Постанова

від 04.12.2019 по справі 753/16461/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 753/16461/19 головуючий у суді І інстанції Комаревцева Л.В.

провадження № 22-ц/824/14704/2019 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 грудня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Гасюк В.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Укрсоцбанк на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 22 серпня 2019 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Укрсоцбанк , державного реєстратора Комунального підприємства Світоч Алієва Гузейна Азіз Огли, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та виключення запису про право власності, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та просила визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) державного реєстратора Алієва Гузейна Азіз Огли КП Світоч міста Києва від 23 квітня 2019 року за індексним номером 46616508 про проведення державної реєстрації права власності на квартиру загальною площею 80,90 кв.м., житловою площею 49,90 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 за АТ Укрсоцбанк , номер запису про право власності: 31317318 ; скасувати запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за АТ Укрсоцбанк права власності на вказане нерухоме майно.

ОСОБА_1 також подала заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 ; заборонити вчиняти будь-які дії по відчуженню зазначеного нерухомого майна; заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно нерухомого майна; заборонити АТ Укрсоцбанк та будь-яким іншим уповноваженим особам, виселяти та проводити реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання будь-яких осіб з квартири за вказаною адресою, а також заборонити вселяти інших осіб до нього, проникати та входити до вказаної квартири, іншим чином користуватися, володіти та розпоряджатися ним, у тому числі, укладати договори іпотеки, оренди, купівлі-продажу, дарування, тощо, з третіми особами до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Заява обґрунтована тим, що 07 серпня 2019 року біля вхідних дверей спірної квартири знайдено інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої позивачу стало відомо про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_2 . Під час усної телефонної розмови представник АТ Укрсоцбанк повідомив позивача про те, що АТ Укрсоцбанк є власником даної квартири на праві приватної власності. Підставою внесення запису про право власності є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 квітня 2019 року. У зв`язку з цим, до квартири буде вселено невідомих осіб, незважаючи на те, що в квартирі проживає позивач з малолітнім сином і дане житло є єдиним житлом родини позивача та її дітей. Надалі квартира буде реалізована.

УхвалоюДарницького районного суду міста Києва від 22 серпня 2019 рокузаяву ОСОБА_1 задоволено.Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 . Заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та Акціонерному товариству Укрсоцбанк вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно квартири АДРЕСА_2 .

В апеляційній скарзі АТ Укрсоцбанк просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що заявником не надано жодних доказів на підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, у тому числі, доказів реальної загрози невиконання рішення суду або утруднення його виконання саме АТ Укрсоцбанк . Що стосується порушення права власності, то суд має брати до уваги не лише інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.Наявність спору між учасниками справи не є безумовною підставою для порушення конституційних прав, свобод та інтересів відповідача. У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вчинення АТ Укрсоцбанк будь-яких дій, спрямованих на відчуження належної їй на праві власності квартири, а також докази, які свідчать про вчинення після відкриття провадження у справі дій, спрямованих на внесення змін до записів про право власності. Позивач не обґрунтувала та не підтвердила жодним доказом доцільності вжиття кожного із заходів забезпечення позову, а також не зазначила пропозиції щодо зустрічного забезпечення. Незважаючи на те, що заява про забезпечення позову ґрунтується на припущеннях та хибних фактах, до неї не додано жодного доказу на підтвердження заявлених вимог, суд першої інстанції не викликав заявника для дачі пояснень, не призначив заяву до розгляду в судовому засіданні, та як наслідок, прямо порушуючи норми процесуального права, постановив незаконну та необґрунтовану ухвалу. Не існує жодних обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що поданими документами підтверджується, що АТ Укрсоцбанк звернув стягнення на іпотечне майно, яке є предметом позову за вимогами позивача. На даний час існують об`єктивні обставини, які свідчать про те, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову. Суд наклав арешт на предмет іпотеки, який визначений у іпотечному договорі. Інших забезпечувальних засобів, які не стосуються предмета іпотеки, оскаржувана ухвала не налічує та жодним чином не стосується господарської діяльності АТ Укрсоцбанк поза межами спірного іпотечного договору. Про наміри банку розпорядитися спірним майном свідчать докази про порушення провадження за позовом АТ Укрсоцбанк до ОСОБА_1 та інших про виселення та зняття з реєстраційного обліку. Відповідач не навів жодних потреб у скасуванні заходів забезпечення позову. Суд має право, проте, не зобов`язаний вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача. Заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з предмету даного позову, наведених заявником доказів та обґрунтування заявлених вимог у заяві про забезпечення позову, їх розумності та адекватності, наявності зв`язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб ; забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року роз`яснено судам, що при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовних вимогам.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 оскаржує рішення про проведення державної реєстрації права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 за АТ Укрсоцбанк та просить скасувати запис щодо реєстрації за АТ Укрсоцбанк права власності на вказане нерухоме майно. Вказане нерухоме майно належало позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 14 грудня 2007 року.

Вважаючи, що нерухоме майно може бути відчужено, що у свою чергу утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, позивач просить, зокрема, накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 та заборонити відповідним органам та суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно нерухомого майна.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що зазначені способи забезпечення позову передбачені чинним законодавством та є співмірними із заявленими позовними вимогами, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У пункті 51 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1141 від 26 жовтня 2011 року, зазначено, що внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється за заявою особи, заінтересованої у внесенні відповідних записів, а також у порядку, передбаченому статтею 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . У Державному реєстрі прав під час внесення записів про скасування державної реєстрації прав за допомогою програмних засобів його ведення автоматично поновлюються записи про речові права, їх обтяження, що існували до проведення державної реєстрації прав, що скасована, у разі їх наявності в Державному реєстрі прав.

Отже, у разі невжиття заходів забезпечення позову у справі може мати місце відчуження нерухомого майна його власником третім особам та відповідна реєстрація права власності за третіми особами, що у свою чергу призведе до неможливості поновлення запису про речові права ОСОБА_1 , а, отже, рішення суду у разі задоволення позову фактично виконати буде неможливо.

Оскаржуючи ухвалу про забезпечення позову, відповідач вказує на те, що у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вчинення АТ Укрсоцбанк будь-яких дій, спрямованих на відчуження належної їй на праві власності квартири, а також докази, які свідчать про вчинення після відкриття провадження у справі дій, спрямованих на внесення змін до записів про право власності. Не існує жодних обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Однак, статтею 151 ЦПК України встановлено вимоги, яким повинна відповідати заява про забезпечення позову. Вказана стаття не встановлює для заявника обов`язку надавати докази на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує заяву про забезпечення позову. Сам факт належності відповідачу спірного нерухомого майна свідчить про те, що він має можливість у будь-який момент відчужити його на користь третіх осіб. Вказані обставини можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Крім того, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, банком подано позов до суду з вимогами про виселення позивача та інших та зняття їх з реєстрації за адресою спірної квартири. Зазначені вимоги фактично направлені на усунення перешкод для реалізації банком свого права власності в повному обсязі, тобто, на забезпечення безперешкодної можливості володіння, користування та розпорядження, що також є підтвердженням наявності ризиків не виконання рішення суду у разі задоволення позову.

АТ Укрсоцбанк вказує також на те, що позивач не зазначила пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

Разом з тим, зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що ОСОБА_1 висловила свою думку з приводу процедури зустрічного забезпечення, а тому у суду відсутні підстави для повернення заяви.

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно із ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Враховуючи наведене правило процесуального Закону суд має право, втім не зобов`язаний вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача.

Випадки обов`язкового застосування зустрічного забезпечення встановлені частиною третьою статті 154 ЦПК України, відповідно до якої суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зазначена правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 26 грудня 2018 року (справа № 61-11274св18) та від 07 жовтня 2019 року (справа № 752/20385/18 ) .

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують обставини, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Крім того, у відповідності до вимог частини шостої статті 154 ЦПК України відповідач не позбавлений права звернутись до суду першої інстанції з клопотанням про вжиття заходів зустрічного забезпечення та надати докази, які, на його думку, підтверджують наявність підстав для такого забезпечення.

В апеляційній скарзі відповідач також зазначає, що суд першої інстанції не викликав заявника для дачі пояснень, не призначив заяву до розгляду в судовому засіданні, та як наслідок, прямо порушуючи норми процесуального права, постановив незаконну та необґрунтовану ухвалу.

У той же час, відповідно до вимог ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Тобто, норми ст. 153 ЦПК України передбачають розгляд заяви без повідомлення учасників справи та наділяють суд правом, а не встановлюють обов`язок у виняткових випадках викликати сторін у судове засідання. Під час розгляду судом заяви про забезпечення позову такі виняткові випадки не встановлені.

Крім того, в апеляційній скарзі відповідач навів свої доводи щодо незгоди з оскаржуваною ухвалою та під час судового засідання в апеляційному суді надав відповідні пояснення.

АТ Укрсоцбанк також посилається на постанову Київського апеляційного суду від 28 листопада 2018 року у справі № 362/2863/18.

Однак, відповідно до ч. 7 ст. 82 ЦПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

За таких обставин, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дотримався норм процесуального права, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Укрсоцбанк залишити без задоволення.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 22 серпня 2019 року залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 05 грудня 2019 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.