Рішення

від 05.12.2019 по справі 340/2703/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2703/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказу, а також зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 11-5795/14-19-СГ від 08.10.2019 щодо відмови в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність під особисте селянське господарство, площею 2,0000 га на території Лікарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області суміжної із земельною ділянкою з кадастровим номером 3520384600:02:000:9013.

В обгрунтуванні вимог позивачем зазначено, що 04.09.2019 року вона звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою від 03.09.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність під особисте селянське господарство, площею 2,0000 га на території Лікарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області суміжно із земельною ділянкою з кадастровим номером 3520384600:02:000:9013. До даної заяви було додано: копію паспорта громадянина України, копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Також із аналогічною заявою позивач звернулася до Лікарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області. 01.10.2019 року листом №192 Лікарівська сільська рада Олександрійського району Кіровоградської області надала відповідь, що земельна ділянка на яку претендує позивач знаходиться за межами населеного пункту, а тому даною ділянкою розпоряджається управління Держгеокадастру. Однак, 08.10.2019 року наказом № 11-5795/14-19-СГ відповідач відмовив у задоволенні цієї заяви. Не погодовшись з рішенням відповідача позивач звернулась до суду з даним позовом.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити, обгрунтовуючи це тим, що позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством (а.с.24-28).

Додатково представник відповідача у відзиві зазначає, що враховуючи розпорядження Кабінету Міністрів України №898-р з метою забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області за участю органів місцевого самоврядування визначили протягом місяця на території області земельні ділянки для відведення учасникам антитерористичної операції та сім`ям загиблих учасників антитерористичної операції.

З метою раціонального використання земельних ділянок наказом від 1.10.2019 за №983 Про внесення змін до наказу від 16 лютого 2016 року №77 щодо переліку підібраних (зареєстрованих) земельних ділянок, які можуть бути передані у власність учасникам антитерористичної операції (а.с. 34,35).

Також представник відповідача вказує, що відповідно до інформації відділу в Олександрійському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 13.11.2019 №968/402-19 земельна ділянка, яку хоче отримати у власність позивач належить на підставі державного акту на право приватної власності від 13.03.1995 серії КР00066 гр. ОСОБА_2 (а.с.36-38). А відповідно до норми Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, оскільки воно є непорушним. В обґрунтування своїх доводів представник відповідача посилається на правові висновки Верховного Суду, що висловлені в постановах від 31.01.2018 р. у справі № 814/741/16 та постанові від 14.03.2018 р. у справі № 804/3703/16 (а.с.24-28).

Не погоджуючись з твердженнями відповідача представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначає, що протиправна відмова відповідача грунтувалася на інших підставах, аніж тих що він зазначає у відзиві. Також в державному земельному кадастрі відсутні будь-які відомості про наявність права власності, щодо земельної ділянки на яку претендує позивач. А відтак позов слід задовольнити (а.с.40-41).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою від 03.09.2019р., зареєстрованою 09.09.2019, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність під особисте селянське господарство, площею 2,0000 Га на території Лікарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області суміжно із земельною ділянкою з кадастровим номером 3520384600:02:000:9013 (а.с. 8, 31).

До даної заяви було додано, у тому числі, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с. 9, 32).

Наказом від 08.10.2019 р. № 11-5795/14-19-СГ відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу, оскільки земельна ділянка, зображена на поданих графічних матеріалах, була включена до переліку земельних ділянок, що підлягають відведенню у власність виключно учасникам антитерористичної операції (а.с. 13, 33).

Позивач, не погоджуючись з такою відмовою відповідача, викладеною в наказі від 08.10.2019р. № 11-5795/14-19-СГ, вважаючи її протиправною, звернулась із даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується.

Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Проаналізувавши норми Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15 та Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521, суд дійшов висновку про наявність у відповідача повноважень щодо надання громадянам дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту «а» частини третьої статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.2 ст.116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району (пункт а частини 1 статті 121 Земельного кодексу України).

Отже, отримавши заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства, відповідач, згідно з статтею 118 ЗК України, повинен був у місячний строк дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (видати відповідний наказ) або надати позивачу мотивовану відмову у наданні дозволу.

Натомість, відповідач наказом від 08.10.2019 року №11-5795/14-19-СГ відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №898-р Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками , земельна ділянка, зображена на поданих графічних матеріалах, була включена до переліку земельних ділянок, що підлягають відведенню у власність виключно учасникам антитерористичної операції.

Водночас Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області долучило до відзиву на позовну заяву копію державного акта на право приватної власності на землю громадянина ОСОБА_2 .

Проте представник позивача вказує, що в державному земельному кадастрі відсутні будь-які відомості про наявність права власності, щодо земельної ділянки на яку претендує позивач (суміжно із земельною ділянкою з кадастровим номером 3520384600:02:000:9013).

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серія КР№00066 від 13.03.1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №66, ОСОБА_2 , на підставі рішення III-сесії Олександрійської районної Ради народних депутатів від 27.01.1995 року №38 передається у приватну власність земельна ділянка площею 5,3 га, розташовану на території Лікарівської сільської Ради (а.с.37-38).

Слід наголосити, що відповідно до наказу від 08.10.2019 р. № 11-5795/14-19-СГ відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу, оскільки земельна ділянка, зображена на поданих графічних матеріалах, була включена до переліку земельних ділянок, що підлягають відведенню у власність виключно учасникам антитерористичної операції.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, враховуючи посилання представника відповідача на докази, які не були покладені в основу оскаржуваної відмови та не доведення суду, що Управлінням було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваної відмови, вбачається, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області наказом від 08.10.2019 року №11-5795/14-19-СГ відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, що не передбачені частиною 7 статті 118 ЗК України. З цього слідує, що відмова відповідача є протиправною та підлягає скасуванню, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також задоволенню підлягає й похідна позовна вимога про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність під особисте селянське господарство, площею 2,0000 га на території Лікарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області суміжної із земельною ділянкою з кадастровим номером 3520384600:02:000:9013., задоволення якої залежить від задоволення основної (першої) позовної вимоги.

При цьому суд зазначає, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з тих самих підстав, які визнані судом протиправними.

Щодо доводів відповідача, зазначених у відзиві на позовну заяву та посилання на правові висновки Верховного Суду, що висловлені в постановах від 31.01.2018 р. у справі № 814/741/16 та постанові від 14.03.2018 р. у справі № 804/3703/16, суд зазначає, що у справах, які розглядались Верховним судом встановлено, що позивачу не було у місячний строк надано дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у його наданні. Верховний суд вказав, що суди попередніх інстанцій встановили ту обставину, що відповідач надавав відмову позивачу поза місячним строком, а тому позивач мав право замовити проект землеустрою без отримання такого дозволу за принципом так званої «мовчазної згоди» . Таким чином, за вказаних та встановлених судами попередніх інстанцій обставин у позивача відсутні перешкоди у замовленні проекту землеустрою.

Натомість у даній справі, яка розглядається, Головним управлінням у місячний строк надано позивачеві відповідь про відмову у наданні йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Таким чином, вказані обставини позбавляють права позивача замовити проект землеустрою за принципом «мовчазної згоди» , тобто без отримання відповідного дозволу, а доводи відповідача про не порушення прав та інтересів позивача як особи, яка має намір отримати земельну ділянку є необґрунтованими.

Водночас при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судовий збір у вказаному вище розмірі підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.139, 143, 241-246, 255, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов за позовом за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова 26, м. Кропивницький, 25030, код ЄДРПОУ 39767636) про визнання протиправними та скасування наказу, а також зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 11-5795/14-19-СГ від 08.10.2019 щодо відмови в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність під особисте селянське господарство, площею 2,0000 га на території Лікарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області суміжної із земельною ділянкою з кадастровим номером 3520384600:02:000:9013.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок державних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39767636) судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун