Ухвала

від 05.12.2019 по справі 810/701/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/701/17

УХВАЛА

05 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Епель О.В., Кобаля М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ресторан Коневласник до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Ресторан Коневласник (далі - Позивач, ТОВ Ресторан Коневласник ) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - Відповідач, Броварська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.08.2016 року №0002761406 та №0002751406.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 року, позов задоволено частково - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.08.2016 року №0002751406. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 13.11.2018 року касаційну скаргу Броварської ОДПІ задоволено частково - постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 року скасовано в частині задоволення позову та справу в указаній частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині постанову суду першої інстанції від 10.04.2017 року та ухвалу суду апеляційної інстанції від 20.06.2017 року - залишено без змін.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2019 року вперше подану ГУ ДФС у Київській області апеляційну скаргу повернуто Апелянту у зв`язку із ненаданням документу про сплату судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Київській області (як правонаступник ГУ ДФС у Київській області) вдруге подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати його повністю та прийняти нове, яким ТОВ Ресторан Коневласник відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.11.2019 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 295 КАС України. При цьому невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що Апелянтом пропущено встановлений ч. 1 ст. 295 КАС України процесуальний строк оскарження рішення суду першої інстанції, а викладені у клопотанні про поновлення строку причини поважними визнані не були.

Як вбачається за матеріалів справи, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ГУ ДПС у Київській області отримало 19.11.2019 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог даної ухвали Апелянтом 28.11.2019 року направлено до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що причиною пропуску процесуального строку була неможливість своєчасної сплати судового збору у зв`язку із блокуванням рахунків. Крім іншого, у клопотанні підкреслено, що ГУ ДФС у Київській області вчинювалися всі необхідні дії, спрямовані на забезпечення сплати судового збору. Також Апелянт звертає увагу на гарантоване чинним законодавством право останнього на апеляційне оскарження судового рішення.

Надаючи оцінку викладеним у клопотанні доводам, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як було встановлено в ухвалі від 11.11.2019 року про залишення апеляційної скарги без руху, рішення суду першої інстанції прийнято у порядку письмового провадження 09.07.2019 року. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 08.08.2019 року. Проте апеляційну скаргу подано до відділення поштового зв`язку 25.10.2019 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

При цьому судом враховується, що вперше подану ГУ ДФС у Київській області апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2019 року у зв`язку з несплатою судового збору, копію якої отримано податковим органом 29.08.2019 року. Вказаним судовим рішенням було надано десятиденний строк для усунення недоліків. У зв`язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 16.09.2019 року повернув ГУ ДФС у Київській області вперше подану останнім апеляційну скаргу, відмовивши у задоволенні поданого клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Тобто, Відповідач мав достатній визначений законодавцем строк для сплати судового збору.

Судова колегія звертає увагу, що, як вже було підкреслено в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.05.2018 року у справі №820/4558/16, від 22.05.2018 року у справі №826/26113/15, від 18.09.2018 року у справі №826/25121/15.

У постанові від 21.11.2019 року у справі №804/3200/18 Верховний Суд підкреслив, що довготривала процедура сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Посилання Відповідача на блокування органами ДКС України рахунків ГУ ДФС у Київській області, що унеможливлювало своєчасну сплату судового збору, суд вважає помилковим та таким, що не узгоджується з положеннями п. 25 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (у редакції, яка набрала чинності 30.03.2018 року), який визначає, що на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Крім іншого, суд звертає увагу на те, що вдруге апеляційну скаргу подано більш ніж через місяць після отримання ухвали про повернення вперше поданої скарги, що вказує на невчинення Апелянтом дій, спрямованих на апеляційне оскарження рішення суду. Аналогічні за змістом висновки випливають і з того, що документ про сплату судового збору - платіжне доручення від 04.09.2019 року №4092, свідчить, що платіж було проведено органами ДКС України 05.09.2019 року, що вказує на те, що, по-перше, Відповідач мав об`єктивну можливість усунути недоліки апеляційної скарги в установлений в ухвалі суду строк, по-друге, ГУ ДПС у Київській області не забезпечило невідкладне подання вдруге апеляційної скарги після забезпечення сплати судового збору.

Твердження ГУ ДПС у Київській області про гарантоване чинним законодавством право останнього на апеляційне оскарження судового рішення суд вважає помилковим у контексті спірних правовідносин з огляду на таке.

Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 року у справі Устименко проти України зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Лелас проти Хорватії , відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Таким чином, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску ГУ ДПС у Київській області строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 року. Інших доводів поважності причин пропуску строку Апелянтом не зазначено.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів Апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу Апелянту.

Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строків на апеляційне оскарження судового рішення - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ресторан Коневласник до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Повернути Апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді О.В. Епель

М.І. Кобаль