019 року, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №46632 від 29.08.2019 року, митну декларацію країни відправлення №310120190517889116 від 16.07.2019 року.

Відповідно до п.4.1 ст. 54 Митного кодексу України, посадовою особою Дніпропетровської митниці ДФС здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

В результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності, та не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості, а саме:

- згідно комерційного рахунку CІ19WG615REM від 15.07.2019 року виробник товарів та торгівельна марка не зазначені;

- відповідно до дати платіжних доручень, 19.06.2019 року та 30.07.2019 року, дати морського коносаменту щодо дати відвантаження оцінюваної партії товарів, умови контракту щодо передплати недотримані покупцем;

- п. 2.4 контракту №PR200217 передбачений перелік документів, що надається продавцем, проте, сертифікат якості, технічний паспорт, паспорт безпеки не наданий декларантом до митного оформлення;

- у наданій митній декларації країни відправлення зазначені реквізити морського коносаменту, що не надавався до митного оформлення, крім того, реквізити морського судна згідно коносаменту S0719070431 не відповідають назві морського судна митної декларації країни відправлення.

Зазначене може свідчити про перевантаження товару та пов`язані з цим витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, що є складовими митної вартості, а також на наявність додаткових транспортних документів, що відображають факт перевантаження товару з одного морського судна на інше, та які не були надані до митного оформлення.

- на підтвердження транспортної складової до митного оформлення надано договір №ТЕ 080719-2 від 02.07.2019 року, яким передбачено, що на кожне окреме перевезення / експедирування вид та найменування вантажу узгоджуються клієнтом та експедитором заявкою на ТЕП, що є невід`ємною частиною договору, проте зазначений документ не подавався до митного оформлення;

- відповідно до п.2.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом МФУ від 30.05.12 року №631, для виконання відповідних митних формальностей, з урахуванням положень ст.254 МКУ, необхідно забезпечення декларантом перекладу документів українською мовою для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.

На підставі ч. 3 статті 53 Митного кодексу України 03.09.2019 року Дніпропетровською митницею ДФС направлено повідомлення за №1 про необхідність надання протягом 10 календарних днів додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) рахунок-проформа;

2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

5) виписку з бухгалтерської документації;

6) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом ПП РЕМХОЛОД надало відповідь на вказане повідомлення, яким надало до митного оформлення: фото товару, вирізки із каталогу, що підтверджують торгівельну марку, проформу-інвойс від 12.06.2019 року, умови оплати, заявку на транспортно-експедиційні послуги перевезення вантажу, а також зазначено про неможливість надання у 10-денний термін інших документів.

Проте, контролюючим органом зроблено наступні висновки:

- на фото із зображенням товару, наявне маркування Weiguang, що не є підтвердженням виробника товару.

- відповідно до наданої проформи-інвойс від 12.06.2019 року оплата за товар здійснюється за схемою: 30 % передплата (13007,95 дол/США), 70 % (30351,87 дол/США) перед відвантаженням. Надані платіжних доручень у системі свіфт не містять відсток представників уповноваженого банку і можуть свідчити лише про намір оплати, а не фактичне його здійснення;

- підставою для оплати у наданих платіжних дорученнях зазначено лише реквізити контракту. Враховуючи зазначене, відсутність у банківських платіжних документах (копії swift) посилання на платіжні документи (проформа-інвойс, інвойс) унеможливлює ідентифікацію оплати партії товару, що задекларована;

- із наданих декларантом транспортних документів (рахунок, заявка, довідка) із зазначенням вартості ТЕО, здійснити розрахунок числового значення транспортних витрат передбачених п.10 ст. 58 МКУ - не можливо. Враховуючи зазначене, проведений декларантом розрахунок митної вартості не відповідає відомостям наданих документів щодо транспортної складової митної вартості.

З урахуванням обставин та причин неможливості використання обраного позивачем методу визначення митної вартості товару - за ціною договору, Дніпропетровською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/400069/2 від 03.09.2019 року, за яким митним органом скориговано митну вартість товару, що імпортується із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості 2-г - резервним методом із застосуванням раніше визначеної вартості за ЕМД № UA100070/2019/238932 від 18.06.2019 року на рівні 8,02 дол. США/кг та 8,4774 дол/шт.

Також Дніпропетровською митницею ДФС видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110180/2019/00138 від 03.09.2019 року.

У зв`язку з незгодою з прийнятим рішенням про коригування митної вартості, за заявою декларанта оцінювана партія товару була випущена у вільний обіг під гарантійні зобов`язання відповідно до положень ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України за митною декларацією від 03.09.2019 року № UA110180/2019/414899.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем рішення № UA110000/2019/400069/2 від 03.09.2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110180/2019/00138 від 03.09.2019 року.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Митного кодексу України.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Відповідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Приписами ст. 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті УІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п. 2 статті VІІ Оцінка товару для митних цілей ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що дійсна вартість може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими дійсної вартості , а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до п. 4 ст. 57 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частиною 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Судом встановлено, що позивачем для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були подані всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог статті 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/400069/2 від 03.09.2019 року, підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі №21-127а15.

Однак всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

З доказів, наявних в матеріалах справи вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Суд зазначає, що відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість.

Що стосується посилання відповідача на те, що відповідно до дати платіжних доручень від 19.06.2019 року та 30.07.2019 року, умови контракту щодо передплати недотримані покупцем, суд зазначає, що відповідно до п. 5.5 контракту №PR200217 від 12.06.2019 року визначена умова оплати - 100% передоплата в строк до 10.07.2019 року. Так, позивачем здійснило оплату товару платіжними дорученнями саме від 19.06.2019 року у сумі 13 007,95 доларів США та від 10.07.2019 року у сумі 30 351,87 доларів США. Загальна сума передоплати грошових коштів становить 43 359,82 доларів США та у відповідності до приписів проформи-інвойс №CI19WG615REM від 12.06.2019 року здійснена в повному обсязі до встановленої дати остаточного розрахунку за товари, що відвантажується продавцем, а саме: 10.07.2019 року.

Посилання відповідача на те, що рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №CI19WG615REM складений 15.07.2019 року, спростовуються самим рахунком-фактурою (інвойсом) (Commercial invoice) №CI19WG615REM, копія якого наявна в матеріалах справи, який датований саме 12.06.2019 року.

Щодо припущень відповідача про можливе перевантаження товару та пов`язані з цим витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, що є складовими митної вартості, а також на наявність додаткових транспортних документів, що відображають факт перевантаження товару з одного морського судна на інше, та які не були надані до митного оформлення, суд зазначає наступне.

08.07.2019 року між ПП РЕМХОЛОД та Дочірнім підприємством Формаг-Київ укладено договір №ТЕ 080719-2 транспортного експедирування. Відповідно до умов якого навантаженя в порту Нінгбо (Китай) здійснювалось за рахунок відправника, що в повній мірі відповідає істотним умовам контракту №PR200217 від 12.06.2019 року та приписам проформи-Інвойс №CI19WG615REM від 12.06.2019 року щодо поставки на умовах FOB NINGBO. Проформа-інвойс №CI19WG615REM від 12.06.2019 року містить інформацію DELIVERY TERMS: FOB NINGBO .

За вказаних обставин для позивача, як покупця за контрактом №PR200217 від 12.06.2019 року не має жодного значення кількість навантажень або перевантажень, здійснених постачальником при відправленні товару з порту NINGBO. Навіть за умови додаткових витрат на завантаження товару, ці витрати виключно є витратами постачальника та не впливають на взаєморозрахунки за контрактом.

Отже, на думку суду, відсутні сумніви у достовірності наданих до митного оформлення документів та зазначених у них відомостей.

Враховуючи викладене, суд вважає, що обставини, якими мотивоване спірне рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/400069/2 від 03.09.2019 року не мають жодного відношення до саме числового визначення заявленої ПП РЕМХОЛОД митної вартості та носять формальний характер.

Крім того, відповідно до наявних даних, визначена митним органом митна вартість товару, грунтується на раніше визнаній органом ДФС вартості за попередніми оформленнями за подібними товарами. Митну вартість товару № 2 за поданою ЕМД скориговано до рівня ціни по товарах за ЕМД від 18.06.2019 року № UA100070/2019/238932 - 8,02 дол. США/кг та 8,4774 дол/шт.

Разом з тим, в рішенні про коригування митної вартості товару відсутнє порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як резервний метод. Не дано пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов. Не вказані причини, з яких не був застосований основний метод визначення митної вартості, та чотири другорядні методи і чому обраний саме резервний метод визначення митної вартості.

Так, відповідачем не доведена послідовність застосування кожного попереднього другорядного методу.

Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорювані рішення прийняті без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача в частині вимог щодо протиправності рішення Дніпропетровської митниці ДФС, а тому дана позовна вимога підлягає задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи вимоги позивача про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110180/2019/00138 від 03.09.2019 року, суд виходить з того, що відповідно до ст. 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Отже, картка відмови лише містить інформацію про причини відмови та роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує здійснення митного оформлення, не є за своєю природою рішенням контролюючого органу та не породжує жодних правових наслідків для декларанта.

Враховуючи, що рішення контролюючого органу про коригування митної вартості товару № UA110000/2019/400069/2 від 03.09.2019 року визнано судом протиправним та скасовано, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110180/2019/00138 від 03.09.2019 року, прийнята на підставі скасованого рішення, буде автоматично скасована митним органом, у зв`язку з чим, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Дніпропетровської митниці ДФС на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 921,00 грн., понесені позивачем згідно платіжного доручення №526127 від 17.09.2019 року (а.с. 3).

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що при прийнятті оспорюваного рішення відповідач діяв всупереч чинному законодавству України, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства РЕМХОЛОД (пр. О. Поля, 129-6/226, м. Дніпро, 49055, код ЄДРПОУ 30959112) до Дніпропетровської митниці ДФС (вул. Княгині Ольги 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 38677987) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості № UA110000/2019/400069/2 від 03.09.2019 року.

Стягнути на користь Приватного підприємства РЕМХОЛОД за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 06 грудня 2019 року.

Суддя Н.Є. Сліпець