Постанова

від 28.11.2019 по справі 520/6224/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Сліденко А.В.

28 листопада 2019 р.Справа № 520/6224/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.,

суддів - Калитки О. М. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання - Білюк Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГСЕРВІССНАБ до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В с т а н о в и л а:

24.06.2019 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГСЕРВІССНАБ (далі - ТОВ ТОРГСЕРВІССНАБ , підприємство) звернувся до суду з позовом, яким просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС в Харківській області, правонаступником якого є ГУ ДПС у Харківській області), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) або відмову в такій реєстрації про внесення підприємства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом;

- зобов`язати відповідача виключити підприємство з такого переліку.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що підприємство не відповідає жодній із вимог підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризикованості, тому оскаржуваним рішенням його безпідставно та протиправно включено до переліку ризикових платників податків, що призвело до зупинення реєстрації податкових накладних.

У відзиві на адміністративний позов відповідач зазначає, що аналіз положень Порядків з питань з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (далі - Порядок № 117 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що є два етапи реєстрації податкових накладних: перший це зупинення реєстрації податкової накладної, який є проміжним перед прийняттям рішення по реєстрації або відмову в реєстрації податкової накладної та другий, сам етап прийняття рішення податковим органом. Виходячи зі змісту вказаних норм, - рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів. Таким чином, підставою яка тягне за собою негативні наслідки для платника податку є саме другий етап, за наслідками якого приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або відмову в такій реєстрації та рішення про включення в ризикові відповідно є правовим актом індивідуальної дії, оскільки застосовується одноразово і після реалізації вичерпують свою дію, при цьому, не встановлює та не змінює норми права, має локальний характер, не розрахований на широке коло осіб.

При цьому, згідно протоколу комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації (далі - Комісія) остання саме з метою недопущення ймовірних втрат бюджету та використання підприємства у схемах незаконного формування податкового кредиту іншим підприємствам вирішила внести позивача до Журналу ризикових платників.

Відповідач вважає, що оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії, який не порушує безпосередні права, свободи та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки є рекомендаціями та не породжує наслідки, а тому оскарженню не підлягає.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 року адміністративний позов ТОВ ТОРГСЕРВІССНАБ задоволений частково.

Судовим рішенням визнано протиправним та скасоване рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації ГУ ДФС в Харківській області від 14.06.2019 року № 179, оформлене протоколом, стосовно відповідності підприємства - позивача п.п. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платників податків.

В задоволені вимог в іншій частині ТОВ ТОРГСЕРВІССНАБ відмовлено.

Судове рішення вмотивовано тим, що прийняття контролюючим органом рішення про присвоєння особі ознаки ризикового платника податків змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в Реєстрі, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в Реєстрі, а рішення Комісії регіонального рівня про реєстрацію виписаної такою собою податкової накладної в Реєстрі не виконується одразу, а надсилається до Комісії центрального рівня для ревізії та узгодження.

Отже, рішення контролюючого органу про присвоєння особі ознаки ризикового платника саме по собі значно погіршує правове становище платника податків, покладаючи на платника додатковий тягар у вигляді надання пояснень і документів у виправдання правомірності реєстрації податкової накладної до Комісії регіонального рівня, а у подальшому створюючи для платника стан абсолютної правової невизначеності до прийняття остаточного рішення Комісією центрального рівня.

Таким чином, рішення контролюючого органу про присвоєння особі ознаки ризикового платника змінює звичайну процедуру реєстрації податкової накладної в Реєстрі і розширює коло владних суб`єктів, котрі можуть прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної або про відмову у реєстрації податкової накладної, збільшуючи тим самим і сам строк реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач просить його скасувати та прийняти нове - про відмову в задоволені вимог адміністративного позову підприємства.

Аргументи, наведені скаржником в обґрунтування вимог апеляційної скарги, аналогічні доводам, викладеним у відзиві на адміністративний позов ТОВ ТОРГСЕРВІССНАБ .

Позивач в апеляційному порядку судове рішення не оскаржував.

Згідно зі ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з наступних підстав.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117.

Пунктом 5 Порядку № 117 встановлено, що ПН/РК, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до п. 10 Порядку № 117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Критеріями ризиковості платника податку та критеріями ризиковості здійснення операцій визначено, якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1 - 1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

ДФС України наказом від 21.03.2018 року № 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (наказ втратив чинність згідно із наказом ДФС України від 03.08.2018 року № 522).

Усі платники податків, що подають ПН/РК на реєстрацію в Єдиному реєстрі, перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, затверджених ДФСУ.

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК, забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення чи виключення з переліку ризикових платників податків.

Засідання Комісії щодо розгляду таких питань проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок як платників з ознаками ризиковості.

Якщо платник відповідає показникам, визначеним пп.1.1- 1.5 Критеріїв, його включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи у складі Комісії протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2).

У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п. 1. 6 Критеріїв, включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій.

Якщо суб`єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пунктами 1.1- 1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 1.6 Критеріїв, - після прийняття рішення Комісії.

Введення інформації щодо включення/виключення платників податків до/з переліку ризикових платників податків здійснюється в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок з використанням ЕЦП голови Комісії, що забазпечує вчасне оновлення інформації.

Судом установлено, що 14.06.2019 року рішенням Комісії до переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків включено до переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистема Аналітична система ІТС Податковий блок за критерієм ризиковості платників відповідно п. 1.6 наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником (а.с. 34).

За приписами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В Рішенні від 23.06.1997 року № 2-зп (справа 3/35-313) Конституційний Суд України визначився, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

За встановленими судом обставинами, з урахуванням наведених норм, наслідком включення підприємства до переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків є безумовне блокування усіх податкових накладних ТОВ ТОРГСЕРВІССНАБ .

За правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 року у справі № 522/3665/17 судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який має такі ознаки:

(а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання;

(б) пов`язанний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом;

(в) є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає;

(г) є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу (на це вказує слово її );

(д) суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що кожен платник податків заінтересований у правовій визначеності в питаннях реєстрації податкових накладних. Відтак, така особа має право звернутися до суду за захистом свого інтересу.

Згідно з положеннями частини 2 ст. 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія суддів зазначає, що судам першої та апеляційної інстанцій відповідач не надав жодних доказів в обґрунтування прийнятого 14.06.2019 року рішення.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що оспорюване позивачем рішення не відповідає критерію обґрунтованості, у зв`язку з чим є незаконним та підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 316 КАС України).

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10.02.2010 року).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року, - без змін.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова Судді (підпис) (підпис) О.М. Калитка С.С. Рєзнікова Постанова у повному обсязі складена і підписана 06 грудня 2019 року.