Постанова

від 29.11.2019 по справі 520/3695/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2019 р.Справа № 520/3695/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Старосуда М.І. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

позивача ОСОБА_1 А ОСОБА_2

представника відповідача Гончар Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці ДФС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Мінаєва К.В., м. Харків, повний текст складено 11.07.19 року по справі № 520/3695/19

за позовом ОСОБА_1

до Харківської митниці ДФС третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський регіональний центр підтримки та розвитку зовнішньоекономічної діяльності"

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_3 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби (надалі по тексту відповідач) третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський регіональний центр підтримки та розвитку зовнішньоекономічної діяльності", в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/000874/2 від 07.02.2019.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Харківської митниці ДФС; третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський регіональний центр підтримки та розвитку зовнішньоекономічної діяльності" про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.

Скасовано рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/000874/2 від 07.02.2019 р.

Стягнуто на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 895,96 грн. (вісімсот дев`яносто п`ять грн. 96 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці ДФС (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 41296943).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що оскільки позивачем до митного оформлення транспортного засобу не було надано банківських платіжних документів та документів підтверджуючих витрати на транспортування транспортного засобу з країни відправлення (Німеччина) в підтвердження заявленої митної вартості товару, то рішення про коригування митної вартості товарів прийнято правомірно.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу від 10.01.2019 р. (переклад з німецької мови на українську) (а.с.105-106) позивачем придбано автомобіль Volkswagen Tiguan, який перебував в експлуатації, номер кузова НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1968 (куб. см), тип двигуна - дизельний, рік виготовлення 2014, тип кузова - універсал, за кошти в сумі 7000,00 євро (79382,63 грн.).

14.01.2019 року транспортний засіб було ввезено на територію України гр. ОСОБА_4 на підставі нотаріальної довіреності, та складено акт про проведення митного огляду товарів №UA205010/2019/410475. (а.с.26).

24.01.2019 року з метою здійснення митного оформлення зазначеного транспортного засобу до Харківської митниці ДФС декларантом подано електронну митну декларацією №UA807190/2019/001998, в якій розрахунок митної вартості було здійснено за основним методом - ціною договору купівлі - продажу.

07.02.2019 року Харківською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товару, згідно якого митну вартість автомобіля скориговано та визначено на підставі статті 64 Митного кодексу України, тобто, за резервним методом на рівні 16150,00 євро. Різниця переплачених позивачем митних платежів при митному оформлені автомобіля складає - 89595,00 грн.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позов та скасовуючи рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/000874/2 від 07.02.2019 р., суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Суд апеляційної інстанції перевіривши оскаржуване рішення на відповідність критеріям, наведеним у ч.2 ст.2 КАС України приходить до висновку, що прийнято воно незаконно, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст. 53 МК України).

Як вбачається з матеріалів справи, декларантом позивача до митного оформлення товару одночасно з поданням митної декларації митному органу на підтвердження митної вартості товару було подано такі документи, а саме: - акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA205010/2019/410475; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , M-S-0-010/19-00680; документ на покупку транспортного засобу позивача б/н; довіреність ОСОБА_1 .C ОСОБА_5 серії НПО 389471 від 03.01.2019, згідно якої останній уповноважує ОСОБА_4 придбати для нього автомобіль за кордоном; квитанція № 0.0.1236901129.1 від 14.01.2019, що підтверджує сплату коштів за митне оформлення ТЗ позивача; копія паспорта громадянина України НОМЕР_4 ; копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого Дзержинським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 04.12.2008.

Банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару, які передбачені п.п. 4,5,6 ч. 2 ст. 53 МК України декларантом позивача до митного оформлення товару одночасно з поданням митної декларації митному органу подано не було.

Отже, декларантом позивача одночасно з поданням митної декларації митному органу не було подано всіх документів, передбачених ч.2 ст. 53 МК України.

Враховуючи, що декларантом позивача під час митного оформлення транспортного засобу не було надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару, надання яких передбачено ч. 2 ст. 53 МК України, то у митного органу були обгрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості товару.

Відповідно до п. п. 1,2 ч. 5 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Частиною третьою статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 06.03.2019 року по справі №809/278/17, яку відповідно до ч.5 ст.242 КАС України колегія суддів враховує при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Враховуючи, що у митного органу були обгрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості товару у зв`язку з відсутністю доказів, що підтверджують митну вартість товару, визначені ч. 2 ст. 53 МК України, то митний орган мав право на витребування додаткових документів в підтвердження заявленої декларантом позивача митної вартості товару.

Відповідачем 24.01.2019 року на адресу декларанта позивача направлено електроне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару (а.с.27) та витребувано: платіжні, банківські документи, що стосуються оцінюваного товару, каталоги, специфікації, прейскуранти, інформація аукціону, сайтів, пропозицій, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, копію митної декларації країни відправлення.

На вказаний запит позивачем надано висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 1681 від 29.01.2019 по визначенню ринкової вартості транспортного засобу позивача згідно якого «ринкова вартість автомобіля Volkswagen Tiguan, VIN - код WVGZZZ5NZEW105383, для митного оформлення складає 355407,65 грн., що по курсу НБУ складає 11260 EUR» ). (а.с.29-31).

Проте, з матеріалів справи слідує, що висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 1681 від 29.01.2019 не усунув виявлені розбіжності та не спростував сумнівів щодо об`єктивності заявленої митної вартості ТЗ позивача.

При цьому, платіжні, банківські документи, що стосуються оцінюваного товару позивачем надано не було.

Відповідач, не погодившись з заявленою декларантом позивача митною вартістю транспортного засобу ввезеного на митну територію України прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/000874/2 від 07.02.2019 р.

Колегія суддів вважає наведене рішення незаконним з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.6 ст. 54 МК орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відмова відповідача у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю грунтується на тому, що декларантом позивача під час митного оформлення товару надано не всі документи в підтвердження заявленої митної вартості товару.

Враховуючи ненадання декларантом позивача всіх документів визначених ч.2 ст. 53 МК України в підтвердження правильності визначення декларантом позивача митної вартості транспортного засобу колегія суддів зазначає, що митний орган мав законні підстави для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю у відповідності до ч.6 ст. 54 МК України та прийняття оспорюваного рішення про коригування митної вартості товару.

Проте, приймаючи оспорюване рішення про коригування митної вартості товару митницею не було дотримано вимог МК України, з огляду на таке.

Колегія суддів зазначає, що митну вартість спірного товару митниця визначила за резервним методом.

Відповідно до ч.1 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Частиною 2 статті 64 МК України передбачено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що митна вартість за резервним методом визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) та повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до п.2,4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

В обгрунтування правомірності визначення оскаржуваним рішенням митної вартості спірного товару за резервним методом митний орган посилається на неможливість визначення митної вартості товарів шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу та на наявність цінової інформація в АСМО Інспектор про митні оформлення ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, враховано: звіт про оцінку SCHWAKE № 119777/28806007 від 24.01.2019 відповідно строку експлуатації.

З вказаного звіту (а.с. 90-92) судом встановлено, що в ньому міститься декілька числових показника вартості автомобілю, що був поданий для митного оформлення, а саме: вартість продажу з урахуванням податку на додану вартість -16150, 00 євро, вартість покупки з урахуванням податку на додану вартість - 13500, 00 євро, пропозиція щодо прийняття до оплати або в якості оплати - 13500 євро, ринкова рентабельність - 0.

Між тим, у рішенні, що оскаржується, не обґрунтовано вибір показника вартості у 16150 євро.

При цьому, даний звіт не враховує коригування вартості автомобіля з урахуванням технічного стану, наявності несправностей, стану лако - фарбового покриття, тощо.

Актом про проведення митного огляду від 14.01.2019 року №UA205010/2019/410475, складеним державним інспектором Волинської митниці ДФС, встановлено, що автомобіль містив недоліки: забруднено та пошкоджено салон та сидіння, сколи та подряпини ЛФП по всьому кузову (а.с. 78-79).

З наявного в матеріалах справи висновку експертного дослідження ХНДІСЕ від 19.11.2018 року слідує, що ринкова вартість конкретного даного автомобілю на момент проведення огляду (28.01.2019 р.) складає 355407,65 грн. (11260,80 євро).

Проте, причини неврахування відповідачем даного висновку експертного дослідження для визначення митної вартості за резервним методом у рішенні, що оскаржується, не обґрунтовано.

Крім того, з копії витягу з Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС, яка містила інформацію про попередні митні оформлення товарів, встановлено, що 18.01.2019 року було здійснено митне оформлення транспортного засобу марки « Volkswagen» модель Tiguan, 2013 року випуску, об`єм двигуна - 1968 см куб., тип двигуна - дизель, за митною вартістю - 11250 (а.с. 131).

Отже, оскаржуване рішення не містить обгрунтувань визначення митної вартості товару у сумі 16150,00 євро.

При цьому, за приписами ч.2 ст. 64 МК митна вартість товару за резервним методом повинна грунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Однак, в рішенні про коригування митної вартості не наведено митні вартості, які мають бути враховані при прийняття вказаного рішення.

За таких обставин, рішення про коригування митної вартості товару за змістом не відповідає приписам ч.2 ст.55 МК України, а тому є незаконним.

Згідно з ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Між тим, відповідачем не виконано обов`язок покладений приписами вказаної статті та не доведено правомірності оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм процесуального права через не постановлення ухвали про залучення до участі у справі в якості третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський регіональний центр підтримки та розвитку зовнішньоекономічної діяльності", яка приймала участь у справі колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський регіональний центр підтримки та розвитку зовнішньоекономічної діяльності" в якості третьої особи було визначено у позові позивачем.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду від 14.02.2019 року по справі №815/3842/17 в підтвердження своїх доводів про порушення судом першої інстанції норм процесуального права через залучення до участі у справі третьої особи-митного брокера, права якої оскаржуваним рішенням порушені не були, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки у справі №815/3842/17 за наслідками розгляду якої Верховним Судом прийнято постанову від 14.02.2019 року митний брокер був позивач, а у цій справі позивач митним брокером не являється.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 року по справі № 520/3695/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду .

Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді (підпис) (підпис) О.М. Мінаєва М.І. Старосуд Повний текст постанови складено 06.12.2019 року