Постанова

від 05.12.2019 по справі 357/3769/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/14842/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 357/3769/19

05 грудня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Левенця Б.Б.

при секретарі - Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Підприємства об`єднання громадян Білоцерківське учбово-виробниче підприємство Українське товариство сліпих на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Кошель Б.І., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 до Громадської організації Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих , Підприємства об`єднання громадян Білоцерківське учбово-виробниче підприємство Українське товариство сліпих , третя особа: Білоцерківська міська рада про зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 звернулися до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Громадської організації Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих , Підприємства об`єднання громадян Білоцерківське учбово-виробниче підприємство Українське товариство сліпих , третя особа: Білоцерківська міська рада про зобов`язання вчинити певні дії.

На обґрунтування позовних вимог зазначали, що вони є мешканцями гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який перебуває у власності Громадської організації Всеукраїнська організація інвалідів та знаходиться на балансі Підприємства об`єднання громадян Білоцерківського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих.

Вказували, що вони зверталися з колективним зверненням до відповідачів з вимогою щодо передачі зазначеного гуртожитку до комунальної власності територіальної громади міста Біла Церква з послідуючою приватизацією квартир мешканцями гуртожитку, проте власником гуртожитку не надано згоду на передачу гуртожитку в комунальну власність територіальної громади.

Враховуючи наведене, просили суд зобов`язати відповідачів безоплатно передати до комунальної власності територіальної громади міста Біла Церква Київської області в особі Білоцерківської міської ради Київської області, житловий будинок - гуртожиток літ. А-5 , загальною площею 1380,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2019 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 до Громадської організації Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих , Підприємства об`єднання громадян Білоцерківське учбово-виробниче підприємство Українське товариство сліпих , третя особа: Білоцерківська міська рада про зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Зобов`язано Громадську організацію Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих та Підприємство об`єднання громадян Білоцерківське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих безоплатно передати до комунальної власності територіальної громади міста Біла Церква Київської області в особі Білоцерківської міської ради Київської області житловий будинок - гуртожиток літ. А-5 , загальною площею 1380,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнуто з Громадської організації Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих на користь ОСОБА_8 судовий збір у сумі 384 грн. 20 коп.

Стягнуто з Підприємства об`єднання громадян Білоцерківське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих на користь ОСОБА_8 судовий збір у сумі 384 грн. 20 коп.

Стягнуто з Громадської організації Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих на користь держави судовий збір у сумі 4 994 грн. 60 коп.

Стягнуто з Підприємства об`єднання громадян Білоцерківське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих на користь держави судовий збір у сумі 4 994 грн. 60 коп.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 26 вересня 2019 року Підприємство об`єднання громадян Білоцерківське учбово-виробниче підприємство Українське товариство сліпих в особі виконуючого обов`язки директора підприємства Кущака Олега Петровича подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2019 року та ухвалити нове законне, справедливе та обґрунтоване рішення.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено право відповідача на належний захист та проігноровано засади змагальності сторін, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено процесуальні норми щодо рівності процесуальних прав та обов`язків сторін. Вважає, що дана справа не підлягала розгляду в порядку спрощеного провадження. Судом не взято до уваги, що позивачами за даним позовом є 14 осіб з 63 осіб (29 квартир) проживаючих в гуртожитку №2 й рішення про передачу гуртожитку у власність територіальної громади, навіть серед мешканців гуртожитку не є одностайним, тому суд, захистивши права 14 осіб, порушив права більше 15 сімей, які чекали поліпшення своїх житлових умов шляхом надання вільних кімнат у вказаному гуртожитку. Судом не з`ясовано у позивачів чи можуть вони взагалі скористатися своїм правом приватизації даного житла, чи вони з інших мотивів наполягають на передачі будинку у власність міста та його громади. Також позивачами не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, оскільки ні в державному, ні в місцевому бюджетах коштів на виплату компенсації власнику гуртожитку не передбачено, також не передбачені жодним Законом України строки та порядок передачі гуртожитків у власність територіальних громад та апелянт не має коштів для набуття у будь-який спосіб тимчасового житла для своїх працівників, в разі передачі свого гуртожитку безоплатно територіальній громаді міста. Також судом не звернуто уваги на те, що сфера дії Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків поширюється на гуртожитки, що є об`єктами права державної та комунальної власності, тоді як спірний гуртожиток є колективною власністю. Судом першої інстанції також не взято до уваги те, що позивачі не є одинокими особами, більшість з них мало власне житло, яке подарували чи в будь-який інший спосіб відчужили дітям. Звертає увагу суд на те, що питання передачі гуртожитків у власність територіальної громади міста є виключною компетенцією громадської організації. 08.08.2017 року конференцією трудового колективу ПОГ Білоцерківського УВП УТОС було прийнято рішення не передавати гуртожиток до територіальної громади міста Біла Церква.

У відзиві на апеляційну скаргу Білоцерківська міська рада просить розглянути справу за відсутності її представника, вирішення спору покладає на розсуд суду за наявними матеріалами справи. Також зазначила, що спірний гуртожиток не підпадає під сферу дії Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", оскільки гуртожиток перебуває у колективній власності. Звертає увагу на те, що питання про прийняття майна в комунальну власність територіальної громади міста розглядається на пленарних засіданнях сесії міської ради та виключно на підставі звернення власника такого майна про його безоплатну передачу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачі просять залишити апеляційну скаргу підприємства об`єднання громадян Білоцерківське учбово-виробниче підприємство Українське товариство сліпих без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін посилаючись на те, що їх позовні вимоги не суперечать положенням статті 41 Конституції України та відповідають вимогам Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків". Вважають, що так як спірний гуртожиток перебуває на балансі Підприємства об`єднання громадян Білоцерківське учбово-виробниче підприємство Українське товариство сліпих , побудований в 1997 році та перебуває у власності Українського товариства сліпих в особі Центрального правління, то на нього поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

У судовому засіданні представник Підприємства об`єднання громадян Білоцерківське учбово-виробниче підприємство Українське товариство сліпих адвокат Речицька Яна Олександрівна повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивачки ОСОБА_6 адвокат Мелехова Оксана Сергіївна в судовому засіданні також заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , представник відповідача Громадської організації Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих та представник третьої особи Білоцерківської міської ради в судове засідання не з`явилися, про день та час слухання справи судом повідомлялися у встановленому законом порядку, Білоцерківська міська рада у відзив просила розглядати справу відсутності її представника, решта учасників справи причин неявки суду не повідомили, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.04.1997 року Державною приймальною комісією було прийнято в експлуатацію 29-квартирний будинок готельного типу, що підтверджується копією акту Державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкта - 29-квартирного будинку готельного типу по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 96. (а.с.208-210 т.1)

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради народних депутатів від 30.09.1997 року №228 про реєстрацію 29-ти квартирного житлового будинку для малосімейних по АДРЕСА_1 як сімейного гуртожитку, 29-ти квартирний житловий будинок для малосімейних по АДРЕСА_1 зареєстрований як сімейний гуртожиток; адміністрації Білоцерківського УВП УТОС надання та користування житловим приміщенням у вищевказаному будинку здійснювати відповідно до ст. 128-132 Житлового Кодексу України та Положення про використання житлових будинків для малосімейних для тимчасового забезпечення житлом малих сімей. (а.с.206 т.1)

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.02.2004 року та копії інформаційного витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 19.02.2019 року № 156703519, житловий будинок - гуртожиток літ. А-5 , загальною площею 1380,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у колективній власності Українського товариства сліпих в особі Центрального правління. (а.с.145, 206,207 т.1)

З метою реалізації свого права на житло мешканці гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , звернулись до Білоцерківського УВП УТОС з заявами від 03.07.2017 року про приватизацію кімнат у вказаному гуртожитку та з пропозицією терміново розпочати процес передачі гуртожитку до комунальної власності міста.

Відповідач Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих у своїх відповідях позивачам повідомляла, що питання про можливість передачі спірної будівлі у власність міської ради м. Біла Церква, приватизації квартир та інше, може розглядатись згідно ст. 95 Статуту УТОС Президією ЦП УТОС з урахуванням думки членів трудового колективу підприємства.

З витягу з протоколу №4 конференції трудового колективу ПОГ Білоцерківського УВП УТОС від 08.08.2017 року вбачається, що під час конференції трудового колективу ПОГ Білоцерківського УВП УТОС за результатами розгляду питання про можливу передачу сімейного гуртожитку до комунальної власності територіальної громади міста Біла Церква було ухвалено рішення про відмову надати згоду на передачу до комунальної власності територіальної громади міста вказаний гуртожиток. При цьому, з 71 присутнього делегата, За проголосувало 14, Проти - 53, Утримались - 4. (а.с.151 т.1)

У відповідь на колективне звернення мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1 , Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України листом від 02.04.2018 року №8/9-974-18 повідомило, що мешканці спірного гуртожитку можуть реалізувати своє право на приватизацію займаних житлових приміщень у ньому після передачі його у власність територіальної громади м. Біла Церква. Питання передачі зазначеного гуртожитку у власність територіальної громади м. Біла Церква має вирішуватись за домовленістю між Білоцерківською міською радою та УТОС. (а.с. 152-153 т.1)

На лист Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Верховної Ради України від 12.04.2018 року №Б-2155 щодо розгляду колективного звернення ОСОБА_15 стосовно сприянню у приватизації житлових приміщень гуртожитку по АДРЕСА_1 , Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області листом від 16.05.2018 року №Б-2155 повідомив, що відсутність згоди власника та його звернення до територіальної громади щодо передачі об`єкта у комунальну власність м. Біла Церква унеможливлює прийняття Білоцерківською міською радою рішення про надання згоди на приватизацію житлових приміщень (а.с. 154 т.1).

У відповідь на звернення позивача ОСОБА_11 від 10.01.2018 року щодо ініціювання міською радою досудового розгляду питання передачі у власність територіальної громади АДРЕСА_1 , Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області листом від 24.01.2019 року №6-61 повідомив, що у разі, якщо власник майна виявить бажання безоплатно передати гуртожиток у власність територіальної громади м. Біла Церква, міська рада готова розглянути питання про його прийняття з умовою подальшого надання дозволу на приватизацію кімнат у ньому мешканцями, що фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу (а.с. 155 т.1).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачі посилалися на те, що відповідачі не вчиняють дій щодо передачі гуртожитку по АДРЕСА_1 в комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква у зв`язку з чим вони не можуть скористатися своїм законним правом на приватизацію житла у вказаному гуртожитку.

Задовольняючи позовні вимоги, зобов`язуючи Громадську організацію Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих та Підприємство об`єднання громадян Білоцерківське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих безоплатно передати до комунальної власності територіальної громади міста Біла Церква Київської області в особі Білоцерківської міської ради Київської області житловий будинок - гуртожиток літ. А-5 , загальною площею 1380,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , суд першої інстанції послався на те, що у даному випадку передача вказаного гуртожитку до комунальної власності територіальної громади міста Біла Церква обумовлена саме забезпеченням реалізації конституційного права на житло мешканців гуртожитку, зокрема, шляхом приватизації займаних кімнат, а отже, припинення права власності відповідача на об`єкт нерухомого майна не порушує приписів Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та принципу мирного володіння майном, з огляду на дотримання у даному випадку справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи - власника.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, на підставі досліджених судом доказів, яким судом надана вірна правова оцінка.

Як встановлено частинами 1, 5 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Правові, майнові, економічні, соціальні, організаційні питання щодо особливостей забезпечення реалізації конституційного права на житло громадян, які за відсутності власного житла тривалий час на правових підставах, визначених законом, мешкають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей, жилі приміщення в яких після передачі гуртожитків у власність територіальних громад можуть бути приватизовані відповідно до закону, врегульовано Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

Відповідно до частин 1, 3 ст. 1 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", сфера дії цього Закону поширюється на громадян та членів їхніх сімей, одиноких громадян, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, визначених цим Законом, вселені у гуртожиток та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу.

Сфера дії цього Закону поширюється на гуртожитки, які є об`єктами права державної та комунальної власності, крім гуртожитків, що перебувають у господарському віданні чи в оперативному управлінні військових частин, закладів, установ та організацій Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної спеціальної служби транспорту, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій (крім тих, що знаходяться поза межами військових частин, закладів, установ, організацій), державних навчальних закладів (крім тих, яким надано статус гуртожитків сімейного типу та призначених для проживання сімей викладачів і працівників), Національної академії наук України (крім тих, яким надано статус гуртожитків сімейного типу та призначених для проживання сімей).

Частиною 4 ст. 1 визначено, що дія цього Закону не поширюється на гуртожитки, побудовані або придбані за радянських часів (до 01.12.1991) приватними або колективними власниками за власні або залучені кошти (крім гуртожитків, що були включені до статутних капіталів організацій, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, у тому числі тих, що у подальшому були передані до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб).

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" забезпечення реалізації конституційного права на житло мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія цього Закону, здійснюється з дотриманням таких підходів: 1) всі гуртожитки, на які поширюється дія цього Закону, підлягають передачі у власність територіальних громад; 2) передача гуртожитків у власність територіальних громад відповідно до цього Закону здійснюється в порядку та строки, передбачені Загальнодержавною цільовою програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад, затвердженою законом; 3) передача гуртожитків згідно із цим Законом у власність територіальних громад здійснюється відповідно до Порядку, передбаченого Законом України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" та прийнятих відповідно до нього підзаконних актів, з урахуванням особливостей цього Закону; 4) гуртожитки, включені до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі ті, що в подальшому були передані до статутних капіталів (фондів) інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб, передаються у власність територіальних громад відповідно до Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад з урахуванням особливостей, визначених цим Законом; 5) рішення про передачу гуртожитків, на які поширюється дія цього Закону, у власність територіальних громад приймає орган, уповноважений управляти державним майном, інший орган, якому передано в користування державне майно, або суд.

Статтею 4 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" визначено, що громадяни та члени їхніх сімей, на яких поширюється дія цього Закону, мають право на приватизацію жилих приміщень у гуртожитках, що перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до цього Закону за рішенням місцевої ради.

Мешканці гуртожитку, які на правових підставах, визначених цим Законом, проживають у гуртожитках, на які поширюється дія цього, набувають право на приватизацію жилих приміщень у таких гуртожитках після їх передачі у власність відповідної територіальної громади згідно з цим Законом та Загальнодержавною цільовою програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад. Зазначене право поширюється на дітей законних мешканців гуртожитків, які народилися під час проживання їхніх батьків у гуртожитках, на які поширюється дія цього Закону.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.14 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" гуртожитки (як об`єкти нерухомого майна, житлові комплекси та/або їх частини), на які поширюється дія цього Закону, передаються у власність відповідних територіальних громад згідно з цим Законом у порядку та строки, визначені затвердженою законом Загальнодержавною цільовою програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад. Гуртожитки, включені до статутних капіталів товариств, передаються у власність територіальних громад відповідно до цього Закону в один із таких способів: 1) на без компенсаційній основі всі гуртожитки передаються: а) за згодою власника гуртожитку - за його рішенням; б) без згоди власника гуртожитку - за рішенням суду; 2) на частково-компенсаційній основі всі гуртожитки передаються: а) на договірних засадах з виплатою компенсації у розмірі, визначеному відповідно до частини четвертої цієї статті, - за рішенням власника гуртожитку та рішенням відповідної місцевої ради; б) відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, у розмірі, меншому за розмір, визначений відповідно до частини четвертої цієї статті, - за рішенням суду за позовом місцевої ради; 3) на компенсаційній основі, за умови попередньої повної компенсації в розмірі, визначеному відповідно до частини четвертої цієї статті, гуртожитки передаються: а) за згодою місцевої ради - за рішенням відповідної місцевої ради за поданням власника гуртожитку; б) без згоди місцевої ради - за рішенням суду за позовом власника гуртожитку.

Висновок суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що спірний гуртожиток було побудовано або придбано до 01.12.1991 року приватними або колективними власниками за власні або залучені кошти чи доказів того, що на нього не поширюється загальний виняток згідно з частиною 4 статті 1 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", а тому на спірний гуртожиток поширюється дія зазначеного Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", колегія суддів вважає помилковим, з огляду на наступне.

Системний аналіз положень частин 3-4 статті 1 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", дозволяє зробити висновок про те, що сфера дії цього Закону поширюється на гуртожитки, які є об`єктами права державної та комунальної власності, за винятком гуртожитків, що перебувають у віданні чи в оперативному управлінні окремих відомств (казенних установ). Також, Закон не поширюється на гуртожитки, побудовані або придбані за радянських часів (до 1 грудня 1991 року) приватними або колективними власниками за власні або залучені кошти. Згідно з частиною 1 статті 3 зазначеного Закону, всі гуртожитки, на які поширюється дія цього Закону, підлягають передачі у власність територіальних громад.

З досліджених судом доказів вбачається, що в матеріалах справи міститься акт Державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкта - 29-квартирного будинку готельного типу по АДРЕСА_1 від 22.04.1997 року, реєстраційний номер 96. Відповідно до зазначеного акту замовником будівництва є Білоцерківський УВП УТОС Українське товариство сліпих, будівництво здійснено на підставі рішення від 24.09.1996 року № 257 виконкому Білоцерківської міської Ради народних депутатів.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.02.2004 року та інформаційного витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 19.02.2019 року № 156703519, житловий будинок - гуртожиток літ. А-5 , загальною площею 1380,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у колективній власності Українського товариства сліпих в особі Центрального правління.

Таким чином, спірний гуртожиток побудований в 1997 році за замовленням та за кошти Білоцерківського УВП УТОС Українського товариства сліпих та перебуває у колективній власності Українського товариства сліпих в особі Центрального правління. Вказаний гуртожиток у державній чи комунальній власності не перебував.

Разом з тим, як зазначалося вище, Закон України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" поширюється на гуртожитки, які є об`єктами права державної та комунальної власності та не поширюється на гуртожитки, побудовані або придбані за радянських часів (до 01.12.1991) приватними або колективними власниками за власні або залучені кошти.

З огляду на те, що спірний гуртожиток побудовано за власні кошти Білоцерківського УВП УТОС Українського товариства сліпих та він перебуває у колективній власності Українського товариства сліпих в особі Центрального правління, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що на спірний гуртожиток не поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилався також на правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 06.09.2018 року в справі №904/10435/17.

У згаданій постанові, Верховний Суд, аналізуючи системний зв`язок частини 5 ст. 41 із частинами 1-2 ст. 47 Конституції України, зазначив про те, що держава може приймати закони, які передбачають примусове відчуження права власності з мотивів суспільної необхідності, однією з яких є створення державою умов для забезпечення громадянам, які потребують соціального захисту, отримання житла безоплатно або за доступну для них ціну. Отже, примусова передача за рішенням суду у комунальну власність гуртожитку, який є колективною власністю юридичної особи, для забезпечення конституційних гарантій права на житло соціально незахищеним громадянам України, здійснена з дотримання визначеної законом процедури, не може визнаватися порушенням Конституції України, оскільки така можливість позбавлення власника майна для забезпечення суспільних потреб гарантується зазначеними статтями Конституції України.

При цьому, судом першої інстанції не звернуто уваги на те, що такий правовий висновок викладено в господарській справі за позовом Дніпровської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про зобов`язання вчинити певні дії, а саме прийняти рішення про передачу гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 від ПАТ "Дніпроважмаш" до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради в порядку статті 14 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

Разом з тим, у даній справі з позовом до Громадської організації Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих , Підприємства об`єднання громадян Білоцерківське учбово-виробниче підприємство Українське товариство сліпих , третя особа: Білоцерківська міська рада про зобов`язання безоплатно передати до комунальної власності територіальної громади міста Біла Церква Київської області в особі Білоцерківської міської ради Київської області житловий будинок - гуртожиток літ. А-5 , загальною площею 1380,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 звернулася не Білоцерківська міська рада, а фізичні особи - чотирнадцять мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (стаття 16 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як вбачається з матеріалів справи, власник гуртожитку Українське товариство сліпих в особі Центрального правління не надавало згоди на безоплатну передачу спірного гуртожитку до комунальної власності у встановленому чинним законодавством порядку.

Без згоди власника гуртожитку, як вбачається з частини третьої статті 14 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", його передача у власність територіальної громади можлива, однак лише за рішенням суду у випадку, якщо вона відбувається у порядку та строки, визначені затвердженою законом Загальнодержавною цільовою програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад.

При цьому з позовом має звертатися відповідна міська рада, якою було прийнято рішення про прийняття в комунальну власність гуртожитку, оскільки реалізація останнього покладає певні зобов`язання, в тому числі й фінансового характеру.

У свою чергу, громадяни, які проживають у гуртожитках, не наділені правом на звернення до суду з позовами про передачу гуртожитків у власність територіальних громад, оскільки їх право на приватизацію житлових приміщень у таких гуртожитках носить похідний характер й виникає лише після передачі гуртожитків у власність відповідної територіальної громади.

Оскільки позивачі не набули права на приватизацію кімнати у гуртожитку, який не прийнятий на баланс державного або комунального підприємства, то їх права відповідачами порушені не були.

Наведене узгоджується з правовим висновком, що міститься в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2019 року по справі № 264/7504/15-ц.

Доказів на підтвердження того, що власник гуртожитку здійснює дії по примусовому виселенню позивачів із кімнат гуртожитку в яких вони проживають, чим порушує їх житлові права, позивачами суду не надано.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2019 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 до Громадської організації Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих , підприємства об`єднання громадян Білоцерківське учбово-виробниче підприємство Українське товариство сліпих , третя особа: Білоцерківська міська рада про зобов`язання вчинити дії щодо безоплатної передачі до комунальної власності територіальної громади міста Біла Церква Київської області в особі Білоцерківської міської ради Київської області, житлового будинку - гуртожитку літ. А-5 , загальною площею 1380,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При подачі апеляційної скарги Підприємством об`єднання громадян Білоцерківське учбово-виробниче підприємство Українське товариство сліпих сплачено 16136, 40 грн. судового збору.

За результатами апеляційного розгляду апеляційну скаргу Підприємства об`єднання громадян Білоцерківське учбово-виробниче підприємство Українське товариство сліпих задоволено в повному обсязі та апеляційним судом ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Всі позивачі, окрім, ОСОБА_8 , звільнені від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір як особи з інвалідністю І, ІІ групи.

У зв`язку з цим з ОСОБА_8 на користь Підприємства об`єднання громадян Білоцерківське учбово-виробниче підприємство Українське товариство сліпих підлягає стягненню 1152,60 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, а решта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 14983,80 грн. підлягає стягненню на користь Підприємства об`єднання громадян Білоцерківське учбово-виробниче підприємство Українське товариство сліпих з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.1,3,4, 14 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" , ст.ст.2,15,16, 141,367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Підприємства об`єднання громадян Білоцерківське учбово-виробниче підприємство Українське товариство сліпих задовольнити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 до Громадської організації Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих , підприємства об`єднання громадян Білоцерківське учбово-виробниче підприємство Українське товариство сліпих , третя особа: Білоцерківська міська рада про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь підприємства об`єднання громадян Білоцерківське учбово-виробниче підприємство Українське товариство сліпих (код ЄДРПОУ 03967731) 1152,60 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства об`єднання громадян Білоцерківське учбово-виробниче підприємство Українське товариство сліпих (код ЄДРПОУ 03967731) 14983,80 грн. на відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 06 грудня 2019 року.

Головуючий: Судді: