УХВАЛА
23 січня 2020 року
Київ
справа №520/6224/19
адміністративне провадження №К/9901/447/20
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
судді-доповідача - Гусака М.Б.,
суддів: Гімона М.М., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі №520/6224/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГСЕРВІССНАБ до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и л а:
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДФС у Харківській області 28.12.2019 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі №520/6224/19, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень судом з`ясовано, що відкриваючи провадження у справі №520/6224/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГСЕРВІССНАБ до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення підприємства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом; зобов`язання відповідача виключити підприємство з такого переліку, Харківський окружний адміністративний суд відніс дану справу до категорії справ незначної складності та дійшов висновку про можливість її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019, позовні вимоги задоволено частково.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві визначено Главою 2 Розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України .
Так, статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано питання стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини першої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Отже, за змістом наведених законодавчих приписів право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, однак лише у визначених законом випадках.
В свою чергу, відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За визначенням пункту двадцятого частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено перелік категорій справ незначної складності, який не є вичерпним. При цьому за змістом пункту десятого названої норми процесуального закону для цілей цього Кодексу, справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування у даній справі, суб`єктний склад її учасників, а також враховуючи на неналежність зазначеної справи до категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, Суд дійшов висновку, що постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 у справі щодо визнання протиправним та скасування рішення, не підлягає касаційному оскарженню.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги, відповідач, як на підставу для відкриття касаційного провадження, посилається на пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме вказує, що дана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для податкового орану. Однак у чому саме полягає фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та винятковість даної справи в поданій касаційній скарзі не наведено, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин.
Посилання Головного управління ДФС у Харківській області на неправильну оцінку доказів судами попередніх інстанцій не може вважатись питанням права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також свідчити про винятковість даної справи.
З урахуванням того, що передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі незначної складності, не встановлені, умотивованих доводів, які б вказували на віднесення даної справи до категорії справ незначної складності помилково, скаржник не наводить, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження у даній справі.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
у х в а л и л а:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі №520/6224/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГСЕРВІССНАБ до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: підписМ. Б. Гусак підписМ. М. Гімон підписЄ. А. Усенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2020 |
Оприлюднено | 27.01.2020 |
Номер документу | 87129712 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гусак М.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні