Постанова

від 02.12.2019 по справі 816/1059/17

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 р.Справа № 816/1059/17 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєлєна-Торг", Головного управління ДПС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 року, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 28.11.17 року по справі № 816/1059/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєлєна-Торг"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вєлєна-Торг", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 травня 2017 №0000401404.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем протиправно винесене спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки акт перевірки не містить жодних доводів на підтвердження безтоварності господарських операцій з ТОВ "Торенія", ТОВ "Фабенс" та іншими контрагентами. Стверджував, що перевіряючі обмежились твердженнями щодо неможливості підтвердження поставки товарів та відсутністю сертифікатів якості. Разом з тим, у товариства наявні належним чином оформлені бухгалтерські документи складені ним за результатами здійснення ним господарських операцій з ТОВ "Торенія", ТОВ "Фабенс" та іншими контрагентами, що в свою чергу свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року вказаний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області від 29 травня 2017 №0000401404 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Вєлєна-Торг" суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, код платежу 11021000 за основним платежем в сумі 220856,00 грн (двісті двадцять тисяч вісімсот п`ятдесят шість гривень) та за штрафними санкціями в розмірі 30306,75 грн (тридцять тисяч триста шість гривень сімдесят п`ять копійок). В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області судові витрати, понесені Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєлєна-Торг" у зв`язку зі сплатою судового збору у розмірі 4 579,23 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване в зазначеній частині та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не з`ясування всіх обставин у справі, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати рішення в зазначеній частині та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2019 замінено відповідача по справі Головне управління ДФС у Полтавській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Полтавській області.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що співробітниками Головного Управління ДФС у Полтавській області в період з 29.11.2016 по 07.12.2016 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєлєна-торг" з питань дотримання вимог податного, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 у зв`язку з отриманням ухвали слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Дядечка І.І. від 11.11.2016.

За результатами перевірки складено акт від 14.12.2016 №587/16-31-14-04-14/37467995 (далі - Акт перевірки), в якому вказано на порушення платником податків зокрема вимог: п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 138.2, п. 138.4 п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, ст. 1, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення (стандартів) бухгалтерського обліку №16 "Витрат", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 із змінами та доповненнями що призвело до заниження податку на прибуток в загальній сумі 1172834 грн в тому числі за 2013 рік - 253487 грн, за 2014 рік - 196671 грн, та за 2015 рік - 722676 грн.

На підставі зазначеного вище Акта перевірки ГУ ДФС у Полтавський області 29.05.2017 сформовано податкове повідомлення-рішення №0000401404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: "Податок на прибуток приватних підприємств, 11021000" загалом в розмірі 876959 грн 50 коп. (в т.ч., основний платіж - 764420 грн, штрафні (фінансові) санкції - 112 539 грн 50 коп.).

Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у Полтавський області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вєлєна-Торг" звернулось до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що суми проведеного ремонту автомобілів до 01.01.2015 та не включені до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, в попередніх періодах не підлягають включенню в рахунок зменшення фінансового результату, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, визначеного у фінансовій звітності за 2015 рік. Водночас, суд дійшов висновку про безтоварний характер спірних господарських операцій з придбання товарів у ТОВ "Торенія", ТОВ "Фабенс" та ТОВ "Укрторгпрт", на підставі яких позивачем віднесено до складу витрат витрати на придбання товарів в загальному розмірі 488786,00 грн.

Колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Фактичною підставою для визначення Товариству з обмеженою відповідальністю Вєлєна-торг суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість став висновок контролюючого органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту за взаємовідносинами з ТОВ "Торенія", ТОВ "Фабенс" та іншими контрагентами з огляду на фіктивність укладених правочинів та безтоварний характер господарських операцій, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних правових наслідків. На думку органу доходів і зборів, єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством позивача незаконної податкової вигоди.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів, оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

З`ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи податкового органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Як свідчать письмові докази, 01.07.2015 між позивачем (покупець) та Приватним підприємством "Фербус" (продавець) укладено договір №3/7, за умов якого продавець зобов`язується продати та передати у власність покупця мазут топковий М-100, Бітум нафтовий дорожній БНД 60/90, 90/130, Дизпаливо (товар), а покупець зобов`язується прийняти товар від продавця та оплатити його загальну вартість на умовах цього договору /т.1 а.с. 165/.

27.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вєлєна-Торг" (покупець) та Приватним підприємством "Фербус" (продавець) укладено договір №15/7, за умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити запасні частини в асортименті, відповідно до умов договору /т. 1 а.с. 169/.

27.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вєлєна-Торг" (покупець) та Приватним підприємством "Гарде-Плюс" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №1025, за умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і сплатити нафтопродукти у відповідності з умовами договору і додатковими угодами до нього /т. 1 а.с. 212 - 214/.

Крім того, 01.08.2015 між Приватним підприємством "Комір груп" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вєлєна-торг" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №23, за умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти нафтопродукти - бітум нафтовий дорожній (БНД 60/90), мазут топковий М-100, дизпаливо /т. 4 а.с. 202, 203/.

08.09.2015 між Приватним підприємством "Комір груп" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вєлєна-торг" (покупець) укладено договір №24, за умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити запасні частини в асортименті /т. 4 а.с. 204/.

01.10.2014 між Приватним підприємством "Холдинг-будпроект" (продавець) та позивачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу №10-15 за умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і сплатити нафтопродукти у відповідності з умовами договору і додатковими угодами до нього /т. 6 а.с. 170 - 172/.

В ході розгляду справи судом досліджено матеріали справи та встановлено, що за результатами здійснення господарських операції між позивачем та ПП "Фебрус", ПП "Гарде-Плюс", ПП "Комір груп" та ПП "Холдинг-будпроект" останніми виписані наступні первинні бухгалтерські документи: рахунки-фактури, накладні, податкові накладні, видаткові накладні /т. 1 а.с. 166, 170, т. 6 а.с. 174, 175, 176, т. 4 а.с. 205, 209, 2014, 217, 220, 221/.

На підтвердження оплати, транспортування товару придбаного у вказаних контрагентів та його використання у власній господарській діяльності позивачем суду надано: касові чеки, акти списання, накладні на внутрішнє переміщення товару, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), довіреність, акти прийому-передачі /т. 1 а.с. 167, 168, 174 - 177, 192 - 201, 217, т. 4 а.с. 206 - 208, 210 - 214, 218, 219, 222 - 231, т. 6 а.с. 177 - 186/.

Крім того, судом встановлено, що 01.09.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабенс" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вєлєна-торг" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №2/9, за умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і сплатити нафтопродукти, у відповідності з умовами договору і додатковими угодами до нього /т. 2 а.с. 34 - 36/.

12.09.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабенс" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вєлєна-торг" (покупець) укладено договір №35/9, за умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити запасні частини в асортименті, у відповідності до умов договору /т. 2 а.с. 43/.

01.09.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торенія" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вєлєна-торг" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №010912/3, за умов якого продавець зобов`язується продати нафтопродукти, а саме - Бітум нафтовий дорожній в`язкий БНД 60/90, 90/130, мазут топковий М-100, М-40, Дизельне паливо, а покупець оплатити та прийняти товар, у відповідності до умов СРТ (Інкотермс 2000) та умов даного договору /т. 2 а.с. 130, 131/. Того ж дня між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вєлєна-торг" (змовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торенія" (виконавець) укладено договір про надання послуг №010912/1, за умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати послуги з сервісного технічного обслуговування, поточного та непередбачуваного ремонту (дрібний ремонт, діагностика, розвал сходження, заміна мастила, заміна фільтрів, заміна гальмівних колодок, очистка-промивка інжекторних систем транспортних засобів та інші роботи з технічного обслуговування) автотранспорту замовника, на станції технічного обслуговування виконавця /т. 2 а.с 132/.

20.03.2015 між позивачем (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрторгарт" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №14/3, за умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити нафтопродукти, у відповідності з умовами договору і додатковими угодами до нього /т. 6 а.с. 84 - 86/.

02.06.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вєлєна-торг" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрторгарт" (продавець) укладено договір №1/6, за умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити запасні частини в асортименті, відповідно до умов договору /т. 6 а.с 113/.

06.06.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вєлєна-торг" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрторгарт" (виконавець) укладено договір про надання послуг №4/7, за умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати послуги з сервісного технічного обслуговування, поточного та непередбачуваного ремонту (дрібний ремонт, діагностика, розвал сходження, заміна мастила, заміна фільтрів, заміна гальмівних колодок, очистка-промивка інжекторних систем транспортних засобів та інші роботи з технічного обслуговування) автотранспорту замовника, на станції технічного обслуговування виконавця /т. 6 а.с. 114/.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів та правомірності формування витрат за результатами здійснення вказаних господарських операцій позивачем суду надано: видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів, довіреності, сертифікати відповідності, паспорта /т. 2 а.с. 38, 44 - 47, 133 - 143, т. 6 а.с. 90, 91, 95, 96, 100, 108, 109, 115, 119 - 122/.

При цьому, наявність у платника окремих первинних документів є обов`язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Відтак, первинні документи, не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки товарів чи надання послуг за наявності у справі обставин, які виключають можливість виконання такого роду дій між суб`єктами, вказаними в цих документах, як постачальник та покупець.

Колегія суддів зауважує, що норми Податкового кодексу України та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит та можливість формування витрат від виконання податкового обов`язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг). Однак, у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов`язань, зокрема, у створенні штучних підстав для збільшення валових витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов`язку, при встановлених обставинах, які спростовують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит є безпідставною.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що досліджені в процесі розгляду справи первинні документи складені за результатом спірних взаємовідносин позивача з вказаними контрагентами не підтверджують реальне виконання такого роду операцій, а також не підтверджують обумовлені спірними правочинами реалізовані позивачу товари, послуги саме Товариством з обмеженою відповідальністю Торенія , Товариством з обмеженою відповідальністю Фабенс , Приватним підприємством Холдинг-будпроект , Приватним підприємством Гарде плюс , Приватним підприємством Комір груп , Товариством з обмеженою відповідальністю Укрторгарт , Приватним підприємством Фебрус , Товариством з обмеженою відповідальністю Пальмір груп .

В межах розгляду справи № 816/870/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вєлєна-торг до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вже досліджував питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам Товариства з обмеженою відповідальністю Вєлєна-торг з Товариством з обмеженою відповідальністю Торенія , Товариством з обмеженою відповідальністю Фабенс , Приватним підприємством Холдинг-будпроект , Приватним підприємством Гарде плюс , Приватним підприємством Комір груп , Товариством з обмеженою відповідальністю Укрторгарт , Приватним підприємством Фебрус , Товариством з обмеженою відповідальністю Пальмір груп , Приватним підприємством Вайтома , Приватним підприємством Варрант-М за період з 01.01.2013 по 30.06.2016.

Верховний Суд дійшов висновку, що норми Податкового кодексу України та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит та можливість формування витрат від виконання податкового обов`язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг). Однак, у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов`язань, зокрема, у створенні штучних підстав для збільшення валових витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов`язку, при встановлених обставинах, які спростовують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит є безпідставною. Також встановлено, що досліджені в процесі розгляду справи №816/870/17 первинні документи складені за результатом спірних взаємовідносин позивача з вказаними контрагентами не підтверджують реальне виконання такого роду операцій, а також не підтверджують обумовлені спірними правочинами реалізовані позивачу товари, послуги саме Товариством з обмеженою відповідальністю Торенія , Товариством з обмеженою відповідальністю Фабенс , Приватним підприємством Холдинг-будпроект , Приватним підприємством Гарде плюс , Приватним підприємством Комір груп , Товариством з обмеженою відповідальністю Укрторгарт , Приватним підприємством Фебрус , Товариством з обмеженою відповідальністю Пальмір груп , Приватним підприємством Вайтома , Приватним підприємством Варрант-М .

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи, що за наслідками розгляду адміністративної справи №816/870/17, рішення по якій набрало законної сили, суд дійшов висновку про те, що первинні документи складені за результатом спірних взаємовідносин позивача з вказаними контрагентами не підтверджують реальне виконання такого роду операцій, а також не підтверджують обумовлені спірними правочинами реалізовані позивачу товари, послуги, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення - рішення від 29 травня 2017 №0000401404, отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Крім того, колегія суддів зауважує, що підставою для проведення позапланової документальної перевірки ТОВ "Вєлєна-Торг", оформленої актом від 14.12.2016 №587/16-31-14-04-14/37467995, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є прийняте рішення керівника контролюючого органу, оформлене наказом від 24.11.2016 №1633 Про проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєлєна-Торг" (код ЄДРПОУ 37467995) .

Тобто, ухвала слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області Дядечко І.І. від 11.11.2016 була підставою для прийняття наказу Головного управління ДФС у Полтавській області від 24.11.2016 №1633 Про проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєлєна-Торг" (код ЄДРПОУ 37467995) .

Разом з тим, наказ Головного управління ДФС у Полтавській області від 24.11.2016 №1633 Про проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєлєна-Торг" (код ЄДРПОУ 37467995) на підставі якого проведено позапланову документальну перевірку ТОВ "Вєлєна-Торг" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016, оформлену актом від 14.12.2016 №587/16-31-14-04-14/37467995, у даній справі позивачем не оскаржувався.

ТОВ "Вєлєна-Торг" у даній не справі не оскаржувало дій чи рішень контролюючого органу щодо призначення позапланової документальної перевірки ТОВ "Вєлєна-Торг", за результатами якої складено акт від 14.12.2016 №587/16-31-14-04-14/37467995.

Враховуючи наведене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги позивача щодо незаконності проведення перевірки на підставі ухвали слідчого судді як необґрунтовані.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 року по справі № 816/1059/17 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області від 29 травня 2017 №0000401404 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Вєлєна-Торг" суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, код платежу 11021000 за основним платежем в сумі 220856,00 грн (двісті двадцять тисяч вісімсот п`ятдесят шість гривень) та за штрафними санкціями в розмірі 30306,75 грн (тридцять тисяч триста шість гривень сімдесят п`ять копійок), в іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 по справі №816/1059/17 - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєлєна-Торг" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 року по справі № 816/1059/17 скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області від 29 травня 2017 №0000401404 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Вєлєна-Торг" суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, код платежу 11021000 за основним платежем в сумі 220856,00 грн (двісті двадцять тисяч вісімсот п`ятдесят шість гривень) та за штрафними санкціями в розмірі 30306,75 грн (тридцять тисяч триста шість гривень сімдесят п`ять копійок).

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 по справі №816/1059/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді (підпис) (підпис) В.В. Старостін С.С. Рєзнікова Повний текст постанови складено 06.12.2019 року