Постанова

від 10.03.2020 по справі 340/2703/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2020 року м. Дніпросправа № 340/2703/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.12.2019р. у справі №340/2703/19 за позовом:ОСОБА_1 до: про:Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області визнання протиправним та скасуванння наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

30.10.2019р. ОСОБА_1 звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області ( далі - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії / а.с. 3-5/.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.11.2019р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі № П/811/1858/17 та справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін /а.с. 1/.

Позивач у адміністративному позові, з яким звернулася до суду, просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-5795/14-19-СГ від 08.10.2019р. щодо відмови в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою;

- зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність під особисте селянське господарство, площею 2,00 га на території Лікарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області суміжної із земельною ділянкою з кадастровим номером 3520384600:02:000:9013

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768, 40 грн. та витрати на правничу допомогу.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.12.2019р. у справі №340/2703/19 адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-5795/14-19-СГ від 08.10.2019р. щодо відмови в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою; зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність під особисте селянське господарство, площею 2,00 га на території Лікарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області суміжної із земельною ділянкою з кадастровим номером 3520384600:02:000:9013 та стягнуто на користь позивача судовий збір (суддя ОСОБА_2 ) /а.с. 47-49/.

Додатковим рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.12.2019р. у справі №340/2703/19 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у зв`язку з понесенням витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн. задоволено частково, присуджено на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату професійної правничої допомоги за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області у розмірі 3500 грн., в задоволенні решти вимог відмовлено (суддя Сагун А.В.) /а.с. 58-59/.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції від 05.12.2019р. у даній справі, подав апеляційну скаргу /а.с. 62-64/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив суд рішення суду першої інстанції від 05.12.2019р. скасувати, постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову.

Матеріали адміністративної справи №340/2703/19 з вищезазначеною апеляційною скаргою відповідача надійшли до суду апеляційної інстанції 11.01.2020р. /а.с. 67/.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.01.2020р. у справі №340/2703/19 відмовлено у задоволенні клопотання ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.12.2019р. у справі №340/2703/19, апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано заявнику апеляційної скарги усунути недоліки апеляційної скарги, а саме надати суду апеляційної інстанції документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1152,60 грн. /а.с. 70/

28.01.2020р. на адресу Третього апеляційного адміністративного суду надійшло від відповідача клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, а саме сплату судового збору з додатком - платіжне доручення №2298 від 24.12.2019р. /а.с.73-75/.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020р. відкрито апеляційне провадження по справі /а.с. 77/ та ухвалою суду від 30.01.2020р. розгляд справи призначено в порядку письмового провадження на 10.03.2020р. /а.с.78/.

Позивач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу /а.с. 83-84/, заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції було з`ясовано усі обставини справи, надано оцінку усім доказам, які були надані суду учасниками справи під час її розгляду, та постановлено у справі рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 05.12.2019р. залишити без змін /а.с. 83-84/.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.09.2019р. позивач звернулась до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, на території Лікарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області /а.с. 89/. Також 20.09.2019р. позивач звернулась до Лікарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, на території Лікарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області суміжно із земельною ділянкою з кадастровим номером 3520384600:02:000:9013 /а.с. 11/.

Лікарівська сільська рада Олександрійського району Кіровоградської області листом від 01.10.2019р. вих. №192 повідомила позивача про не можливість надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Лікарівської сільської ради Олександрійського району суміжно із земельною ділянкою з кадастровим номером 3520384600:02:000:9013, так як ця земельна ділянка розташована за межами населеного пункту /а.с. 12/.

Відповідач наказом від 08.10.2019р. № 11-5795/14-19-СІ відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Лікарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2015р. №898-р Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками , земельна ділянка, зображена на поданих графічних матеріалах, була включена до переліку земельних ділянок, що підлягають відведенню у власність виключно учасникам антитерористичної операції /а.с. 13/.

Не погоджуючись із наведеними діями та рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з вимогами про визнання протиправною відмови відповідача у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, на території Лікарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області та про зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ст.14 Конституції України та ст.373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Також ст.3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із статтею 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції.

До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч. 1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2.0 гектара.

Відповідно до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Вказана норма кореспондується із положеннями ч.3 ст.123 Земельного кодексу України.

Також, законодавцем передбачено підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Підставою для відмови відповідачем у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, нa території Лікарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, яку зазначив відповідач у своїй письмовій відповіді, є розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №898-р Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками , а земельна ділянка, зображена на поданих графічних матеріалах, була включена до переліку земельних ділянок, що підлягають відведенню у власність виключно учасникам антитерористичної операції.

Виходячи з викладеного, відмовляючи у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, відповідач зазначив таку підставу, яка непередбачена ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що відмова відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу є протиправною.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, на території Лікарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, колегія суддів вважає за необхідним зазначити наступне.

В даному випадку колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, проте, що правильним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Крім того, сам факт отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, про що зазначав Верховний Суд України, у своїй постанові від 07.06.2016р. у справі №820/3507/15.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що покладення такого обов`язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Оскільки під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, колегія суддів вважає, що з метою поновлення та захисту порушених прав, свобод та інтересів позивача, суд першої інстанції прийняв обґрунтоване рішення про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність оскаржуваної відмови, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позову позивача та про його задоволення.

Доводи відзиву на адміністративний позов /а.с. 24-28/ та апеляційної скарги про те, що суміжна з земельною ділянкою кадастровий номером 35203384600:02:0009013 належить на підставі акту на право приватної власності від 13.03.1995р. серії КР00066 ОСОБА_3 , що є підставою для відмови позивачу у наданні дозволу, колегією суддів не можуть бути прийнятті до уваги, оскільки така підстава не була зазначена у наказі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 08.10.2019р. №11-5795/14-19-СГ, а крім цього зазначена земельна ділянка для ведення селянського (фермерського) господарства на ім`я ОСОБА_3 не внесена до державного земельного кадастру /а.с. 36/.

З огляду на вищенаведене колегія суддів приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи, судом першої інстанції об`єктивно, повно та всебічно з`ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення про задоволення позовних вимог, а враховуючи, що під час апеляційного розгляду даної справи порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваного судового рішення, не встановлено тому колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції від 05.12.2019р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.12.2019р. у справі №340/2703/19- залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст.ст. 329,331 КАС України.

Повний текст виготовлено - 11.03.2020р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя О.М. Панченко

суддя В.Є. Чередниченко